Мы ВКонтакте

Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів

1. Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян -

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

Коментар:

1. Об'єктом злочину є громадський порядок в частині, що забезпечує нормальний фізичний і моральний розвиток людини.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується діями, що полягають у публічному або груповому незаконному вживанні наркотичних засобів. Незаконне публічне вживання психотропних речовин чи аналогів зазначених засобів або речовин не визнається злочином.

Публічним є відкритий (очевидний для інших осіб) спосіб незаконного вживання наркотичних засобів. Це можуть бути: ін'єкція наркотику, куріння гашишу, опію, вживання макової соломи тощо. Відповідальність настає незалежно від того, вживає наркотики публічно одна особа чи група осіб.

Про поняття вчинення злочину групою осіб див. ст. 28 і коментар до неї. При вчиненні цього злочину групою осіб присутність інших, сторонніх осіб, не є обов'язковою. Для відповідальності за групове вживання наркотичних засобів не має значення, одночасно чи послідовно, один за одним, учасники групи вживали наркотики. Важливим є те, що групове вживання наркотичних засобів здійснюється у місцях масового перебування громадян - навчальних закладах, стадіонах, дискоклубах тощо.

Засобами вчинення злочину є наркотичні засоби.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у ч. 1 ст. 316 дій.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу цього злочину є місце його вчинення. Про поняття місць, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та інших місць масового перебування громадян див. коментар до ст. 307.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно, 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318. Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї.