Мы ВКонтакте

Стаття 118. Службові жилі приміщення

Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Жилі приміщення, що надаються народним депутатам України на період їх роботи на постійній основі у Верховній Раді України, включаються до числа службових і виключаються з їх числа за рішенням Верховної Ради України за поданням Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів.

Коментар:

1. За змістом коментованої статті до житла, яке може бути віднесено до категорії службових, належить тільки те житло, яке відповідає сукупності наступних ознак:

1) таке приміщення, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України, Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.09.2003 року N 146, Інструкції про порядок та методику проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 року N 127, Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року, Державних будівельних норм В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", затверджених наказом Держбуду України від 18 травня 2005 р. N 80, відносяться до категорії "жилих" незалежно від форми власності. Крім того, таке приміщення обов'язково повинно бути вільним. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири, розташовані на першому поверсі;

2) приміщення призначене для проживання фізичних осіб (громадянин України, іноземних громадянин або осіб без громадянства), які перебувають у трудових відносинах з особою, що надає службове житло. Слід зазначити, що службове житло надається працівнику на усіх членів сім'ї, що проживають з ним, а також на дружину (чоловіка) і неповнолітніх дітей, які проживають окремо від заявника в даному чи в іншому населеному пункті.

3) приміщення повинно забезпечувати належне виконання працівником своїх функціональних обов'язків, тобто повинно бути розташовано у безпосередній близькості від місця роботи (п. 2 ст. 1 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.02.88 року N 37, надалі за текстом - Постанова РМ УРСР N 37). Варто зазначити, що така ознака є оціночною і її притаманність тому чи іншому житлу повинна вирішуватись з урахуванням конкретних обставин, зокрема, посади особи, віддаленості житла від місця роботи (за загальним правилом таке житло повинно знаходитись у одному населеному пункті з місцем роботи, проте допускаються випадки розташування службового житла у одному населеному пункті, а місця роботи - в іншому, п. 3 ст. 1 Постанови РМ УРСР N 37), особливостей транспортного сполучення тощо;

4) приміщення повинно бути визнано службовим у встановленому порядку. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради за клопотанням адміністрації підприємства установи організації (п. 3 ст. 1 Постанови РМ УРСР N 37). Видається, що таке клопотання має ухвалюватись в порядку, передбаченому статутом (положенням) підприємства, установи та організації, а у випадку, якщо статут (положення) не містить відповідних вказівок, то в порядку, передбаченому для розпорядження майном. Слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 р. N 2 жилі приміщення вважають службовими з моменту винесення рішення виконавчим органом районної, міської, районної у місті ради про включення їх до числа службових, а не з дня прийняття будь-якого акта (клопотання, наказу, розпорядження) підприємством, установою або організацією.

2. Облік усіх службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради, яка прийняла рішення про включення житла до числа службових. Службові житлові приміщення обліковуються в журналі обліку службових житлових приміщень. Крім того, оперативний облік належних їм службових жилих приміщень провадять також відповідні підприємства, установи та організації.

3. За змістом п. 6 Постанови РМ УРСР N 37 виключення жилого приміщення з числа службових відбувається за клопотанням підприємства, установи та організації рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Необхідно зазначити, що таке клопотання подається, якщо відпала потреба в такому його використанні.

Оскільки законодавець не визначає умов, за яких може відпасти потреба у використанні жила як службового, вважаємо, що до них можна віднести: 1) скорочення посад, яким відповідно до переліку (затверджений Постановою РМ УРСР N 37) може бути надано службове житло; 2) особи, які працюють на посадах, яким відповідно до переліку може бути надано службове житло, забезпечені власним житлом, що дозволяє їм належним чином виконувати свої трудові обов'язки. Варто зазначити, що факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників та службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою та організацією, не є причиною для виключення цих приміщень з числа службових.

При виключенні житла із числа службових в журналі обліку робиться відповідна відмітка.

На практиці виникають спори, коли особи, які проживають у службовому житлі, звертаються до суду з позовом про виключення такого житла із числа службових. При цьому свої позовні вимоги такі особи мотивують власним клопотанням про необхідність такого виключення та відмовою підприємства, установи або організації його підтримати і відмовою місцевої ради у його задоволенні. Практика розгляду таких справ (рішення Печерського суду м. Києва від 23.02.2005 року по справі N 2-512) свідчить про відмову судів у задоволенні подібних позовних заяв з посиланням на те, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено право особи на звернення з таким клопотанням до місцевої ради, а необхідність у службовому житлі визначає тільки відповідне підприємство, установа або організація.

4. Коментованою статтею до числа службових також прирівняні жилі приміщення, які надаються народним депутатам України. Порядок забезпечення народного депутата службовим жилим приміщенням регулюється ст. 35 Закону України "Про статус народного депутата" та Постановою Верховної Ради України "Про затвердження Положення про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними" від 11 липня 1995 року N 286/95-ВР.

Варто зазначити, що службове жиле приміщення, яке надається депутатам Верховної Ради України, має ряд особливостей, а саме: 1) розташовується поблизу адміністративних будівель Верховної Ради України; 2) є окремою умебльованою квартирою, яка обладнана побутовою технікою та містить додаткову кімнату для організації робочого кабінету; 3) у разі потреби поруч із службовим житлом повинно знаходитись місце для стоянки автомобіля; 4) надається народному депутату протягом трьох місяців з дня подання ним заяви.

Рішення про включення (виключення) жилого приміщення до складу службових приймається Верховною Радою України за поданням Комісії Верховної Ради України з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів.