Мы ВКонтакте

Стаття 35. Наслідки штучного погіршення житлових умов

Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.

Не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов працездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею.

Коментар:

1. Ряд положень коментованої статті на сьогоднішній день є застарілими та таким, що не можуть застосовуватися. Це зокрема, стосується вилучення жилого приміщення, що використовується для одержання "нетрудових доходів" та не можливість взяття на квартирний облік працездатних осіб, які не займаються суспільно-корисною працею.

Водночас, інші підстави - штучне погіршення житлових умов шляхом обміну займаного приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку можуть розцінюватися як такі, що дають можливість взяття громадян на квартирний облік лише через п'ять років з моменту погіршення житлових умов.

Аналогічне за змістом правило, крім ст. 35 ЖК України закріплюється також п. 17 Правил квартирного обліку.

2. Житлове законодавство встановлює ряд негативних правових наслідків, пов'язаних з штучним погіршенням житлових умов. Ряд таких сформульований у змісті коментованої статті, що виражаються у не можливості взяття на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.

У ч. 1 с. 35 ЖК наводиться перелік способів штучного погіршення житлових умов, що має наслідком відмову у прийнятті на квартирний облік. Цей перелік є вичерпним. Насамперед, до таких способів належить обмін займаного житлового приміщення в результаті якого (наприклад, при обміні більшого приміщення на менше, окремої квартири на комунальну і т. п.) у громадянина виникла потреба в поліпшенні житлових умов. Іншим способом є псування чи руйнування житлового приміщення, якщо у результаті цього приміщення, що раніше відповідало встановленій санітарній і технічній вимогам, стало непридатним для проживання. Інший спосіб полягає у відчуженню (продажу, дарування, обміну) житлового будинку (його частини), що належали громадянину на праві приватної власності. При цьому зазначені наслідки настають лише тоді, коли в результаті зроблених дій відбулося відповідне погіршення житлових умов особи. Сам по собі факт відчуження будинку, обміну чи псування житла, не дають підстави для застосування ч. 1 ст. 35 ЖК УРСР.

Слід також враховувати, що законодавець наголошує не лише на погіршенні житлових умов, але і про штучний характер такого погіршення. Тобто, маються на увазі свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону, права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду. Без доведення штучного характеру погіршення житлових умов правила ч. 1 ст. 35 ЖК України не можуть бути підставою для відмови у взятті на квартирний облік.