1. Умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, - караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, - караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Коментар:

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання шляхів сполучення і транспортних засобів всіх видів транспорту, крім трубопровідного. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя та здоров'я особи, власність, інші блага.

2. Предметом злочину є: 1) шляхи сполучення; 2) споруди на них; 3) рухомий склад і судна; 4) засоби зв'язку і сигналізації.

Шляхи сполучення - це залізничне полотно з рейками, шпалами, насипом на магістральних і під'їзних шляхах; злітні смуги, доріжки для вирулювання; фарватери, канали; автомобільні дороги. Споруди на них - це пасажирські платформи, навантажувально-розвантажувальні рампи, мости, віадуки, тунелі, естакади, підпірні стіни, сітки для попередження падіння каміння, причали, шлюзи, тягові станції та опори фунікулерів, канатних доріг, шлагбауми, бакени, маяки, шляхові знаки.

Поняття рухомий склад і судна включає в себе транспортні засоби, названі в ст. 276 (див. коментар до цієї статті).

До засобів зв'язку і сигналізації належать світлофори, семафори, локатори, системи телеметрії і дистанційного керування, радіостанції, пеленгатори тощо.

Споруди та засоби, які не убезпечують рух, а виконують інші функції (наприклад, інформаційні табло для пасажирів, вантажні крани), не є предметом цього злочину. Їх руйнування або пошкодження за наявності підстав кваліфікуються за статтями КК про злочини проти власності (статті 194, 196).

3. Об'єктивна сторона злочину включає в себе такі обов'язкові ознаки, як діяння, наслідки та причиновий зв'язок між діянням і наслідками і може проявитися у таких формах:

1) руйнування зазначених вище предметів;

2) їх пошкодження;

3) інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан.

Поняття руйнування є синонімом до термінів "зруйнування", "знищення". Про ці поняття див. коментар до статей 113, 194, 263. Про поняття пошкодження майна див. коментар до ст. 194.

Інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, - це будь-які дії, внаслідок яких відбуваються зміни, що унеможливлюють або істотно ускладнюють використання об'єктів транспорту без шкоди для безпеки руху (вимкнення живлення, підключення обладнання, яке спотворює сигнали, підкладення сторонніх предметів на шляхи сполучення і т. д.). При цьому самі об'єкти транспорту можуть і не пошкоджуватися, але їх безпечна експлуатація стає неможливою.

Для аналізованого злочину характерним є настання наслідків двох рівнів, що слід враховувати при встановленні причинового зв'язку та вини. Наслідки першого рівня (проміжні) пов'язані зі зміною в самих об'єктах транспорту - їх руйнуванням, пошкодженням, приведенням в непридатний для експлуатації стан. Такі наслідки настають обов'язково, вони невіддільні від діяння, однак їх настання ще не є достатньою підставою для настання кримінальної відповідальності за ст. 277. Така відповідальність обумовлюється також наслідками другого рівня: 1) спричиненням аварії поїзда, судна; 2) можливістю спричинення аварії поїзда, судна; 3) порушенням нормальної роботи транспорту; 4) створенням небезпеки для життя людей чи небезпеки настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 277).

Аварія на транспорті - це подія, пов'язана з пошкодженням рухомого складу або шляхів сполучення (зіткнення, сходження з рейок, затоплення). Порушення нормальної роботи транспорту охоплює припинення руху, значні порушення розкладу, необхідність значних зусиль, засобів, часу для ліквідації наслідків аварії тощо. Можливість спричинення аварії, а також створення небезпеки для життя людей чи інших тяжких наслідків повинна бути реальною (див. коментар до ст. 283).

Причиновий зв'язок у цьому злочині має специфіку, обумовлену характером наслідків. Такий зв'язок потрібно встановити: а) між діянням суб'єкта і змінами в об'єктах транспорту, тобто довести, що саме поведінка особи потягла за собою їх руйнування, пошкодження чи приведення в непридатний стан; б) між руйнуванням, пошкодженням чи приведенням в непридатний стан об'єктів транспорту і наслідками, вказаними в диспозиції відповідної частини ст. 277.

4. Суб'єкт злочину - осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисним ставленням до руйнування, пошкодження або приведення в непридатний для експлуатації стан об'єктів транспорту і необережним ставленням до наслідків у вигляді аварії, порушення нормальної роботи транспорту, створення небезпеки або настання реальної шкоди.

При умисному ставленні до зазначених наслідків вчинене за наявності підстав має отримувати самостійну кримінально-правову оцінку.

Якщо пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів умисно вчиняється з метою ослаблення держави і спрямоване на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, то вчинене, за наявності інших обов'язкових ознак диверсії, слід кваліфікувати за ст. 113.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) заподіяння великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 277), а особливо кваліфікуючою ознакою - загибель людей (ч. 3 ст. 277).

Про поняття середньої тяжкості і тяжких тілесних ушкоджень див. коментар до статей 121 і 122, а про поняття великої матеріальної шкоди і загибелі людей - коментар до ст. 276.

* * *

Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства від 10 березня 1988 р. Ратифікована УРСР 17 грудня 1993 р.

Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі, від 10 березня 1988 р. Ратифікована УРСР 17 грудня 1993 р.