Мы ВКонтакте

Стаття 189. Відповідальність за неналежне використання житлового фонду та інші порушення житлового законодавства

Особи, винні:

у порушенні порядку взяття на облік та ведення єдиного державного реєстру громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, зняття з обліку і надання громадянам жилих приміщень;

у недодержанні встановлених строків заселення жилих будинків і жилих приміщень;

у порушенні правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, придомових територій;

у самовільному переобладнанні та переплануванні жилих будинків і жилих приміщень та використанні їх не за призначенням;

у порушенні правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, у безгосподарному їх утриманні;

у псуванні жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об'єктів благоустрою, 

несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено відповідальність і за інші порушення житлового законодавства.

Коментар:

Житловий кодекс УРСР передбачає у загальному вигляді відповідальність за неналежне використання житлового фонду та інші порушення житлового законодавства. Приблизний перелік порушень житлового законодавства міститься у коментованій статті.

Вказаний перелік порушень у житловій сфері не є вичерпним, отже, як Житловим кодексом, так і іншими нормативними актами можуть бути передбачені інші порушення житлових норм, за які передбачається відповідальність.

Коментована стаття являє собою загальну норму, яка сама по собі не встановлює мір відповідальності, а відсилає до адміністративного, кримінального та іншого законодавства, яке передбачає конкретні санкції за те чи інше правопорушення.

Адміністративна відповідальність настає за скоєння адміністративного правопорушення (проступку), під яким розуміється протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КпАП).

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за такі правопорушення житлового законодавства, як:

• Недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва (ст. 96 КпАП);

• Порушення законодавства під час планування і забудови територій (ст. 961 КпАП);

• Самовільне будівництво будинків або споруд (ст. 97 КпАП);

• Порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень (ст. 149 КпАП);

• Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями (ст. 150 КпАП);

• Самоправне зайняття жилого приміщення (ст. 151 КпАП) та ін.

За скоєння адміністративних проступків передбачається відповідальність у вигляді попередження або штрафу.

Кримінальна відповідальність настає за скоєння особливо небезпечного протиправного діяння - злочину (ст. 11 Кримінального кодексу України). Так, чинним Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за такі злочини, як:

• Порушення недоторканності житла (ст. 162);

• Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 1971) тощо.

Цивільно-правова відповідальність настає за заподіяння шкоди житловому фонду (ст. 190 ЖК) або за вчинення протиправних правочинів із жилими приміщеннями. Так, в разі заподіяння шкоди житловому фонду винні особи зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі.

Якщо учасники житлових правовідносин вчинили із жилим приміщенням правочин, який не відповідає вимогам закону, такий правочин є нікчемним. Якщо правочин був вчинений під впливом обману, він може бути визнаний судом недійсним (ст. 230 ЦК). Загальний наслідок визнання правочину недійсним - двостороння реституція, тобто кожна із сторін правочину зобов'язана повернути те, що вона отримала (наприклад, продавець має повернути покупцеві придбане ним житло, а покупець зобов'язаний повернути отримані ним грошові кошти), - ст. 216 ЦК України.

Певні випадки відповідальності за порушення житлового законодавства містяться у самому Житловому кодексі УРСР та в інших спеціальних нормативних актах. Як приклад можна навести статті 100 та 176 ЖК, а також положення Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".