Мы ВКонтакте

Стаття 68. Землі залізничного транспорту

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Коментар:

Коментована норма визначає землі залізничного транспорту через їхній склад. Ч. 2 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", ч. 1 ст. 23 Закону України "Про транспорт" містять аналогічні положення, проте остання норма також пропонує більш узагальнене визначення земель залізничного транспорту, за яким до них "належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України.".

Розміри, внутрішня структура та правовий режим земельних ділянок лінійної частини залізничного транспорту визначаються відповідно до спеціальних норм відведення - СН 468-74 "Нормы отвода земель для железных дорог", затв. Держбудом СРСР 19.12.74. Норми встановлюють ширину смуг земель, які відводяться для залізниць колії 1520 мм загальної мережі і колії 1520 і 750 мм зовнішніх під'їзних шляхів промислових сільськогосподарських і лісозаготівельних підприємств. Ширина смуг відведення визначається в залежності від висоти насипу для залізниць колії 1520 мм і 750 мм. Розміри та внутрішня структура земельних ділянок площадних об'єктів залізничного транспорту визначається відповідно до проектної документації.

Чч. 3 - 5 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", ч. 2 ст. 23 Закону України "Про транспорт" передбачають можливість встановлення навколо земель залізничного транспорту охоронних зон, повноваження із визначення розміру, режиму та порядку встановлення яких надані КМУ. На даний час дане повноваження КМ не реалізоване.

Навколо певних об'єктів залізничного транспорту можуть встановлюватися санітарно-захисні зони. Відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затв. наказом МОЗ України від 19.06.96 N 173, санітарно-захисні зони влаштовуються навколо пасажирських вокзалів та залізничних колій (п. 5.19 - 5.20, Додаток N 9 до Правил).

Чинне раніше законодавство передбачало можливість використання земель транспорту для сільськогосподарських потреб. У діючому законодавстві відповідна згадка вміщена до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про транспорт", за якою "землі залізничного транспорту повинні … використовуватися для вирощування … кормів для тваринництва". На жаль, законодавство є нечітким при визначенні порядку та засад такого використання.

За ст. 12 Статуту залізниць України, затв. постановою КМУ від 06.04.98 N 457, залізниця вправі приймати рішення про складування за плату вантажів у смузі відведення. На підставі цієї норми в Україні існувала практика надання в оренду (зокрема, Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця") "територій", "майданчиків" на землях залізничного транспорту (про "земельні ділянки" в договорах не йдеться, проте фігурує слово "оренда"). З 2003 р. залізниця почала звертатися з позовами про визнання договорів недійсними з посиланням на їх невідповідність ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (відсутність згоди ФДМУ на оренду нерухомого майна площею понад 200 м. кв.). Існує практика визнання судами договорів недійсними з посиланням на земельне законодавство через відсутність в залізниці повноважень здавати в оренду земельні ділянки190. Як видається, такий підхід є вірним.

Певне значення для визначення правового режиму земель залізничного транспорту має наказ Міністерства транспорту України N 411 від 20.12.96 "Про затвердження Правил технічної експлуатації залізниць України", який регламентує технічні аспекти використання земель залізничного транспорту.