Мы ВКонтакте

Стаття 15. Компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

До відання центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:

1) забезпечення формування державної політики у сфері охорони та відтворення вод (поверхневих, підземних, морських), раціонального використання водних ресурсів;

2) виключено;

3) розроблення державних цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

4) виключено;

5) розробка і затвердження нормативів і правил, участь у розробці стандартів щодо регулювання використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів в межах своєї компетенції;

6) виключено;

7) виключено;

8) виключено;

9) виключено;

10) здійснення міжнародного співробітництва з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

11) вирішення інших питань у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через свої територіальні органи (у разі їх утворення), а на території Автономної Республіки Крим - через орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

 

Коментар:

 

До п. 1. Повноваження, передбачені коментованим пунктом, віднесені до відання Мінприроди Положенням про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженим ПКМ України від 02.11.2006 N 1524.

Відповідно до п. 1 Положення Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Діяльність інших органів (Держводгосп, Держкомлісгосп, Держкомзем) державної влади, пов'язана з використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, спрямовується і координується КМ України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі може відбуватись також і в інший спосіб шляхом взаємодії при реалізації Мінприроди своїх повноважень в інших сферах господарювання (див., наприклад, постанову КМУ від 03.08.98 N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру").

До п. 2. Див. ст. 19 ВК та коментар до неї.

До п. 3. Див. ст. 12 ВК та коментар до неї.

До п. 4. Див. ст. 21 ВК та коментар до неї.

До п. 5. Під нормативами мають розумітись кількісні, якісні показники у певній сфері діяльності, вміщені здебільшого в стандартах чи інших нормативних документах. Нормативи можуть встановлюватися також в індивідуально-правових актах (наприклад, дозволах на спеціальне водокористування - див. ст. 49 ВК), проте у коментованій нормі мова про такі нормативи не йде.

Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про стандартизацію" нормативними документами є національні стандарти, правила усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, а також видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування, стандарти, технічні умови та правила усталеної практики, прийняті чи схвалені іншими органами та організаціями, що займаються питаннями стандартизації, а також видані ними каталоги.

Відповідно до ст. 7 цього ж Закону розробка, схвалення, прийняття національних стандартів віднесені до відання Держспоживстандарту України.

Порядок розроблення, перегляду, внесення змін, прийняття та опублікування стандартів встановлюється Законом України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", який не відносить Мінприроди до органів, які вправі проваджувати таку діяльність.

Натоміть, відповідно до п. 3.2.2.1 ДСТУ 1.2:2003 "Правила розроблення національних нормативних документів" Мінприроди може погоджувати національні стандарти та інші нормативні документи, котрі стосуються сфери його компетенції. Це підтверджується і пп. 13 п. 4 Положення про Мінприроди, затвердженого ПКМУ від 02.11.2006 N 1524, де визначено, що Мінприроди "...бере в установленому порядку участь у проведенні робіт із стандартизації ... у сфері охорони навколишнього природного середовища, геологічного вивчення надр, використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, топографо-геодезичної та картографічної діяльності".

Щодо переліку нормативних документів див. також коментар до ст. 2 ВК.

До п. 6. Див. ст. 22 ВК та коментар до неї.

До п. 7. Див. ст. 49 ВК та коментар до неї.

Щодо водних об'єктів загальнодержавного значення див. ст. 5 ВК та коментар до неї.

До п. 8. Див. коментар до п. 13 ст. 8 ВК. Щодо особливостей обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення скидання стічних вод у водні об'єкти див. ст. 71 ВК та коментар до неї.

До п. 9. Організаційно-економічними заходами слід вважати реалізацію повноважень міністерства щодо:

• видачі дозволів на спеціальне водокористування (див. ст. 49 ВК та коментар до неї);

• встановлення нормативів збору і розмірів зборів за забруднення навколишнього природного середовища (скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти), за спеціальне використання вод (див. спільний наказ Мінекоресурсів та ДПА N 162/379 від 19.07.99 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", а також коментар до ст. 30 ВК);

• відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону вод (детальніше див. у коментарі до ст. 111 ВК);

• надання юридичним та фізичним особам податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними ресурсозберігаючих технологій, здійснення інших природоохоронних заходів з метою скорочення шкідливого впливу здійснюваної діяльності на стан вод та водних об'єктів (див. наказ Мінприроди від 06.04.2007 N 182 "Про затвердження Порядку проведення відбору природоохоронних заходів через механізм здешевлення кредитів комерційних банків");

• участі міністерства у фінансуванні екологічних заходів і будівництві об'єктів екологічного призначення тощо.

Детальніше про організаційно-економічні заходи забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів див. коментар до ст. 29 ВК.

До п. 10. Здійснення міжнародного співробітництва може полягати в укладенні та виконанні міжнародних договорів відомчого характеру (див., наприклад, Угоду між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Міністерством природи і навколишнього середовища Монголії про співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища від 08.12.2004) відповідно до ПКМ України від 17.06.94 N 422 "Про затвердження Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру".

Крім цього, співробітництво може здійснюватись і в інших сферах, віднесених до відання Мінприроди Положенням про нього, затвердженим ПКМ України від 02.11.2006 N 1524 (проведення міжнародної екологічної експертизи, наукове співробітництво при дослідженні питань ефективного використання та охорони вод тощо).

До п. 11. Вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється з дотриманням норм ч. 2 ст. 19 Конституції України. "Інші" повноваження передбачені, зокрема, ст. 20 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища".