Мы ВКонтакте

Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування

1. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

3. Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

4. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

5. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їх території для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

7. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

8. Земельні ділянки, відчужені для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надаються у користування органами, які прийняли рішення про їх викуп для суспільних потреб.

 

Коментар:

 

Загальна характеристика. Лише після змін, внесених Законом України від 16.09.2008 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", розподіл повноважень щодо надання у власність та користування земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачений коментованою статтею, став універсальним (раніше він стосувався лише надання земельних ділянок у постійне користування). До цього існувала прогалина у питанні про те, які саме державні органи уповноважені розпоряджатися земельними ділянками державної власності за межами населених пунктів.

Коментована стаття у чинній редакції визначає повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування у тому числі щодо відчуження земельних ділянок або "прав на них" на конкурентних засадах (див. главу 21 ЗКУ). Разом із тим, вона не поширюється на відносини щодо безоплатної приватизації, оскільки ст. 118 ЗКУ передбачено спеціальні положення з цього приводу.

До ч. 1. Сільські, селищні, міські ради мають право передавати земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Оскільки землі комунальної власності перебувають у стані формування, до розмежування їх із землями державної власності дана норма застосована бути не може. Натомість, місцеві ради на даний час здійснюють повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до п. 12 розд. X "Перехідні положення" ЗКУ.

До ч. 2. Верховна Рада АРК, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Порядок утворення земель спільної власності визначений ч. 5 ст. 83 ЗКУ, відповідно до якої територіальні громади сіл, селищ, міст мають право (що не обов'язково матиме місце) об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності для передачі функцій щодо володіння, користування, розпорядження ними районній чи обласній раді. Разом із тим, враховуючи, що поки що відсутні навіть землі комунальної власності окремих територіальних громад, неможливе і утворення земель спільної власності територіальних громад. Тому коментована норма поки що лишається практично непрацюючою.

До ч. 3. Надання у власність та користування державних земель для потреб, визначених коментованою частиною, після розмежування земель державної та комунальної власності здійснюватиметься районними державними адміністраціями в межах території відповідного району як в межах, так і за межами населених пунктів. До розмежування земель державної та комунальної власності районні державні адміністрації можуть розпоряджатися лише землями державної власності, визначеними коментованою нормою, за межами населених пунктів (п. 12 розд. X "Перехідні положення" ЗКУ).

Об'єктами, пов'язаними з обслуговуванням жителів територіальної громади району відповідно до ЗКУ можуть бути не тільки перелічені у коментованій статті (школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі), а й інші. Коло об'єктів є невичерпним, а можливість віднесення запланованого для будівництва об'єкта до таких, що пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади району, законом не врегульована.

У правозастосовчій практиці складається неодноманітна практика щодо розуміння терміна "для ведення водного господарства", вжитого у п. "б" коментованої частини. Зокрема, іноді під цим терміном розуміється не лише ведення водного господарства, але і рибогосподарські потреби.

Іноді для рибогосподарських потреб земельні ділянки надаються в порядку коментованої норми як "для сільськогосподарського використання". Така практика ґрунтується, зокрема, на тому, що розпорядженням КМУ від 10.05.99 N 391-р визначено, що центральним та місцевим органам виконавчої влади у взаємовідносинах з рибницькими та рибальськими, включаючи риболовецькі, господарствами, що займаються риборозведенням, вирощуванням товарної риби, виловом, переробкою та збутом власної рибопродукції (незалежно від організаційно-правових форм) слід виходити з того, що ці підприємства є сільськогосподарськими товаровиробниками.

На наш погляд, для рибогосподарських потреб земельні ділянки у власність або користування мають надаватися обласними державними адміністраціями та Радою міністрів АРК згідно із ч. ч. 4 та 6 коментованої статті, оскільки водне господарство та риборозведення - це істотно різні поняття, а розпорядження КМУ не може корегувати положень закону.

До ч. 4. Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки в межах території областей із земель державної власності "для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті". Слід мати на увазі, що до розмежування земель державної та комунальної власності обласні державні адміністрації не можуть розпоряджатися земельними ділянками "у межах міст обласного значення" (див. п. 12 розд. X "Перехідні положення" ЗКУ).

До ч. 5. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації надають земельні ділянки із земель державної власності у власність та користування у межах територій відповідних міст для всіх потреб. Виняток стосується компетенції КМУ (див. коментар до ч. 7 ст. 122 ЗКУ). Проте варто пам'ятати, що дане повноваження адміністрації зможуть здійснювати лише після розмежування земель державної та комунальної власності (див. п. 12 розд. X "Перехідні положення" ЗКУ).

До ч. 6. В межах території АРК (у межах населених пунктів та за їх межами для всіх потреб) повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності шляхом їх надання у власність та користування належать Раді міністрів АРК. Аналогічно до інших органів виконавчої влади, повноваження Ради міністрів АРК обмежуються компетенцією КМУ, повноваження якого є пріоритетними.

До ч. 7. Ч. 7 ст. 122 ЗКУ має відсильний характер. Вона визначає, що КМУ передає земельні ділянки із земель державної власності у власність та користування "у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу". У згаданих статтях йдеться про вилучення певних земельних ділянок. На наш погляд, положення коментованої частини слід тлумачити таким чином, що КМУ надає земельні ділянки у користування лише у тих з передбачених у ст. ст. 149, 150 ЗКУ випадків, коли саме він їх вилучає (ч. 9 ст. 149, ч. 2 ст. 150 ЗКУ).