Мы ВКонтакте

Стаття 16. Компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

До відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:

1) реалізація державної політики у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів;

2) розробка і встановлення режимів роботи водосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів, затвердження правил їх експлуатації;

3) розробка та участь у реалізації державних цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

4) забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах та здійснення їх міжбасейнового перерозподілу;

5) забезпечення функціонування системи державного моніторингу довкілля в частині проведення радіологічних і гідрохімічних спостережень на водних об'єктах комплексного призначення, транскордонних водотоках, водогосподарських системах міжгалузевого і сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій;

6) проектування, будівництво і експлуатація водогосподарських систем та об'єктів комплексного призначення;

7) здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними;

8) ведення державного обліку водокористування та державного водного кадастру;

9) погодження клопотань щодо використання поверхневих вод;

91) видача дозволів на проведення днопоглиблювальних робіт та робіт з прокладання кабелів трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду (крім будівельних робіт і робіт на землях прибережних захисних смуг морів і на землях, зайнятих морями);

10) здійснення міжнародного співробітництва у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів прикордонних вод;

11) здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь;

12) здійснення контролю за дотриманням режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем;

121) узагальнення та аналіз звітів водокористувачів щодо використання водних ресурсів;

122) погодження нормативів водопостачання;

123) здійснення моніторингу якості вод у контрольних створах у районах основних водозаборів комплексного призначення, водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання;

124) здійснення моніторингу водних об'єктів за радіологічними показниками на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення;

125) здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними;

126) розроблення спільно з іншими органами виконавчої влади комплексу заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, зменшення руйнівних наслідків повеней, забезпечення безаварійного пропуску паводкових вод та льодоходу;

127) організація виконання робіт, пов'язаних з мінімізацією наслідків шкідливої дії вод, у тому числі захистом від підтоплення, протипаводковим і протиповеневим захистом сільських населених пунктів та сільськогосподарських земель;

128) розроблення схем комплексного використання та охорони водних ресурсів, формування довгострокових прогнозів водогосподарських балансів, участь у вирішенні питань, пов'язаних з міждержавним розподілом стоку річок і використанням прикордонних вод;

129) здійснення паспортизації річок і джерел питного водопостачання;

1210) розроблення заходів щодо забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою;

13) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через свої територіальні органи (у разі їх утворення), а на території Автономної Республіки Крим - через орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

 

Коментар:

 

До п. 1. Наведені повноваження Держводгоспу конкретизовані та реалізуються ним в межах, визначених Положенням про Державний комітет України по водному господарству, затвердженим ПКМ України від 27.06.2007 N 882.

До п. 2. Див. ст. ст. 66, 76, 77 ВК.

До п. 3. Див. ст. 12 ВК та коментар до неї.

До п. 4. Забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах та здійснення міжбасейнового перерозподілу водних ресурсів відбувається, зокрема, шляхом забезпечення водними ресурсами маловодних регіонів за допомогою будівництва каналів, водогонів і перекидання води з багатоводних басейнів в маловодні. Відповідно до ПКМУ від 30.05.97 N 524 "Про затвердження переліку підприємств та організацій, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів" з підпорядкованих Держводгоспу підприємств та організацій дану діяльність здійснюють Управління каналу Дніпро - Донбас, Управління Головного Каховського магістрального каналу, Управління Північно-Кримського каналу, Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи, Управління каналу Дніпро - Інгулець.

Див. також главу 15 ВК.

До п. 5. Контроль якості поверхневих вод (станом на поч. 2007 р) здійснюється у 8 басейнах великих річок, на 72 водосховищах, 164 річках, 14 зрошувальних системах, 1 лимані, 6 каналах, всього на 507 створах за 25 - 54 гідрохімічними показниками, крім того, на 268 створах здійснюється контроль вмісту радіонуклідів. З другого півріччя 2006 року наказом Держводгоспу від 14.06.2006 N 125 введена в дію нова Програма моніторингу поверхневих вод, у якій кількість пунктів спостережень збільшено на 54 %. Усього, наприклад, протягом 2006 року було виконано 248,4 тис. аналізів властивостей поверхневих і стічних вод (наказ Держводгоспу від 10.02.2007 N 38 "Про підсумки діяльності водогосподарсько-меліоративного комплексу за 2006 рік і заходи щодо забезпечення сталого функціонування галузі у 2007 році").

Див. також ст. 21 ВК та коментар до неї.

До п. 6. Нормативне забезпечення проектування, будівництва, а також експлуатації водогосподарських систем та об'єктів комплексного призначення здебільшого зосереджено на підзаконному рівні правового регулювання.

Водогосподарськими можна вважати об'єкти та системи, призначені для використання, відтворення, охорони вод та водних об'єктів (див. ст. 76 ВК та коментар до неї).

Проектування такого виду водогосподарських об'єктів, як гідротехнічні споруди, здійснюється з урахуванням вимог СНиП 2.06.01-86 "Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования". Проектування та будівництво меліоративних систем підпорядковується ДБН В.2.4-1-99 Меліоративні системи та споруди.

Вимоги до влаштування окремих видів водогосподарських споруд визначено СНиП 2.06.05-84* "Плотины из грунтовых материалов", СНиП 2.06.06-85 "Плотины бетонные и железобетонные", СНиП 2.06.07-87 "Подпорные стенки, судоходные шлюзы, рыбопропускные и рыбозащитные сооружения", СНиП 3.07.01-85 "Гидротехнические сооружения речные".

Проектування та будівництво водосховищ як частини водогосподарських систем регламентується, зокрема, СанПиН 3907-85 "Санитарные правила проектирования, строительства и эксплуатации водохранилищ", СП 3907-85 "Санитарные правила проектирования, строительства и эксплуатации водохранилищ", ВСН 33-3.2.01-84 "Типовая инструкция по эксплуатации водохранилищ для нужд орошения емкостью до 10 млн. куб. м".

Див. також нормативні документи загального характеру, котрими визначається порядок проектування чи будівництва, експлуатації водогосподарських споруд, зокрема, СНиП 2.01.14-83 "Определение расчетных гидрологических характеристик", СН 474-75 "Нормы отвода земель для мелиоративных каналов", ВСН 33-2.2.03-85 "Мелиоративные системы и сооружения. Дренаж на орошаемых землях", ВСН 33-2.2.12-87 "Мелиоративные системы и сооружения. Насосные станции. Нормы проектирования".

До п. 7. Участь Держводгоспу у здійсненні заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними закріплена, зокрема, у Постанові Верховної Ради України від 27.02.97 N 123/97-ВР "Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" (забезпечення екологічно безпечного функціонування водосховищ Дніпровського каскаду, відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та заходи боротьби із шкідливою дією вод, впровадження басейнового принципу управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, регулювання русел, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок, берегоукріплення, створення та упорядкування водоохоронних зон та прибережних смуг). Така діяльність може мати вияв і в інших формах, котрі спрямовані на оздоровлення та догляд за поверхневими водами.

Навряд чи таку "участь" можна вважати повноваженням - це, скоріше, завдання відповідного органу.

До п. 8. Щодо ведення державного обліку підземних вод див. коментар до ст. 27 ВК, а щодо порядку ведення водного кадастру - коментар до ст. 28 ВК.

До п. 9. Погодження дозволів на спеціальне водокористування провадиться у відповідності до ПКМУ від 13.03.2002 N 321 "Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до ПКМ України від 10 серпня 1992 р. N 459". За цим Порядком Держводгосп, територіальні органи басейнових управлінь водних ресурсів (в разі їх створення на відповідній території) або обласні виробничі управління водного господарства і меліорації здійснюють погодження у разі використання поверхневих вод.

Див. ст. 49 та коментар до неї.

До п. 10. Міжнародне співробітництво передбачає, зокрема, те, що Держводгосп бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення та денонсації таких договорів, укладає у межах своїх повноважень міжнародні договори України, забезпечує виконання зобов'язань, взятих Україною за міжнародними договорами, з питань, що належать до його компетенції (пп. 23 п. 4 Положення про Державний комітет України по водному господарству, затвердженого ПКМ України від 27 червня 2007 р. N 882). Див. також постанову КМУ від 17.06.94 N 422 "Про затвердження Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру".

До п. 11. Попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків, включаючи протипаводковий захист населених пунктів та земель здійснюються Держводгоспом з урахуванням вимог, визначених ПКМУ від 03.07.2006 N 901 "Про затвердження Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року", ПКМУ від 22.02.2008 N 68 "Про використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту територій від шкідливої дії вод, ведення державного моніторингу поверхневих вод, державного водного кадастру, паспортизації та управління водними ресурсами", ПКМУ від 24.10.2001 N 1388 "Про затвердження Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002 - 2006 роки та прогноз до 2015 року".

До таких заходів здебільшого відносяться здійснення протиерозійних заходів на водозборах шляхом будівництва необхідних берегозахисних укріплень і дамб, регулярне проведення моніторингу руслових процесів і моніторингу управління водними потоками, проведення робіт з розчищення русел річок, будівництво захисних дамб уздовж річок та берегоукріплення, проведення комплексу протиерозійних заходів на водозборах річок (будівництво водойм, закріплення ділянок з потенційним розвитком зсувів), проведення робіт з реконструкції річкових шлюзів, гребель etc.

До п. 12. Дане повноваження реалізується відповідно до пп. 6 п. 4 Положення про Державний комітет України по водному господарству, затвердженого ПКМ України від 27.06.2007 N 882.

Щодо режиму роботи водосховищ див. ст. 77 ВК та коментар до неї.

Щодо контролю за використанням і охороною вод див. ст. 19 ВК та коментар до неї.

До п. 13. Вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється з дотриманням норм ч. 2 ст. 19 Конституції України у випадках, передбачених законом, - див., наприклад, ст. 16 ЗУ "Про меліорацію земель".