Мы ВКонтакте

Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби

1. Недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,

- карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Коментар:

1. Об'єкт, а також суб'єкт злочинів, передбачених статтями 423 і 425, збігаються.

2. З об'єктивної сторони злочин характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причиновим зв'язком між зазначеними бездіяльністю і наслідками.

При цьому слід брати до уваги, що для причинового зв'язку мають бути характерні такі ознаки: а) діяння передує наслідку за часом; б) настання наслідку є неминучим або реально можливим у конкретних умовах; в) наслідок є закономірним результатом діяння винної особи, а не діянь сторонніх осіб чи інших зовнішніх сил.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків через об'єктивні (виконання інших покладених на неї обов'язків, незабезпечення охорони матеріальних цінностей, відсутність транспорту чи людських ресурсів тощо) або суб'єктивні обставини (хвороба, фізичні дані, у т. ч. захворювання, відсутність спеціальних знань, досвіду роботи тощо), не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним. Детальніше про це див. у коментарі до ст. 367.

Про поняття істотна шкода і тяжкі наслідки (кваліфікуюча ознака злочину) див. коментар до ст. 423.

3. З суб'єктивної сторони злочин характеризується непрямим умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків.

Вчинене з прямим умислом невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, але не виконала через недбале ставлення до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду, кваліфікується за ст. 426.

4. Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.