Мы ВКонтакте

Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря

1. Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, - караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Коментар:

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - порядок охорони атмосферного повітря, встановлений з метою збереження, поліпшення та відтворення його стану, раціонального використання для виробничих потреб, відвернення і зменшення шкідливого впливу на атмосферне повітря, а також право людини на сприятливе довкілля. Його додатковим об'єктом можуть бути життя і здоров'я особи, інші блага.

2. Предметом злочину є атмосферне повітря - природна суміш газів (кисень, азот, аргон, вуглекислий газ, неон тощо), яка знаходиться у відкритому просторі над територією України за межами житлових, виробничих та інших приміщень. Забруднення повітря у межах закритих виробничих приміщень за наявності до цього підстав повинне кваліфікуватись за ст. 271 як порушення вимог законодавства про охорону праці.

3. Об'єктивна сторона полягає у: 1) забрудненні або 2) іншій зміні природних властивостей атмосферного повітря шляхом насичення його зазначеними у ч. 1 ст. 241 речовинами і матеріалами, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або для довкілля.

Під спеціальними правилами слід розуміти нормативи, які встановлюються у галузі охорони атмосферного повітря щодо: а) екологічної безпеки атмосферного повітря; б) гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарними джерелами; в) утворення забруднюючих речовин, які виводяться в атмосферне повітря під час експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів; г) використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення; ґ) вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та шкідливого впливу їх фізичних факторів. Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

Порушення правил викиду в атмосферу різних забруднюючих речовин і матеріалів може відбуватись шляхом: 1) вчинення діянь, які прямо заборонені природоохоронним законодавством (наприклад, експлуатація очисних установок без фільтрів або з їх несвоєчасною заміною, невикористання контрольної апаратури, спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, за винятком, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок); 2) недотримання підстав, порядку, обсягу, інтенсивності та інших умов викиду забруднюючих речовин і матеріалів (перевищення нормативів гранично допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря; викиди забруднюючих речовин без дозволу спеціально уповноважених державних органів; залпове скидання чи випуск забруднюючих речовин замість регулярного тощо).

У цьому складі злочину терміни "забруднення" та "інша зміна природних властивостей" одночасно позначають і діяння, і суспільно небезпечні наслідки.

Забруднення - це надходження в атмосферне повітря або утворення у ньому шкідливих (забруднюючих) речовин у концентраціях, які перевищують встановлені державою екологічні нормативи. До найбільш поширених забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, законодавство відносить: оксиди азоту, бенз(а)пірен, діоксид та інші сполуки сірки, оксид вуглецю, озон, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна), свинець та його сполуки, формальдегід. Небезпечними забруднюючими речовинами визнані: метали та їх сполуки, органічні аміни, леткі органічні сполуки, стійкі органічні сполуки, хлор, бром та їх сполуки, фтор та його сполуки, ціаніди, фреони, арсен та його сполуки.

Інша зміна природних властивостей - це негативне відхилення від оптимального стану атмосферного повітря в частині його фізичних, хімічних та біологічних властивостей, що негативним чином впливає на здоров'я людини і довкілля, у т. ч. на клімат і погоду. Отруєння повітря є формою екоциду (ст. 441).

Конкретні способи забруднення чи іншої зміни природних властивостей атмосферного повітря можуть бути різноманітними і на кваліфікацію за ст. 241 не впливають. Наявність розглядуваного складу злочину вбачається лише в тому разі, коли забруднення атмосферного повітря було пов'язане з виробничою діяльністю заподіювача шкоди, а не, наприклад, з побутовою діяльністю людини чи функціонуванням різноманітних невиробничих об'єктів.

Злочин є закінченим з моменту, коли внаслідок забруднення або іншої зміни природних властивостей атмосферного повітря створено небезпеку для життя, здоров'я людей або для довкілля. Про поняття створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкілля див. коментар до ст. 239. Забруднення атмосферного повітря, що не супроводжувалось створенням вказаної небезпеки, тягне адміністративну відповідальність (статті 78, 79 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.).

4. Суб'єкт злочину спеціальний: це працівник підприємства, установи, організації, у зв'язку з діяльністю яких відбуваються забруднення чи інша негативна зміна атмосферного повітря і на якого покладено правовий обов'язок дотримуватись спеціальних правил з приводу забезпечення чистоти й оптимального стану атмосферного повітря.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формами вини. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 241) може характеризуватися тільки необережністю.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 241) є загибель людей або інші тяжкі наслідки (про їх поняття див. коментар до ст. 236).

* * * 

Закон України "Про охорону атмосферного повітря" у редакції від 21 червня 2001 р.

Положення про порядок здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 1073 від 29 грудня 1993 р.

Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 364 від 29 травня 1995 р.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря" N 343 від 9 березня 1999 р.

Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1598 від 29 листопада 2001 р.

Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1655 від 13 грудня 2001 р.

Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 299 від 13 березня 2002 р.

Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 300 від 13 березня 2002 р.

Порядок погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 301 від 13 березня 2002 р.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 302 від 13 березня 2002 р.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Затверджена наказом Міністерства охорони природного середовища та ядерної безпеки України N 38 від 18 травня 1995 р.

Порядок розробки і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Затверджений наказом Міністерства охорони природного середовища та ядерної безпеки України N 75 від 18 липня 1996 р.

Інструкція про встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів N 161 від 10 жовтня 2000 р.

Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті. Затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи хисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Міністерства екології та природних ресурсів N 73/82/64/122 від 27 березня 2001 р.

Порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі. Затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів N 286 від 30 липня 2001 р.

Інструкція про проведення інвентаризації викидів важких металів в атмосферне повітря. Затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів N 298 від 9 серпня 2001 р.

Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях. Затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів N 517 від 24 грудня 2002 р.

Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців. Затверджена наказом Міністерства охорони природного середовища та ядерної безпеки України N 108 від 9 березня 2006 р.

Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел. Затверджені наказом Міністерства охорони природного середовища та ядерної безпеки України N 309 від 27 червня 2006 р.