Мы ВКонтакте

Стаття 56. Власність на землі лісогосподарського призначення

1. Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

3. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Коментар:

Законодавство передбачає можливість перебування земель лісогосподарського призначення у власності будь-якої форми, про що наголошено у ч. 1 ст. 56 ЗКУ, проте встановлює обмеження на передачу земельних ділянок лісогосподарського призначення із комунальної та державної власності у приватну: така передача заборонена (п. "г" ч. 3 ст. 83 щодо комунальної власності, п. "г" ч. 4 ст. 84 ЗКУ щодо державної), крім "замкнених" земельних ділянок лісогосподарського призначення "загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств" (ч. 2 ст. 56 ЗКУ). Термін "замкнених", на наш погляд, у даному випадку означає, що землі лісогосподарського призначення мають бути оточені іншими видами угідь.

Можливість передачі "до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства" у приватну власність передбачена також ч. 8 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство".

Правило ч. 2 коментованої статті щодо можливості передачі земельних ділянок безоплатно або за плату "у складі угідь … інших господарств" не має механізму реалізації.

Обмеження на передачу земель лісогосподарського призначення у приватну власність не означає неможливості набуття таких ділянок від приватних власників (вторинне набуття), або зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності на землі лісогосподарського призначення (первинне набуття) - при створенні лісів. У ч. 3 ст. 56 ЗКУ спеціально наголошено, що "громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення". Така можливість підтверджена і ст. 12 Лісового кодексу України. Детальніше щодо правового режиму деградованих та малопродуктивних угідь див. главу 28 ЗКУ та коментар до неї.

З метою недопущення зменшення площі лісових земельних ділянок КМУ прийнято розпорядження від 10.04.2008 N 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками", яким встановлена вказівка ". зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, передачу їх у власність та оренду із зміною цільового призначення." для усіх потреб, окрім визначених у розпорядженні. Варто зазначити, що перелік винятків постійно доповнюється новими позиціями і є досить значним.

На наш погляд, при видачі розпорядження уряд перевищив свої повноваження, фактично відмінивши положення ЗКУ та Лісового кодексу України, які дозволяють "передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення" земель лісогосподарського призначення. Проблема справді існує, проте засіб її вирішення обрано неналежний.

На сьогодні можливість використання земельних ділянок лісогосподарського призначення на праві приватної власності залишається здебільшого теоретичною, практично всі землі лісогосподарського призначення в Україні перебувають у власності держави.