Мы ВКонтакте

Стаття 439. Застосування зброї масового знищення

1. Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Коментар:

1. Особливість суспільної небезпеки цього злочину полягає у тому, що його вчинення завдає шкоди не тільки природному середовищу, життю і здоров'ю людей, а й негативно впливає на генетичну програму людини, інших живих істот. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека людства (про її поняття див. коментар до ст. 1). Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя та здоров'я особи, власність, довкілля тощо.

2. Предметом злочину є ті види зброї масового знищення, які заборонені до застосування міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (див. коментар до ст. 3).

До зброї масового знищення належать хімічна, біологічна, ядерна, лазерна, інфразвукова, радіологічна, променева та деякі інші види зброї. Проте відповідними міжнародними договорами заборонено застосування лише перших трьох її видів.

Хімічна зброя - це зброя масового ураження, дія якої побудована на токсичних властивостях хімічних речовин. До неї належать: а) токсичні хімікати (будь-які хімікати, які внаслідок свого хімічного впливу на життєві процеси можуть призвести до смерті або заподіяти тривалу шкоду здоров'ю людини чи тваринам) та їхні прекурсори, за винятком, якщо вони призначені для промислових, сільськогосподарських, дослідних, медичних, фармацевтичних або інших мирних потреб, для захисту від токсичних хімікатів та від хімічної зброї, для військових потреб, які не пов'язані із застосуванням хімічної зброї і не залежать від використання токсичних властивостей хімікатів як засобів ведення війни, для правоохоронних потреб, у т. ч. для боротьби з заворушеннями в країні, а також для інших потреб, не пов'язаних з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням хімічної зброї як засобу ведення війни, - за умови, що їхні види та кількість відповідають таким потребам; б) боєприпаси та пристрої, спеціально призначені для смертельного ураження або заподіяння іншої шкоди за рахунок токсичних властивостей зазначених токсичних хімікатів, що утворюються внаслідок використання таких боєприпасів та пристроїв; в) будь-яке обладнання, спеціально призначене для використання безпосередньо у зв'язку із застосуванням зазначених боєприпасів та пристроїв.

Хімічні засоби боротьби із заворушеннями за змістом Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення не є хімічною зброєю, і відповідальність за їх застосування за ст. 439 настати не може.

Бактеріологічна (біологічна) зброя - це зброя, дія якої побудована на використанні хвороботворних властивостей бойових біологічних засобів, зокрема: а) збудники захворювань (патогени), небезпечні для людини, - віруси (збудники різних видів гарячки, енцефаліту, віспи, тифу, бруцельозу, холери, дизентерії, сапу, чуми, туляремії, орнітозу, ботулізму, газової гангрени, правцю тощо) і токсини (газової гангрени, стафілококу, дизентерійний, холерний і правцевий токсин тощо); б) патогени, небезпечні для тварин, - віруси (збудники чуми свиней, грипу птахів, ящуру, віспи кіз та овець, сказу, хвороби Ньюкасла, чуми дрібних жуйних та чуми великої рогатої худоби тощо) і бактерії (збудник плевропневмонії рогатої худоби); в) патогени, небезпечні для рослин, - віруси (збудник кущистості верхівки бананів), бактерії (збудники опіку цукрової тростини, опіку рису, раку цитрусових, збудник хвороби Пірса винограду), мікроскопічні гриби (збудники антракнозу кави, гельмінтоспоріозу рису, стеблової та жовтої іржі пшениці, пірикуляріозу рису, інфекційного всихання цитрусових, моніліозу какао) тощо.

Ядерна зброя - зброя вибухової дії, побудована на використанні енергії, що виділяється під час ланцюгової реакції поділу важких ядер деяких ізотопів урану і плутонію або термоядерних реакцій синтезу легких ядер - ізотопів водню - дейтерію і тритію.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у застосуванні зброї масового знищення, під яким розуміється використання її специфічних властивостей саме у воєнних цілях, тобто як зброї.

За змістом міжнародних договорів, не повинно визнаватися застосуванням хімічної зброї використання токсичних хімікатів: а) у промислових, сільськогосподарських, дослідних, медичних, фармацевтичних або інших мирних цілях; б) у цілях, безпосередньо пов'язаних із захистом від хімічної зброї; в) у воєнних цілях, які не пов'язані з використанням токсичних властивостей хімікатів як засобів ведення війни; г) у правоохоронних цілях, включаючи боротьбу із заворушеннями у країні; застосуванням бактеріологічної (біологічної) зброї - застосування відповідних агентів і токсинів для запобігання захворюванням та в інших мирних цілях; так само немає заборон і на здійснення ядерних вибухів у мирних цілях.

Випробування зброї масового знищення кваліфікується за ст. 440 як її виробництво.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Його суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Відповідно до конструкції складу, суб'єкт злочину може як передбачати тяжкі наслідки свого діяння (ч. 2 ст. 439) і бажати або свідомо припускати їхнє настання, так і ставитися до них необережно.

6. Кваліфікованим видом злочину (ч. 2 ст. 439) є застосування зброї масового знищення, забороненої відповідними міжнародними договорами, яке спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Таке діяння є проявом біоциду - застосування атомної, водневої, нейтронної, хімічної та іншої зброї масового знищення з метою незворотного зруйнування оточуючого природного середовища.

Під загибеллю людей треба розуміти загибель двох або більше осіб.

До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені загибель однієї особи, заподіяння одній, двом чи більше особам тяжких тілесних ушкоджень, завдання великої майнової шкоди, радіоактивне, хімічне, бактеріологічне забруднення навколишнього середовища тощо. Ці наслідки повністю охоплюються ч. 2 ст. 439 і додаткової кваліфікації за іншими статтями Особливої частини КК не потребують.

* * * 

Протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних та інших газів і рідин та бактеріологічних засобів від 17 червня 1925 р.

Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р. Україна приєдналась до Договору 16 листопада 1994 р.

Конвенція про заборону розроблення, виробництва та накопичування бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про її знищення від 10 квітня 1972 р.

Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення від 13 січня 1993 р. Ратифікована Україною 16 жовтня 1998 р.

Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів від 23 серпня 1978 р. Ратифікована Україною 17 вересня 1992 р.

Закон України "Про правонаступництво України" від 12 вересня 1991 р. (статті 6, 7).

Закон України "Про міжнародні договори України" від 29 червня 2004 р.