Мы ВКонтакте

Стаття 39. Використання земель житлової та громадської забудови

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

 

Коментар:

 

План земельно-господарського устрою. Цей документ є різновидом землевпорядної документації, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є невід'ємною частиною генерального плану населеного пункту.

Таким чином, щодо земель населених пунктів, у тому числі земель житлової та громадської забудови, існує подвійна система планування їх використання - містобудівна та землевпорядна, що навряд чи є доцільним.

Низка положень, що стосуються плану земельно-господарського устрою, наведені у Законі України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду". Порядок складення плану земельно-господарського устрою населеного пункту встановлений постановою КМУ від 22.02.2008 N 79.

Будівельні норми, державні стандарти і норми. На даний час перелік державних стандартів України у "земельній" сфері вичерпується кількома десятками, що безпосередньо не стосуються земель населених пунктів. У майбутньому повинні бути розроблені і прийняті стандарти, що регламентують планування фізичних об'єктів і планування міст (розділ системи стандартизації 91.020138).

Під "нормами" у коментованій статті маються на увазі насамперед наступні види нормативних документів: (1) нормативні документи у галузі будівництва (насамперед будівельні норми, для чогось згадані також окремо), (2) санітарні норми і правила, (3) нормативні акти із забезпечення пожежної безпеки. Загальні положення про нормативні документи як джерела земельного права див. у коментарі до ст. 3 ЗКУ.

Серед нормативних документів, що визначають правовий режим земель населених пунктів, варто виділити ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" та Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом МОЗ України N 173 від 19.06.96.

Також безпосередньо регламентують відносини щодо використання земель населених пунктів (у т. ч. житлової та громадської забудови) наступні нормативні документи: ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", СанПиН 3231-85 "Санитарные правила устройства и содержания дошкольных учреждений (детские ясли, детские сады, детские сады-ясли)", СанПиН 4076-86 "Санитарные правила устройства, оборудования, содержания и режима специальных общеобразовательных школ-интернатов для детей, имеющих недостатки в физическом и умственном развитии", СанПиН 4719-88 "Санитарные правила устройства, оборудования и содержания общежитий для рабочих, студентов, учащихся средних специальных учебных заведений и профессионально-технических училищ", СанПиН 5179-90 "Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров", ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів", ДБН В.2.2-4-97 "Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів", ДБН Б.1-3-97 "Державні будівельні норми України. Система містобудівної документації. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів", Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за реалізацією генеральних планів розвитку міст (Положення П 2.2.1.006-98), ДСанПіН 5.5.2.008-98 "Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчальних-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу Державні санітарні правила та норми", ДСанПіН 2.2.2.028-99 "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України". Перелік інших "державних стандартів та норм", що визначають режим використання земель населених пунктів, див. у коментарі до ст. 4 ЗКУ.

Звісно, при використанні земель населених пунктів, у т. ч. і земель житлової та громадської забудови, обов'язковим є і дотримання інших нормативно-правових актів, не названих у коментованій ст. 39 ЗКУ. Наприклад, важливими є вимоги Закону України "Про благоустрій населених пунктів", наказу Держжитлокомунгоспу "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" від 17.05.2005 N 76.

Велика кількість нормативно-правових актів регламентують окремі аспекти використання земель населених пунктів. Так, ст. 27 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вимагає при плануванні та забудові населених пунктів забезпечити "пристосування для використання інвалідами"; правовий режим кладовищ у населених пунктах визначається Законом України "Про поховання та похоронну справу", а також Інструкцією про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України, затвердженою наказом Держжитлокомунгоспу України від 16.12.91 N 126. Щодо особливостей використання земельних ділянок при комплексній реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду див. Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" від 22.12.2006. Деякі вимоги щодо правового режиму таких земель вміщені у Єдиних правилах ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.94 N 198 (зокрема, що стосується можливості розміщення на таких землях малих архітектурних форм). Планування, проектування та розміщення об'єктів побутового обслуговування як громадської забудови повинне також враховувати вимоги Порядку застосування нормативів забезпеченості населення побутовими послугами, затвердженого наказом Мінекономіки 09.03.2010 N 252.

Наведеним перелік нормативно-правових актів, що визначають режим земель житлової та громадської забудови і загалом усіх земель у межах населеного пункту, не вичерпується.