Мы ВКонтакте

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин

До відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: 

1) здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

3) встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу;

4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;

5) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій;

6) організація інформування населення про стан водних об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод;

7) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.

 

Коментар:

 

До пункту першого. Здійснення цих заходів повинно бути прямо передбачено законом (ч. 2 ст. 19 Конституції України). Їх можна застосовувати і при відсутності такого закріплення лише за умови, коли їх застосування не може призвести до обмеження чи інших форм порушення прав громадян.

Узагальненого переліку цих заходів законодавством не встановлено, проте їх частина зазначена у Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженому ПКМ України від 17.09.96 N 1147.

До пункту другого. До контрольних повноважень відповідних сільських, селищних, міських рад (їх виконавчих органів) віднесено: здійснення контролю за якістю питної води (пп. 5 п. "а" ст. 30 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"); здійснення контролю за станом водойм, місць відпочинку громадян (пп. 7 п. "а" ст. 30 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"); прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства (пп. 2 п. "б" ст. 30 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"); здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу (пп. 3 п. "б" ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"); здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів (в тому числі пов'язаних з небезпечним впливом вод) (пп. 4 п. "б" ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні") тощо.

До пункту третього. Див. коментар до ст. 47 ВК.

До пункту четвертого. Див. коментар до п. 13 ст. 8 ВК. Щодо особливостей обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення скидання стічних вод у водні об'єкти див. ст. 71 ВК та коментар до неї.

До пунктів п'ятого та шостого. Ст. 32 ЗУ "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" до повноважень сільських, селищних, міських ради віднесено здійснення цілого комплексу заходів із ліквідації надзвичайних ситуацій.

Діяльність зазначених рад щодо ліквідації надзвичайних ситуацій координується Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (п. 1 Положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, затвердженого ПКМ України від 16.02.98 N 174).

Щодо даного повноваження див. також коментар до ст. 108 ВК.

До пункту сьомого. Вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України має визначатись законом. Таким законом є, насамперед, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (див. ст. 26).