Мы ВКонтакте

Про громадянство України 8 жовтня 1991 року N 1636-XII

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 

( Закон втратив чинність на підставі Закону N 2235-III ( 2235-14 ) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 13, ст.65 )
 

Про громадянство України
 

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 50, ст.701 )
 

( Вводиться в дію Постановою ВР N 1637-XII ( 1637-12 ) від 08.10.91, ВВР, 1991, N 50, ст.702 )
 

( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2949-XII ( 2949-12 ) від 28.01.93, ВВР, 1993, N 14, ст.121 N 103/94-ВР від 14.07.94, ВВР, 1994, N 33, ст.299 N 207/94-ВР від 14.10.94, ВВР, 1994, N 43, ст.390 )
 

( Додатково див. Постанову ВР N 283/94-ВР від 09.12.94, ВВР, 1994, N 51, ст.450 )
 

( В редакції Закону N 210/97-ВР від 16.04.97, ВВР, 1997, N 23, ст.169 )
 

( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1614-III ( 1614-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 25, ст.198 )

 

     Громадянство України визначає постійний правовий зв'язок особи та Української держави, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
 

     Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство.
 

     Громадяни України незалежно від підстав і порядку набуття громадянства України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
 

     Українська держава гарантує і захищає конституційні права і свободи своїх громадян та забезпечує виконання ними обов'язків перед суспільством.
 

Розділ I
 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 

     Стаття 1. Громадянство в Україні
 

     В Україні існує єдине громадянство.

     Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються цим Законом.
 

     Стаття 2. Належність до громадянства України
 

     Громадянами України є:

     1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
 

     2) особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, і які не є громадянами інших держав;
 

     3) особи, які народилися або постійно проживали на території України, а також їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 року проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31 грудня 2004 року подали у встановленому цим Законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України; ( Пункт 3 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1614-III ( 1614-14 ) від 23.03.2000 )
 

     4) особи, які набули громадянства України відповідно до цього Закону.
 

     Стаття 3. Законодавство про громадянство України
 

     Громадянство України регулюється Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України, які видаються відповідно до нього.
 

     Стаття 4. Застосування правил міжнародних договорів
 

     Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 

     Стаття 5. Документи, які підтверджують громадянство України
 

     Документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, а для осіб віком до 16 років - свідоцтво про народження.
 

     Зразки та порядок видачі паспорта громадянина України та свідоцтва про народження визначаються положеннями про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження, які затверджуються Верховною Радою України.
 

     Стаття 6. Збереження громадянства України у разі одруження та розірвання шлюбу
 

     Одруження громадянина або громадянки України з особою, яка перебуває в іноземному громадянстві, або з особою без громадянства, а також розірвання такого шлюбу не змінюють їх громадянства.
 

     Зміна громадянства одним із подружжя не призводить до зміни громадянства другого з подружжя.
 

     Стаття 7. Збереження громадянства України особами, які проживають за межами держави
 

     Проживання або тимчасове перебування громадянина України за межами держави не припиняє його громадянства України.
 

     Стаття 8. Захист державою громадян України за кордоном
 

     Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
 

     Дипломатичні представництва і консульські установи України, їх посадові особи зобов'язані вживати заходів до забезпечення громадянам України можливості користуватися в повному обсязі правами, наданими їм законодавством країни перебування, міжнародними договорами, учасниками яких є Україна і держава перебування, та міжнародними звичаями, у встановленому законодавством порядку захищати їх інтереси, що охороняються законом, а в разі потреби - вживати заходів для поновлення порушених прав громадян України.
 

     Стаття 9. Неприпустимість вигнання та видачі громадянина України
 

     Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
 

     Стаття 10. Особи без громадянства
 

     Особи, які проживають на території України і не є громадянами України та не мають доказів своєї належності до громадянства іноземної держави, вважаються особами без громадянства.

 

Розділ II
 

НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
 

     Стаття 11. Підстави набуття громадянства України
 

     Громадянство України набувається:
 

     1) за народженням;

     2) за походженням;

     3) через прийняття до громадянства України;

     4) через поновлення у громадянстві України;

     5) за іншими підставами, передбаченими цим Законом;

     6) за підставами, передбаченими міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 

     Стаття 12. Громадянство дітей, батьки яких є громадянами України
 

     Дитина, батьки якої на момент її народження перебували в громадянстві України, є громадянином України незалежно від того, чи народилася вона на території України, чи за її межами.
 

     Стаття 13. Громадянство дітей, один з батьків яких є громадянином України
 

     При різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України, дитина є громадянином України:
 

     1) якщо вона народилася на території України;

     2) якщо вона народилася за межами держави, але батьки або один з них у цей час постійно проживали на території України.
 

     При різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України, якщо в цей час обоє з батьків постійно проживали за межами України, громадянство дитини, яка народилася за межами України, визначається за письмовою згодою батьків.

     Дитина, батько чи мати якої на момент її народження перебували у громадянстві України, а другий був особою без громадянства чи був невідомим, є громадянином України незалежно від місця її народження.

     У разі встановлення батьківства дитини, мати якої є особою без громадянства, а батьком визнається громадянин України, дитина, яка не досягла 16 років, стає громадянином України незалежно від місця її народження.
 

     Стаття 14. Набуття громадянства України дітьми осіб без громадянства
 

     Дитина, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, є громадянином України.
 

     Стаття 15. Громадянство дітей, батьки яких невідомі
 

     Дитина, яка перебуває на території України, обоє з батьків якої невідомі, є громадянином України.
 

     Стаття 16. Прийняття до громадянства України
 

     Іноземці та особи без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
 

     Умовами прийняття до громадянства України є:

     1) визнання і виконання Конституції України та законів України;

     2) неперебування в іноземному громадянстві;

     3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.
 

     Це правило не поширюється на осіб, які виявили бажання стати громадянами України, за умови, якщо вони народилися чи довели, що хоча б один із їх батьків, дід чи баба народилися на її території;
 

     4) володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування;

     5) наявність законних джерел існування.
 

     Положення абзацу першого пункту 3, пунктів 4, 5 частини другої цієї статті можуть не враховуватися у виняткових випадках за рішенням Президента України щодо осіб, які мають визначні заслуги перед Україною або якщо їх прийняття до громадянства України становить державний інтерес для України.
 

     Після закінчення дії пункту 3 статті 2 цього Закону громадянство України набувається особами, на яких він поширюється, в порядку, встановленому статтею 16, без урахування положень абзацу першого пункту 3 та пункту 4 частини другої цієї статті.
 

     Положення абзацу першого пункту 3 та пункту 4 частини другої цієї статті не поширюються на осіб, які перебувають у шлюбі з громадянами України.
 

     До громадянства України не приймаються особи, які:

     1) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид чи вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особи;

     2) засуджені до позбавлення волі до зняття судимості;

     3) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території іншої держави;

     4) перебувають на військовій службі, в службі безпеки, в правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави.
 

     Стаття 17. Поновлення у громадянстві України
 

     Особу, яка раніше перебувала у громадянстві України, може бути поновлено за її клопотанням у громадянстві України через процедуру прийняття без урахування положень абзацу першого пункту 3 частини другої статті 16 цього Закону.

 

Розділ III
 

ПРИПИНЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
 

     Стаття 18. Підстави припинення громадянства України
 

     Громадянство України припиняється:

     1) внаслідок виходу з громадянства України;

     2) внаслідок втрати громадянства України;

     3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 

     Стаття 19. Вихід з громадянства України
 

     Вихід з громадянства України здійснюється за клопотанням особи.

     У виході з громадянства України може бути відмовлено, якщо особа, яка порушила клопотання про вихід, має невиконані зобов'язання перед державою або майнові зобов'язання, з якими пов'язані інтереси юридичних чи фізичних осіб на території України, або якщо вихід з громадянства призведе до статусу особи без громадянства.
 

     Стаття 20. Втрата громадянства України
 

     Громадянство України втрачається:

     1) якщо громадянин України добровільно набув громадянства іншої держави;

     2) внаслідок вступу особи на військову службу, в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади іноземної держави без згоди на те державних органів України та за поданням відповідних державних органів України;

     3) якщо громадянство України набуто внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;

     4) якщо особа, яка перебуває за межами України, не стала без поважних причин на консульський облік протягом семи років. Поважними причинами вважаються: відсутність дипломатичних представництв або консульських установ України в країні постійного проживання, тривала хвороба, воєнні дії та інші ситуації надзвичайного характеру.

     За громадянином України не визнається належність до іноземного громадянства до прийняття рішення про втрату громадянства України.

 

Розділ IV
 

ГРОМАДЯНСТВО ДІТЕЙ У РАЗІ ЗМІНИ
ГРОМАДЯНСТВА БАТЬКІВ І В РАЗІ УСИНОВЛЕННЯ
 

     Стаття 21. Зміна громадянства дітей у разі зміни громадянства батьків
 

     У разі зміни громадянства батьків, внаслідок якої обоє стають громадянами України або обоє виходять з громадянства України, змінюється відповідно громадянство їх дітей, які не досягли 16 років.
 

     Якщо відомий один із батьків дитини, то в разі зміни громадянства цієї особи відповідно змінюється громадянство дитини, яка не досягла 16 років.
 

     Стаття 22. Збереження громадянства України дитиною, над якою встановлено опіку або піклування
 

     Якщо обоє батьків або один з батьків дитини, яка проживає на території України, виходять з громадянства України і при цьому не беруть участі у вихованні дитини, над якою встановлено опіку або піклування громадян України, дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України.
 

     Стаття 23. Набуття дитиною громадянства України в разі набуття громадянства України одним з батьків
 

     Якщо громадянином України стає один з батьків, а другий залишається іноземцем, дитина може набути громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який набуває громадянства України, та за згодою другого з батьків.

     Якщо громадянином України стає один з батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає на території України, стає громадянином України.

     Якщо громадянином України стає один з батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає поза межами України, може набути громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який набуває громадянства України.
 

     Стаття 24. Збереження дитиною громадянства України в разі виходу одного з батьків з громадянства України
 

     Якщо з громадянства України виходить один з батьків, а другий залишається громадянином України, дитина зберігає громадянство України.

     За клопотанням того з батьків, який виходить з громадянства України, та за письмовою згодою другого з батьків, який зберігає громадянство України, і з додержанням вимог статті 27 цього Закону дитині може бути дозволено змінити громадянство.
 

     Стаття 25. Набуття дитиною громадянства України в разі усиновлення, встановлення над нею опіки або піклування
 

     Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновлюють громадяни України чи над якою встановлено опіку або піклування громадян України, стає громадянином України.

     Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновлює подружжя чи над якою встановлено опіку, піклування подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - особою без громадянства, стає громадянином України.

     Дитина, яка є особою без громадянства і яку усиновлює подружжя чи над якою встановлено опіку, піклування подружжя, один з якого є громадянином України, стає громадянином України.

     Дитина, яка є іноземцем і яку усиновлює подружжя чи над якою встановлено опіку, піклування подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, стає громадянином України за згодою усиновителів, опікунів, піклувальників.
 

     Стаття 26. Збереження дітьми громадянства України в разі усиновлення
 

     За дитиною, яка є громадянином України та усиновлена подружжям, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, зберігається громадянство України. За клопотанням усиновителів такій дитині може бути дозволено змінити громадянство.

     За дитиною, яка є громадянином України та усиновлена особами без громадянства або подружжям, один з якого є громадянином України, а другий - особою без громадянства, зберігається громадянство України.

     За дітьми, усиновленими іноземцями, зберігається громадянство України. У разі набуття громадянства іншої держави по досягненню 18-річного віку вони мають визначитися щодо громадянства України.
 

     Стаття 27. Необхідність згоди дітей при зміні їх громадянства
 

     Зміна громадянства дітей віком від 16 до 18 років у разі зміни громадянства їх батьків, а також у разі усиновлення може відбуватися тільки за згодою дітей у порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.

 

Розділ V
 

ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
ТА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ВИРІШЕННІ
ПИТАНЬ ГРОМАДЯНСТВА
 

     Стаття 28. Повноваження Президента України
 

     Президент України приймає рішення відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) і цього Закону про:

     1) прийняття до громадянства України;

     2) припинення громадянства України.
 

     Стаття 29. Повноваження органів внутрішніх справ
 

     Міністерство внутрішніх справ України і підпорядковані йому органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі:

     1) приймають від осіб, які постійно проживають на території України, заяви з питань громадянства України і разом з необхідними документами надсилають на розгляд Президента України;
 

     2) визначають належність осіб, які проживають на території України, до громадянства України;
 

     3) готують подання про втрату громадянства України особами, які постійно проживають на території України;
 

     4) реєструють припинення громадянства України особами, які постійно проживають на території України.
 

     Стаття 30. Повноваження Міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв та консульських установ України
 

     Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України:

     1) приймають від осіб, які постійно проживають за кордоном, заяви з питань громадянства України і разом з необхідними документами надсилають на розгляд Президента України;

     2) визначають належність осіб, які постійно проживають за кордоном, до громадянства України;

     3) готують подання про припинення громадянства України особами, які постійно проживають за кордоном;

     4) реєструють припинення громадянства України особами, які постійно проживають за кордоном;

     5) ведуть облік громадян України, які постійно проживають за кордоном.
 

Розділ VI
 

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ І ПОДАНЬ
З ПИТАНЬ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
 

     Стаття 31. Порядок подання заяв з питань громадянства України
 

     Заяви з питань громадянства, скріплені підписом заявника з зазначенням дати складання, у письмовій формі подаються на ім'я Президента України через органи внутрішніх справ за місцем постійного проживання заявників, а особами, які постійно проживають за кордоном, - через відповідні дипломатичні представництва або консульські установи України.
 

     Стаття 32. Форма заяв з питань громадянства
 

     Клопотання з питань громадянства розглядаються на письмове прохання осіб, які досягли 18 років. Клопотання щодо осіб, які не досягли 18 років, розглядаються на прохання їх законних представників.
 

     При цьому обов'язковою є згода неповнолітньої особи віком від 16 до 18 років, яка повинна бути висловлена у письмовій формі і засвідчена нотаріально, а за кордоном - дипломатичним представництвом або консульською установою України.
 

     При поданні клопотання про вихід з громадянства України неповнолітньої дитини, один з батьків якої залишається громадянином України, має бути подано також заяву цього батька (матері), в якій висловлено його (її) ставлення до виходу дитини з громадянства України. Така заява повинна бути засвідчена нотаріально, а за кордоном - дипломатичним представництвом або консульською установою України.
 

     Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або через фізичні вади, заява на його прохання підписується іншою особою, про що органом внутрішніх справ, а за кордоном - дипломатичним представництвом або консульською установою України робиться відповідний запис на заяві.
 

     Стаття 33. Визначення належності до громадянства України
 

     Заява про належність особи до громадянства України подається до органу внутрішніх справ за місцем проживання цієї особи, а особою, яка постійно проживає за кордоном, - у відповідне дипломатичне представництво або консульську установу України.

     При визначенні належності до громадянства України застосовуються законодавчі акти України і правила міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що діяли на момент настання обставин, з якими пов'язується належність особи до громадянства України.
 

     Стаття 34. Порядок оформлення документів з питань громадянства
 

     Оформлення документів з питань громадянства України провадиться за особистим зверненням заявника за місцем його постійного проживання органами внутрішніх справ, а щодо осіб, які постійно проживають за кордоном, - відповідними дипломатичними представництвами або консульськими установами України.
 

     За наявності поважних причин органи внутрішніх справ, дипломатичні представництва і консульські установи України зобов'язані оформити матеріали про громадянство за нотаріально засвідченими заявами, переданими через інших осіб або поштою.
 

     Заяви з питань громадянства подаються в письмовій формі на ім'я Президента України, скріплюються підписом заявника з зазначенням дати складання. Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або через фізичні вади, заява на його прохання підписується іншою особою, про що органом внутрішніх справ, а за кордоном - дипломатичним представництвом або консульською установою України робиться відповідний запис на заяві.
 

     Клопотання з питань громадянства щодо осіб, які не досягли 18 років, розглядаються на прохання їх законних представників. При цьому обов'язковою є згода неповнолітнього віком від 16 до 18 років, яка повинна бути висловлена в письмовій формі. Ці документи мають бути засвідчені нотаріально, а за кордоном - дипломатичним представництвом або консульською установою України.
 

     Разом з клопотанням про прийняття до громадянства заявник подає документи:

     1) заяву-анкету в двох примірниках, в якій він зазначає визнання і додержання Конституції та законів України;

     2) три фотокартки;

     3) про сплату державного мита або звільнення від його сплати;

     4) про наявність законних джерел існування (до законних джерел існування належать: заробітна плата, пенсія, стипендія, аліменти, власні фінансові заощадження або фінансова допомога від членів сім'ї, які мають постійний законний доход);

     5) про відсутність або припинення громадянства іншої держави, видані повноважними органами відповідної держави.
 

     Якщо особа, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для одержання такого документа, з не залежних від неї поважних причин не може отримати його, подається нотаріально завірена декларація про відсутність або відмову від іноземного громадянства.

     Зазначені документи не вимагаються в тих випадках, коли законодавство держави, громадянином якої була особа, передбачає автоматичну втрату громадянства відповідної держави в разі добровільного набуття іноземного громадянства;
 

     6) про наявність встановленого абзацом першим пункту 3 частини другої статті 16 цього Закону терміну безперервного проживання на території України або про те, що заявник чи його батьки, дід чи баба народилися на її території, або про перебування в шлюбі з громадянином (громадянкою) України;

     7) про місце проживання;

     8) довідку про володіння заявником українською мовою, що видається місцевими органами виконавчої влади або виконавчими органами місцевого самоврядування.
 

     Така довідка не вимагається від осіб, які мають документ про закінчення навчального закладу з вивченням української мови.

     Разом з клопотанням про визначення належності до громадянства України заявник має подати:

     1) заяву-анкету;

     2) три фотокартки;

     3) документи, які засвідчують народження заявника на території України чи постійне проживання на ній або підтверджують наявність родинних зв'язків з такою особою, або рішення суду;

     4) документи про відсутність або припинення громадянства іншої держави відповідно до пункту 5 частини п'ятої цієї статті.
 

     Разом з клопотанням про поновлення в громадянстві України заявник подає документи, передбачені пунктами 1-5, 7, 8 частини п'ятої цієї статті.
 

     Разом з клопотанням про вихід з громадянства України заявник подає:

     1) заяву-анкету в двох примірниках;

     2) три фотокартки;

     3) довідку з місця проживання про склад сім'ї;

     4) декларацію про відсутність невиконаних майнових зобов'язань перед фізичними або юридичними особами.
 

     Якщо у заявника є дружина (чоловік), а також особи, які перебувають на його утриманні, то він повинен подати нотаріально засвідчені заяви цих осіб про відсутність у них матеріальних претензій;
 

     5) декларацію про те, що заявник має законні підстави для одержання громадянства іншої держави в разі виходу з громадянства України;

     6) довідку з військового комісаріату про зняття з військового обліку;

     7) документ про сплату державного мита або звільнення від його сплати.
 

     Залежно від обставин батьки, які виходять з громадянства України, можуть викласти в заяві своє вмотивоване прохання про збереження їхнім дітям громадянства України.
 

     Орган, який вносить подання про втрату громадянства, залежно від її підстав, оформляє такі документи:

     1) подання;

     2) документ, що підтверджує факт добровільного набуття особою громадянства іншої держави (пункт 1 статті 20);

     3) документ, який підтверджує, що особа перебуває на військовій службі, в службі безпеки, правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави (пункт 2 статті 20);

     4) висновок відповідних органів про неправдиві відомості чи фальсифікацію документів, які були подані для набуття громадянства України, або рішення суду (пункт 3 статті 20);

     5) документ відповідного дипломатичного представництва чи консульської установи України про те, що особа, яка постійно проживає за кордоном, протягом семи років без поважних причин не стала на консульський облік (пункт 4 статті 20).
 

     Стаття 35. Попередній розгляд заяв і подань Комісією при Президенті України з питань громадянства
 

     Для попереднього розгляду питань громадянства, зазначених у статті 28 цього Закону, Президент України утворює Комісію з питань громадянства.
 

     При розгляді заяв і подань з питань громадянства Комісія всебічно оцінює доводи заявника, зміст подання, висновки державних органів, інші документи.
 

     Комісія має право вимагати у справі, що перебуває у її провадженні, матеріали, документи від відповідних державних органів і об'єднань громадян, які подають необхідну інформацію у встановлений Комісією строк, у тому числі і про можливість працевлаштування, житлового та іншого забезпечення заявника в Україні.
 

     Комісія вносить на розгляд Президента України пропозиції щодо кожної заяви або подання, висновки щодо виконання умов, передбачених статтею 16 цього Закону.
 

     Рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні.
 

     Стаття 36. Прийняття рішень з питань громадянства Президентом України
 

     З питань громадянства Президент України видає укази.
 

     Зміни в громадянстві настають у день видання указу Президентом України, якщо указом не встановлено інше.
 

     Строк розгляду заяви або подання з питань громадянства не повинен перевищувати одного року.
 

     Повторні заяви з питань громадянства розглядаються, як правило, після закінчення одного року після попереднього рішення з цього питання.
 

     У разі виникнення істотних обставин, які не були і не могли бути відомі заявнику, повторні заяви можуть бути розглянуті і раніше.

 

Розділ VII
 

ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ З ПИТАНЬ
ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
 

Стаття 37. Органи, які виконують рішення з питань
громадянства
 

     Виконання рішень з питань громадянства щодо осіб, які постійно проживають в Україні, покладається на Міністерство внутрішніх справ України та підпорядковані йому органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, відділи реєстрації актів громадянського стану місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а щодо осіб, які постійно проживають за кордоном,- на Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України.
 

     Стаття 38. Видача паспортів і посвідок на проживання
 

     Особам, які набули у встановленому цим Законом порядку громадянства України, органи внутрішніх справ України або дипломатичні представництва чи консульські установи України видають паспорти громадянина України. У документах дітей, які не досягли 16 років, робиться запис про їх належність до громадянства України.
 

     Особам, які проживають в Україні і не є громадянами України, органи внутрішніх справ України видають посвідки на проживання.
 

     Стаття 39. Контроль за виконанням рішень з питань громадянства
 

     Контроль за виконанням рішень з питань громадянства здійснюється Комісією при Президенті України з питань громадянства.

 

Розділ VIII
 

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ З ПИТАНЬ
ГРОМАДЯНСТВА
 

     Стаття 40. Оскарження рішень з питань громадянства
 

     Рішення з питань громадянства, прийняті Президентом України, можуть бути розглянуті на відповідність їх Конституції України ( 254к/96-ВР ) за конституційним поданням суб'єктів права на конституційне подання (не менш як сорок п'ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим).
 

     Стаття 41. Оскарження дій посадових осіб з питань громадянства
 

     Відмова у прийнятті заяв з питань громадянства та інші дії посадових осіб щодо порядку розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.
 

Розділ IX
 

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

     2. Кабінету Міністрів України до 1 червня 1997 року:

     подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України";

     привести рішення Уряду України у відповідність із цим Законом;

     забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативних актів, що суперечать цьому Закону.

     3. Рекомендувати Президенту України привести укази Президента України у відповідність із цим Законом. 

 Голова Верховної Ради України                           Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 8 жовтня 1991 року
     N 1636-XII