Мы ВКонтакте

Стаття 82. Регулювання стоку річок, створення штучних водойм

З метою збереження гідрологічного, гідробіологічного та санітарного стану річок забороняється споруджувати в їх басейні водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку даної річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років. 

Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

 

Коментар:

 

До частини першої. Щодо змісту термінів, що вживаються у коментованій нормі, див. ст. 1 ВК та коментар до неї.

Прикладів пересихання річок внаслідок необґрунтованого будівництва на ній штучних водойм досить багато (напр., річки Київщини: Стугна, Рось)143.

До частини другої. На сьогодні окремого порядку таких дозволів немає.

У разі будівництва водопідпірних споруд істотне значення у забезпеченні реалізації положень чч. 1 та 2 ст. 82 ВК буде відгравати державна екологічна експертиза. Це пояснюється тим, що п. 15 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого ПКМ від 27.07.95 N 554, будівництво гідротехнічних споруд віднесено до видів діяльності що становлять підвищену екологічну небезпеку. Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для таких видів діяльності (ч. 3 ст. 13 ЗУ "Про екологічну експертизу" та абзацу 3 п. 7 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи).