Мы ВКонтакте

 

КАБАЛЬНИЙ ПРАВОЧИН

правочин, здійснений під впливом обману, насильства, погрози, зловмисної згоди представника однієї сторони з іншою, а також правочин, який особа вимушена була вчинити через тяжкі обставини на вкрай невигідних для себе умовах, чим скористалася інша сторона. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.


(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Кабінет Міністрів України

вищий орган у системі органів виконавчої влади.


(ВР України, Закон "КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ" від 28.06.1996 N 254к/96-ВР)

 

Казенні підприємства

створюються у галузях народного господарства, в яких:
законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;
основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;
за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;
переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;
приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.


(Господарський кодекс України від 16.01.2003 N 436-IV)

 

КАЗУАЛЬНЕ ТЛУМАЧЕННЯ

(лат. casualis, від casus - випадок)

офіційне роз'яснення змісту норми права, яке дається судовим або іншим компетентним органом у зв'язку і з приводу розгляду конкретної справи і формально є обов'язковим лише у її розгляді. 


(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

КАЗУС

(лат. casus - випадок) - в праві:


  1. подія, яка не залежить від волі особи, тому не може бути передбачена за певних умов;
  2. випадкове діяння, яке на відміну від умисного або необережного, має зовнішні ознаки правопорушення, проте позбавлено елементу вини і тому не тягне за собою юридичної відповідальності. Казус слід відрізняти від поняття непереборної сили;
  3. окрема судова справа або правова ситуація, з точки зору того, як вони повинні вирішуватися відповідно до норм права.



(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

КАЛІЦТВО

втрата особою працездатності внаслідок нещасного випадку, протиправних дій або інших причин. Розрізняють каліцтво трудове і не пов'язане з роботою, від чого залежать вид і розміри подальшої допомоги, призначення пенсії тощо.


(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

КАНДИДАТИ В ДЕПУТАТ

особи, які у встановленому порядку висунуті для балотування на виборах до місцевих рад.


(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

КАНОНІЧНЕ ПРАВО

(від грецьк. canon - палиця, переносно - правило, норма)

сукупність норм християнського права, що встановлені церковними соборами та постановами пап і визначають організацію церкви, її внутрішній розпорядок, відправлення культу, а також норми моралі, родинних відносин і, певною мірою, норми цивільного, кримінального та судового права (за умови, якщо вони санкціоновані й забезпечуються державою).


(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)


Капіталізація процентів

процес нарощування депозиту за рахунок процентів за депозитом. Подальше нарахування здійснюється на суму депозиту з врахуванням процентів.


(Національний банк, Наказ "Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України" від 20.08.1999 N 418)

 

КАРГО

(ісп. cargo - навантаження)

вантаж, перевезення якого здійснюється морським транспортом з метою отримання фрахту. У міжнародній комерційній практиці терміном карго позначають також будь-який вантаж, який є предметом перевезення, купівлі-продажу, страхування тощо, але точне найменування якого не зазначено.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

КАРНИЙ РОЗШУК

  1. комплекс оперативно-розшукових та інших передбачених законодавством заходів з метою виявлення злочинів та осіб, що їх скоїли, а також виявлення осіб, які переховуються від слідства й суду;
  2. система органів МВС України, на які покладено виконання наведених завдань.


(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

КАСАЦІЙНА ІНСТАНЦІЯ

в цивільно-процесуальному, господарському та кримінально-процесуальному праві України третя судова інстанція - це суд, що розглядає справу за касаційною скаргою або касаційним поданням прокурора на рішення, вироки, ухвали суду першої інстанції і постанови судді, що набрали законної сили після перегляду їх в суді апеляційної інстанції.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Касаційна скарга

скарга прокурора, скарга учасника процесу про скасування або зміну судового рішення в касаційному порядку.

(Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960)

КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ

офіційне подання учасниками процесу або прокурором до суду касаційної інстанції документа (касаційної скарги, касаційного подання), яким оскаржуються судові рішення і ухвали, постановлені судом першої інстанції або апеляційної інстанції - у цивільних справах; вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, а також вироки і постанови місцевих судів та ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов - у кримінальних справах.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Касаційний суд України

  1. розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом та здійснює інші повноваження, передбачені законом;
  2. веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
  3. надає методичну допомогу у застосуванні законодавства судам нижчого рівня;
  4. здійснює інші повноваження, передбачені законом.

(ВР України, Закон "Про судоустрій України" від 07.02.2002 N 3018-III)

Катування

умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб.


(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

 

Кваліфікаційні комісії суддів

постійно діючі органи в системі судоустрою України, повноваження яких визначаються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій України".


(ВР України, Закон "Про судоустрій України" від 07.02.2002 N 3018-III)

 

КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНУ

кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, встановлення точної відповідності між фактичними обставинами й зафіксованими в кримінальному законі ознаками складу злочину. Кваліфікація злочину є результатом діяльності органу дізнання, органу досудового слідства й суду, на основі якого приймається ряд найважливіших кримінально-процесуальних рішень (про обрання запобіжного заходу, про винність, про визначення покарання тощо). Кваліфікація злочину виражається в точному посиланні на норму кримінального закону із зазначенням частини, статті і в необхідному разі редакції.


(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КВАЛІФІКОВАНИЙ ЗЛОЧИН

злочин, вчинений за обтяжуючих відповідальність обставин, що тягне за собою більш суворе покарання.


(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Квиток

документ установленого зразка, що дає право входу до спортивних споруд під час проведення чемпіонату.

(ВР України, Закон "Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні" від 19.04.2007 N 962-V)

 

КЕРІВНИК

посадова особа, яка наділена адміністративною владою щодо очолюваного нею певного колективу службовців і здійснює внутрішньоорганізаційне управління ним. Розрізняють керівників: лінійних - здійснюють комплексне управління об'єктом у цілому та всіма його підрозділами, функціональних - керують всередині організаційних структур виконанням певних функцій управління або елементами цих функці

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Керуючий санацією

фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника.


(ВР України, Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-XII)

 

КІЛЛЕР

(англ. killer)

найманий вбивця. Вбивство на замовлення є обтяжливою обставиною, що тягне за собою підвищену відповідальність. Термін кіллер в офіційній юридичній мові не використовується, але широко вживається в публіцистиці і в побуті.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КІНОАВТОРСЬКЕ ПРАВО 

сукупність норм авторського права, що регулюють правовідносини, пов'язані зі створенням і використанням творів кіномистецтва.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Класифікація боргу

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування. 
Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

(Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 N 2542-III)

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ

поділ злочинів на відповідні види за певною системою. У теорії кримінального права більшість юристів поділяють злочини на такі групи: злочини, які не становлять великої суспільної небезпеки; злочини середньої тяжкості; тяжкі та особливо тяжкі.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КЛАСИФІКАЦІЯ ДОГОВОРІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ 

поділ договорів на види за різноманітними підставами. Так, залежно від змісту діяльності, яку вони регулюють, договори поділяють на майнові - спрямовані на одержання сторонами певного майна чи блага (купівля-продаж, дарування, оренда, перевезення); та організаційні - спрямовані на створення передумов подальшої діяльності у сфері підприємництва чи іншій сфері (попередні, установчі, про спільну діяльність).

Відповідно до послідовності досягнення цілей, яких прагнуть сторони, договори поділяють на попередні - передбачають обов'язок сторін укласти в майбутньому основний договір на умовах і в строки, які визначаються в попередньому договорі (у випадку порушення однією із сторін попереднього договору та ухилення від укладення основного на неї покладається обов'язок відшкодувати іншій стороні понесені у зв'язку з цим збитки); та основні - договори, укладення яких передбачене в попередніх договорах.

За формою укладення договори поділяються на усні, письмові прості та письмові нотаріальні. Письмова форма передбачає відображення змісту договору у відповідному правовому документі (угоді, договорі, контракті) або обмін листами, телеграмами, телетайпограмами і т. ін.

Для письмових нотаріальних договорів необхідно, щоб на них був засвідчувальний напис нотаріуса. Залежно від того, чи у кожної сторони є обов'язок вчинити зустрічну дію з надання майнового блага іншій стороні, чи тільки у однієї з них, договори поділяють на оплатні (купівля-продаж, міна, оренда, комісія, підряд тощо - це більшість договорів) та безоплатні (дарування, позика). Деякі договори можуть бути як безоплатними, так і оплатними (доручення, схов).

Залежно від моменту, з якого договір вважається укладеним, розрізняють консенсуальні - вважаються укладеними з моменту, як тільки сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору, що має знайти відображення у формі, яка передбачена для даного виду договору; та реальні - є дійсними лише після вчинення на основі досягнутої згоди певної дії з передачі предмета договору (перевезення вантажу, позика, дарування).

За розподілом прав та обов'язків між сторонами договори поділяють на односторонні - обов'язки покладаються лише на одну із сторін, а інша тільки має право вимоги (позика); та двосторонньо-зобов'язуючі (взаємні) - кожна із сторін має права та обов'язки на користь іншої (купівля-продаж, оренда, підряд).

Договори можуть укладатися на користь їх учасників (дії вчиняються на користь однієї із сторін за договором) або на користь третіх осіб (особа, яка не є учасником договору, однак набуває права вимагати виконання договору).

Відповідно до специфіки самої процедури їх укладення виділяють договори: приєднання - умови визначені однією із сторін у певних стандартних формах (формулярах тощо) і можуть бути прийняті іншим учасником тільки шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому; типові - окремі умови визначаються відповідно до типових умов, вироблених практикою для договорів певного виду і оприлюднених у встановленому порядку; публічні -укладаються підприємцем і встановлюють його обов'язки по продажу товарів, наданню послуг тощо, які він зобов'язаний виконувати стосовно кожного, хто до нього звертається (зв'язок, перевезення пасажирів, медичне обслуговування, роздрібна торгівля).

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Клієнт банку

будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.


(ВР України, Закон "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 N 2121-III)

 

КЛОПОТАННЯ

  1. офіційне прохання або подання, адресоване державним органам чи вищестоящій громадській організації;
  2. офіційне прохання про здійснення процесуальних дій чи прийняття рішень, звернене до органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

КОДЕКС

(від лат. codex - книга)

нормативний (законодавчий) акт, який об'єднує і систематизує норми права, що належать до певної галузі законодавства і регулюють у цій галузі відповідну сферу суспільних відносин (наприклад Цивільний кодекс), а іноді - належить до підгалузей права (Повітряний кодекс, Кодекс торговельного мореплавства та ін.

Кодекс - це результат кодифікації законодавства, яка є вищою формою його впорядкування.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

КОДИФІКАЦІЯ

(від лат. codex - книга + facio - роблю)

спосіб удосконалення, систематизації законодавства, що полягає у змістовій переробці й погодженні певної, пов'язаної спільним предметом регулювання, групи юридичних норм та об'єднанні їх в єдиному нормативно-правовому акті.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КОЛЕГІАЛЬНІСТЬ 

принцип управління, за яким керівництво здійснює група осіб, які мають рівні права і обов'язки або дорадчі права в розв'язанні питань, що належать до компетенції даного органу.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Колективна власність (втратив чинність)

Право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передавання державних підприємств в оренду; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; державних субсидій; пожертвувань організацій та громадян, інших цивільно-правових угод. 
У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівницьких товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.
Власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать.
Вищими органами управління суб'єктів колективної форми власності є загальні збори, конференції, з'їзди тощо.
Окремі функції з господарського управління колективним майном можуть бути покладені вищими органами управління власника на створювані ними органи.
Суб'єктами права колективної власності є:

  • орендні підприємства;
  • організації орендарів;
  • товариства покупців;
  • кооперативи;
  • колективні підприємства і, в тому числі, колективні сільськогосподарські підприємства;
  • споживчі товариства та їхні спілки;
  • господарські товариства;
  • спільні підприємства;
  • об'єднання недержавних підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни та інші об'єднання);
  • політичні партії, інші об'єднання громадян, релігійні організації та спілки цих структур.

(Держстандарт, Наказ "Класифікація форм власності" від 22.11.1994 N 288)

КОЛІЗІЙНЕ ПРАВО

сукупність норм, що вирішують колізії між законами різних держав. Колізійне право є складовою міжнародного приватного права.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КОЛІЗІЯ НОРМ ПРАВА 

розходження змісту (зіткнення) двох або більше формально чинних норм права, прийнятих з одного і того ж питання. Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту). Якщо є розходження між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, то застосовується акт, виданий пізніше. Таке розходження можливе внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням застарілих норм з одного й того ж питання. Якщо норми, що протирічать одна одній за змістом, містяться в актах, прийнятих різними органами, застосовується норма, прийнята вищестоящим органом.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Колісний транспортний засіб

транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі.

(ВР України, Закон "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 N 2344-III)

Комерційна таємниця

відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.

(Господарський кодекс України від 16.01.2003 N 436-IV)

Комерційне посередництво (агентська діяльність)

підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

(Господарський кодекс України від 16.01.2003 N 436-IV)

 

КОМІСІОНЕР

(фр. commissionnaire, від лат. commissio - доручення)

посередник у правочинах - фізична або юридична особа, яка від свого імені за певну винагороду здійснює правочин на користь і за рахунок комітента.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КОМІТЕНТ

(лат. committens - доручитель)

сторона в договорі комісії, яка дає доручення іншій стороні (комісіонеру) вчинити один або кілька правочинів від її імені, але за свій рахунок.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КОМП'ЮТЕРНА ЗЛОЧИННІСТЬ

узагальнюючий термін, що означає злочини, вчинені з використанням комп'ютерної техніки, тобто характеризує специфіку способу здійснення і (або) укриття злочину.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Компетентний суд

місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

(ВР України, Закон "Про третейські суди" від 11.05.2004 N 1701-IV)

Комунальне підприємство

підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

(Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики, Наказ "Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. N 59 та скасування нормативних документів" від 28.05.2004 N 97)

Комунальне унітарне підприємство

утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

(Господарський кодекс України від 16.01.2003 N 436-IV)

Комунальні послуги

 

результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

(ВР України, Закон "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 N 1875-IV)

КОНКЛЮДЕНТНІ ДІЇ 

 

(лат. concludo - роблю висновок) 

у цивільному праві дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір. До конклюдентної дії належить використання автоматів, придбання через касира розфасованих товарів тощо. У деяких прямо передбачених законом випадках мовчання особи породжує юридичні наслідки.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Коносамент 

Після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Перевізник може видати інший, ніж коносамент, документ на підтвердження отримання вантажу для перевезення. Такий документ є першорядним доказом укладання договору морського перевезення і приймання перевізником вантажу, як його описано в цьому документі.

Коносамент складається на підставі підписаного відправником документа, в якому, зокрема, повинні міститися дані, зазначені в пунктах 4 - 8 статті 138 цього Кодексу. 

Відправник відповідає перед перевізником за всі наслідки, що виникли в результаті неправильності або неповноти відомостей, зазначених у згаданому документі.

(Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 N 176/95-ВР)

Консенсус 

загальна згода, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень по суттєвих питаннях у більшості заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних точок зору.

(ВР України, Закон "Про стандартизацію" від 17.05.2001 N 2408-III)

Конституційне подання 

письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

(ВР України, Закон "Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 N 422/96-ВР)

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО 

провідна галузь національного права, що складається з сукупності конституційних норм, які регулюють політико-правові суспільні відносини, пов'язані з взаємовідносинами особи з державою, реалізацією народного волевиявлення, організацією і здійсненням державної влади та місцевого самоврядування, закріпленням соціально-економічних основ владування, а також з визначенням територіальної організації держави.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Конституційний Суд України 

єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. 

(ВР України, Закон "Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 N 422/96-ВР)

КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА І СВОБОДИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ 

основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 

Основний Закон України, що визначає її державний та суспільний лад, правову систему, проголошує і закріплює основні права і обов'язки громадян, окреслює компетенції і повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади. У радянський період Конституція України приймалася у 1919, 1929, 1937, 1978 р. р. Чинна Конституція України прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КОНСУЛЬТАЦІЯ 

 

(лат. consultatio - нарада, розгляд) 

  1. Порада спеціаліста з будь-якого питання, одна з форм навчальних занять (консультації навчальні).
  2. Нарада спеціалістів з будь-якого питання.
  3. Заклад для надання допомоги населенню порадами спеціалістів з тих або інших практичних питань. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Контрабанда 

переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

КОНТРАГЕНТ 

 

(лат. contragens - той, що домовляється) 

кожна з сторін у договорі стосовно одна одної.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КОНТРАКТ  

 

(від лат. contractus - угода) 

  1. особлива форма трудового договору в якому строк його дії, права, обов'язки, відповідальність сторін (у т. ч. матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін;
  2. договір на виконання робіт, поставок, надання послуг тощо з визначенням ціни та строків;
  3. письмова угода, що укладається між громадянином України і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби за контрактом. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КОНТРАФАКЦІЯ 

 

(лат. contrafactio - підробка) 

  1. порушення авторського права шляхом відтворення й поширення чужого твору;
  2.  неправомірне відтворення (імітація) й використання об'єкта, що належить іншій особі, для одержання прибутку. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції) 

Контргарантія 

гарантія, яку надає банк-контргарант на користь банку-гаранта або іншого банку-контргаранта.

(Національний банк, Постанова "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах" від 15.12.2004 N 639)

КОНТРОЛЬ 

державні або громадські заходи з нагляду, перевірки, обліку діяльності, поведінки фізичних і юридичних осіб.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Контрольний пакет акцій 

пакет із 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

(ВР України, Закон "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 N 514-VI)

Контролюючий орган 

державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.

(Державна податкова адміністрація, Наказ "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" від 14.03.2001 N 103)

КОНФЕДЕРАЦІЯ 

 

(від лат. confoederatio - спілка, об'єднання) 

союз держав, що зберігають свою незалежність і роздільне існування, створений для певних цілей, переважно - зовнішньополітичних і воєнних.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Конфіденційна інформація 

відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

(ВР України, Закон "Про інформацію" від 02.10.1992 N 2657-XII)

Конфіскація майна 

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

Конфлікт інтересів 

реальні або такі, що видаються реальними, протиріччя між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

(ВР України, Закон "Про засади запобігання та протидії корупції"

 від 11.06.2009 N 1506-VI)

Концерн 

статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

(Господарський кодекс України від 16.01.2003 N 436-IV)

Концесія

надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику.

(Господарський кодекс України від 16.01.2003 N 436-IV)

Кооператив

юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

(ВР України, Закон "Про кооперацію" від 10.07.2003 N 1087-IV)

КООПЕРАТИВНА ВЛАСНІСТЬ 

різновид колективної власності. Суб'єктами кооперативної власності є кооперативи всіх видів (сільськогосподарські, споживчі, у сфері виробництва і послуг, житлово-будівельні, гаражні та ін.), їх спілки чи об'єднання.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КООПТАЦІЯ 

 

(від лат. kooptatio - обрання, вибір, добір) 

самопоповнення якого-небудь виборного органу новими членами (без звернення до виборців).

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КОПІРАЙТ 

 

(англ. copyright, від copy - копія і right - право) 

спеціальний знак охорони авторського права. Має вигляд вміщеної в коло латинської заголовної літери У. Відповідно до Всесвітньої (Женевської) конвенції 1952 копірайт вміщується на виданнях, що охороняються нею.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Копія судового рішення на паперовому носії 

паперовий документ, виготовлений в апараті суду з використанням чи без використання комп'ютерної або копіювальної техніки, вірність оригіналу якого посвідчується підписом судді, що прийняв таке судове рішення, та печаткою суду на лицьовій (для рукописних копій) або зворотній стороні документа (для роздрукованих або виготовлених копіювальною технікою копій).

(Державна судова адміністрація, Наказ "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, надсилання, реєстрації, обліку та зберігання на паперових носіях та в електронному вигляді копій судових рішень, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень" від 14.05.2008 N 37)

Кореспондентський рахунок 

рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

(ВР України, Закон "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"

від 05.04.2001 N 2346-III)

Корпоративна частка 

частка (пай, акції) господарського товариства, що утворене на основі цілісного майнового комплексу.

(КМ України, Постанова КМ "Про затвердження Національного стандарту N 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів"" від 29.11.2006 N 1655)

КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО 

 

(корпоративне - від лат. corporatio - спілка) 

право власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної у відповідності із законодавством про господарські товариства, включаючи право на управління і отримання відповідної частки прибутку даної юридичної особи.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Корпоративні права 

сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

(ВР України, Закон "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 N 514-VI)

Котирування 

механізм визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного паперу.

(ВР України, Закон "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 N 3480-IV)

Кошти 

гривня або іноземна валюта.

(ВР України, Закон "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" від 28.12.1994 N 334/94-ВР)

Кошторис 

основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

(ВР України, Кодекс бюджетний "Бюджетний кодекс України" від 08.07.2010 N 2456-VI)

Крадіжка 

таємне викрадення чужого майна. 

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

КРЕДИТ 

 

(лат. creditum - позика, від credo - вірю, довіряю) 

  1. особлива форма руху вартості, продаж товарів з відстрочкою платежу або передача на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення. За надання кредиту стягується процент;
  2. включена до кошторису сума, в межах якої дозволяються витрати на певні потреби;
  3. переносно - довір'я;
  4. позиковий капітал у грошовій формі, який надається у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільового використання. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КРЕДИТНА КАРТКА 

ідентифікаційний засіб, за допомогою якого клієнт банку може отримувати кредит у банку при оплаті товарів або отримувати готівку у вигляді овердрафту за спеціальним картковим рахунком, у межах ліміту, встановленого банком.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Кредитна історія 

це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону.

(ВР України, Закон "Про організацію формування та обігу кредитних історій" від 23.06.2005 N 2704-IV)

Кредитна спілка 

неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою.

(Господарський кодекс України від 16.01.2003 N 436-IV)

Кредитний правочин 

правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов'язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачу протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування).

(ВР України, Закон "Про організацію формування та обігу кредитних історій" від 23.06.2005 N 2704-IV)

КРЕДИТОР 

 

(від лат. creditor - позикодавець) 

  1. у цивільному праві - сторона в зобов'язанні, яка має право вимагати від іншої сторони - боржника виконання обов'язку здійснити певні дії: виконати роботи, передати майно тощо або утриматися від них.
  2. у банківському кредитуванні кредитор - сторона кредитної угоди, яка надала іншій стороні (позичальнику) кошти в тимчасове користування. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КРИМІНАЛІСТИКА 

 

(від лат. criminalis - злочинний, такий, що стосується злочину) 

юридична наука і навчальна дисципліна, які вивчають спеціальні прийоми, методи і засоби, застосовувані у кримінальному судочинстві з метою запобігання злочинам, їх розкриття і розслідування. Складається з таких основних частин: криміналістична техніка, криміналістична тактика, криміналістична методика.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КРИМІНАЛЬНА СПРАВА 

сукупність оформлених у визначеному законом порядку процесуальних документів, які свідчать про наявність у діянні ознак злочину, мають значення для розкриття злочину, встановлення винних у його вчиненні та застосування до них мір покарання.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО 

галузь права, норми якої визначають підстави принципи кримінальної відповідальності, а також встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання можуть бути застосовані до осіб, які їх вчинили.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС 

вживається в чотирьох значеннях: 

  1. діяльність певних органів та осіб;
  2. галузь права;
  3. правова наука;
  4. навчальна дисципліна. 

Кримінальний процес - регламентована законом діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (з участю державних, громадських організацій, посадових осіб і громадян), змістом якої є порушення, розслідування, судовий розгляд кримінальних справ, перегляд і виконання судових рішень. Кримінальний процес складається з 8 стадій: порушення кримінальної справи, досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, судовий розгляд, апеляційне провадження, касаційне провадження, виконання вироку, перегляд судових рішень у порядку виключного провадження.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО 

одна з основних самостійних галузей права в Україні. Сукупність юридичних норм, які визначають завдання, принципи, коло учасників кримінального процесу, їхні права та обов'язки, а також інші положення судочинства. Регламентує порядок досудового розслідування, судового розгляду кримінальних справ, перегляду та виконання судових вироків, ухвал і постанов.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

КРИМІНОЛОГІЯ 

 

(лат. crimen - злочин і гр. logos - слово, вчення) 

наука про злочинність, її причини, шляхи та методи її попередження, особу злочинця.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)