Мы ВКонтакте

Стаття 132(1). Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

До жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам, які втратили житло внаслідок звернення стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому цим Кодексом.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання також надаються особам, яких визнано біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту, та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання відносяться до спеціалізованих жилих приміщень, які повинні відповідати санітарним та технічним вимогам. Жила площа в жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання надається за нормами, встановленими для проживання громадян у гуртожитках.

 

Коментар:

 

1. Питання щодо користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, окрім глави 41 ЖК України, регулюються також такими підзаконними нормативними актами, як постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 422 "Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання" (з наступними змінами і доповненнями) (надалі - Постанова КМ), а також наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 14 травня 2004 року N 98 "Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання". Для врегулювання частини питань даної глави ЖК слід враховувати також вимоги спеціальних законів України (див. далі).

2. Частиною 1 коментованої статті передбачено, що до жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання.

Дана норма застосовує категорію "фонди житла для тимчасового проживання". Останні, відповідно до п. 4 Постанови КМ, формуються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською і Севастопольською міськдержадміністраціями".

Житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання належать до спеціалізованих житлових приміщень (п. 5 Постанови КМ) (крім фондів житла для тимчасового проживання до складу спеціалізованих житлових приміщень Законом України від 12 січня 2006 року "Про житловий фонд соціального призначення" віднесено також спеціалізовані будинки для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів та спеціалізовані будинки для бідних та безпритульних).

Слід звернути увагу на той факт, що для тимчасового проживання громадян призначені і деякі інші категорії житлового фонду, що знайшло своє відображення у законодавстві задовго до появи у ЖК глави 41. Так, для тимчасового проживання призначені службові жилі приміщення та гуртожитки (див. глави 3, 4 ЖК).

3. Частини 2 і 3 статті, що коментується, опосередковано передбачають три види фондів житла для тимчасового проживання:

1) жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання громадянам, які втратили житло внаслідок звернення стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення;

2) жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання біженців;

3) жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання громадян, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення.

Щодо першого виду, то слід підкреслити, що: 1) дане житло повинно бути використане для заселення громадян, які втратили житло внаслідок звернення стягнення на належні їм жилі приміщення; 2) звернення стягнення обумовлено тим, що належне громадянам жиле приміщення було предметом застави (іпотеки) та основне зобов'язання, забезпечене заставою, не виконане (виконане неналежним чином); 3) засоби на придбання жилого приміщення були надані банком чи іншою особою; 4) саме набуте жиле приміщення і було предметом застави (іпотеки).

Таким чином, мова йде про тих осіб, які взяли гроші у банку чи іншої особи на купівлю житла та не повернули їх (тобто про боржників).

4. Коментована стаття у ч. 3 встановлює правило, що жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання також надаються біженцям та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом.

Біженцем є особа, яка набула такого статусу відповідно до Закону України "Про біженців", згідно із яким (ст. 1) біженцем є особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Статтею 20 даного Закону біженцям надаються відповідні права, у тому числі і право на користування житлом. Зокрема, передбачено, що особа, якій надано статус біженця в Україні, має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання. Крім того, особа, якій надано статус біженця в Україні, користується іншими правами і свободами, які передбачені Конституцією та законами України.

5. Відповідно до ч. 4 даної статті ЖК, жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання відносяться до спеціалізованих жилих приміщень, які повинні відповідати санітарним та технічним вимогам. Крім того, такі жилі приміщення повинні знаходитися, як правило, у межах одного й того ж населеного пункту за місцем попереднього проживання громадян (крім біженців) (п. 2 Постанови КМ).

Жила площа в жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання надається за нормами, встановленими для проживання громадян у гуртожитках. Зокрема, потреба громадян в житлових приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання визначається у розмірі не менш як 6 кв. метрів на одну особу.