Мы ВКонтакте

Стаття 159. Порушення таємниці голосування

1. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі, - карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища, -

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

Коментар:

1. Об'єктом злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Принцип таємності голосування забезпечує громадянину повну свободу волевиявлення під час голосування. Його реалізація спрямована на те, щоб виключити будь-якій сторонній особі контроль за волевиявленням громадян (виборців). Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

2. Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).

2. Об'єктивна сторона злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на розголошення відомостей про зміст волевиявлення (голосування) громадянина на виборах або референдумі.

Розголошення змісту волевиявлення громадянина на виборах чи референдумі означає, що особа, якій став відомий зміст такого волевиявлення, ознайомлює з ним сторонніх осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають стороннім особам можливість ознайомитися зі змістом волевиявлення громадянина.

Способи розголошення змісту волевиявлення громадянина можуть бути різними і на кваліфікацію вчиненого за ст. 159 не впливають: повідомлення в розмовах з іншими особами, оприлюднення в ЗМІ, демонстрація бюлетеня, який заповнив конкретний громадянин, демонстрація відеозапису чи фотознімку заповнення громадянином бюлетеня тощо.

Повідомлення про зміст голосування самому громадянинові, який взяв участь у виборах чи референдумі, не утворює складу цього злочину, оскільки у такому разі відсутній факт розголошення змісту його волевиявлення - доведення його до відома сторонніх осіб.

Для кваліфікації діяння за ст. 159 не має значення, у який спосіб винній особі вдалося довідатися про зміст волевиявлення громадянина на виборах чи референдумі. Переважно відомості про зміст такого волевиявлення отримуються нею в порушення законодавчих приписів, які забезпечують таємницю голосування. При цьому такі відомості можуть бути отримані як безпосередньо винною особою, так і від інших осіб (наприклад, від членів виборчої комісії або комісії з референдуму).

Винний або інші особи можуть вчиняти певні дії, спрямовані на протиправне отримання відомостей про зміст волевиявлення конкретного громадянина на виборах чи референдумі. Це можуть бути: прохання або висунення вимоги до громадянина показувати заповнений бюлетень перед опусканням його до скриньки для голосування; домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію (блок партій) виборець віддав свій голос чи як саме громадянин заповнив бюлетень для голосування на референдумі; примушування громадянина до відповідного волевиявлення і фіксації його у бюлетені певною позначкою, за якою потім можна ідентифікувати його волевиявлення; свідоме незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування; визначення місця видачі виборчих бюлетенів, бюлетенів для голосування на референдумі і встановлення скриньок для голосування таким чином, що громадяни при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування; створення перешкод для таємного голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування; перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб; видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював; встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо. Такі дії становлять готування до розголошення таємниці голосування і у разі їх вчинення членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища (без подальшого розголошення таємниці голосування) потребують кваліфікації за ч. 1 ст. 14 та ч. 2 ст. 159 (готування до злочину, передбаченого ч. 1 ст. 159, відповідно до ст. 12 і ч. 2 ст. 14 не тягне за собою кримінальної відповідальності). Якщо спосіб отримання відомостей про зміст голосування утворює самостійний склад злочину (наприклад, якщо це було поєднано із застосуванням насильства до громадянина або незаконним використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації), вчинене потребує додаткової кваліфікації за відповідною статтею Особливої частини КК.

Склад злочину, передбаченого ст. 159, утворює також розголошення змісту голосування, про який особа довідалася випадково (наприклад, була присутньою при заповненні громадянином бюлетеня в приміщенні для голосування, але поза кабіною чи кімнатою для таємного голосування; побачила як заповнений бюлетень при опусканні його у прозору скриньку для голосування чи переносну скриньку). Натомість не містить складу цього злочину розголошення відомостей про зміст волевиявлення громадянина, про який цей громадянин сам добровільно повідомив того, хто його розголосив, чи інших осіб, оскільки у даному разі таємниця голосування спеціально розкрита самим суб'єктом голосування - виборчі закони та закон про референдуми не містять заборони щодо розголошення змісту голосування особою, яка здійснила голосування на виборах чи референдумі. Однак це не стосується випадків, коли особа довідалася про вибір (зміст голосування) конкретного виборця у результаті надання йому у встановленому законом порядку допомоги при заповненні виборчого бюлетеня. Виборчий закон передбачає, що виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця для заповнення виборчого бюлетеня в кабіні для таємного голосування. Якщо останній, надаючи таку допомогу, довідався про зміст волевиявлення виборця із зазначеними фізичними вадами і розголосив їх, його дії утворюють склад порушення таємниці голосування. Це також не стосується випадків повідомлення громадянином про зміст здійсненого ним голосування особам, які проводять так званий екзит-пол, оскільки, по-перше, повідомлення про зміст свого голосування громадянин здійснює з ініціативи сторонніх осіб, по-друге, таке повідомлення має чітко визначене призначення і може бути використане лише для узагальненого показника (в абсолютних цифрах чи відсотках) результатів голосування.

Закон не встановлює як обов'язкову ознаку об'єктивної сторони цього злочину час його вчинення. Разом з тим, виходячи з його характеру, порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Злочин вважається закінченим з моменту розголошення таємниці голосування.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування, і бажає вчинити такі дії.

5. Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: 1) членом виборчої комісії або комісії з референдуму; 2) іншою службовою особою з використанням свого службового становища (ч. 2 ст. 159).

Про поняття члена виборчої комісії див. коментар до ст. 157. Членом комісії з референдуму визнається особа, яка відповідно до законодавства про референдуми включена до складу такої комісії: Центральної комісії з всеукраїнського референдуму (її функції виконує Центральна виборча комісія України); комісії Автономної Республіки Крим з референдуму; обласної, районної, міської, районної в місті, селищної, сільської комісії з референдуму; дільничної комісії з референдуму. Під іншою службовою особою слід розуміти будь-яку іншу, крім члена виборчої комісії та комісії з референдуму, службову особу. Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та коментар, викладений у Загальних положеннях до розділу XVII Особливої частини КК.

Обов'язковою умовою кваліфікації цього злочину за ознакою вчинення його членом виборчої комісії, членом комісії з референдуму чи іншою службовою особою є порушення таємниці голосування такими особами з використанням влади або службового становища.

Якщо такі дії вчинені працівником правоохоронного органу або пов'язані з перевищенням влади чи службового становища, вчиненого за кваліфікуючих обставин, і потягли за собою тяжкі наслідки, вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, що передбачають відповідальність за відповідні злочини у сфері службової діяльності (частини 2 або 3 статей 364, 365, 423, 424).

* * * 

Конституція України (статті 38, 69, 71, 76, 103, 141).

Закон України "Про вибори Президента України" в редакції від 18 березня 2004 р. (статті 1, 7, 25 - 36).

Закон України "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 р. (статті 1, 7, 24 - 38, 83).

Закон України "Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 р. (статті 6, 8, 20, 26 - 29).

Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 р. (статті 7, 19 - 28).

Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 р. (статті 1, 2, 7, 10, 24 - 30, 36, 38 - 40).

Конституція Автономної Республіки Крим (статті 1, 6). Затверджена Законом України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" від 23 грудня 1998 р.