Мы ВКонтакте

Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус автономної Республіки Крим" 30 червня 1992 року N 2523-XII


З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 

{ Закон втратив чинність на підставі Постанови ВР N 96/95-ВР ( 96/95-ВР ) від 17.03.95 }
 

Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус автономної Республіки Крим"
 

{ Про введення в дію див. Постанову ВР N 2524-12 ( 2524-12 ) від 30.06.92 }
{ Додатково див. пункт 2 Постанови ВР N 29/94-ВР ( 29/94-ВР ) від 02.06.94, ВВР 1994, N 23, ст. 176 }

 

     Внести до Закону України від 29 квітня 1992 року "Про статус автономної Республіки Крим" ( 2299-12 ) такі зміни і доповнення :
 

     1. Назву Закону викласти в такій редакції:
 

     "Про розмежування повноважень між органами

      державної влади України і Республіки Крим".
 

     2. Статті 1 і 2 викласти в такій редакції:

     "Стаття 1. Республіка Крим є автономною складовою частиною України. Республіка Крим самостійно вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією України, Конституцією Республіки Крим та цим Законом.

     Конституція Республіки Крим не може суперечити Конституції України, її основним принципам демократичного, правового, політичного устрою, забезпеченню прав і свобод людини.
 

     Кожний громадянин Республіки Крим є громадянином України.
 

     Стаття 2. Територія Республіки Крим не може бути змінена чи передана до складу іншої держави без згоди Верховної Ради України і Верховної Ради Республіки Крим".
 

     3.Абзац перший і пункти 4, 8, 10, 13, 16, і 18 статті 3 викласти в такій редакції:

     "Стаття 3. Віданню Республіки Крим в особі її вищих органів влади підлягають:"

     "4) визначення порядку організації і діяльності республіканських (Республіки Крим) та місцевих органів влади,місцевого самоврядування та об'єднань громадян";
 

     "8) здійснення невід'ємного права власності на землю, надра, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території Республіки Крим.

     Це право може бути обмежено Україною при здійсненні нею виключних повноважень, передбачених статтею 11 цього Закону за погодженням з Республікою Крим";
 

     "10) визначення структури і пріоритетних напрямів розвитку економіки Республіки Крим, забезпечення науково-технічного прогресу; створення і функціонування вільних економічних зон; ліцензування і квотування вивозу продукції на експорт";
 

     "13) самостійне складання і затвердження бюджету Республіки Крим на основі єдиної податкової політики України; формування бюджетних взаємовідносин між урядами України і республіки Крим на договірних засадах"';
 

     "16) визначення і здійснення політики в галузі освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального забезпечення, а також охорони і використання пам'яток історії та культури";
 

     "18) ініціатива та введення надзвичайного стану на території Республіки Крим за погодженням з Президентом України".
 

     4. Статті 4, 5, 6, 7, 8, і 9 викласти в такій редакції:
 

     "Стаття 4. В межах своїх повноважень Республіка Крим самостійно вступає у відносини з іншими державами та міжнародними організаціями в галузях економіки, охорони навколишнього середовища, соціально-культурної сфери.
 

     Стаття 5. Розташування воєнних баз і інших воєнних об'єктів, формування нових військових частин, частин Національної гвардії України на території Криму узгоджується з Верховною Радою Республіки Крим.
 

     Стаття 6. Дислокація та передислокація військових частин, частин Національноїь гвардії України та їх підрозділів, проведення військових навчань на території Криму узгоджуються з Головою Верхоавної Ради Республіки Крим.
 

     Стаття 7. Частини і підрозділи Національної гвардії України, які дислокуються на території Криму, формуються переважно з громадян, що проживають в Криму; командир частини Національної гвардії України в Криму призначається командуючим Національною гвардією україни за погодженням з Верховною Радою Криму, а звільняється за погодженням з Головою Верховної Ради Республіки Крим.
 

     Стаття 8. Голова Служби безпеки в Криму призначається Головою Служби безпеки України за погодженням з Верховною Радою Республіки Крим, а звільняється за погодженням з Головою Верховної Ради Республіки Крим.

     Республіка Крим здійснює парламентський контроль за діяльністю Служби безпеки в Криму.
 

     Стаття 9. Прокурор Республіки Крим призначається і звільняється Генеральним прокурором України за погодженням з Верховною Радою Криму; заступники Прокурора Республіки Крим,прокурори міст і районів Республіки Крим призначаються Генеральним прокурором України за поданням Прокурора Республіки Крим".

 

     5. Статтю 10 доповнити частиною четвертою такого змісту:
 

     "Уряд Республіки Крим має постійне представництво в столиці України - місті Києві".
 

     6. Статті 11, 12, і 14 викласти в такій редакції :
 

     "Стаття 11. Вищими органами державної влади Республіки Крим не можуть вирішуватися питання, що належать до виключного відання державних органів України, а саме: оборони, Збройних Сил; зовнішньої політики; режиму і охорони державного кордону, митної справи та безпеки; єдиної загальнодержавної виборчої системи,всеукраїнського референдуму; єдиної грошової одиниці і грошової емісії; загальнодержавного оподаткування та системи мір і ваги, стандартизації; громадянства; надзвичайного стану; цивільного, цивільно-процесуального, кримінального, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого, трудового законодавства та законодавства в сфері соціального забезпечення; підготовки і реалізації загальнодержавних програм у сфері економіки, науково- технічного, соціального, національно-культурного розвитку,охорони здоров'я людей та навколишнього середовища; організації і управління єдиною системою зв'язку та інформатики, транспортом, паливно-енергетичної системи, космічної діяльності.
 

     Стаття 12. Закони України, прийняті з питань, передбачених статтею 11 Закону, а також з інших питань, не врегульованих цим Законом, мають верховенство на території Республіки Крим.

     Закони України, прийняті з питань, віднесених статтею 3 цього Закону до відання Республіки Крим, діють на території Республіки Крим до прийняття відповідних актів законодавства Республіки Крим".
 

     "Стаття 14. Україна виступає гарантом правового статусу Республіки Крим".
 

     7. Статті 11 і 13 вважати відповідно статтями 13 і 15. 

 Президент України                                      Л. КРАВЧУК

 м.Київ, 30 червня 1992 року
    N 2523-XII