Мы ВКонтакте

Стаття 113. Зони санітарної охорони

1. Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.

2. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.

3. Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається законодавством України.

Коментар:

До ч. 1. Зона санітарної охорони - "територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд" (ст. 1 Водного кодексу України). Положення про зони санітарної охорони вміщені у ст. ст. 59 та 93 Водного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", розділі VII Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Ст. 93 Водного кодексу України вказує, що зони санітарної охорони встановлюються з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб. Коментована стаття розширює призначення зон санітарної охорони, передбачаючи їх створення також навколо водоочисних споруд, водоводів та об'єктів оздоровчого призначення. Фактично на сьогодні чинне законодавство передбачає існування зон санітарної охорони для джерел водопостачання та існування округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони для курортів. Натомість механізм встановлення зон санітарної охорони навколо водоводів, водоочисних споруд відсутній.

До ч. ч. 2 та 3. Загальною рисою зон санітарної охорони є встановлення достатньо суворих обмежень, що покликані повністю виключити ймовірність забруднення джерел водопостачання або курортних місцевостей.

Зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси: перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного каналу; другий і третій пояси (обмеження і спостереження) включають територію, що відводиться для забезпечення охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання (ст. 35 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"). Детально правовий режим різних поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання визначається розділом VII Закону України "Про питну водну та питне водопостачання", а також постановою КМУ від 18.12.98 N 2024 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів".

Навколо курортів передбачаються округи санітарної охорони курортів - ст. ст. 30 - 33 та ін. Закону України "Про курорти", гл. 8 ЗКУ, які, в свою чергу, поділяються на зони [санітарної охорони].

Округ санітарної охорони курорту поділяється на три зони [санітарної охорони]: першу (суворого режиму), другу (зону обмежень), третю (зону спостережень) - ст. 30 Закону України "Про курорти". Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою. Режим кожної із зон визначається ст. ст. 31 - 33 Закону.

1. Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.

2. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.

3. Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається законодавством України.

Коментар:

До ч. 1. Зона санітарної охорони - "територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд" (ст. 1 Водного кодексу України). Положення про зони санітарної охорони вміщені у ст. ст. 59 та 93 Водного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", розділі VII Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Ст. 93 Водного кодексу України вказує, що зони санітарної охорони встановлюються з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб. Коментована стаття розширює призначення зон санітарної охорони, передбачаючи їх створення також навколо водоочисних споруд, водоводів та об'єктів оздоровчого призначення. Фактично на сьогодні чинне законодавство передбачає існування зон санітарної охорони для джерел водопостачання та існування округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони для курортів. Натомість механізм встановлення зон санітарної охорони навколо водоводів, водоочисних споруд відсутній.

До ч. ч. 2 та 3. Загальною рисою зон санітарної охорони є встановлення достатньо суворих обмежень, що покликані повністю виключити ймовірність забруднення джерел водопостачання або курортних місцевостей.

Зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси: перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного каналу; другий і третій пояси (обмеження і спостереження) включають територію, що відводиться для забезпечення охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання (ст. 35 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"). Детально правовий режим різних поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання визначається розділом VII Закону України "Про питну водну та питне водопостачання", а також постановою КМУ від 18.12.98 N 2024 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів".

Навколо курортів передбачаються округи санітарної охорони курортів - ст. ст. 30 - 33 та ін. Закону України "Про курорти", гл. 8 ЗКУ, які, в свою чергу, поділяються на зони [санітарної охорони].

Округ санітарної охорони курорту поділяється на три зони [санітарної охорони]: першу (суворого режиму), другу (зону обмежень), третю (зону спостережень) - ст. 30 Закону України "Про курорти". Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою. Режим кожної із зон визначається ст. ст. 31 - 33 Закону.