Мы ВКонтакте

Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, -

карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Коментар:

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення законної професійної діяльності журналістів, який забезпечує конституційне право громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, необхідну їм для реалізації ними своїх прав, свобод та законних інтересів. Його додатковим факультативним об'єктом може бути встановлений порядок виконання службовими особами своїх повноважень.

2. Потерпілим від злочину є професійний журналіст.

Професійним журналістом є штатний або позаштатний творчий працівник, який як учасник інформаційних відносин професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для поширення її ЗМІ, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України. Свою професійну діяльність він може здійснювати в інтересах будь-якого друкованого (газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем) або аудіовізуального (радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо) засобу масової інформації, а також інформаційного агентства.

3. Об'єктивна сторона цього злочину полягає у діях, які перешкоджають законній професійній діяльності як окремого журналіста (журналістів), так і засобу масової інформації, і можуть мати дві форми:

1) перешкоджання законній діяльності журналістів (ч. 1 ст. 171);

2) переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків або за критику (ч. 2 ст. 171).

Законною є така діяльність журналістів, яка спрямована на реалізацію ними своїх повноважень у інформаційній сфері і здійснюється засобами та в порядку, передбачених законом.

Перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не утворює складу злочину, передбаченого ст. 171. Такою, зокрема, слід визнавати професійну діяльність журналістів щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації з обмеженим доступом (конфіденційна та таємна) з порушенням встановленого законом порядку. Зокрема, статус конфіденційної може бути надано інформації, що є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, з метою її збереження може бути відповідно до закону встановлено обмежений доступ. Порядок обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, що містять зазначену інформацію, визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому слід мати на увазі, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист. Незаконною слід також визнавати професійну діяльність журналістів, яка полягає у: закликах до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропаганді війни, насильства та жорстокості; розпалюванні расової, національної, релігійної ворожнечі; поширенні порнографічної чи іншої інформації, яка підриває суспільну мораль або підбурює до правопорушень, принижує честь і гідність людини; втручанні у приватне життя особи тощо.

Умисне перешкоджання незаконній діяльності журналіста може в окремих випадках бути кваліфіковано як злочин проти життя, здоров'я, волі особи, злочин проти власності тощо.

Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів - це протиправне створення будь-яких перепон, обмежень, заборон щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації окремим журналістом (журналістами) чи засобом масової інформації. Воно може виразитись у примушуванні до поширення певної інформації або відмові в її поширенні, незаконному вилученні тиражу друкованої продукції, знятті передачі з ефіру, недопущенні журналіста до участі у прес-конференції, безпідставній відмові в акредитації засобу масової інформації чи окремому журналістові, позбавленні журналіста чи засіб масової інформації можливості скористатися переважним правом на одержання інформації, необґрунтованій відмові у задоволенні запиту щодо доступу до офіційних документів або наданні письмової чи усної інформації, порушенні права власності на інформацію, навмисному приховуванні інформації, безпідставній відмові від поширення певної інформації тощо.

Таке перешкоджання може виразитися також у здійсненні цензури або втручанні у професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації з боку органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Цензурою визнається вимога, спрямована до засобу масової інформації, журналіста, головного редактора, організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, розповсюджувача, попередньо узгоджувати інформацію, що поширюється (крім випадків, коли така вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав на неї), та/або накладення заборони (крім випадків, коли така заборона накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

Закон містить спеціальну заборону щодо втручання у формах, не передбачених законодавством України або договором, укладеним між засновником (співзасновниками) і редакцією засобу масової інформації, у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом інформації, що поширюється, з боку засновників (співзасновників) засобів масової інформації, органів державної влади або органів місцевого самоврядування, посадових осіб цих органів, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно значимої інформації, накладення заборони на показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або їх посадових осіб. Забороняються створення будь-яких органів державної влади, установ, введення посад, на які покладаються повноваження щодо здійснення контролю за змістом інформації, що поширюється засобами масової інформації.

Перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів може бути визнане безпідставне порушення кримінальної справи проти конкретного журналіста або за фактом журналістської діяльності, проведення перевірок контрольними та правоохоронними органами з метою унеможливити або істотно утруднити діяльність засобу масової інформації, безпідставне вилучення документів, пов'язаних з діяльністю засобу масової інформації чи конкретного журналіста, тощо.

Таке перешкоджання може здійснюватися шляхом погроз, застосування фізичного насильства, обману, шантажу, пошкодження чи знищення майна, підкупу, зловживання владою або службовим становищем тощо.

Якщо перешкоджання здійснювалось шляхом погрози вбивством або знищення майна, застосування насильства, знищення або пошкодження майна, підкупу службової особи, то вчинене, за наявності підстав, слід додатково кваліфікувати, зокрема, за статтями 121, 122, 125 - 127, 129, 194 - 196, 369. Умисне вбивство журналіста з метою перешкодити його законній професійній діяльності, а так само з мотиву помсти за таку діяльність потребує кваліфікації лише за п. 8 ч. 2 ст. 115.

Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, вчинене у ході передвиборної кампанії з метою вплинути на результати виборів, якщо воно призвело до перешкоджання здійсненню громадянином України його виборчого права, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 171 і 157. Якщо таке перешкоджання вчинювалося службовою особою з використанням влади або службового становища, воно за наявності підстав потребує додаткової правової оцінки як відповідний злочин у сфері службової діяльності, злочин проти правосуддя або інший злочин.

Не утворюють складу розглядуваного злочину дії, які фактично хоча і перешкодили журналістові у його діяльності, але були вчинені на законних підставах (наприклад, припинення випуску друкованого засобу масової інформації за рішенням суду, позбавлення журналіста акредитації за перевищення ним своїх повноважень чи невиконання обов'язків).

Переслідування може полягати у фізичному чи психічному впливі на журналіста, його рідних чи близьких, знищенні або пошкодженні його майна, обмеженні або позбавленні його прав чи законних інтересів (позбавлення премії, істотне зменшення розміру гонорару, звільнення з роботи чи переведення на іншу роботу, відмова оприлюднювати підготовлені ним матеріали). Необхідною ознакою таких дій для кваліфікації їх за ч. 2 ст. 171 є причинна обумовленість такого переслідування виконанням журналістом професійних обов'язків або його критикою фізичних (не обов'язково самого винного) чи юридичних осіб.

Обов'язковою умовою кваліфікації переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків чи критику за ч. 2 ст. 171 є вчинення таких дій службовою особою або групою осіб за попередньою змовою. Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК, а про поняття групи осіб за попередньою змовою - коментар до ст. 28.

Якщо переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків або за критику вчиняється однією особою, яка не є службовою, вчинене за наявності підстав може бути визнано умисним перешкоджанням законній професійній діяльності і кваліфіковане за ч. 1 ст. 171 або іншим злочином, склад якого утворює спосіб переслідування (наприклад, погрозою вбивством).

Склад цього злочину - формальний. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення відповідних дій, передбачених ст. 171.

4. Суб'єктом цього злочину у першій його формі може бути будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Перешкоджання законній діяльності журналістів, вчинене службовою особою з використанням наданих їй влади чи службових повноважень, за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за статтями 364 або 365. Суб'єктом цього злочину у другій його формі може бути: 1) осудна особа, яка досягла 16-річного віку, і діє у групі осіб за попередньою змовою; 2) службова особа.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Порушення права на інформацію, яке полягає у неправомірній відмові в наданні інформації журналісту чи засобу масової інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до Законів України "Про інформацію", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рішень", утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. У разі заподіяння таким діянням істотної шкоди, якщо воно перешкоджало законній діяльності журналістів, вчинене слід кваліфікувати за ст. 171.

* * * 

Конституція України (статті 15, 34).

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (статті 278, 286, 301 - 308).

Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. (статті 20, 29, 30 - 34, 38, 451, 47, 471).

Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16 листопада 1992 р. (статті 18, 26, 35).

Закон України "Про телебачення і радіомовлення" в редакції від 12 січня 2006 р. (статті 1, 2, 6).

Закон України "Про інформаційні агентства" від 28 лютого 1995 р.

Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" від 23 вересня 1997 р. (ст. 1).

Рішення Конституційного Суду України у справі К. Г. Устименка N 5-зп від 30 жовтня 1997 р.

Рішення Конституційного Суду України у справі про друковані періодичні видання N 6-рп від 16 березня 2004 р.

Інструкція про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України N 1893 від 27 листопада 1998 р.

Постанова Кабінету Міністрів України N 1000 від 19 липня 2006 р. "Деякі питання обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави".

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 2 від 7 лютого 2003 р. "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" (п. 12).