Мы ВКонтакте

Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості

1. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, за відсутності ознак державної зради -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Втрата документів або матеріалів, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю, предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановлених правил поводження із зазначеними документами, матеріалами або предметами, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Діяння, передбачені частинами першою, або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Коментар:

1. Об'єкт злочину - режим військової таємниці.

2. Злочин може виражатися у таких формах:

1) розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, за відсутності ознак державної зради (ч. 1 ст. 422);

2) порушення встановлених правил поводження з документами або матеріалами, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю, а також із предметами, відомості про які становлять державну таємницю, що спричинило їхню втрату (ч. 2 ст. 422).

Таким чином, з об'єктивної сторони, злочин характеризується суспільно небезпечними діями або бездіяльністю, а в другій його формі - також суспільно небезпечними наслідками і причинним зв'язком між діянням і його наслідками.

3. Відповідно, предметом злочину у першій його формі є відомості військового характеру, що становлять державну таємницю, у другій - документи, матеріали, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю, а також предмети, відомості про які становлять державну таємницю.

Відомості військового характеру, що становлять державну таємницю, - це інформація, що належить до державної таємниці у сфері оборони (детальніше про це див. коментар до ст. 114).

Про поняття розголошення відомостей, втрата документів, матеріалів, предметів див. коментар до статей 328 і 329.

4. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 422, як випливає із диспозиції цієї норми, є будь-який військовослужбовець або військовозобов'язаний під час проходження зборів, незалежно від того, яким чином відповідні відомості стали йому відомі. Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 2 ст. 422, спеціальний: ним є особа, якій відповідні документи, матеріали чи предмети були довірені. Про поняття такої особи див. коментар до ст. 328.

За статтями 328 і 329 військовослужбовці (військовозобов'язані під час проходження зборів) несуть відповідальність лише у випадку розголошення ними інформації (втрати відповідних предметів, документів, матеріалів, що містять інформацію) у сфері економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки й охорони правопорядку, яка становить державну таємницю.

5. З суб'єктивної сторони злочин у першій його формі характеризується умислом до діяння і до наслідків або необережністю до діяння і до наслідків, а у другій - умислом або необережністю до діяння і необережністю до наслідків.

Психічне ставлення винного до тяжких наслідків може характеризуватися тільки необережністю.

6. Тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 422) є кваліфікуючою ознакою злочину, що розглядається. Зміст тяжких наслідків у ст. 422 збігається зі змістом тяжких наслідків у статтях 328 і 329.

7. Розголошення військової таємниці кваліфікується за ст. 422 тільки за відсутності ознак державної зради. Детальніше про це див. коментар до ст. 328.

8. Недодержання встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації, порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці, недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства за відсутністю ознак шпигунства тягне адміністративну відповідальність військовослужбовців, передбачену ст. 2122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

* * * 

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. (ст. 11).

Закон України "Про державну таємницю" в редакції від 21 вересня 1999 р.

Закон України "Про Збройні Сили України" в редакції від 5 жовтня 2000 р. (ст. 17).

Звід відомостей, що становлять державну таємницю. Затверджений наказом Служби безпеки України N 440 від 12 серпня 2005 р.

Інструкція про порядок доступу на об'єкти Збройних Сил України осіб, які забезпечують виконання заходів і робіт згідно з міжнародними договорами України. Затверджена наказом Міністерства оборони України N 63 від 12 березня 2003 р.