Мы ВКонтакте

Стаття 169. Поняття техногенно забруднених земель

1. Техногенно забруднені землі - це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей.

2. До техногенно забруднених земель відносяться землі радіаційно небезпечні та радіоактивно забруднені, землі, забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами тощо. При використанні техногенно забруднених земель враховуються особливості режиму їх використання.

3. Особливості режиму і порядку використання техногенно забруднених земель встановлюються законодавством України.

Коментар:

До ч. 1. Забруднення земель внаслідок господарської діяльності людини та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей може мати місце як у разі впливу антропогенних факторів (аварії, техногенні катастрофи тощо), так і у разі виникнення ситуацій, що знаходяться поза контролем людини (повені, землетруси і т. ін. у місцях розміщення шкідливих техногенних факторів).

При вирішенні питання про те, чи є земельна ділянка забрудненою, слід керуватися нормативами гранично допустимих концентрацій (див. ч. ч. 1 та 2 ст. 167 ЗКУ та коментар до них). Спеціальні правила встановлені законодавством щодо радіаційно забруднених земель (див. ч. 2 коментованої статті та коментар до неї).

До ч. 2. Радіаційно небезпечні землі - це землі, на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають республіканським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екологічними умовами (ст. 3 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи").

На сьогодні законодавчо закріплений правовий режим земель, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. Забруднені території Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" поділяє на чотири зони: (1) зону відчуження, (2) зону безумовного (обов'язкового) відселення, (3) зону гарантованого добровільного відселення та (4) зону посиленого радіоекологічного контролю. Перші дві зони належать до радіаційно небезпечних, дві інші - радіоактивно забруднених земель (ст. ст. 3, 4 Закону). Правовий режим кожної із згаданих зон передбачає істотну специфіку, яка визначається, насамперед, ст. ст. 12 - 19 Закону.

Правовий режим земель, які забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами, визначається в залежності від ступеня такого забруднення. У разі виникнення небезпеки для життя та здоров'я людини або стану навколишнього природного середовища дані землі підлягають консервації відповідно до ст. 172 ЗКУ (див. коментар до цієї статті).

До ч. 3. Правовий режим використання техногенно забруднених земель встановлюється Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", указами Президента України про оголошення окремих територій зонами надзвичайної екологічної ситуації - див., наприклад, Указ від 31.08.2000 N 1039/2000 "Про оголошення територій у межах населених пунктів Болеславчик, Мічуріне, Підгір'я, Чаусове, Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області зоною надзвичайної екологічної ситуації" та ін.