Мы ВКонтакте

Стаття 24. Земельні ділянки державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

1. Державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

2. Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи і організації можуть орендувати земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб.

3. У разі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.

Коментар:

Загальна характеристика. У коментованій статті перефразовано різні норми чинного законодавства. Фактично, стаття позбавлена самостійного правового навантаження. Виділення "державних підприємств, установ та організацій" не узгоджується із класифікацією юридичних осіб за ЦКУ (див. главу 7 ЦКУ), проте певним чином кореспондує нормам гл. 6 ГКУ.

Щодо особливостей правового режиму земельних ділянок державних та комунальних сільськогосподарських підприємств див. Інструкцію з внутрігосподарського землеустрою колгоспів, радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств Української РСР, затверджену Міністерством сільського господарства Української РСР 28.03.75.

До ч. 1. У коментованій частині фактично відтворено положення ч. 1 ст. 22 та ч. 2 ст. 92 ЗКУ.

До ч. 2. Державні та комунальні підприємства, поза сумнівом, можуть орендувати земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, і без вказівки на це в коментованій нормі. Крім того, вони можуть орендувати і державні та комунальні землі (детальніше див. ст. 93 ЗКУ та коментар до неї, ст. 5 Закону України "Про оренду землі"), хоча така можливість у коментованій нормі і не зазначена.

До ч. 3. Викладене у коментованій частині з необхідністю випливає із суті ліквідації юридичної особи як її припинення без правонаступництва (ч. 1 ст. 104 та ін. ЦКУ). Ліквідація тягне за собою припинення права постійного користування земельною ділянкою (п. "в" ст. 141 ЗКУ) або її оренди (п. "в" ст. 141 ЗКУ, ст. ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі") та перехід ділянки до земель запасу (ч. 2 ст. 19 ЗКУ).

Після переходу земельних ділянок до запасу вони можуть бути надані іншим особам. Наскільки б малим не був проміжок часу між переходом ділянки до запасу та її наданням іншій особі, він обов'язково має бути. Орган державної влади або місцевого самоврядування не може розпорядитися ділянкою, право користування якою не припинене. Тому формулювання "або надаються" вжите у коментованій нормі некоректно - замість нього мала бути вжита формула "і можуть бути надані". Втім, ніякого регулятивного значення коментована частина все-одно не несе.