| Про державне мито 18 грудня 1991 року N 1994-XII |
|
( Дію Закону зупинено згідно з Декретом N 7-93 від 21.01.93, ВВР, 1993, N 13, ст.113 )
Про державне мито
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 12, ст. 170 )
( Вводиться в дію Постановою ВР N 1995-XII ( 1995-12 ) від 18.12.91, ВВР, 1992, N 12, ст. 171 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2551-XII ( 2551-12 ) від 07.07.92, ВВР 1992, N 39, ст.573 N 2681-XII ( 2681-12 ) від 14.10.92, ВВР 1992, N 47, ст.646 N 2682-XII ( 2682-12 ) від 14.10.92, ВВР 1992, N 48, ст.652 Декретом N3-92 від 02.12.92, ВВР, 1993, N 2, ст. 15 )
Цей Закон визначає основні положення, платників державного мита, які вчиняють у своїх інтересах дії та одержують документи, що мають юридичне значення, в спеціально на те уповноважених установах.
Стаття 1. Поняття державного мита Державне мито - грошовий збір, що справляється в судових та арбітражних органах, органах державного нотаріату, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Державного патентного відомства України, міських, сільських та селищних Рад народних депутатів та інших органах, передбачених законодавством України, за вчинення ними окремих дій та видачу документів.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2551-XII ( 2551-12 ) від 07.07.92 )
Стаття 2. Види державного мита Державне мито є просте і пропорційне. Просте державне мито справляється в твердій сумі.
Пропорційне державне мито справляється у процентному відношенні до відповідної суми.
Стаття 3. Документи та дії, за які справляється державне мито
Державне мито справляється:
1) з позовних заяв, із заяв (скарг) у справах окремого провадження, що подаються до судів, з касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів;
2) з позовних заяв, що подаються до органів арбітражного суду, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за нововиявленими обставинами;
3) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і міськими, сільськими та селищними Радами народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;
4) за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану;
5) за видачу документів на право виїзду за кордон і запрошення в Україну осіб з інших країн, за внесення змін до цих документів; за реєстрацію і за продовження строків реєстрації закордонних паспортів або документів, що їх замінюють; за видачу або продовження посвідок на проживання; за видачу візи до закордонного паспорта або документа, що його замінює, на право виїзду з України і в'їзду в Україну, а також із заяв про прийняття до громадянства України і про вихід з громадянства України;
6) за прописку громадян;
7) за видачу дозволів на право полювання та рибальства;
8) за виплату громадянам України сум по грошових переказах, що надходять з-за кордону; 9) за операції з цінними паперами: за операції, що здійснюються на торгових, сировинних, валютних та інших біржах; за проведення аукціону; за угоди, здійснювані на аукціонах; за викуп майна державних підприємств відповідно до
10) за інші договори цивільно-правового характеру;
11) за дії, пов'язані з патентуванням і реєстрацією об'єктів промислової власності та підтриманням чинності відповідних охоронних документів. ( Статтю 3 доповнено пунктом одинадцятим згідно із Законом N 2551-XII ( 2551-12 ) від 07.07.92 )
Стаття 4. Розмір ставок державного мита Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах:
а) з позовних заяв, при ціні позову:
б) із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемлюють права громадян 10 карбованців
в) з позовних заяв про розірвання шлюбу 30 карбованців
( Підпункт "б" пункту другого статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2682-XII ( 2682-12 ) від 14.10.92 )
дітям, одному з подружжя, батькам 3 проценти виходячи з дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму
за видачу до паспорта громадянина дії знижуються на України вкладки на право виїзду за 50 процентів кордон або продовження строку дії цих документів учасникам громадянської і Великої Вітчизняної воєн, інших бойових операцій по захисту СРСР і Української РСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах та установах, що входили до складу діючої армії, і колишнім
партизанам
( Підпункт "н" пункту шостого статті 4 доповнено абзацом згідно із Законом N N 2681-XII ( 2681-12 ) від 14.10.92 )
з угоди до 1 мільйона карбованців 0,5 процента від суми угоди
з угоди понад 10 мільйонів карбованців 0,1 процента від суми угоди
( Дію підпункту "ф" пункту шостого статті 4 зупинено згідно з Декретом N 3-92 від 02.12.92 ) ф) за виплату громадянам України сум 30 процентів по грошових переказах (крім пенсій), суми переказу
що надходять з-за кордону
кожного другого-третього винаходу, пов'я- 1350 карбо-
одного варіанту промислового зразка 1350 карбо-
при поданні голові Держпатенту України 900 карбо-
(в карбованцях)
( Пункт шостий статті 4 доповнено підпунктом "х" згідно із Законом N 2551-XII ( 2551-12 ) від 07.07.92 )
Стаття 5. Пільги щодо сплати державного мита
Від сплати державного мита звільняються:
1) позивачі - робітники та службовці - у позовах про стягнення заробітної плати та інших вимогах, що випливають з трудових правовідносин; колгоспники, працівники селянських (фермерських) господарств - у позовах до колгоспів, селянських (фермерських) господарств про оплату праці та інших вимогах, пов'язаних з трудовою діяльністю;
2) позивачі - у позовах, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та промислові зразки;
3) громадяни - з касаційних скарг та скарг на рішення, що набрали законної сили у справах про розірвання шлюбу;
4) позивачі - у позовах про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;
5) позивачі - у позовах про стягнення аліментів;
6) сторони - у спорах, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт;
7) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - у регресних позовах про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги та пенсій, виплачених потерпілому, а органи соціального забезпечення - також у позовах про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;
8) позивачі - у позовах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином;
9) громадяни - за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги і пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння);
10) державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулись у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
11) державні органи місцевого самоврядування - у позовах до суду або арбітражного суду про визнання недійсними актів інших державних органів самоврядування, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження;
державні органи місцевого самоврядування - у позовах до суду або арбітражного суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їх рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого самоврядування;
12) громадяни - за реєстрацію народження, смерті, усиновлення (удочеріння) та встановлення батьківства, за видачу їм свідоцтв про зміну, доповнення і виправлення записів актів про народження у випадках встановлення батьківства, усиновлення (удочеріння), а також у зв'язку з помилками, допущеними при реєстрації актів громадянського стану органами запису актів громадянського стану;
13) громадяни - за посвідчення їх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій;
14) фінансові органи та державні податкові інспекції - за видачу їх свідоцтв про право держави на спадщину, а також за подання до суду заяв у справах окремого провадження, подання до судів позовів про стягнення на користь держави податків, платежів і недоїмок з підприємств, установ, організацій, колгоспів, селянських (фермерських) господарств, кооперативних, громадських організацій та громадян, а також за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів і недоїмок;
15) громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:
на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і Української РСР, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина по врятуванню життя людей, охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, охороні власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з катастрофою на Чорнобильській АЕС;
на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
на жилий будинок, пай або квартиру в житлово-будівельному кооперативі, квартиру в будинку державного та громадського житлового фонду, якщо вони проживали і продовжують проживати в цьому будинку, квартирі після смерті спадкодавця;
на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть в цих будинках і працюватимуть в сільській місцевості;
на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого і майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію і промислові зразки;
на майно осіб селянського (фермерського) господарства, якщо вони є членами цього господарства;
16) суми, що надходять громадянам з-за кордону:
аліменти; суми, що надходять в порядку спадщини; суми авторської винагороди, зараховані у встановленому порядку на рахунок агентства по авторських правах; суми, що надходять як відшкодування заподіяної шкоди; суми, виручені від продажу належного громадянам майна і одержані по інших справах майнового характеру, включаючи суми, що належать реемігрантам та репатріантам; суми, що надходять від працівників установ України за кордоном і працівників, тимчасово відряджених з України за кордон; суми, що надходять від військовослужбовців, працівників і службовців військових частин та організацій Міністерства оборони України по грошових переказах, прийнятих на польових поштах; суми пенсій;
17) громадяни, віднесені до категорій 1, 2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
громадяни, віднесені до категорії 3 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - до відселення їх з території зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю;
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
інваліди I та II груп;
18) виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колгоспи, радгоспи, які придбають жилі будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також власників цих будинків і квартир;
19) громадяни України - за видачу дипломатичних, службових паспортів і паспортів моряка, а також громадяни України, які виїздять за кордон по лінії громадських організацій або як туристи, за видачу загальногромадянських закордонних паспортів;
20) громадяни України та особи, що їх супроводжують, - за видачу їм загальногромадянського паспорта на право виїзду за кордон для лікування у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з катастрофою на Чорнобильській АЕС;
21) громадяни України - за видачу їм документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів;
22) іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їх сімей та їх діти - за видачу їм документів на виїзд за кордон;
23) громадяни України та іноземні громадяни - за видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України;
24) особи, які не досягли 16-річного віку, або особи, які виїздять на навчання за кордон, - за видачу їм документа на виїзд за кордон;
25) іноземні туристи - за реєстрацію закордонних паспортів;
26) позивачі - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи рибоохорони у справах про стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища та нераціональним використанням природних ресурсів і рибних запасів;
27) позивачі - Державна інспекція України по контролю за цінами та її органи на місцях - у справах про стягнення в бюджет доходу, необгрунтовано одержаного кооперативами і громадськими організаціями в результаті порушення дисципліни цін, та відповідного штрафу;
28) всесоюзні добровільні товариства "Спілка робітників Чорнобиля", "Спілка "Чорнобиль", Спілка воїнів-інтернаціоналістів України, громадські організації інвалідів, їх підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - у позовах, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду;
29) Національний банк України та його установи - у позовах, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду;
30) Прокуратура України та її органи - у позовах, з якими вони звертаються до суду або арбітражного суду в інтересах громадян, підприємств, об'єднань і організацій; 31) Центральна виборча комісія і виборчі комісії по виборах народних депутатів - з заяв про дачу висновку з питань наявності підстав для скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати.
Зміни пільг, передбачених цим законом щодо сплати державного мита, встановлюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України;
32) фізичні особи - заявники або власники патенту на винахід чи промисловий зразок, які є пенсіонерами, учнями середніх шкіл та профтехучилищ, студентами вузів і технікумів, - за всі дії, пов'язані з поданням заявок на об'єкти промислової власності, їх експертизою, видачею охоронних документів та підтриманням їх чинності. Для колективів фізичних осіб, які є заявниками чи власниками патентів, розмір мита зменшується на частку, яка визначається пропорційно кількості фізичних осіб, звільнених від сплати мита. ( Частину першу статті 5 доповнено пунктом тридцять другим згідно із Законом N 2551-XII ( 2551-12 ) від 07.07.92 )
Стаття 6. Повноваження місцевих Рад народних депутатів по наданню пільг щодо державного мита
Місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги щодо державного мита для окремих платників.
Стаття 7. Зарахування державного мита до бюджету Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до місцевого бюджету, крім мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до органів арбітражного суду, із заяв про перевірку рішень, ухвал та постанов арбітражних судів в порядку нагляду, а також за дії, пов'язані з патентуванням і реєстрацією об'єктів промислової власності та підтриманням чинності відповідних охоронних документів, яке зараховується до республіканського бюджету України. ( Частина перша статті 7 в редакції Закону N 2551-XII ( 2551-12 ) від 07.07.92 )
Державне мито з позовних заяв, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України, зараховується до республіканського бюджету України.
Стаття 8. Порядок сплати державного мита Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі. За бажанням платника державне мито може сплачуватись в іноземній валюті. При зверненні до арбітражного суду з позовом в іноземній валюті державне мито сплачується з урахуванням офіційного курсу грошової одиниці Національного банку України. Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті "х" пункту 6 статті 4 мито у вільно конвертованій валюті з урахуванням офіційного курсу грошової одиниці Національного банку України або в іншій валюті, якщо це передбачено двосторонніми чи багатосторонніми угодами, учасником яких є Україна. ( Статтю 8 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2551-XII ( 2551-12 ) від 07.07.92 )
Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.
Стаття 9. Повернення державного мита
Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:
1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;
2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;
3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в арбітражному суді, а також коли позивачем не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього вирішення спору або коли позов подано недієздатною особою;
4) скасування у встановленому порядку рішення суду або арбітражного суду, якщо при цьому державне мито було вже стягнуто в доход бюджету;
5) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Повернення державного мита проводиться за умови, якщо заяву подано до відповідного органу, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.
Стаття 10. Відповідальність за правильність справляння державного мита
Керівники установ, що справляють державне мито, несуть відповідальність за правильність справляння мита, а також за своєчасність та повноту внесення його до бюджету.
Стаття 11. Органи, що здійснюють перевірку правильності справляння державного мита
Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи та державні податкові інспекції проводять ревізії правильності справляння державного мита, а також своєчасності і повноти внесення його до бюджету в усіх установах, що його справляють.
м. Київ, 18 грудня 1991 року |
