Мы ВКонтакте

Про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів України 15 грудня 1992 року N 2857-XII

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 

Про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів України

 

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 6, ст.35 )
  ( Вводиться в дію Постановою ВР N 2858-XII (
 2858-12 ) від 15.12.92, ВВР, 1993, N 6, ст.36 )
  ( Із змінами, внесеними згідно з Кодексами N 1129-IV (
 1129-15 ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 3-4, ст. 21 - набуває чинності з 01.01.2004 ) N 1618-IV ( 1618-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 40-41, 42, ст.492 )

 

     У зв'язку з проголошенням України незалежною демократичною державою, прийняттям законів України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), "Про державне мито" ( 1994-12 ), Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) та з метою дальшого вдосконалення законодавства Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 

     Внести доповнення і зміни до таких законодавчих актів України:
 

     I. У Кримінально-процесуальному кодексі України ( 1001-051002-051003-05 ):
 

     1. Статтю 1 викласти в такій редакції:
 

     "Стаття 1. Призначення Кримінально-процесуального кодексу України
 

     Призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах".
 

     2. Текст статті 2 викласти в такій редакції:
 

     "Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний".
 

     3. У частині першій статті 7-1 і частині четвертій статті 47 слова "Союзу РСР і Української РСР" замінити словом "України".
 

     4. У частині першій статті 12 слова "Потерпілий і його представник можуть оскаржити рішення про закриття справи до вищестоящого суду або вищестоящому прокурору" замінити словами "Потерпілий і його представник можуть оскаржити рішення про закриття справи в порядку, передбаченому статтею 215 і частиною другою статті 354 цього Кодексу".
 

     5. З частини першої статті 13 слова "і не підкоряється правилам соціалістичного співжиття" виключити.
 

     6. Із статті 18 слова "відповідно до соціалістичної правосвідомості" виключити.
 

     7. Із статті 24 частину першу виключити.

     У зв'язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами першою і другою.
 

     8. У статті 25:

     частину першу викласти в такій редакції:
 

     "Нагляд за додержанням законів при провадженні дізнання і попереднього слідства здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами";
 

     у частині третій слово "СРСР" замінити словом "України".
 

     9. У частині п'ятій статті 28 слова "державної пошлини" замінити словами "державного мита".
 

     10. Частину другу статті 29 викласти в такій редакції:
 

     "Прокурор пред'являє або підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином, якщо цього вимагає охорона інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права".
 

     11. Статтю 30 виключити.
 

     12. У статті 31 слова "законодавством Союзу РСР і Української РСР та міжнародними договорами СРСР і Української РСР" замінити словами "законодавством України і міжнародними договорами України".
 

     13. У статті 32:

     у пункті 1 слова "Верховний Суд СРСР, Верховний Суд УРСР" замінити словами "Верховний Суд України";

     у пункті 5 слова "Верховного Суду СРСР, Верховного Суду УРСР" замінити словами "Верховного Суду України";

     у пункті 6 слова "Генеральний прокурор СРСР, Прокурор УРСР" замінити словами "Генеральний прокурор України, прокурор Республіки Крим";

     у пунктах 6-а і 7 слова "державної безпеки" замінити словом "безпеки";

     у пункті 13 слова "Верховного Суду УРСР і Верховного Суду СРСР" замінити словами "Верховного Суду України";

     у пункті 14 слова "Пленуму Верховного Суду УРСР і Пленуму Верховного Суду СРСР" замінити словами "Пленуму Верховного Суду України";

     у пункті 15 слова "Касаційний протест" - протест" замінити словами "Касаційне подання" - подання";

     у пункті 16 слова "Окремий протест" - протест" замінити словами "Окреме подання" - подання".
 

     14. Друге речення частини четвертої статті 38 виключити.
 

     15. Пункт 2 частини першої статті 54 доповнити словами "чи розглядав по цій справі скаргу в порядку статей 236-2, 236-4 та 236-6 цього Кодексу".
 

     16. У частині першій статті 58 слова "підтримував обвинувачення в суді або давав висновок при розгляді справи" замінити словами "у розгляді справи в суді першої інстанції".
 

     17. З частини першої статті 67 і частини третьої статті 323 слова "і соціалістичною правосвідомістю" виключити.
 

     18. У частині третій статті 70 слова "в розмірі до 30 карбованців" замінити словами "до половини мінімального розміру заробітної плати".
 

     19. У статті 99:

     з частини першої слова "Відмова може бути оскаржена заявником відповідному прокуророві або до вищестоящого суду" виключити;

     з частини другої слова "і правила соціалістичного співжиття" виключити.
 

     20. Доповнити Кодекс статтею 99-1 такого змісту:
 

     "Стаття 99-1. Оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи
 

     Постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови.

     У разі відмови прокурора скасувати постанову про відмову у порушенні кримінальної справи скарга на цю постанову подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу.

     Постанова судді або ухвала суду про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови або ухвали до вищестоящого суду в порядку, передбаченому частиною другою статті 354 цього Кодексу".
 

     21. Частину другу статті 100 викласти в такій редакції:
 

     "Слідчий і орган дізнання зобов'язані не пізніше доби направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні такої справи".
 

     22. У статті 102 слова "державної безпеки" замінити словом "безпеки".
 

     23. У статті 106:

     частину третю після слів "письмове повідомлення прокуророві" доповнити словами "а також на вимогу прокурора подати матеріали, що стали підставою для затримання";

     із частини четвертої друге речення виключити.
 

     24. Текст статті 110 викласти в такій редакції:
 

     "Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві, а постанова про закриття справи - також і до суду в порядку, передбаченому статтею 236-5 цього Кодексу.

     В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові".
 

     25. У статті 117:

     у частині другій слова "області розв'язує прокурор області" замінити словами "Республіки Крим, області розв'язує прокурор Республіки Крим, прокурор області";

     у частині третій найменування "Прокурор УРСР" замінити найменуванням "Генеральний прокурор України".
 

     26. У статті 120:

     частину першу доповнити реченням такого змісту: "Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку попереднього слідства не враховується";

     у частині другій найменування "прокурор Кримської АРСР" замінити найменуванням "прокурор Республіки Крим".
 

     27. У статті 127:

     із частини першої слова "і освідування" виключити;

     доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:

     "До участі у проведенні освідування поняті можуть бути залучені у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне".

     У зв'язку з цим частини другу, третю і четверту вважати відповідно частинами третьою, четвертою і п'ятою.
 

     28. У частині першій статті 156 найменування "прокурор Кримської АРСР" замінити найменуванням "прокурор Республіки Крим".
 

     29. Частину другу статті 157 викласти в такій редакції:
 

     "Право дачі санкції на арешт належить Генеральному прокуророві України, прокурорам Республіки Крим, областей, міста Києва, їх заступникам, міським, районним та іншим прирівняним до них прокурорам".
 

     30. У пункті 3 статті 101, частині першій статті 163, пункті 1 статті 262 слово "СРСР" замінити словом "України".
 

     31. Із частин першої та четвертої статті 193 слова відповідно "в присутності двох понятих" і "поняті" виключити.
 

     32. Статтю 215 доповнити частинами четвертою і п'ятою такого змісту:
 

     "В разі оскарження постанови слідчого про закриття справи прокурор знайомиться із справою і не пізніше тридцяти днів з дня надходження скарги скасовує постанову про закриття справи і відновлює попереднє слідство або залишає скаргу без задоволення, про що повідомляє особі, яка подавала скаргу.

     В разі відмови прокурора скасувати постанову про закриття справи скаргу на цю постанову може бути подано до суду в порядку, передбаченому статтею 236-5 цього Кодексу".
 

     33. Текст статті 216 викласти в такій редакції:
 

     "Попереднє слідство в закритій справі може бути відновлено у межах встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності постановою прокурора, начальника слідчого відділу, а у випадках, передбачених частиною третьою статті 236-6 цього Кодексу, - постановою судді".
 

     34. У статті 232:

     частину третю після слів "народному суду" доповнити словами "прокурор Республіки Крим", слова "Прокурор УРСР" і "Верховного Суду УРСР" замінити відповідно словами "Генеральний прокурор України" і "Верховного Суду України";
 

     доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:

     "Генеральний прокурор України, прокурори Республіки Крим, областей, міста Києва і прирівняні до них прокурори, їх заступники, районні, міські та прирівняні до них прокурори мають право відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду".
 

     35. У статті 236:

     доповнити статтю після слів "цього Кодексу" словами "а у випадку, передбаченому частиною другою статті 215 цього Кодексу, - до суду";

     доповнити статтю частиною другою такого змісту:

     "У разі відмови вищестоящого прокурора скасувати постанову підпорядкованого прокурора про закриття справи ця постанова може бути оскаржена до суду в порядку, передбаченому статтею 236-5 цього Кодексу".
 

     36. Доповнити Кодекс статтями 236-1, 236-2, 236-3, 236-4, 236-5, 236-6 такого змісту:
 

     "Стаття 236-1. Оскарження до суду постанови про відмову в порушенні справи
 

     Скарга на постанову районного, міського та прирівняного до них органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи у випадках, передбачених частиною другою статті 99-1 цього Кодексу, подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи службової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.

     Скарга на постанову вищестоящого органу дізнання, слідчого, прокурора подається у такому ж порядку відповідно до обласного, Київського міського суду.
 

     Стаття 236-2. Розгляд суддею скарги на постанову про відмову в порушенні справи
 

     Скарга на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи розглядається суддею одноособово не пізніше десяти днів з дня її надходження до суду.

     Суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. В разі необхідності суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу.

     Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:

     1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або порушує справу;

     2) залишає скаргу без задоволення.

     Постанова судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

     Копія постанови судді надсилається особі, яка винесла постанову, що була оскаржена, прокуророві та особі, яка подавала скаргу.
 

     Стаття 236-3. Оскарження до суду санкції прокурора на арешт
 

     Санкція прокурора на арешт може бути оскаржена заарештованим, його захисником, законним представником до районного (міського) суду за місцезнаходженням прокурора, який дав санкцію на арешт.

     Скарга подається до суду безпосередньо або через адміністрацію місць попереднього ув'язнення, яка зобов'язана протягом доби надіслати скаргу до відповідного суду.
 

     Стаття 236-4. Розгляд судом скарги на санкцію прокурора на арешт
 

     Скарга на санкцію прокурора на арешт розглядається суддею одноособово. Одержавши скаргу, суддя витребує матеріали, на підставі яких дано санкцію на арешт, і знайомиться з ними.

     Скарга призначається до розгляду в триденний строк з моменту одержання матеріалів, на підставі яких дано санкцію на арешт. В разі необхідності в судовому засіданні заслуховуються пояснення заарештованого, його захисника, законного представника.

     Про час розгляду скарги суддя повідомляє прокурора, який вправі взяти участь у розгляді скарги і висловити свої доводи.

     Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при дачі санкції на арешт виконані вимоги статей 148, 150, 155, 156 і 157 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:

     1) залишає скаргу без задоволення;

     2) скасовує санкцію на арешт.

     В разі скасування суддею рішення про арешт заарештований підлягає негайному звільненню з-під варти, а особа, у провадженні якої знаходиться справа, зобов'язана протягом доби з моменту одержання постанови судді вирішити питання про обрання іншого запобіжного заходу.

     Постанова судді надсилається особі, у провадженні якої знаходиться справа, прокуророві, який дав санкцію на арешт, та особі, яка подавала скаргу.

     Постанова судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
 

     Стаття 236-5. Оскарження до суду постанови про закриття справи
 

     Постанова районного, міського та прирівняного до них органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи службової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення.

     Скарга на постанову вищестоящого органу дізнання, слідчого, прокурора подається у такому ж порядку відповідно до обласного, Київського міського суду.
 

     Стаття 236-6. Розгляд суддею скарги на постанову про закриття справи
 

     Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи розглядається суддею одноособово не пізніше п'яти днів, а у разі складності справи - десяти днів з дня надходження закритої справи до суду.

     Суддя витребує справу, знайомиться з нею, а в разі необхідності заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу на постанову.

     Про час розгляду скарги суддя повідомляє прокурора та особу, що подала скаргу, які вправі взяти участь у її розгляді та висловити свої доводи.

     Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213 і 214 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:

     1) залишає скаргу без задоволення;

     2) скасовує постанову про закриття справи і відновлює слідство або дізнання.

     Скасовуючи постанову про закриття справи і відновлюючи попереднє слідство або дізнання, суддя вказує, які обставини належить з'ясувати при проведенні попереднього розслідування.

     Постанова судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

     Копія постанови судді надсилається особі, яка прийняла рішення про закриття справи, особі, яка подала скаргу на постанову, і прокурору, який відмовив у відновленні попереднього слідства або дізнання".
 

     37. Назву та частину першу статті 252 викласти в такій редакції:
 

     "Стаття 252. Внесення окремого подання і скарги на ухвалу розпорядчого засідання і постанову судді
 

     На ухвалу розпорядчого засідання і постанову судді прокурор має право у семиденний строк з дня їх винесення внести до вищестоящого суду окреме подання".
 

     38. Із частини першої статті 264 виключити слова "дає висновки в питаннях, що виникають під час судового розгляду".
 

     39. У частинах четвертих статей 276, 281 слова "може бути опротестована прокурором" замінити словами "прокурор може внести на неї окреме подання".
 

     40. Текст статті 321 викласти в такій редакції:
 

     "Суди України постановляють вироки ім'ям України".
 

     41. У статті 333 слова "Української Радянської Соціалістичної Республіки чи Союзу Радянських Соціалістичних Республік" замінити словом "України".
 

     42. Назву глави 29 викласти в такій редакції:
 

     "КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ ВИРОКІВ, УХВАЛ СУДУ І ПОСТАНОВ СУДДІ ТА ВНЕСЕННЯ НА НИХ ПОДАНЬ ПРОКУРОРА"
 

     43. У статті 347:

     назву статті викласти в такій редакції:
 

"Право касаційного оскарження вироку і внесення касаційного подання";
 

     частину другу викласти в такій редакції:
 

     "Прокурор та його заступники в межах своїх повноважень мають право внести касаційне подання на вирок незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити касаційне подання тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь";
 

     частину п'яту викласти в такій редакції:
 

     "Вирок Верховного Суду України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, на нього не може бути внесено касаційне подання прокурора".
 

     44. У статті 348:

     назву статті викласти в такій редакції:
 

     "Порядок оскарження вироків і внесення

      касаційного подання";
 

     абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

     "Вироки, які не набрали законної сили, можуть бути оскаржені, і на них можуть бути внесені подання в касаційному порядку";
 

     частину третю викласти в такій редакції:

     "Касаційні скарги і подання вносяться через суд, який постановив вирок. Подача скарги або внесення подання безпосередньо до касаційної інстанції у встановлений строк не є перешкодою для їх розгляду".
 

     45. У статті 349:

     назву статті викласти в такій редакції:
 

     "Повідомлення про подану скаргу і внесене

      касаційне подання";
 

     у тексті статті слова "принесення протесту", "протест", "протестом" замінити відповідно словами "внесення подання", "подання", "поданням".
 

     46. У статті 350:

     назву статті викласти в такій редакції:
 

     "Строки оскарження вироку і внесення

      касаційного подання";
 

     у тексті слова "протест" і "протестом" замінити відповідно словами "касаційне подання" і "касаційним поданням".
 

     47. У статті 351:

     назву статті викласти в такій редакції:
 

     "Порядок відновлення строку на оскарження

      вироку і внесення касаційного подання";
 

     у частині першій слова "або опротестування вироку" і "принесення протесту" замінити відповідно словами "вироку або внесення на нього касаційного подання" і "внесення подання";
 

     у частині другій слова "або опротестована" замінити словами "або на неї може бути внесено подання".
 

     48. У статті 352:

     назву та частину першу викласти в такій редакції:
 

     "Стаття 352. Результати подачі скарги чи внесення подання
 

     Подача касаційної скарги чи внесення касаційного подання на вирок зупиняє його виконання";

     у частині другій слова "чи опротестування вироку" замінити словами "вироку чи внесення на нього подання", а слово "протестом" замінити словами "внесеним поданням".
 

     49. У статті 353:

     назву статті викласти в такій редакції:
 

     "Доповнення, зміна скарги і касаційного

      подання, відкликання скарги";
 

     у частині першій слова "протесту" і "протест" замінити словом "подання";
 

     у частині другій перше речення викласти в такій редакції:
 

     "До початку розгляду в касаційній інстанції справи прокурор, який вніс подання, особа, що подала скаргу, мають право доповнити, змінити або відкликати їх, вищестоящий прокурор, його заступник мають право доповнити або змінити подання", а слово "протесту" замінити словом "подання".
 

     50. У статті 354:

     назву та частину першу викласти в такій редакції:
 

     "Стаття 354. Оскарження ухвал суду і постанов судді, внесення на них подань прокурора
 

     Прокурор має право внести окреме подання на ухвалу суду чи постанову судді";
 

     у частині третій слова "протесту" і "опротестовані" замінити відповідно словами "подання" і "на них може бути внесено подання";
 

     частину четверту викласти в такій редакції:
 

     "Ухвали Верховного Суду України оскарженню в касаційному порядку не підлягають, на них не може бути внесено подання прокурора. Вони можуть бути опротестовані в порядку нагляду";
 

     у частинах п'ятій та сьомій слова "протесту" і "протестів" замінити відповідно словами "внесення подання" та "подань";
 

     частину шосту викласти в такій редакції:

     "Подача окремої скарги чи внесення подання зупиняє виконання ухвали".
 

     51. У статті 356 слова "окремий протест", "приносить окремий протест" і "протест" замінити відповідно словами "окреме подання", "вносить окреме подання" і "подання".
 

     52. У назві глави 30, статтях 357, 358-1, частині першій статті 362, статтях 363, 364, 366, частині другій статті 381 і статті 383 слова "протестом", "протести", "протест", "протесту" замінити відповідно словами "поданням", "подання".
 

     53. У частині третій статті 360 слова "протесту", "протестом", "протест", "Після цих пояснень прокурор дає висновок про законність і обгрунтованість вироку" та "висновок прокурора" замінити відповідно словами "подання", "поданням", "Після цих пояснень прокурор висловлює міркування щодо вироку у справі" та "міркування прокурора".
 

     54. У частині другій статті 365 слова "подав протест" замінити словами "вніс подання".
 

     55. У частинах другій і третій статті 377 слова "протестом" та "опротестований" замінити відповідно словами "поданням" і "на нього може бути внесено подання".
 

     56. У статті 378:

     у пунктах 4, 5 і 8 частини другої та частині третій слова "протест", "протесту" замінити відповідно словом "подання";

     із пункту 7 частини другої виключити слова "та висновку прокурора".
 

     57. У статті 384:

     у частині першій слова "Союзу РСР і Української РСР" замінити словом "України";

     частину другу викласти в такій редакції:

     "Протести мають право приносити:

     1) Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України, їх заступники - на вироки, ухвали і постанови будь-якого суду, що діє на території України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України;

     2) голова обласного, голова Київського міського суду та їх заступники, прокурор Республіки Крим, прокурор області, прокурор міста Києва, прирівняні до них прокурори та заступники цих прокурорів - на вироки, ухвали і постанови районних (міських) народних судів і касаційні ухвали судової колегії у кримінальних справах обласного, Київського міського суду";

     частину четверту викласти в такій редакції:

     "Протест може бути доповнений або змінений особою, що його принесла. Протест, який приніс прокурор, може бути доповнений або змінений також вищестоящим прокурором".
 

     58. Частину другу статті 386 після слів "витребування справи" доповнити словами "чи категорії справ", а після слів "міським прокурорам" - словами "та їх заступникам".
 

     59. Статтю 387 викласти в такій редакції:
 

     "Стаття 387. Зупинення виконання вироку, ухвали і постанови суду
 

     Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України та їх заступники вправі зупинити до вирішення справи в порядку нагляду виконання опротестованих вироку, ухвали і постанови будь-якого суду України, крім постанови Пленуму Верховного Суду України.

     Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України, їх заступники, голова обласного, Київського міського суду, прокурор Республіки Крим, прокурор області, міста Києва та прирівняні до них прокурори при наявності достатніх підстав, що свідчать про порушення закону, мають право одночасно з витребуванням кримінальної справи зупинити виконання вироку, ухвали і постанови суду до їх опротестування, але на строк не більш як три місяці або до розгляду протесту в суді".
 

     60. У статті 388:

     частину першу викласти в такій редакції:

     "Справи в порядку нагляду розглядають:

     1) президія обласного, Київського міського суду - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України та їх заступників, голови обласного, Київського міського суду та їх заступників, прокурора Республіки Крим, області, міста Києва, заступників цих прокурорів на вироки і ухвали районних (міських) народних судів, міжрайонних (окружних) судів, на постанови народних суддів та касаційні ухвали обласних судів, Київського міського суду;

     2) судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду України - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України, їх заступників - на вироки і ухвали районних (міських) народних судів, міжрайонних (окружних) судів, обласних судів, Київського міського суду, а також на постанови президій обласних судів, Київського міського суду і постанови суддів;

     3) Пленум Верховного Суду України - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України, їх заступників на вироки і ухвали судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду України і на постанови суддів цього ж суду";

     у частині другій слова "Голові Верховного Суду УРСР або Прокурору УРСР", "Верховний Суд УРСР", "Генеральним прокурором СРСР, Прокурором УРСР, Головою Верховного Суду УРСР", і "Верховного Суду УРСР" замінити відповідно словами "Голові Верховного Суду України або Генеральному прокурору України", "Верховний Суд України", "Генеральним прокурором України, Головою Верховного Суду України" і "Верховного Суду України".
 

     61. Статтю 390 викласти в такій редакції:
 

     "Стаття 390. Участь прокурора в розгляді справи в порядку нагляду
 

     В розгляді кримінальних справ у порядку нагляду президією обласного, Київського міського суду обов'язково беруть участь прокурори Республіки Крим, області, міста Києва або їх заступники, які підтримують принесені ними чи вищестоящим прокурором протести або висловлюють свої міркування у справі, що розглядається за протестом голови відповідного суду.

     Протест у порядку нагляду в судовій колегії Верховного Суду України розглядається з участю прокурора.

     При розгляді справи у порядку нагляду Пленумом Верховного Суду України участь Генерального прокурора України або його заступника є обов'язковою".
 

     62. У частині четвертій статті 391 слова "дає висновок" замінити словами "висловлює свої міркування".
 

     63. У статті 399:

     у частині четвертій після слів "своїм висновком відповідно" доповнити словами "прокуророві Республіки Крим";

     у частині п'ятій після слів "Київським міським судом" доповнити словами "прокурор Республіки Крим", слова "Прокуророві УРСР" замінити словами "Генеральному прокурору України".
 

     64. У статті 401:

     Частину першу викласти в такій редакції:
 

     "Вирок набирає законної сили після закінчення строку на касаційне оскарження та внесення касаційного подання, якщо його не було оскаржено чи на нього не було внесено подання. В разі подачі касаційної скарги чи внесення касаційного подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи касаційною інстанцією";

     у частині другій слова "опротестовано тільки" і "опротестовано щодо" замінити відповідно словами "внесено подання тільки на" і "внесено подання щодо".
 

     65. У частині першій статті 402 слова "опротестування" і "протесту" замінити відповідно словами "внесення касаційного подання" і "внесення окремого подання".
 

     66. У статті 403 слова "відповідно до статті 54 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік підлягають виконанню на всій території СРСР" замінити словами "підлягають виконанню на всій території України".
 

     67. Частину першу статті 410-1 викласти в такій редакції:
 

     "Питання про тимчасове залишення в слідчому ізоляторі чи в тюрмі засудженого до позбавлення волі з відбуванням покарання у виправно-трудовій або виховно-трудовій колонії, дисциплінарному батальйоні, а також про тимчасове переведення засудженого з виправно-трудової установи в слідчий ізолятор чи в тюрму при необхідності провадження слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою, вирішуються слідчим або органом дізнання з санкції прокурора Республіки Крим, області, прокурора міста Києва, а також прирівняних до них прокурорів у випадках залишення або переведення засудженого на строк до двох місяців, з санкції заступника Генерального прокурора України - до чотирьох місяців, а з санкції Генерального прокурора України - до шести місяців".

 

     68. Статтю 424 викласти в такій редакції:
 

     "Стаття 424. Оскарження ухвали, постанови судді або суду про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру або внесення на них подання прокурора
 

     На ухвалу, постанову, винесені суддею або судом в порядку, передбаченому цим розділом, може бути подано касаційну скаргу чи внесено касаційне подання прокурора в загальному порядку".
 

    69. Із статті 444 слово "висновок" виключити.

 

( Розділ II втратив чинність на підставі Кодексу N 1618-IV ( 1618-15 ) від 18.03.2004 )
 

( Розділ III втратив чинність на підставі Кодексу N 1129-IV ( 1129-15 ) від 11.07.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 )

     IV. Частину четверту статті 259 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) викласти в такій редакції:
 

     "Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами".
 

     V. У Кодексі Української РСР про адміністративні правопорушення ( 80731-1080732-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР 1984 р., додаток до N 51, ст.1122; 1985 р., N 17, ст.415, N 24, ст.553, N 44, ст.1056; 1986 р., N 15, ст.326, N 27, ст.539, N 52, ст.1057; 1987 р., N 12, ст. 226, N 25, ст. ст.453, 454, N 35, ст.674, N 49, ст.1009, N 50, ст.1016; 1988 р., N 33, ст.808, N 52, ст.1184; 1989 р., N 19, ст.182, N 22, ст.236, N 49, ст.673; 1990 р., N 5, ст. ст.59, 60, N 12, ст.194, N 18, ст.278, N 20, ст.313, N 22, ст.367, N 34, ст.501; 1991 р., N 7, ст.45, N 8, ст.56, N 11, ст.106, Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 39, ст.514, N 40, ст.527, N 45, ст.600; 1992 р., N 5, ст.40):
 

     1. У назві Кодексу слова "Української РСР" замінити словом "України".
 

     2. Доповнити Кодекс статтею 185-8 такого змісту:
 

     "Стаття 185-8. Ухилення від виконання законних вимог прокурора
 

     Невиконання службовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про виділення спеціалістів для проведення такої перевірки, про подання необхідних матеріалів -

     тягне за собою накладення штрафу до половини одного мінімального розміру заробітної плати.

     Ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру -

     тягне за собою накладення штрафу на громадян до половини одного мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - до одного мінімального розміру заробітної плати".
 

     3. Частину другу статті 185-6 після слова "розгляду" доповнити словом "протесту".
 

     4. У статті 221 цифри "185-7" замінити цифрами "185-8".
 

     5. У статті 250 слова "Відповідно до Закону СРСР про прокуратуру СРСР прокурор, здійснюючи нагляд за виконанням законів" замінити словами "Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів".
 

     6. Пункт 3-4 частини першої статті 255 після цифр "185-6" доповнити словом і цифрами "стаття 185-8".
 

     7. У частині другій статті 288 слово "СРСР" замінити словом "України".
 


 Президент України                                       Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 15 грудня 1992 року
          N 2857-XII