Мы ВКонтакте

Про статус автономної Республіки Крим 29 квітня 1992 року N 2299-XII

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 

( Закон втратив чинність на підставі Постанови ВР N 96/95-ВР від 17.03.95, ВВР, 1995, N 11, ст. 70 )
 

Про статус автономної Республіки Крим
 

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 30, ст. 419 )
  ( Вводиться в дію Постановою ВР N 2300-XII (
 2300-12 ) від 29.04.92, ВВР, 1992, N 30, ст.420 )
 

( Зміни в текст не внесені. Текст Закону із змінами, визначеними Законом N 2523-XII ( 2523-12 ) від 30.06.92 див. в Додатку. Додатково див. Постанову ВР N 2524-XII ( 2524-12 ) від 30.06.92; Пункт 2 Постанови ВР N 29/94-ВР від 02.06.94 )

 

     Стаття 1. Республіка Крим є автономною складовою частиною України і самостійно вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією ( 888-09 ) та законами України.
 

     Стаття 2. Територію Республіки Крим не може бути змінено чи передано до складу іншої держави.
 

     Стаття 3. Віданню Республіки Крим в особі її вищих органів законодавчої та виконавчої влади, оскільки це не суперечить Конституції України, підлягають:
 

     1) прийняття, зміни, тлумачення Конституції (Основного Закону) Республіки Крим та її законів, контроль за їх дотриманням;
 

     2) участь у формуванні та здійсненні внутріполітичної і зовнішньополітичної діяльності України з питань, які стосуються інтересів Республіки Крим;
 

     3) вирішення питань територіального устрою Республіки Крим, встановлення і зміна меж районів, населених пунктів, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування міст, районів, районів у містах, селищ міського типу, сіл;
 

     4) визначення порядку організації і діяльності республіканських (Республіки Крим) та місцевих органів влади, управління, місцевого самоврядування та об'єднань громадян;
 

     5) призначення виборів народних депутатів Республіки Крим і затвердження складу Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Республіки Крим, призначення виборів депутатів місцевих Рад народних депутатів Республіки Крим;
 

     6) проведення референдумів Республіки Крим з питань, що підлягають її віданню;
 

     7) утворення і формування органів судової влади відповідно до системи судової влади України;
 

     8) здійснення невід'ємного права використання землі, надр, рослинного і тваринного світу, рекреаційних, водних та інших природних ресурсів, що знаходяться на території Республіки Крим та прилеглій до неї частині континентального шельфу України;
 

     9) здійснення законодавчого регулювання відносин власності в межах своїх повноважень, забезпечення рівноправності різних форм власності;
 

     10) визначення структури і пріоритетних напрямів розвитку економіки Республіки Крим, забезпечення науково-технічного прогресу; створення і функціонування вільних економічних зон відповідно до законодавства України; ліцензування і квотування вивозу продукції власного виробництва на експорт;
 

     11) розробка і затвердження програм з питань економічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища Республіки Крим та їх реалізація;
 

     12) встановлення доходів, що надходять на утворення бюджету Республіки Крим;
 

     13) складання і затвердження бюджету Республіки Крим, здійснення його виконання, керівництво організацією та виконанням бюджетів районів і міст Республіки Крим;
 

     14) визначення статусу місцевостей як курортів, встановлення зон санітарної охорони курортів та їх правового режиму;
 

     15) вирішення питань екологічної безпеки, раціонального використання, охорони, відтворення природних ресурсів, оголошення карантину і зон стихійного лиха;
 

     16) здійснення політики в галузі освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального забезпечення, а також охорони і використання пам'яток історії та культури;
 

     17) забезпечення прав і свобод громадян, громадянської і національної злагоди, охорони законності, правопорядку та громадської безпеки;
 

     18) ініціатива про запровадження надзвичайного стану на території Республіки Крим;
 

     19) регулювання внутрішніх міграційних процесів у Республіці Крим, розробка та проведення науково обгрунтованої демографічної політики, програми урбаністики і житлового господарства;
 

     20) забезпечення функціонування і розвитку національних мов та культур на території Республіки Крим;
 

     21) участь в розробці і реалізації державних програм повернення депортованих з Криму народів;
 

     22) встановлення почесних звань Республіки Крим та заснування інших нагород.
 

     Стаття 4. В межах своїх повноважень Республіка Крим бере участь у зносинах України з іншими державами та міжнародними організаціями.
 

     Стаття 5. Розташування воєнних баз та інших воєнних об'єктів, дислокація і передислокація військових частин, частин Національної гвардії України, їх підрозділів, формування нових військових частин, частин Національної гвардії України на території Криму узгоджується з Верховною Радою Республіки Крим.
 

     Стаття 6. Проведення військових навчань на території Криму здійснюється з повідомленням вищих органів влади Республіки Крим.
 

     Стаття 7. Керівник Служби безпеки України в Республіці Крим призначається Президентом України за погодженням з Верховною Радою Республіки Крим.

     Республіка Крим здійснює парламентський контроль за діяльністю Служби безпеки України в Республіці Крим.
 

     Стаття 8. Прокурор Республіки Крим призначається Генеральним прокурором України за погодженням з Верховною Радою Республіки Крим.
 

     Стаття 9. Республіка Крим бере участь у вирішенні питань, віднесених до відання України, у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів України та інших державних органах України.

    Республіка Крим в особі її Верховної Ради здійснює законодавчу ініціативу шляхом внесення законопроектів до Верховної Ради України.

    Форми і квоти представництва Республіки Крим в органах державної влади України визначаються Конституцією та законами України.
 

     Стаття 10. Закони України є обов'язковими до виконання на території Республіки Крим. Верховна Рада України може зупинити дію нормативних актів Верховної Ради Республіки Крим у разі невідповідності їх Конституції і законам України до прийняття остаточного рішення Конституційним Судом України.

     В разі невиконання рішень Конституційного Суду України Президент України має право застосувати необхідні засоби для забезпечення їх виконання.
 

     Стаття 11. Верховна Рада Республіки Крим може зупинити дію нормативних актів органів виконавчої влади України на території Криму в разі порушення ними повноважень Республіки Крим до прийняття остаточного рішення Конституційним Судом України.

     Верховна Рада Республіки Крим може звернутися до Конституційного Суду України з питанням визнання нечинними законів та інших рішень Верховної Ради України в разі порушення ними повноважень Республіки Крим.

     В разі визнання Конституційним Судом України нечинними нормативних актів України на території Республіки Крим Верховна Рада України або відповідно Президент України врегульовують правові відносини, що виникли внаслідок дії цих актів.
 

     Стаття 12. Україна виступає гарантом повної і безумовної реалізації повноважень Республіки Крим, визначених цим Законом.
 

     Стаття 13. Обсяг повноважень Республіки Крим, встановлений цим Законом, не може бути змінено без згоди на те вищих законодавчих органів України та Республіки Крим.

 

 Президент України                                       Л.КРАВЧУК
 

 м. Київ, 29 квітня 1992 року
          N 2299-XII

 

Додаток
 

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 

( Закон втратив чинність на підставі Постанови ВР N 96/95-ВР від 17.03.95, ВВР, 1995, N 11, ст. 70 )
 

Про розмежування повноважень між органами державної влади України і Республіки Крим
 

( Редакція зі змінами, внесеними згідно із Законом N 2523-XII ( 2523-12 ) від 30.06.92 )
 

( Додатково див. Постанову ВР N 2524-XII ( 2524-12 ) від 30.06.92; пункт 2 Постанови ВР N 29/94-ВР від 02.06.94, ВВР, 1994, N 23, ст.176 )

 

Стаття 1. Республіка Крим є автономною складовою частиною України. Республіка Крим самостійно вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією України ( 888-09 ), Конституцією Республіки Крим та цим Законом.

     Конституція Республіки Крим не може суперечити Конституції України, її основним принципам демократичного, правового, політичного устрою, забезпеченню прав і свобод людини.

     Кожний громадянин Республіки Крим є громадянином України.
 

     Стаття 2. Територія Республіки Крим не може бути змінена чи передана до складу іншої держави без згоди Верховної Ради України і Верховної Ради Республіки Крим.
 

     Стаття 3. Віданню Республіки Крим в особі її вищих органів влади підлягають:
 

     1) прийняття, зміни, тлумачення Конституції (Основного Закону) Республіки Крим та її законів, контроль за їх дотриманням;
 

     2) участь у формуванні та здійсненні внутріполітичної і зовнішньополітичної діяльності України з питань, які стосуються інтересів Республіки Крим;
 

     3) вирішення питань територіального устрою Республіки Крим, встановлення і зміна меж районів, населених пунктів, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування міст, районів, районів у містах, селищ міського типу, сіл;
 

     4) визначення порядку організації і діяльності республіканських (Республіки Крим) та місцевих органів влади, місцевого самоврядування та об'єднань громадян;
 

     5) призначення виборів народних депутатів Республіки Крим і затвердження складу Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Республіки Крим, призначення виборів депутатів місцевих Рад народних депутатів Республіки Крим;
 

     6) проведення референдумів Республіки Крим з питань, що підлягають її віданню;
 

     7) утворення і формування органів судової влади відповідно до системи судової влади України;
 

      8) здійснення невід'ємного права власності на землю, надра, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території Республіки Крим.

     Це право може бути обмежено Україною при здійсненні нею виключних повноважень, передбачених статтею 11 цього Закону за погодженням з Республікою Крим;
 

     9) здійснення законодавчого регулювання відносин власності в межах своїх повноважень, забезпечення рівноправності різних форм власності;
 

     10) визначення структури і пріоритетних напрямів розвитку економіки Республіки Крим, забезпечення науково-технічного прогресу; створення і функціонування вільних економічних зон відповідно до законодавства України; ліцензування і квотування вивозу продукції власного виробництва на експорт;
 

     11) розробка і затвердження програм з питань економічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища Республіки Крим та їх реалізація;
 

     12) встановлення доходів, що надходять на утворення бюджету Республіки Крим;
 

     13) самостійне складання і затвердження бюджету Республіки Крим на основі єдиної податкової політики України; формування бюджетних взаємовідносин між урядами України і республіки Крим на договірних засадах;
 

     14) визначення статусу місцевостей як курортів, встановлення зон санітарної охорони курортів та їх правового режиму;
 

     15) вирішення питань екологічної безпеки, раціонального використання, охорони, відтворення природних ресурсів, оголошення карантину і зон стихійного лиха;
 

     16) визначення і здійснення політики в галузі освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального забезпечення, а також охорони і використання пам'яток історії та культури;
 

     17) забезпечення прав і свобод громадян, громадянської і національної злагоди, охорони законності, правопорядку та громадської безпеки;
 

     18) ініціатива та введення надзвичайного стану на території Республіки Крим за погодженням з Президентом України;
 

     19) регулювання внутрішніх міграційних процесів у Республіці Крим, розробка та проведення науково обгрунтованої демографічної політики, програми урбаністики і житлового господарства;
 

     20) забезпечення функціонування і розвитку національних мов та культур на території Республіки Крим;
 

     21) участь в розробці і реалізації державних програм повернення депортованих з Криму народів;
 

     22) встановлення почесних звань Республіки Крим та заснування інших нагород.
 

     Стаття 4. В межах своїх повноважень Республіка Крим самостійно вступає у відносини з іншими державами та міжнародними організаціями в галузях економіки, охорони навколишнього середовища, соціально-культурної сфери.
 

     Стаття 5. Розташування воєнних баз і інших воєнних об'єктів, формування нових військових частин, частин Національної гвардії України на території Криму узгоджується з Верховною Радою Республіки Крим.
 

     Стаття 6. Дислокація та передислокація військових частин, частин Національноїь гвардії України та їх підрозділів, проведення військових навчань на території Криму узгоджуються з Головою Верхоавної Ради Республіки Крим.
 

     Стаття 7. Частини і підрозділи Національної гвардії України, які дислокуються на території Криму, формуються переважно з громадян, що проживають в Криму; командир частини Національної гвардії України в Криму призначається командуючим Національною гвардією україни за погодженням з Верховною Радою Криму, а звільняється за погодженням з Головою Верховної Ради Республіки Крим.
 

     Стаття 8. Голова Служби безпеки в Криму призначається Головою Служби безпеки України за погодженням з Верховною Радою Республіки Крим, а звільняється за погодженням з Головою Верховної Ради Республіки Крим.

     Республіка Крим здійснює парламентський контроль за діяльністю Служби безпеки в Криму.
 

     Стаття 9. Прокурор Республіки Крим призначається і звільняється Генеральним прокурором України за погодженням з Верховною Радою Криму; заступники Прокурора Республіки Крим, прокурори міст і районів Республіки Крим призначаються Генеральним прокурором України за поданням Прокурора Республіки Крим.
 

     Стаття 10. Республіка Крим бере участь у вирішенні питань, віднесених до відання України, у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів України та інших державних органах України.

     Республіка Крим в особі її Верховної Ради здійснює законодав- чу ініціативу шляхом внесення законопроектів до Верховної Ради Ук- раїни.

     Форми і квоти представництва Республіки Крим в органах дер- жавної влади України визначаються Конституцією України та законами України.

     Уряд Республіки Крим має постійне представництво в столиці України - місті Києві.
 

     Стаття 11. Вищими органами державної влади Республіки Крим не можуть вирішуватися питання, що належать до виключного відання державних органів України, а саме: оборони, Збройних Сил; зовнішньої політики; режиму і охорони державного кордону, митної справи та безпеки; єдиної загальнодержавної виборчої системи, всеукраїнського референдуму; єдиної грошової одиниці і грошової емісії; загальнодержавного оподаткування та системи мір і ваги, стандартизації; громадянства; надзвичайного стану; цивільного, цивільно-процесуального, кримінального, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого, трудового законодавства та законодавства в сфері соціального забезпечення; підготовки і реалізації загальнодержавних програм у сфері економіки, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони здоров'я людей та навколишнього середовища; організації і управління єдиною системою зв'язку та інформатики, транспортом, паливно-енергетичної системи, космічної діяльності.
 

     Стаття 12. Закони України, прийняті з питань, передбачених статтею 11 Закону, а також з інших питань, не врегульованих цим Законом, мають верховенство на території Республіки Крим.

     Закони України, прийняті з питань, віднесених статтею 3 цього Закону до відання Республіки Крим, діють на території Республіки Крим до прийняття відповідних актів законодавства Республіки Крим.
 

     Стаття 13. Верховна Рада Республіки Крим може зупинити дію нормативних актів органів виконавчої влади України на території Криму в разі порушення ними повноважень Республіки Крим до прийняття остаточного рішення Конституційним Судом України.

     Верховна Рада Республіки Крим може звернутися до Конституційного Суду України з питанням визнання нечинними законів та інших рішень Верховної Ради України в разі порушення ними повноважень Республіки Крим.

     В разі визнання Конституційним Судом України нечинними нормативних актів України на території Республіки Крим Верховна Рада України або відповідно Президент України врегульовують правові відносини, що виникли внаслідок дії цих актів.
 

     Стаття 14. Україна виступає гарантом повної і безумовної реалізації повноважень Республіки Крим, визначених цим Законом.
 

     Стаття 15. Обсяг повноважень Республіки Крим, встановлений цим Законом, не може бути змінено без згоди на те вищих законодавчих органів України та Республіки Крим.