Мы ВКонтакте

ЦЕДЕНТ

 

первинний кредитор, який передає належні йому права вимоги іншій особі (цесіонарію), що стає новим кредитором.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦЕНЗ

 

(лат. census, від censere - здійснювати опис, перепис)

 

1) у Стародавньому Римі - періодичний перепис майна громадян для відповідного розподілу їх на податкові розряди;

 

2) обмежувальні умови допущення особи до користування тими або іншими політичними правами.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦЕНЗУРА

 

(лат. censura)

 

контроль офіційної влади за випуском у світ і поширенням видавничої продукції, і виконанням (показом) театральних постановок, радіо- і телевізійних передач, а іноді й приватного листування (перлюстрація) з тим, щоб не допустити або обмежити поширення ідей і відомостей (свободу інформації, думки), визнаних цією владою небажаними або шкідливими. Відповідно до способів здійснення цензура поділяється на попередню і наступну. Попередня цензура передбачає необхідність одержати дозвіл на випуск у світ книги, газети, постановку п'єси тощо, наступна цензура полягає в оцінці вже опублікованих, випущених видань і застосуванні заборони або обмежувальних заходів щодо таких, що не відповідають вимогам цензури. Більшість сучасних конституцій, проголошуючи свободу інформації, прямо забороняють цензуру. Але введення цензури у всіх країнах світу припускається при оголошенні деяких з режимів надзвичайного стану або воєнного стану.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

 Центральна виборча комісія

 

постійно діючий колегіальний державний орган, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

 

(ВР України, Закон "Про Центральну виборчу комісію" від 30.06.2004 N 1932-IV)

 

ЦИВІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

майнова відповідальність громадян чи організацій, що виникає в разі неправомірних дій, невиконання договірних зобов'язань, заподіяння особистої чи майнової шкоди.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Цивільна дієздатність фізичної особи

 

здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

 

Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

 

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

 

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

 

Цивільна правоздатність фізичної особи

 

здатність мати цивільні права та обов'язки.

 

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. 

 

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

 

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

 

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

 

Цивільна правоздатність юридичної особи

 

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

 

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

 

Цивільна процесуальна дієздатність

 

Здатність особисто здійснювати свої права в суді та доручати ведення справи представникові (цивільна процесуальна дієздатність) належить громадянам, які досягли повноліття, а також юридичним особам.

 

Неповнолітні віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років можуть виступати в суді особисто як сторона лише в справах, що виникають з угод, які вони вправі згідно з законом укладати самостійно, та в справах про відшкодування заподіяної ними шкоди. Притягнення до участі в таких справах батьків, усиновителів або піклувальників неповнолітніх для подання їм допомоги залежить від суду. Якщо справа виникає з угоди, на укладення якої неповнолітнім потрібна згода батьків, усиновителів або піклувальників, суд повинен притягти останніх до участі в справі для захисту інтересів неповнолітніх.

 

Права та охоронювані законом інтереси неповнолітніх, які не досягли п'ятнадцяти років, а також громадян, визнаних недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства або обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами, захищають в суді їх законні представники - батьки, усиновителі, опікуни чи піклувальники.

 

(Цивільний процесуальний кодекс України від 18.07.1963)

 

Цивільна процесуальна правоздатність

 

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки (цивільна процесуальна правоздатність) визнається за всіма громадянами України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин, а також за державними підприємствами, установами, організаціями, колгоспами, іншими кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями, які користуються правами юридичної особи.

 

(Цивільний процесуальний кодекс України від 18.07.1963)

 

ЦИВІЛЬНА СПРАВА

 

будь-яка справа, що розглядається в судах загальної юрисдикції в порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

 

(цивільний - від лат. civilis - штатський, невійськовий)

 

система нормативних актів, які регулюють майнові і особисті немайнові відносини. Провідне місце у цивільному законодавстві належить Цивільному кодексу України.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

 

одна з найважливіших галузей українського права, що включає в себе науку цивільне право, навчальну дисципліну цивільне право і цивільне законодавство. Цивільне право регулює майнові відносини і пов'язані з ними особисті немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Основні джерела цивільного права - Конституція України і ЦК України.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО

 

галузь права, що регулює порядок розгляду й вирішення судом цивільних справ, а також порядок державного виконання постанов судів. Нормами цивільного процесуального права регулюється діяльність судів, державних виконавців і всіх учасників процесу. Крім того, поняття цивільне процесуальне право включає в себе науку цивільного процесуального права та навчальну дисципліну цивільне процесуальне право. Основне джерело цивільного процесуального права - Цивільний процесуальний кодекс України.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО

 

урегульований нормами цивільно-процесуального права порядок провадження у цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав і обов'язків іншими суб'єктами - судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій. Завданням цивільного судочинства є захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, органів держави шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у відповідності з чинним законодавством.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Цивільний відповідач

 

Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.

 

Цивільний відповідач або його представник має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті пред'явленого позову; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося, - після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.

 

(Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960)

 

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС

 

систематизований єдиний законодавчий акт, що визначає правове становище учасників цивільних правовідносин, підстави виникнення і порядок здійснення цивільних прав і обов'язків, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Цивільний позивач

 

Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно до статті 28 цього Кодексу. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.

 

Цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ним позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилось, - після призначення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.

 

Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду пред'являти всі необхідні документи, зв'язані з заявленим позовом.

 

(Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960)

 

ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗОВ

 

у кримінальному процесі вимога потерпілого від злочину громадянина або юридичної особи відшкодувати матеріальні збитки, заподіяні злочином, яка розглядається разом з кримінальною справою.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС

 

установлений нормами цивільного процесуального права порядок розгляду цивільних справ і державного виконання судових постанов. Основне завдання цивільного процесу - правильний і швидкий розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільний процес складається з кількох стадій, на кожній з яких суд виконує певне завдання: порушення цивільної справи, підготовка справи до розгляду, судовий розгляд, постанова рішення, провадження в апеляційній інстанції, провадження в касаційній інстанції, провадження за нововиявленими обставинами, виконавче провадження.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС

 

єдиний законодавчий акт, у якому систематизовано норми цивільно-процесуального права, що діють на території України.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

 

врегульовані нормами цивільного законодавства суспільні відносини особистого немайнового та майнового характеру. Їх учасниками є будь-які суб'єкти права: держава, територіальні громади, юридичні особи, громадяни. Всі вони у цивільних правовідносинах виступають як самостійні, майново відокремлені, юридично рівні один стосовно одного.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

одна з форм (видів) юридичної відповідальності, суть якої полягає у примусовому впливі на порушника цивільних прав і обов'язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні майнові наслідки. Передбачена нормами Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО

 

система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах. Цивільно-процесуальне право, зокрема, закріплює процесуальний порядок розгляду судами загальної юрисдикції справ із спорів з цивільних, сімейних, трудових, адміністративно-правових та інших відносин і справ окремого провадження.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Цифровий підпис

 

відомості, що додаються до блоку даних або отримані в результаті його криптографічного перетворення, які дають змогу адресату пересвідчитися в цілісності блоку даних і достовірності їх джерела.

 

(КМ України, Постанова КМ "Про затвердження Концепції створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи" від 20.01.1997 N 40)

 

Ціна позову

 

Ціна позову визначається:

 

1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою;

 

2) у позовах про витребування майна - вартістю відшукуваного майна;

 

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше як за один рік;

 

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше як за три роки;

 

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

 

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше як за один рік;

 

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше як за один рік;

 

8) у позовах про дострокове розірвання договору майнового найму - сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше як за три роки;

 

9) у позовах про право власності на будинки, що належать громадянам на праві приватної власності, - дійсною вартістю будинку, а для будинків, що належать державним, кооперативним та іншим громадським організаціям, - не нижче їх балансової вартості;

 

10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог, за винятком вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

 

(Цивільний процесуальний кодекс України від 18.07.1963)

 

Цінний папір

 

документ встановленої форми з відповідними документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. 

 

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)