Мы ВКонтакте

Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння

Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

Коментар:

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок кораблеводіння, якого мають дотримуватися особи, які керують військовими кораблями. Його додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я особи або право власності чи довкілля.

Правила кораблеводіння передбачені актами міжнародного та національного законодавства, які містять як норми, що регулюють загальний порядок кораблеводіння, так і порядок, якого мають дотримуватися тільки військові кораблі.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечним діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення правил кораблеводіння, суспільно небезпечними наслідками у вигляді загибелі людей, загибелі корабля або інших тяжких наслідків, причинним зв'язком між зазначеними діяннями та наслідками.

Військовий корабель - це корабель (судно), що належить до Військово-Морських Сил України, має зовнішні розпізнавальні знаки державної належності і перебуває під командуванням офіцера (мічмана), який проходить військову службу у Збройних Силах України. До кораблів (корабельного складу) належать бойові кораблі (підводні човни, авіаносці, крейсери, міноносці), кораблі спеціального забезпечення (мінні, торпедні та інші катери тощо), морські та рейдові судна забезпечення, які перебувають під командуванням офіцера та укомплектовані військовослужбовцями (буксири, баржі, паливозаправники тощо), а також інші судна та шлюпки під Військово-Морським прапором України.

Порушення правил кораблеводіння, тобто безпосереднього управління кораблем, іншим судном у плаванні, може полягати у неправильному визначенні курсу корабля, порушенні правил входу його у порт чи виходу з порту, правил маневрування і подачі сигналів, проведення водолазних робіт і буксирування, посадки і висадки пасажирів, перевищенні установленої швидкості руху, недодержанні вимог навігаційних знаків, зупиненні судна в заборонених місцях, неправильному розміщенні вантажів, невиконанні сигналів зустрічних суден та невжитті інших заходів щодо запобігання зіткненню кораблів у морі, заходів безпеки на випадок шторму чи інших надзвичайних подій, порушенні порядку врятування на морі тощо.

Порушення правил експлуатації військового корабля, яке може полягати, наприклад, у наданні військовим начальником дозволу на вихід у море технічно несправного чи перевантаженого корабля, не охоплюється ст. 417 і у разі настання тяжких наслідків може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 423, ч. 3 ст. 424 або ч. 2 ст. 426.

Під загибеллю людей слід розуміти загибель двох або більше осіб унаслідок порушення правил кораблеводіння.

Загибель корабля - це його затоплення або зруйнування. Корабель також вважається таким, що загинув, якщо його поновлення технічно неможливе чи економічно цілком неефективне.

До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені: смерть однієї особи, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень членам екіпажу або іншим особам, зрив виконання бойового завдання, спричинення великої матеріальної шкоди (унаслідок, наприклад, зіткнення корабля з наземними спорудами чи посадження корабля на мілину), радіоактивне, хімічне, бактеріологічне забруднення навколишнього середовища тощо.

Якщо велика матеріальна шкода чи інші тяжкі наслідки були заподіяні внаслідок порушення заходів безпеки під час проведення ремонту корабля, порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, або внаслідок інших діянь, не пов'язаних з кораблеводінням, винна особа може бути притягнута до відповідальності, наприклад, за статтями 271, 272, 274, 412, 414, 425.

Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України вимагає від командира корабля управляти кораблем сміливо, ініціативно та рішуче, без боязні відповідальності за ризикований маневр, що диктується обстановкою. Тому у відповідних випадках питання про його відповідальність має вирішуватися з урахуванням положень КК щодо виправданого ризику (ст. 42) або крайньої необхідності (ст. 39).

Особа, яка управляла кораблем з порушенням правил кораблеводіння і під час його загибелі не виконала до кінця своїх службових обов'язків і залишила корабель, несе відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених статтями 417 і 428.

3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, який перебуває під час виконання обов'язків з управління кораблем. Здебільшого ним є командир військового корабля. Адже саме командир корабля відповідає за безпеку кораблеводіння і маневрування корабля. Командир корабля не несе відповідальності за аварію корабля, який іде під проводкою лоцмана, але лише у випадку, якщо ця аварія сталася через такі місцеві умови фарватеру, які можуть бути відомі тільки лоцману. Проте, якщо командир корабля виявить, що лоцман веде корабель до явної небезпеки або взагалі не знає своєї справи, він зобов'язаний відсторонити його від управління маневрами корабля.

В окремих випадках суб'єктом злочину може бути старший помічник командира корабля, помічник командира корабля, штурман, вахтовий офіцер, боцман чи інший військовослужбовець (військовозобов'язаний під час проходження зборів) - член екіпажу корабля, а також командир з'єднання кораблів, якщо він вступає в безпосереднє управління кораблями. Факт передачі управління кораблем записується у вахтовому журналі.

4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків.

* * * 

Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р.

Конвенція про міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі від 20 жовтня 1972 р. Україна приєдналася до Конвенції 17 листопада 1992 р.

Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі від 27 квітня 1979 р. Україна приєдналася до Конвенції 17 листопада 1992 р.

Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 р. Ратифікована Україною 3 червня 1999 р. (статті 29 - 31).

Кодекс торговельного мореплавства від 23 травня 1995 р. (ст. 13).

Постанова Кабінету Міністрів України N 1933 від 28 грудня 2000 р. "Про забезпечення безпеки мореплавства в районі м. Севастополя".

Порядок підготовки і проведення за участю особового складу з використанням озброєння і військової техніки Збройних Сил потенційно небезпечних заходів у присутності цивільного населення. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 378 від 26 березня 2003 р.

Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України. Затверджене наказом Міністерства оборони України N 415 від 25 листопада 2003 р.