Мы ВКонтакте

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Коментар:

Загальна характеристика. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування базового рівня. Їх статус та повноваження яких визначаються насамперед Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються сільськими, селищними та міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.

До пункту "а". Положення п. "а" коментованої статті передбачають, що сільські, селищні та міські ради уповноважені розпоряджатися землями територіальної громади міста. На сьогодні дане положення залишається декларативним, оскільки за відсутності розмежування земель державної власності (на землі державної та комунальної власності) в Україні поки що не існує земель територіальних громад як таких (див. п. п. 10 - 12 розд. X "Перехідні положення" ЗКУ та коментар до п. п. 10, 11, 12 розд. X "Перехідні положення ЗКУ).

До розмежування земель державної та комунальної власності сільські, селищні та міські ради розпоряджаються деякими земельними ділянками, що перебувають у державній власності та знаходяться в межах населених пунктів (п. 12 розд. X "Перехідні положення" ЗКУ).

Відсутність визначених меж певної частини населених пунктів не дозволяє реалізувати коментоване повноваження в межах компетенції та без порушень.

Розпорядження радами землями відповідних територіальних громад відбувається шляхом передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб (п. "б" ст. 12 ЗКУ), надання земельних ділянок у користування із (п. "в" ст. 12 ЗКУ), вилучення земельних ділянок комунальної власності із користування (п. "г" ст. 12 ЗКУ), зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, не пов'язаних із їх вилученням та передачею у власність або наданням в користування (див. ст. 20 ЗКУ та коментар до неї).

До пункту "б". Сільські, селищні та міські ради уповноважені передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб. Як вже зазначалося, до розмежування земель державної та комунальної власності це повноваження поширюється на певні державні землі в межах населених пунктів (п. 12 розд. X "Перехідні положення" ЗКУ).

Порядок передачі земельних ділянок у власність фізичних та юридичних осіб визначається гл. 19 - 21 ЗКУ (див. також коментар до статей, вміщених до названих глав).

До пункту "в". Сільські, селищні та міські ради уповноважені надавати земельні ділянки комунальної власності у користування. Як вже було сказано вище, до розмежування земель державної та комунальної власності це повноваження поширюється на частину державних земель в межах міст (п. 12 розд. X "Перехідні положення" ЗКУ).

Порядок надання земельних ділянок у користування визначається ст. 123 ЗКУ (у випадку неконкурентного надання) та гл. 21 ЗКУ (у випадку визначення майбутнього землекористувача на конкурентних засадах).

До пункту "г". Сільські, селищні та міські ради уповноважені здійснювати "вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності". Як вже було сказано вище, до розмежування земель державної та комунальної власності це повноваження поширюється на деякі державні землі в межах міст (п. 12 розд. X "Перехідні положення" ЗКУ).

Порядок вилучення земельних ділянок із користування визначається ст. ст. 150, 151 ЗКУ.

До пункту "ґ". Коментований пункт надає сільським, селищним та міським радам право викупу земельних ділянок для суспільних потреб територіальних громад сіл, селищ, міст. Щодо підстав та порядку викупу земельних ділянок для суспільних потреб див. коментар до ст. 146 ЗКУ.

До пункту "д". Коментований пункт відносить до повноважень сільських, селищних та міських рад організацію землеустрою. Дане положення має декларативний характер і не підкріплюється конкретними приписами ні ЗКУ, ні спеціального Закону України "Про землеустрій", де у п. "а" ст. 19 механічно дублюється. Зі змісту норм чинного законодавства випливає, що в сфері організації землеустрою сільські, селищні, міські ради можуть бути замовниками проведення землевпорядних робіт (ст. 26 Закону України "Про землеустрій"), затверджувати відповідні замовлені ними проекти (ст. 182 ЗКУ) тощо.

До пункту "е". Зміст повноважень із "координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів", які передбачені у коментованому пункті, законом чітко не визначається. Враховуючи те, що між сільськими, селищними та міськими радами та місцевими органами земельних ресурсів відсутні відносини підпорядкування, вважаємо, що повноваження із "координації" не можуть мати зобов'язуючого характеру, і передбачають лише налагодження взаємодії, інформаційного обміну, надання методичної допомоги тощо.

Щодо створення окремими міськими радами власних органів земельних ресурсів (у складі їх виконавчих органів) див. коментар до ст. 9 ЗКУ. Що ж стосується місцевих органів земельних ресурсів на рівні сіл та селищ, їхня кількість вкрай незначна. Пп. "д" п. 4 розд. IX "Прикінцеві положення" ЗКУ КМ було дане доручення "вирішити питання в установленому порядку про введення посад інженерів-землевпорядників у штати сільських, селищних рад та організацію державних відділів (управлінь) земельних ресурсів у міських радах". Стан виконання цього доручення до сьогодні залишається незадовільним, насамперед, в силу недостатності матеріальних ресурсів.

Щодо системи та компетенції органів земельних ресурсів див. ст. 15 ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "є". Даним пунктом до повноважень сільських, селищних та міських рад віднесено здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства. Таке формулювання видається не зовсім вдалим, оскільки "контроль за додержанням екологічного законодавства" охоплює "контроль за додержанням земельного законодавства", а "контроль за додержанням земельного законодавства" охоплює "контроль за використанням і охороною земель комунальної власності".

Детальніше щодо здійснення органами місцевого самоврядування контрольних повноважень див. ст. 189 ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "ж". ЗКУ не конкретизує підстав та порядку застосування сільськими, селищними та міськими радами "обмеження, тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства", що передбачені коментованим пунктом. На наш погляд, за своєю природою перераховані санкції у разі їх застосування до суб'єктів господарювання є господарсько-правовими, передбаченими ст. 246 ГКУ ("Обмеження та зупинення діяльності суб'єкта господарювання"), тому до відносин по застосуванню санкцій до суб'єктів господарювання слід застосовувати відповідні положення ГКУ (ст. ст. 238, 246, 249, 250).

Враховуючи той факт, що порушення земельного законодавства, за якого може виникнути потреба в "обмеженні, тимчасовій забороні (зупиненні) використання земельної ділянки", практично завжди є порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до відносин із застосування відповідних санкцій слід застосовувати Постанову ВРУ "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 29.10.92, яка прийнята на виконання п. "в" ст. 13 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". У Порядку, затв. названою постановою, визначені підстави та порядок застосування санкцій, передбачених п. "ж" ст. 12 ЗКУ.

До пункту "з". Коментованим пунктом до повноважень сільських, селищних та міських рад віднесена "підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу". Випадки та порядок реалізації даного повноваження визначені ст. ст. 123, 151 ЗКУ.

До пункту "и". Положення п. "и" ст. 12 ЗКУ щодо "встановлення та зміни меж районів у містах з районним поділом" стосується лише міських рад і кореспондує положенням ч. 3 ст. 174 ЗКУ (див. коментар).

Хоча п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень ВРУ віднесено "встановлення і зміну меж районів і міст", у даному випадку під терміном "район" не мається на увазі термін "район у місті" (див. Рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 у справі N 1-39/2001), тому положення коментованого пункту Конституції України не суперечать.

Відповідно до п. 41 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення з питань адміністративно-територіального устрою приймаються міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.

До пункту "і". Коментованим пунктом передбачено інформування сільськими, селищними та міськими радами "населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок". Порядку та обсягу такого інформування ЗКУ та інші акти земельного законодавства України не визначають. Відносини щодо інформування населення про різні аспекти діяльності рад врегульовані актами екологічного законодавства та законодавства про місцеве самоврядування тощо (див. також коментар до п. "й" ст. 9 ЗКУ).

До пункту "ї". Даним пунктом передбачено внесення місцевими радами "пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст" (див. також ч. 2 ст. 174 ЗКУ). Порядок реалізації даного повноваження на даний час передбачений ст. ст. 173, 175 та 176 ЗКУ (див. також коментар до ст. ст. 173, 175 та 176 ЗКУ).

До пункту "й". Пунктом "й" даної статті до повноважень місцевих рад віднесено вирішення земельних спорів. Щодо змісту та порядку реалізації даного повноваження див. ст. ст. 158 - 161 ЗКУ та коментар до статей 158, 159, 160, 161 ЗКУ.

До пункту "к". Даний пункт вказує на наявність інших повноважень сільських, селищних та міських рад у галузі земельних відносин, не передбачених у коментованій статті. У загальному вигляді повноваження місцевих рад, у т. ч. у галузі земельних відносин, визначені ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Це затвердження ставок земельного податку та орендної плати у містах, прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом; надання згоди на розміщення на території міста нових об'єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію, затвердження місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації, встановлення правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність, та ін. Перераховані повноваження здійснюються на умовах і в порядку, передбачених спеціальним законодавством. Наприклад, диференціація ставок земельного податку регламентується п. 275.3 ст. 275 ПКУ.

Також повноваження місцевих рад у галузі земельних відносин передбачені й іншими актами законодавства. Так, п. "б" ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", абз. 2 ст. 20 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", абз. 2 ст. 8 Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" містять положення щодо надання місцевими радами згоди на розміщення на відповідній території ядерно- та радіаційно небезпечних об'єктів.