Мы ВКонтакте

Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору

1. Порушення правил пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, вибухових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створило загрозу безпеці повітряних польотів, - караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Коментар:

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання повітряного простору України (про його поняття див. коментар до ст. 6). Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя та здоров'я особи або власність.

2. Об'єктивна сторона злочину як обов'язкові ознаки включає діяння, наслідки у вигляді створення загрози безпеці повітряних польотів і причиновий зв'язок між цими діянням та наслідками.

Діяння при вчиненні злочину може виражатись у дії або бездіяльності. Воно полягає в порушенні правил використання повітряного простору в ході пуску ракет, проведенні всіх видів стрільби, вибухових робіт, інших дій у повітряному просторі, а саме у: 1) вчиненні дій, які заборонені правилами (пуск ракет у зоні повітряних польотів; здійснення вибухових робіт поблизу злітно-посадочних смуг до або після дозволеного часу, проведення навчальних стрільб невідповідними боєприпасами, запуск повітряних куль в місцях чи на висотах, де здійснюються повітряні польоти; проведення змагань, інші дії з птахами, які можуть викликати їх зіткнення з літальними апаратами тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і повинна вчинити відповідно до вимог правил безпеки повітряних польотів (наприклад, неузгодження монтажних робіт, які виконуються з використанням вертольотів, з органами обслуговування повітряного руху, невключення сигнальних вогнів на телевізійних вежах чи висотних будинках).

Правила використання повітряного простору, до яких слід звертатися для з'ясування суті порушення і визначення змісту злочинного діяння, - це, насамперед, нормативно-правові акти різного рівня (Повітряний кодекс України від 23 травня 1995 р., інші закони, постанови Кабінету Міністрів України, відомчі акти), нормативні акти підприємств, установ, організацій державної, цивільної та військової авіації. До таких правил можуть бути віднесені й одноразові накази, вказівки, розпорядження, спрямовані на убезпечення повітряних польотів (наприклад, про заборону на застосування хімікатів у приаеродромній території в певний період чи на проведення змагань з парашутного спорту, дельтапланеризму в певному місці).

3. Суб'єктом злочину є особи, на яких покладається виконання відповідних правил.

4. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 282, характеризується умисним або необережним ставленням винної особи до порушення правил використання повітряного простору та утворюваної ним небезпеки.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення ним: 1) середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 282), а особливо кваліфікуючою - загибелі людей (ч. 3 ст. 282). Про зміст цих ознак див. коментар до ст. 276.