Мы ВКонтакте

Стаття 173. Межі районів, сіл, селищ, міст, районів у містах

1. Межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

2. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

3. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу.

 

Коментар:

 

До ч. 1. Ч. 1 статті, що коментується, визначає межу адміністративно-територіальних утворень (району, села, селища, району у місті) як "умовну замкнену лінію на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій". Загалом, коментована частина є черговий прикладом вміщення до Закону визначення понять, які є загальнозрозумілими.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Конституції України разом із районами, містами, районами в містах та селищами і селами систему адміністративно-територіального устрою України складають області та АРК. З незрозумілих причин ні у коментованій статті, ні в інших статтях ЗКУ про межі цих адміністративно-територіальних утворень жодних приписів не вміщено.

Від території селища і села як населеного пункту потрібно відрізняти поняття "сільська (селищна) рада", існування яких як адміністративно-територіальних одиниць було передбачено Указом Президії Верховної Ради УРСР "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою УРСР" від 12.03.81 і які поки-що фактично існують в Україні, принаймні для цілей обліку, всупереч положенням Конституції України.

До ч. 2. Ст. 175 ЗКУ передбачає, що "межі адміністративно-територіальних утворень встановлюються в порядку та відповідно до закону". Очевидно, мається на увазі спеціальний закон "Про адміністративно-територіальний устрій України", який поки що відсутній (див. коментар до ст. 175 ЗКУ).

Тим не менш, у ч. 2 коментованої статті вміщено окремі положення щодо порядку встановлення та зміни меж районів, селищ, міст, районів у містах. Ці межі "встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів".

Проекти землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративних утворень ст. 186 ЗКУ, яка регламентує порядок розгляду та затвердження землевпорядних проектів, окремо не передбачені. Деякі декларативні положення щодо таких проектів вміщені у ст. 46 Закону України "Про землеустрій".

Законодавство не передбачає особливих вимог до змісту, форми, порядку розробки та затвердження "техніко-економічних обґрунтувань розвитку", відповідно до яких повинні розроблятися землевпорядні проекти щодо встановлення і зміни меж районів, селищ, міст, районів у містах. Виходячи із цього, техніко-економічні обґрунтування розвитку слід вважати робочою документацією при складанні проектів землеустрою, що може виконуватися у довільній формі будь-якими виконавцями, що володіють достатньою кваліфікацією.

Як "техніко-економічне обґрунтування" можуть використовуватися ТЕО розвитку населеного пункту, що розробляються у вигляді концепції розвитку міста, селища як стадія розробки генерального плану міського населеного пункту (пп. 2.1 - 2.3 ДБН Б.1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів")388.

Слід наголосити на тому, що розробка проекту землеустрою щодо зміни меж населеного пункту без розробки генерального плану населеного пункту суперечить коментованій нормі, проте на практиці такі випадки достатньо поширені389.

Генеральні плани населених пунктів, на підставі яких повинні розроблятися землевпорядні проекти щодо встановлення і зміни меж районів, селищ, міст, районів у містах, є різновидом містобудівної документації, яка "призначена для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту" (ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). Зокрема, генеральним планом населеного пункту визначаються принципові вирішення розвитку, планування, забудови території відповідного населеного пункту (ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). Детальніше щодо правового режиму генеральних планів населених пунктів див. коментар до ст. 39 ЗКУ.

Технічні аспекти встановлення меж регламентуються різного роду методичними та рекомендаційними актами: див., наприклад, Технічні вказівки по складанню проектів встановлення меж сільських населених пунктів, схвалені науковою радою Українського науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту по землеустрою і затв. Державним комітетом України по земельних ресурсах 30.10.91.

До ч. 3. При включенні земельних ділянок в межі району, села, селища, міста, району у місті на відповідну земельну ділянку поширюється комплекс правових вимог, передбачених у містобудівній та землевпорядній документації для відповідного адміністративно-територіального утворення, вимоги нормативно-правових актів, загальнообов'язкових на даній території. Вони можуть вступати (і найчастіше дійсно вступають) у суперечність із існуючим використанням земельної ділянки, її цільовим призначенням.

Проте, відповідно до ст. ст. 14, 19, 41 Конституції України, ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 155 та ін. ЗКУ права на землю можуть бути обмежені або припинені виключно в порядку, встановленому законом. Закон не передбачає припинення прав на земельні ділянки у разі їх включення до меж району, села, селища, міста, району у місті. Цього було б достатньо для того, щоб зробити висновок, закріплений у коментованій частині. Втім, законодавець вирішив закріпити положення, що і так випливають із чинного законодавства.

Щодо вилучення та викупу земельних ділянок див. ст. ст. 146, 147, 149 - 151 ЗКУ та коментарі до статей 146, 147, 149, 150, 151.