Мы ВКонтакте

Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації

Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть, - караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, на строк до трьох років або без такого.

Коментар:

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека експлуатації транспортних засобів, зазначених у примітці до ст. 286, а його додатковим обов'язковим об'єктом - здоров'я та життя особи.

2. Об'єктивна сторона злочину складається з таких обов'язкових ознак, як діяння, наслідки та причиновий зв'язок між ними.

Діяння при вчиненні аналізованого злочину може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і виражатися у формі: 1) випуску в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів; 2) допуску до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп'яніння або не має права на керування транспортним засобом; 3) іншого грубого порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух.

Випуск в експлуатацію завідомо несправних транспортних засобів передбачає як усну, так і письмову згоду, розпорядження, вказівку особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, про використання у сфері дорожнього руху якогось із них з такими технічними несправностями, за якими його експлуатація відповідно до розділу 31 Правил дорожнього руху заборонена (несправності гальмівної системи і рульового керування, неналежний стан коліс, шин, зовнішніх світлових приладів тощо).

Допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування транспортним засобом, - це усна або письмова згода, розпорядження, вказівка особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію цього засобу, про його використання у сфері дорожнього руху таким водієм. Як допуск можна також розглядати мовчазну згоду, видачу маршрутного листа, передачу ключів і документів або керма, невідсторонення водія від керування тощо.

Під особою, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, слід розуміти особу, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи викликаного вживанням одурманюючих речовин сп'яніння незалежно від його ступеня. Про поняття лікарських препаратів (засобів) див. коментар до статей 201, 321, 324. Лікарськими препаратами, що знижують увагу та швидкість реакції, є нейролептики, антидепресанти, транквілізатори, препарати літія, усі препарати зі снотворною та седативною дією (барбітурати, бензодіазепіни тощо), антигістамінні препарати (використовуються для лікування алергії, як-от: димедрол, супрастин, діазолін тощо), деякі гипотензивні препарати (засоби для зниження тиску, зокрема: адельфан, синепрес, кристепін), бета-блокіратори, усі препарати, що містять беладонну (белалгін, беластезін та ін.), ліки від діареї, що містять лоперамід, та багато інших, вичерпного переліку яких немає. Факт перебування особи в стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. установлюється на підставі її огляду, який проводиться працівниками міліції та/або працівниками закладів охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Особа, яка не має права на керування транспортним засобом, - це особа, яка взагалі не отримувала відповідного посвідчення, яка позбавлена в установленому порядку права керування транспортними засобами, а також особа, не допущена до керування даним типом транспортного засобу.

Іншими грубими порушеннями правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, є: грубе порушення режиму роботи водіїв; відсутність контролю за технічним станом транспортних засобів; надання дозволу на використання не обладнаного належним чином вантажного транспортного засобу на перевезення пасажирів, перевантаженого транспортного засобу чи завантаженого з порушеннями вимог правил дорожнього руху; допуск до керування особи, яка перебуває під впливом лікарських засобів, у стомленому стані тощо.

Кримінальна відповідальність за ст. 287 настає у разі, якщо наслідком описаних вище порушень стало спричинення потерпілому середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження чи його смерті. Якщо ж має місце загибель кількох осіб, то вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 287 та ч. 2 ст. 119.

Причиновий зв'язок у цьому посяганні має місце тоді, коли передбачене ст. 287 діяння закономірно, з необхідністю викликає вказаний вище наслідок. Це має місце, по-перше, тоді, коли між діянням і наслідком немає проміжних ланок, тобто він прямий, - порушення правил експлуатації транспортних засобів безпосередньо тягне за собою катастрофу (наприклад, в рейс випускається транспортний засіб з несправною гальмівною системою, що призводить до вказаного наслідку). По-друге, злочинне діяння, вказане в ст. 287, може бути однією з ланок в розвитку причиновості, підсумком чого є відповідні наслідки. При цьому їх зумовлюють й інші діяння, які перебувають у причиновому зв'язку з цими наслідками, найчастіше - порушення правил безпеки руху й експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Причиновий зв'язок як ознака даного злочину наявний, коли наслідки настають і при правомірній поведінці інших учасників дорожнього руху.

3. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним, зокрема, є особи, що обіймають посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів. Така відповідальність на певні категорії осіб покладається нормативно-правовими актами та нормативними актами підприємств, установ та організацій. До вказаних осіб належать керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (завідувачі та начальники гаражів, інспектори безпеки руху, головні механіки), а також інші працівники, які виконують відповідні функції (механіки, диспетчери, працівники медичної служби), водії закріплених за ними транспортних засобів.

Крім того, суб'єктами злочину, передбаченого ст. 287, можуть бути власники приватних транспортних засобів, особи, які користуються ними за довіреністю чи з інших підстав.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною виною. Завідомість знання про технічну несправність транспортних засобів означає, що особа точно, достовірно знає про наявність несправності, за якої експлуатація транспортного засобу заборонена. Про те, що винний знав про стан сп'яніння особи, яка допускається до керування транспортним засобом, або про те, що особа перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або про відсутність у такої особи права на керування транспортним засобом свідчать ухилення водія від проходження обов'язкового медичного огляду, неподання ним посвідчення водія та талона до нього, спостереження за фізичним станом особи, повідомлення інших працівників чи сторонніх громадян тощо. Водночас, якщо суб'єкт злочину не отримав відповідної інформації, то його вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 287, виключається. Однак, якщо особа належно не виконувала свої службові обов'язки (не перевірила наявності посвідчення на право керування відповідним транспортним засобом, не здійснила обов'язковий контроль за тверезістю тощо) і не встановила перебування в стані сп'яніння, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, чи відсутності права на керування транспортним засобом, то вона, за наявності обов'язкових ознак складу злочину, підлягає відповідальності за службову недбалість (ст. 367).

* * * 

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. (ст. 266).

Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 р.

Закон України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р.

Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 р.

Правила дорожнього руху. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10 жовтня 2001 р.

Правила експлуатації трамвая та тролейбуса. Затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству N 103 від 10 грудня 1996 р.

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23 грудня 2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті" (пункти 11 - 13).