Мы ВКонтакте

Про джерела фінансування дорожнього господарства України 18 вересня 1991 року N 1562-XII

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 

Про джерела фінансування дорожнього господарства України
 

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 47, ст.648 )
  { Вводиться в дію Постановою ВР N 1563-XII ( 1563-12 ) від 18.09.91, ВВР, 1991, N 47, ст.649 }
 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2788-XII ( 2788-12 ) від 17.11.92, ВВР, 1993, N 2, ст.4 N 4027-XII ( 4027-12 ) від 24.02.94, ВВР, 1994, N 27, ст.221 N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147 N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39 N 964-XIV ( 964-14 ) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.346 }
 

{ В редакції Закону N 724/97-ВР від 16.12.97, ВВР, 1998, N 14, ст.60 }
 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99, ВВР, 1999, N 40, ст.361 N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78

    N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121

 

    N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10

    N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92

    N  380-IV  (  380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86

    N 1344-IV  ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250

    N 2285-IV  ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N   7-8, ст.162

    N 2505-IV  ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267

 

    N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.564

    N 2756-VI  ( 2756-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160 }  

 

{ Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області з питань оподаткування згідно із Законом N 25/98-ВР від 15.01.98 }
 

{ Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку з питань оподаткування згідно із Законом N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98 }
 

{ Дію Закону зупинено на період проведення експерименту для підприємств - учасників економічного експерименту з питань оподаткування згідно із Законом N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000 }
 

{ У назві і тексті Закону посилання на "шлях" замінено посиланням на "дорогу" згідно із Законом N 2788-XII ( 2788-12 ) від 17.11.92 }

 

     Цей Закон визначає правові основи забезпечення фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування та сільських доріг України.

{ Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99 }
 

     Стаття 1. Автомобільні дороги загального користування та сільські дороги України (далі - автомобільні дороги) - це дороги державного та місцевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з'єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави. { Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV (986-14 ) від 16.07.99 }

     Класифікація та перелік цих доріг затверджуються Кабінетом Міністрів України.

     Автомобільні дороги є державною власністю, крім сільських доріг, порядок управління якою встановлюється Кабінетом Міністрів України. { Частина третя статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99 }
 

     Стаття 2. Витрати, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, здійснюються за рахунок бюджетних та інших коштів для реалізації програм розвитку дорожнього господарства України з метою підвищення соціального рівня життя населення, особливо в сільській місцевості, забезпечення автомобільних перевезень пасажирів та вантажів, оздоровлення екологічної обстановки, створення на дорогах належних умов безпеки руху та сучасних елементів дорожнього сервісу, зменшення збитків через незадовільні дорожні умови.

 

{ Частину другу статті 2 виключено на підставі Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }

 

     Зазначені кошти не підлягають вилученню або витрачанню на цілі, не пов'язані з потребами дорожнього господарства.

     У випадках, коли ці кошти не витрачені протягом поточного бюджетного року, вони зберігають цільове призначення в наступному році. { Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99 }

     Управління коштами дорожніх фондів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. { Частина п'ята статті 2 в редакції Закону N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99 }
 

     Стаття 3. У Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.

     Для цих цілей у складі Державного бюджету України створюється Державний дорожній фонд України.

     Дохідна частина цього фонду формується за рахунок надходжень від акцизного збору та ввізного мита на нафтопродукти, акцизного збору та ввізного мита з імпортованих на митну територію України транспортних засобів та шин до них, інших надходжень до Державного бюджету України, в обсягах, що визначаються законом про Державний бюджет України на поточний рік, а також надходжень, визначених статтею 5 цього Закону. { Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99; дію частини третьої статті 3 зупинено на 2001 рік у частині формування дорожніх фондів згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000; дію частини третьої статті 3 зупинено на 2002 рік у частині формування дорожніх фондів згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001; дію частини третьої статті 3 зупинено на 2003 рік в частині формування дорожніх фондів згідно із Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002; дію частини третьої статті 3 зупинено на 2004 рік в частині формування дорожніх фондів згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003; дію частини третьої статті 3 зупинено на 2005 рік в частині формування дорожніх фондів згідно із Законом N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004; в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }

     Кошти Державного дорожнього фонду України спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та споруд на них, а також проектно-вишукувальні, науково-дослідні та впроваджувальні роботи, розвиток виробничих потужностей дорожніх організацій, утримання галузевих медичних закладів для реабілітації учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, управління дорожнім господарством у порядку ( 1731-2003-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.

{ Статтю 3 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99 }

     З цього фонду також виділяються кошти на дотацію територіальним дорожнім фондам для покриття дефіциту коштів на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. { Статтю 3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99 }

     Перелік об'єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення затверджується Кабінетом Міністрів України.

{ Статтю 3 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }
 

     Стаття 4. У бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетах щорічно передбачаються видатки на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.
 

     Для цих цілей у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетів створюються територіальні дорожні фонди.
 

     Дохідна частина цих фондів формується за рахунок збору за першу реєстрацію транспортного засобу, збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності в частині торгівельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах, частини коштів Державного дорожнього фонду України відповідно до порядку, розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України згідно із законами, а також інших надходжень до відповідних бюджетів, що визначаються рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських, селищних та сільських рад про бюджет на поточний рік, а також відповідних надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.
 

     Кошти територіальних дорожніх фондів спрямовуються на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг у населених пунктах, що належать до комунальної власності, а також на потреби дорожнього господарства за напрямами, визначеними відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими, селищними та сільськими радами.

{ Стаття 4 в редакції Законів N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99, N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010, N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

 

{ Статтю 5 виключено на підставі Закону N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99 }

  { Статтю 6 виключено на підставі Закону N 986-XIV ( 986-14 ) від 16.07.99 }

 

     Стаття 5. У дорожні фонди, визначені цим Законом, спрямовується плата за передачу доріг у концесію або в оренду, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів іноземних держав, плата за проїзд платними автомобільними дорогами в порядку та за тарифами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

     У відповідні дорожні фонди можуть спрямовуватися також:

     добровільні внески юридичних та фізичних осіб, у тому числі іноземних, об'єднань громадян, міжнародних організацій тощо;

     інші надходження, що не суперечать законодавству України. 

 Голова Веровної Ради України                            Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 18 вересня 1991 року
          N 1562-XII