Мы ВКонтакте

Про дорожній рух

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 

Про дорожній рух

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 31, ст.338 )
 

{ Вводиться в дію Постановою ВР N 2953-XII ( 2953-12 ) від 28.01.93, ВВР, 1993, N 31, ст.339 }
  { Додатково див. Постанову ВР N 3914-XII ( 3914-12 ) від 02.02.94, ВВР, 1994, N 22, ст.146 }
 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 234/94-ВР від 10.11.94, ВВР, 1994, N 46, ст.414 N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, ВВР, 1999, N 19, ст.173 N 3033-III (3033-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 26, ст.176 N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.194 N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.233 N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38 N 1528-IV ( 1528-15 ) від 19.02.2004, ВВР, 2004, N 22, ст.317 N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.1 N 2249-IV ( 2249-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.116 N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11, ст.137 N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160 N 3163-VI ( 3163-17 ) від 17.03.2011, ВВР, 2011, N 38, ст.382 N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011, ВВР, 2012, N 5, ст.34 N 4103-VI ( 4103-17 ) від 09.12.2011, ВВР, 2012, N 28, ст.309 Кодексом N 4495-VI ( 4495-17, 4495д-17 ) від 13.03.2012 } Законами N 4555-VI ( 4555-17 ) від 20.03.2012, ВВР, 2012, N 41, ст.493 N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012 N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 N 5316-VI ( 5316-17 ) від 02.10.2012 N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

  { У тексті Закону слова "дорожньо-транспортна подія" в усіх відмінках і числах замінено словами "дорожньо-транспортна пригода" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

{ У тексті Закону слова "уповноважений орган Міністерства аграрної політики України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" у відповідному відмінку згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
 

{ У тексті Закону слова "центральні органи державної виконавчої влади", "центральні органи державної виконавчої влади України", "підрозділи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України", "Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України", "центральний орган виконавчої влади з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі", "Міністерство охорони здоров'я України" в усіх відмінках та числах замінено відповідно словами "центральні органи виконавчої влади", "відповідні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху", "Міністерство внутрішніх справ України", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я" у відповідному відмінку та числі згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

 

     Цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
 

Розділ I
 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 

     Стаття 1. Завдання Закону України про дорожній рух
 

     Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
 

     Стаття 2. Законодавство про дорожній рух
 

     Законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
 

     Стаття 3. Державне управління у сфері дорожнього руху
 

     Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
 

     Забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на відповідний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.

{ Частина друга статті 3 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 } { Стаття 3 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Розділ II
 

КОМПЕТЕНЦІЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ОРГАНІВ ВЛАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, МІНІСТЕРСТВ, ІНШИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН
 

{ Назва розділу II в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

Стаття 4. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху
 

     До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить:
 

     підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України;

 

{ Абзац третій статті 4 виключено на підставі Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

 

{ Абзац четвертий статті 4 виключено на підставі Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

 

     розробка і затвердження державних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, вимог екологічної безпеки, а також програм координації використання всіх видів транспорту загального користування (автомобільний, залізничний, повітряний, водний);
 

     фінансування, керівництво і контроль за виконанням державних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;
 

     координація діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань та місцевого самоврядування у сфері дорожнього руху, а також вимог екологічної безпеки;
 

     контроль за виконанням законодавства про дорожній рух;
 

     визначення єдиного порядку організації дорожнього руху та його безпеки;
 

     встановлення єдиних вимог щодо проектування, будівництва, реконструкції, ремонту, утримання та охорони автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, затвердження програм їх будівництва;
 

     встановлення єдиних вимог щодо конструкції та технічного стану транспортних засобів, що експлуатуються в Україні ( 1166-2010-п );
 

     визначення порядку видачі ліцензій і сертифікатів на здійснення діяльності, пов'язаної з виготовленням, ремонтом і експлуатацією транспортних засобів, перевезеннями вантажів і пасажирів, підготовкою водіїв, будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, іншими видами діяльності, що впливають на безпеку руху;
 

     визначення порядку здійснення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, проведення їх обов'язкового технічного контролю та визначення обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, визначення переліку обладнання, необхідного для одержання суб'єктами господарювання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю), а також переліку документів, що подаються для одержання такого права та інші повноваження, визначені цим Законом; { Статтю 4 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
 

     визначення порядку оформлення і видачі погоджень та дозволів, надання інших послуг, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, а також визначення розміру плати за оформлення і видачу таких погоджень та дозволів, надання відповідних послуг; { Статтю 4 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом N 586-VI (586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     встановлення правил приймання іспитів із знань Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ) і навичок керування транспортними засобами; { Статтю 4 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     встановлення єдиних вимог і затвердження типових навчальних програм ( 229-2010-п ) для учасників дорожнього руху, формування належної дорожньої культури та організація навчання різних груп населення правил дорожнього руху. { Статтю 4 доповнено абзацом шістнадцятим згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Стаття 5. Компетенція органів влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій

{ Назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     До компетенції органів влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить: { Абзац перший статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     прийняття нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, за винятком тих, що належать до компетенції Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України;
 

     затвердження регіональних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;
 

     державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про дорожній рух та його безпеку, за діяльністю підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання щодо планування та виконання заходів з безпеки дорожнього руху, вимог екологічної безпеки;
 

     формування фондів для фінансування державних програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;
 

     забезпечення розвитку мережі місцевих автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, їх утримання та охорони;
 

     керівництво діяльністю по організації дорожнього руху;
 

     організація навчання населення Правил дорожнього руху, проведення виховних заходів серед різних соціально-вікових груп населення щодо його безпеки;
 

     організація підготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів і розвиток мережі відповідних навчальних закладів;
 

     організація та здійснення заходів для своєчасного забезпечення потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод екстреною медичною допомогою безпосередньо на місці події та їх транспортування для надання подальшої медичної допомоги до відповідних закладів охорони здоров'я; { Абзац десятий статті 5 в редакції Закону N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
 

     створення умов для виконання бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги встановленого Кабінетом Міністрів України нормативу прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнта; { Абзац статті 5 в редакції Закону N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
 

     організація та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;
 

     керівництво роботою по пропаганді безпеки дорожнього руху, вимог екологічної безпеки;
 

     контроль за справлянням державних і місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів у сфері дорожнього руху;
 

     організація забезпечення індивідуальних власників транспортних засобів платними стоянками та колективними гаражами;
 

     вирішення інших питань дорожнього руху.

 

     Стаття 6. Компетенція міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій

{ Назва статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     До компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить: { Абзац перший частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; { Абзац другий частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

 

{ Абзац третій частини першої статті 6 виключено на підставі Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

 

     розробка, затвердження та реалізація міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;
 

     формування міських і районних фондів, у тому числі позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;
 

     контроль за організацією навчання різних соціально-вікових груп населення Правил дорожнього руху, планування заходів, пов'язаних із профілактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням;
 

     контроль за підготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів, забезпеченням розвитку сфери цих послуг;
 

     організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами;
 

     здійснення та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;
 

     проведення роботи по пропаганді безпеки дорожнього руху;
 

     організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів;
 

     встановлення порядку і здійснення заходів щодо забезпечення охорони транспортних засобів на платних стоянках та в колективних гаражах;
 

     керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання за виконанням вимог законодавства, рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку;
 

     контроль за виявленням дорожньо-транспортних пригод та впровадженням заходів у місцях їх концентрації, на аварійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг та залізничних переїздах;
 

     організація системи заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху та контроль за їх реалізацією;
 

     накладання у межах своєї компетенції адміністративних стягнень за порушення законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки;
 

     керівництво роботою по справлянню податків, зборів та інших обов'язкових платежів у сфері дорожнього руху.
 

     Органи, визначені частиною першою цієї статті, мають право розглядати і вирішувати інші питання, які відповідно до чинного законодавства належать до їх відання.

{ Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

Стаття 7. Компетенція сільських, селищних рад, їх виконавчих органів

{ Назва статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     До компетенції сільських, селищних рад, їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху належить: { Абзац перший статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     забезпечення виконання вимог законодавства та рішень центральних органів виконавчої влади з питань дорожнього руху і його безпеки;
 

     розробка, затвердження та виконання місцевих програм безпеки дорожнього руху;
 

     створення позабюджетних фондів для додаткового фінансування заходів щодо безпеки дорожнього руху;
 

     організація та контроль за діяльністю підприємств з питань дорожнього руху і його безпеки;
 

     сприяння створенню на території відповідного населеного пункту підприємств і організацій для надання платних послуг, пов'язаних з підготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів; { Абзац шостий статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього руху стані автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та їх облаштуванню об'єктами сервісу;
 

     сприяння організації та здійсненню медичної допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах та інших заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;
 

     проведення серед різних соціально-вікових груп населення профілактичних заходів щодо безпеки дорожнього руху;
 

     навчання населення Правил дорожнього руху;
 

     здійснення заходів щодо профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму.

 

{ Статтю 8 виключено на підставі Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

 

Стаття 9. Компетенція власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів
 

     До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:

     розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;

     визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;

     участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом;

     компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;

     забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;

     організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;

     забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;

     вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;

     передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам;

     визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;

     передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;

     проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше;

     термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;

     влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;

     розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику міліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги; { Абзац шістнадцятий статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }

     обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;

     проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;

     виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;

     погодження маршрутів перевезення небезпечних, надгабаритних і великовагових вантажів;

     забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху;

     своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

     організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

     вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.
 

     Стаття 10. Компетенція власників транспортних засобів
 

     До компетенції власників транспортних засобів належить:

     здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів; { Абзац другий статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

     розвиток мережі навчальних закладів по підготовці та підвищенню кваліфікації водіїв транспортних засобів;

     організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;

     організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;

     організація та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дорожньо-транспортного травматизму;

     вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних ситуаціях;

     створення за наявності більше п'ятнадцяти одиниць транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті, автотранспортного підприємства з відокремленою територією та комплексом відповідних умов, із введенням посад фахівців з безпеки дорожнього руху, відповідальних за зберігання, технічне обслуговування та експлуатацію транспортних засобів. { Статтю 10 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Стаття 11. Участь міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань у забезпеченні безпеки дорожнього руху
 

     Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання у межах своєї компетенції забезпечують безпеку дорожнього руху, несуть відповідальність за виконання державних і галузевих програм у сфері дорожнього руху, видають нормативні акти про дорожній рух, що не суперечать законодавству про дорожній рух, сприяють підприємствам, установам та організаціям, що входять до їх складу, у здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху.

 

{ Частину другу статті 11 виключено на підставі Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

 

     У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади та об'єднаннях, підприємствах та організаціях, що мають транспортні засоби, при чисельності зайнятих експлуатацією транспортних засобів понад 50 чоловік, вводиться посада фахівця з безпеки дорожнього руху, а понад 500 чоловік - створюється служба безпеки дорожнього руху. Положення про цю службу затверджує Кабінет Міністрів України.
 

     Стаття 12. Участь підприємств, установ, організацій у забезпеченні безпеки дорожнього руху, обов'язки посадових осіб у цій сфері
 

     1. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у трудових колективах профілактичну роботу по дотриманню вимог законодавства про дорожній рух, за згодою з первинними профспілковими організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм впливу на членів трудового колективу у разі порушення ними обов'язків учасників дорожнього руху, встановлених чинним законодавством про дорожній рух.

( Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003 )
 

     2. Посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані:

     забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров'я і дотриманням режиму праці та відпочинку;

     забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та дотримання екологічних вимог їх експлуатації;

     не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; { Абзац четвертий частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

     не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов'язкового технічного контролю. { Абзац п'ятий частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
 

     3. Посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані:

     забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

     при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху ( 879-2007-п ), а також відновлення безпечних умов для руху;

     впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів;

     позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами;

     по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження;

     у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла;

     обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху;

     виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки;

     своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

     щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

     4. Особи, які відповідають за експлуатацію під'їзних і грунтових доріг, а також власники транспортних засобів зобов'язані виключати можливість виносу транспортними засобами землі, каміння або інших матеріалів на автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди.
 

     Стаття 13. Участь об'єднань громадян і громадян у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху
 

     Об'єднання громадян і громадяни мають сприяти державним органам у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху.

 

{ Частину другу статті 13 виключено на підставі Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

 

     Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання зобов'язані враховувати пропозиції об'єднань громадян і громадян з питань безпеки дорожнього руху.
 

     Держава забезпечує проведення пільгової податкової політики щодо об'єднань громадян, головною метою яких є проведення заходів з безпеки дорожнього руху.
 

Розділ III
 

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
 

      Стаття 14. Учасники дорожнього руху

     Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

     До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

     Учасники дорожнього руху мають право на:

     безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;

     вивчення норм і правил дорожнього руху;

     своєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою; { Частину третю статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }

     отримання від гідрометеорологічних, дорожніх, комунальних та інших організацій, а також відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України інформації про умови дорожнього руху. { Абзац частини третьої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у разі порушення з його боку чинного законодавства.

{ Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Учасники дорожнього руху зобов'язані:

     знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху;

     створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;

     виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух;

     не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; { Частину п'яту статті 14 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }

     у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу" ( 5081-17 ), надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод. { Частину п'яту статті 14 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }

     Працівники органів внутрішніх справ, військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, дорожньо-експлуатаційних служб та бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги при виконанні службових обов'язків можуть відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках і при виконанні умов, викладених у них. ( Частина шоста статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
 

     Стаття 15. Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами
 

     Кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
 

     Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано:
 

     мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку;
 

     автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку;
 

     автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досягли 19-річного віку;
 

     автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку.
 

     Перелік медичних протипоказань (захворювань і вад), за наявності яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
 

     Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів ( 487-2009-п ) визначається Кабінетом Міністрів України.
 

     Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюються в акредитованих закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, які за результатами атестації отримали відповідний атестат. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв здійснюються спеціалістами, які відповідають визначеним кваліфікаційним вимогам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Перелік вимог до закладів, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, визначаються спільним актом Міністерства внутрішніх справ України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах освіти і науки, транспорту та охорони праці.

{ Частина п'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012, N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері. Основною формою державного контролю у сфері безпеки дорожнього руху за діяльністю закладів незалежно від форми власності і підпорядкування є державна акредитація закладу та атестація його викладачів, яка проводиться не рідше одного разу на п'ять років у порядку ( 490-2009-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.
 

     Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері.
 

     Теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

{ Частина восьма статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух ( 995_041 ) діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України ( 340-93-п ).

{ Частина дев'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3163-VI ( 3163-17 ) від 17.03.2011 }
 

     Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.

{ Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1528-IV ( 1528-15 ) від 19.02.2004; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Стаття 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу
 

     Водій має право:

     керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку;

     довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування;

     знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи;

     відступати від вимог цього розділу Закону в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян;

     на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом;

     на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;

     одержувати необхідну допомогу від посадових осіб, організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху.
 

     Водій зобов'язаний:

     мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів; { Абзац другий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011; в редакції Закону N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012 }

     виконувати розпорядження працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; ( Абзац третій частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )

     вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху - дітей, інвалідів, велосипедистів і людей похилого віку;

     не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів; { Абзац п'ятий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

     перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;

     своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль; { Абзац сьомий частини другої статті 16 в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

     під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі;

     надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами;

     сплатити збір за першу реєстрацію транспортного засобу згідно з Податковим кодексом України ( 2755-17 ); { Абзац десятий частини другої статті 16 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

     надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці (зебрі). У цьому разі водій зобов'язаний надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю;

     вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та смуги відчуження, у тому числі з боку пасажирів.
 

     Надавати транспортний засіб:

     а) працівникам міліції та охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; ( Пункт "а" частини третьої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )

     б) працівникам міліції, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання непередбачених і невідкладних службових обов'язків по затриманню правопорушників. При цьому водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством. ( Пункт "б" частини третьої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )

 

{ Частину четверту статті 16 виключено на підставі Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

 

     Стаття 17. Основні права і обов'язки пішохода
 

     Пішохід, тобто особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу (до пішоходів належать також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигунів, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу або інвалідну коляску), має право:

     на переважне перетинання проїзної частини по позначених пішохідних переходах;

     при відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до краю проїзної частини на дільниці, де вона добре проглядається в обидві сторони;

     вимагати від державних та місцевих органів влади, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху.
 

     Пішохід зобов'язаний:

     рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці;

     перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності - на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч;

     керуватися сигналами регулювальника та світлофора в місцях, де дорожній рух регулюється;

     не затримуватися і не зупинятися без необхідності на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці і залізничному переїзді;

     не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огородження;

     стримуватися від переходу проїзної частини при наближенні транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;

     не виходити на проїзну частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.
 

     Стаття 18. Основні обов'язки та права пасажира
 

     Пасажир, тобто особа, яка користується транспортним засобом, але не причетна до керування ним, зобов'язаний:

     здійснювати посадку в транспортний засіб лише із спеціального майданчика, а в разі його відсутності - з тротуару чи узбіччя;

     здійснювати посадку і висадку лише після повного припинення руху транспортного засобу;

     не відволікати увагу водія від керування транспортним засобом;

     під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі.

     Пасажир при користуванні транспортним засобом має право на:

     безпечне перевезення себе і багажу;

     відшкодування заподіяних збитків;

     своєчасну і точну інформацію про умови і порядок руху.

 

     Стаття 19. Основні права і обов'язки велосипедистів і погоничів тварин
 

     Особи, які керують велосипедами без двигунів, мають право:

     їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.

     Вони зобов'язані:

     використовувати технічно справні та належним чином обладнані велосипеди;

     не перевозити вантажів, що заважають керуванню;

     не перевозити пасажирів, за винятком дітей віком до семи років, на спеціально обладнаному сидінні.

     Погоничі тварин зобов'язані:

     не залишати тварин на проїзній частині без догляду, не переганяти тварин через залізничні колії та дороги, вулиці поза спеціально відведеними місцями, а також через проїзну частину в темний час доби і в умовах недостатньої видимості.

     Візки (сани) повинні бути обладнані світловідбивними пристроями, а в темний час доби - і ліхтарями.
 

     Стаття 20. Навчання різних груп населення Правил дорожнього руху
 

     Навчання громадян Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ) здійснюється згідно з типовими навчальними програмами ( 670-2009-п ), підготовленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, погодженими з Міністерством внутрішніх справ України і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, та затвердженими Кабінетом Міністрів України.

{ Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, забезпечує вивчення Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п) в дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, а також підготовку і перепідготовку педагогічних працівників, діяльність яких пов'язана з навчанням громадян Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ) та підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів.

{ Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Розвиток у дітей навичок безпечної поведінки на дорогах розпочинається в дошкільних навчальних закладах із трирічного віку. У загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах може проводитися навчання учнів Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ) за програмами підготовки водіїв категорій A1, A, B1, B.
 

     Міністерство внутрішніх справ України, засоби масової інформації надають допомогу у проведенні профілактичних заходів і в навчанні різних груп населення Правил дорожнього руху" ( 1306-2001-п ).

{ Стаття 20 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Розділ IV
 

АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ, ВУЛИЦІ
 

Стаття 21. Автомобільні дороги, вулиці, їх поділ, користування ними
 

     Автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами.

     Автомобільні дороги, вулиці поділяються на: загального користування, відомчі та приватні.

     Автомобільні (позаміські) дороги загального користування поділяються на дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги державного значення поділяються на магістральні та інші.

     У містах вулиці та дороги поділяються на магістральні вулиці та дороги, дороги та вулиці місцевого значення.

     Порядок користування автомобільними дорогами визначається Кабінетом Міністрів України.
 

     Стаття 22. Основні вимоги щодо проектування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів
 

     Організації та громадяни, які здійснюють розробку типових або індивідуальних проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, зобов'язані передбачати весь комплекс заходів, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, екологічних вимог, з урахуванням специфічних потреб інвалідів (у тому числі встановлення автоматизованих систем керування дорожнім рухом із звуковим сигналом). { Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

     Зменшення капітальних витрат за рахунок скорочення заходів, що впливають на безпеку дорожнього руху, забороняється. Проекти на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів підлягають експертизі, погодженню в органах державного нагляду за дотриманням законодавства, правил, норм та стандартів з безпеки дорожнього руху на відповідність вимогам правил, нормативів і стандартів з безпеки дорожнього руху та екологічній експертизі, а виявлені відхилення від їх вимог - усуненню.
 

     Стаття 23. Основні вимоги щодо будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів
 

     Усі роботи по будівництву, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів повинні здійснюватись згідно з проектами та вимогами правил, нормативів і стандартів України з безпеки дорожнього руху.

     У разі виникнення умов, за яких неможливо реалізувати окремі проектні рішення, виконавець робіт зобов'язаний повідомити про це проектувальника і замовника з метою розробки додаткових заходів щодо безпеки дорожнього руху.

     Приймання завершених будівництвом, реконструкцією і ремонтом робіт на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах проводиться за участю органів державного нагляду за дотриманням законодавства, правил, норм та стандартів з безпеки дорожнього руху після виконання заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
 

     Стаття 24. Основні вимоги до діяльності власників доріг, вулиць та залізничних переїздів
 

     Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

     При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.

     Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або органи, уповноважені ними здійснювати експлуатаційне утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мають право вимагати від користувачів дотримання чинних законодавчих і нормативних актів стосовно дорожнього руху, правил ремонту і утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування дорогами і дорожніми спорудами та їх охорони.

     Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України.

     Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода або несвоєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою людини, яка перебуває у невідкладному стані сталася з їх вини.

{ Частина п'ята статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
 

Стаття 25. Обладнання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів об'єктами сервісу
 

     Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування зобов'язані разом з дорожніми органами здійснювати заходи щодо обладнання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів об'єктами автомобільного сервісу згідно із затвердженими нормативами проектування, планами будівництва і генеральними схемами розміщення таких об'єктів, з дотриманням екологічно безпечних умов, а також організовувати їх роботу з метою максимального задоволення потреб учасників дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди з інтенсивним рухом обладнуються засобами аварійного зв'язку для виклику екстреної медичної допомоги, працівників органів внутрішніх справ і дорожньо-експлуатаційних організацій.

{ Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012, N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Власники автомобільних доріг надають інформацію про існування, проектування або будівництво об'єктів дорожнього сервісу для внесення її до Єдиної автоматизованої системи обліку об'єктів дорожнього сервісу Міністерства внутрішніх справ України. { Статтю 25 доповнено частиною другою згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Стаття 26. Обмеження або заборона дорожнього руху при виконанні робіт на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах
 

     При виконанні робіт в смузі відведення автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, якщо це загрожує безпечному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів, організації, що відповідають за утримання автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основі погодженого з Міністерством внутрішніх справ України ордера, який видається відповідним дорожнім органом, а в містах - службою місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування. У ордері викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок інформування про це учасників дорожнього руху, заходи щодо безпеки дорожнього руху і строки проведення робіт.

{ Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Порушення цих вимог тягне за собою матеріальну відповідальність організацій, що виконують роботи.
 

     Обмеження або заборона руху без ордера можливі лише у випадках, пов'язаних із стихійними явищами, а також з необхідністю виконання аварійних робіт, про що повідомляється місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування і відповідним підрозділам Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

{ Частина третя статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Стаття 26-1. Обмеження або заборона дорожнього руху під час проїзду окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона
 

     Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг дозволяється під час проїзду автомобільним транспортом Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, а також глав іноземних держав, парламентів і урядів, керівників міжнародних міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в Україні з офіційним візитом. Супроводження транспортних засобів, у яких пересуваються глави іноземних держав, парламентів і урядів, керівники міжнародних міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в Україні з офіційним візитом, здійснюється з урахуванням принципу взаємності. { Частина перша статті 26-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Безпечний та безперешкодний проїзд транспортних засобів з особами, зазначеними в частині першій цієї статті, забезпечується відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, Управління державної охорони України шляхом запровадження тимчасових обмежень, заборони руху інших учасників дорожнього руху або його регулювання відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Супроводження таких транспортних засобів здійснюється спеціальними відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху з використанням спеціальних автомобілів або мотоциклів з розпізнавальним пофарбуванням і написами відповідно до вимог стандартів та увімкненими спеціальними світловими та в разі потреби звуковими сигнальними пристроями.

{ Частина друга статті 26-1 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Тимчасове обмеження або заборона руху транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг встановлюється не раніше ніж за десять хвилин до та відміняються не пізніше ніж через три хвилини після проїзду осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
 

     Під час проїзду автомобільного транспорту з особами, зазначеними в частині першій цієї статті, дозволяється рух автомобілів спеціалізованих санітарних автомобілів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, оперативно-рятувальних та інших аварійних служб, які виконують невідкладні службові завдання.

{ Частина четверта статті 26-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
 

     Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг під час проїзду автомобільним транспортом інших осіб, крім зазначених у частині першій цієї статті, забороняється.
 

     Безперешкодний проїзд офіційних делегацій та осіб, щодо яких здійснюється супровід кортежем (ескортом), забезпечується спеціальними відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

{ Частина шоста статті 26-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Такий супровід здійснюється за відповідною технологією та в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України і Управлінням державної охорони України.

( Закон доповнено статтею 26-1 згідно із Законом N 2249-IV ( 2249-15 ) від 16.12.2004 )
 

Стаття 27. Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах
 

     Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів та автоматизованих систем керування дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із Міністерством внутрішніх справ України. До вказаних проектів і схем за приписами Міністерства внутрішніх справ України можуть бути внесені зміни та доповнення.
 

     Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

{ Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються.
 

     У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.
 

     При виникненні місць концентрації дорожньо-транспортних пригод усі заходи щодо ліквідації їх причин та умов виконуються позачергово.

{ Стаття 27 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Стаття 28. Організація руху велосипедистів, гужового транспорту та прогону тварин
 

     Рух велосипедистів, гужового транспорту та прогін погоничами домашніх тварин організовуються з використанням дублюючих шляхів, узбіч. На автомобільних дорогах державного значення такий рух обмежується.

{ Стаття 28 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Розділ V
 

ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ
 

Стаття 29. Допуск транспортних засобів до участі у дорожньому русі
 

     До участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

{ Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законами N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
 

     З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України ( 879-2007-п ).

{ Частина друга статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Місце переїзду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів транспортними засобами на гусеничному ходу для виконання сільськогосподарських робіт встановлюється власником дороги, вулиці та залізничного переїзду спільно з Міністерством внутрішніх справ України.
 

     Пересування транспортних засобів на гусеничному ходу дозволяється тільки на місцевих шляхах без твердого покриття при мінусовій температурі атмосферного повітря.
 

     Не допускається участь у дорожньому русі транспортних засобів з правим розташуванням керма.
 

     Стаття 30. Основні вимоги до виробництва і торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери

{ Назва статті 30 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами.
 

     Перед початком серійного виробництва транспортних засобів або їх складових частин проводяться спеціальні випробування і за їх позитивними наслідками видається сертифікат встановленої форми. Сертифікаційні випробування проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

{ Частину третю статті 30 виключено на підставі Закону N 4103-VI ( 4103-17 ) від 09.12.2011 }

 

     Підприємства, установи, організації та інші суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які мають право здійснювати оптову або роздрібну торгівлю та оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, зобов'язані вести облік реалізованих транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Порядок оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери ( 1200-2009-п ), визначається Кабінетом Міністрів України. { Статтю 30 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Облік підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється Міністерством внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання.

{ Статтю 30 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

     Облік підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, створює та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання.

{ Статтю 30 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Стаття 31. Основні вимоги щодо ввезення на територію України транспортних засобів
 

     Транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.

 

{ Частина друга статті 31 втратила чинність на підставі Кодексу N 4495-VI ( 4495-17, 4495д-17 ) від 13.03.2012 }

 

Стаття 32. Основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів
 

     Переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.
 

     Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

{ Частина друга статті 32 в редакції Закону N 234/94-ВР ( 234/94-ВР ) від 10.11.94 }
 

     У разі переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність з переобладнання транспортних засобів, повинні мати узгоджену з відповідними уповноваженими державними органами нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання та свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Допуск до експлуатації переобладнаних транспортних засобів здійснюється лише шляхом проведення спеціальних випробувань та оформлення сертифіката на відповідність вимогам чинних в Україні правил, нормативів і стандартів.

{ Частина третя статті 32 в редакції Закону N 4103-VI ( 4103-17 ) від 09.12.2011 }
 

     Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
 

     Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку ( 607-2010-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.

{ Статтю 32 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 4103-VI ( 4103-17 ) від 09.12.2011 }
 

Стаття 33. Основні вимоги щодо технічного стану транспортних засобів, що перебувають в експлуатації
 

     Технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку.
 

     Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
 

     Стаття 34. Реєстрація та облік транспортних засобів
 

     Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
 

     Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
 

     Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
 

     Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

{ Частина четверта статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України.

{ Статтю 34 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     Органи, які здійснюють відомчу реєстрацію транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування, після реєстрації (внесення змін у відомості про реєстрацію) транспортного засобу невідкладно подають відомості про нього до Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України для внесення їх до Єдиного державного реєстру.

{ Статтю 34 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють: { Абзац перший частини сьомої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     транспортних засобів, які належать військовим частинам, об'єднанням чи організаціям, що входять до складу Збройних Сил України, - уповноважений орган Міністерства оборони України;
 

     транспортних засобів, які належать внутрішнім військам Міністерства внутрішніх справ України, - уповноважений підрозділ органу військового управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України; { Частину сьому статті 34 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     транспортних засобів, які належать Державній прикордонній службі України, - уповноважений підрозділ спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону; { Частину сьому статті 34 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     транспортних засобів, які належать Державній спеціальній службі транспорту, - уповноважений підрозділ органу управління Державної спеціальної служби транспорту; { Частину сьому статті 34 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     транспортних засобів, які належать Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, - уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації; { Частину сьому статті 34 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     транспортних засобів, які належать Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, - уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту; { Частину сьому статті 34 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; { Абзац частини статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     трамваїв і тролейбусів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту; { Абзац частини статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     перегонових і спортивних транспортних засобів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту; { Абзац частини статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. { Абзац частини статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів ( 1032-2009-п, 8-2010-п ) визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру.

{ Частина восьма статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
 

     На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.
 

     Єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України.
 

     Власники транспортних засобів, зареєстрованих у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть замовити один додатковий комплект номерних знаків, який виготовляється за їх індивідуальним замовленням та відповідає вимогам стандартів.

 

{ Частину одинадцяту статті 34 виключено на підставі Закону N 4555-VI ( 4555-17 ) від 20.03.2012 }

 

{ Стаття 34 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 - зміни щодо державної реєстрації мопедів набирають чинності з 1 січня 2010 року; див. п.1 розділу II Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Стаття 35. Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів
 

     Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
 

     Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
 

     1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
 

     2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
 

     Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
 

     Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів ( 137-2012-п ) визначає Кабінет Міністрів України.
 

     Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
 

     Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.
 

     Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
 

     для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
 

     для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
 

     для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
 

     На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

 

{ Частину дев'яту статті 35 виключено на підставі Закону N 5316-VI ( 5316-17 ) від 02.10.2012 }

 

     Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу ( 137-2012-п ) затверджує Кабінет Міністрів України.
 

     Забезпечення суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю бланками протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, а також доступом до загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюється на платній основі. Порядок забезпечення суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю бланками протоколів, доступом до зазначеної загальнодержавної бази даних та розмір плати за надання таких послуг ( 146-2012-п ) встановлює Кабінет Міністрів України.
 

     Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів, які належать військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, покладається на ці формування та органи.

{ Частина дванадцята статті 35 в редакції Закону N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     Обов'язковий технічний контроль тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів здійснюється в порядку ( 1201-2011-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.
 

     Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, створює і веде реєстр суб'єктів господарювання, які здійснюють обов'язковий технічний контроль тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, а також здійснює державний контроль за додержанням такими суб'єктами вимог законодавства в цій сфері.
 

     На кожний трактор, самохідне шасі, самохідну сільськогосподарську, дорожньо-будівельну і меліоративну машини, одиницю сільськогосподарської техніки, інший механізм, що пройшов обов'язковий технічний контроль і згідно з протоколом перевірки технічного стану визнаний технічно справним, уповноважений суб'єкт господарювання видає протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.
 

     Порядок проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів ( 1225-2011-п ), зареєстрованих іншими уповноваженими державними органами, затверджує Кабінет Міністрів України за поданням цих органів.

{ Стаття 35 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010; в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
 

Стаття 36. Основні вимоги щодо технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів
 

     Власники транспортних засобів або особи, які їх експлуатують, зобов'язані забезпечувати своєчасне і в повному обсязі проведення робіт по їх технічному обслуговуванню і ремонту згідно з нормативами, встановленими виробниками відповідних транспортних засобів.

 

{ Частину другу статті 36 виключено на підставі Закону N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006 }

 

     Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування повинні організовувати роботу і всіляко сприяти створенню мережі служб швидкої технічної допомоги учасникам дорожнього руху безпосередньо на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах.

{ Частина третя статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

Стаття 37. Підстави для заборони експлуатації транспортних засобів
 

     Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

{ Частина перша статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
 

     Експлуатація транспортних засобів також забороняється в разі: { Абзац перший частини другої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17) від 05.07.2011 }
 

     порушення вимог щодо їх переобладнання;
 

     порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв;
 

     виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення.
 

     З метою недопущення негативного впливу на життя і здоров'я людей або в разі загрози погіршення екологічної ситуації експлуатація транспортних засобів може бути в установленому законодавством порядку обмежена або заборонена в окремій місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації. { Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3033-III ( 3033-14 ) від 07.02.2002; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Розділ VI
 

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
 

Стаття 38. Завдання стандартизації та нормування дорожнього руху
 

     Стандартизація та нормування дорожнього руху провадяться з метою встановлення обов'язкових норм, правил, вимог щодо організації та безпеки дорожнього руху.
 

     Стаття 39. Стандарти дорожнього руху
 

     Державні стандарти дорожнього руху визначають поняття і терміни, методи здійснення контролю за станом організації дорожнього руху, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу транспорту на здоров'я людини та навколишнє природне середовище, інші питання, пов'язані з дорожнім рухом. Стандарти дорожнього руху розробляються та вводяться в дію в порядку, що встановлюється законодавством України.
 

     Стаття 40. Нормативи дорожнього руху
 

     Нормативи дорожнього руху повинні відповідати вимогам безпеки, економічності та комфортності дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
 

     У разі необхідності для деяких категорій доріг і вулиць можуть, залежно від їх функціонального призначення, встановлюватися окремі нормативи. Нормативи розробляються, вводяться і контролюються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади і підприємствами України та іншими уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства України.

{ Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Стаття 41. Правила дорожнього руху
 

     В Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів.
 

     Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху ( 1306-2001-п ), що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 

Розділ VII
 

ПЛАНУВАННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
 

Стаття 42. Загальні положення єдиної системи обліку показників дорожнього руху і його безпеки

 

{ Частину першу статті 42 виключено на підставі Закону N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002 }
{ Частину другу статті 42 виключено на підставі Закону N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002 }

 

     Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації можуть розширити перелік статистичних показників, якщо це необхідно для прийняття рішень в межах компетенції, наданої цим Законом.

{ Частина третя статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання не вправі запроваджувати звітність, не передбачену єдиною системою державного обліку показників дорожнього руху і його безпеки.
 

     Стаття 43. Планування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху
 

     Органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в межах своєї компетенції здійснюються підготовка, затвердження і реалізація відповідних програм забезпечення безпеки дорожнього руху. Розробка їх здійснюється на основі раціонального поєднання територіального та галузевого планування, формування взаємопов'язаних збалансованих показників з урахуванням соціально-економічних і екологічних умов конкретного регіону, рівня розвитку дорожньої мережі, стану аварійності та інших показників єдиної системи державного обліку дорожнього руху.

{ Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Програма забезпечення безпеки дорожнього руху повинна включати:
 

     аналіз стану безпеки дорожнього руху та прогноз на певний період;
 

     конкретні обгрунтовані цілі;
 

     заходи, реалізація яких дозволить досягти намічених цілей;
 

     вартість програми та джерела її фінансування;
 

     форми і періодичність контролю за виконанням програми.
 

     Стаття 44. Фінансування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху
 

     Фінансування заходів, передбачених програмами, а також інших заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, відрахувань міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів і фондів.
 

Розділ VIII
 

МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
 

Стаття 45. Медичний огляд і переогляд кандидатів у водії і водіїв транспортних засобів
 

     Медичний огляд проводиться з метою визначення здатності кандидатів у водії і водіїв до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений огляд включає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові і післярейсові огляди, а також позачергові огляди, зумовлені необхідністю. Періодичність оглядів, порядок їх проведення і направлення водіїв на позачергові огляди визначаються спільним актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, і Міністерства внутрішніх справ України.

{ Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законами N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
 

Стаття 46. Обов'язки адміністрації підприємств, установ і організацій щодо охорони здоров'я і контролю за умовами праці водіїв транспортних засобів
 

     Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, до штатів яких входять водії, зобов'язана:

     організовувати обов'язкове страхування кожного водія на випадок нещасної події;

     організовувати роботу водіїв згідно з чинним законодавством, режимом праці і відпочинку;

     запроваджувати заходи, спрямовані на зниження напруженості праці і втомлюваності водіїв;

     організовувати харчування водіїв у робочий час;

     забезпечувати водіїв санітарно-побутовими приміщеннями і обладнанням, а також приміщеннями для здійснення лікувально-профілактичних заходів;

     організовувати з участю місцевих органів охорони здоров'я роботу з водіями по вдосконаленню навичок подання першої медичної допомоги.

     Для медичного контролю обслуговування водіїв та їх оздоровлення підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та господарювання при чисельності водіїв 100 і більше чоловік створюються відомчі спеціалізовані медичні, фельдшерські та оздоровчі пункти, медико-санітарні частини, поліклінічні відділення та заклади охорони здоров'я, а при чисельності водіїв менше 100 чоловік - з територіальними медичними закладами укладаються договори на їх медичне обслуговування.

     Контроль за умовами праці водіїв, виконанням вимог органів державного нагляду, міжвідомчого і відомчого контролю для усунення порушень діючих правил по охороні праці і стандартів безпеки праці на робочих місцях водіїв здійснюють відповідні служби міністерств, відомств, концернів, корпорацій та інших об'єднань, первинні профспілкові організації, а також органи санітарно-епідеміологічної служби. ( Частина третя статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003 )
 

     Стаття 47. Організація медичного забезпечення безпеки дорожнього руху
 

     Організація забезпечення потерпілих під час дорожньо-транспортних пригод екстреною медичною допомогою здійснюється відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" ( 5081-17 ) та планів, які щорічно розробляються та затверджуються обласними державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, та відповідними підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.
 

     Забезпечення потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод та інших учасників дорожнього руху екстреною медичною допомогою та іншою медичною допомогою здійснюється закладами охорони здоров'я, які відповідно до затверджених планів закріплені за конкретними ланками автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та мають можливість для надання такої допомоги у цілодобовому режимі.
 

     На ділянках доріг, вулиць та на залізничних переїздах встановлюються відповідні дорожні знаки з інформацією про найближчий заклад охорони здоров'я, який може забезпечити надання екстреної медичної допомоги або іншої медичної допомоги, напрямок руху та відстань до нього, а також інформація про телефонні номери виклику екстреної медичної допомоги 103 та екстреного виклику 112.
 

     Інші заклади охорони здоров'я, що знаходяться у безпосередній близькості від автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мають бути забезпечені необхідним медичним обладнанням згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, і позначені дорожнім знаком "Пункт медичної допомоги".
 

     Зазначені заклади охорони здоров'я мають бути обладнані засобами зв’язку. На магістральних автомобільних дорогах закріплені заклади охорони здоров’я та станції екстреної (швидкої) медичної допомоги забезпечуються також системою сигнально-викличного зв'язку.

{ Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, в редакції Закону N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
 

Стаття 48. Медична підготовка водіїв і посадових осіб органів Міністерства внутрішніх справ України, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

{ Назва статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 }
 

     Водії транспортних засобів, відповідні посадові особи органів Міністерства внутрішніх справ України, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України зобов'язані володіти практичними навичками з надання домедичної допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод, періодично проходити відповідну підготовку за програмами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. { Частина перша статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
 

     Водії зобов'язані стежити за наявністю на транспортних засобах спеціальних медичних аптечок, їх укомплектуванням.
 

     Посадові особи Міністерства внутрішніх справ України, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, які здійснюють безпосередній нагляд за дорожнім рухом, зобов'язані стежити за укомплектуванням закріплених за ними патрульних автомобілів і приміщень стаціонарних постів медичним майном і медикаментами для надання домедичної допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод згідно з переліком, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

{ Частина третя статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }

 

Розділ IX
 

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
 

     Стаття 49. Охорона навколишнього природного середовища
 

     Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання, що здійснюють проектування, виробництво та експлуатацію механічних транспортних засобів, зобов'язані вживати заходів щодо запобігання та зменшення викидів вказаними засобами забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також шуму і вібрації.
 

     Не допускається виробництво та експлуатація автотранспортних засобів, у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи.
 

     Керівники транспортних організацій, власники автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та транспортних засобів несуть персональну відповідальність за додержання гранично допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин і гранично допустимих рівнів фізичних впливів на навколишнє природне середовище, встановлених для відповідного типу транспорту.
 

     Підприємства, що виготовляють пальне, повинні дотримувати державних стандартів щодо якості палива і мастильних матеріалів.
 

     У разі виготовлення неякісного палива підприємство притягається до відповідальності у вигляді штрафу.
 

     З метою запобігання забрудненню грунту відпрацьованими нафтопродуктами автопідприємства повинні бути забезпечені спеціальними місткостями для їх зберігання.
 

     Стаття 50. Проектні та наукові розробки
 

     Підприємства, установи і організації, що розробляють перспективні програми, комплексні схеми та проекти організації дорожнього руху, а також здійснюють ці розробки, повинні передбачати в них заходи, спрямовані на запобігання та зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, а також шуму і вібрації.
 

Розділ Х
 

КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
 

     Стаття 51. Завдання контролю у сфері дорожнього руху
 

     Контроль у сфері дорожнього руху спрямований на забезпечення дотримання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та об'єднаннями, а також громадянами вимог законодавства України про дорожній рух.
 

     Стаття 52. Органи, що здійснюють контроль у сфері безпеки дорожнього руху
 

     Контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Міністерством внутрішніх справ України, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

{ Стаття 52 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Стаття 52-1. Повноваження Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
 

     До повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать:
 

     участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, підготовка проектів законів та інших нормативно-правових актів, у тому числі правил, норм та стандартів, державних і регіональних програм стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху та його учасників;
 

     забезпечення безпеки дорожнього руху, державний контроль, у тому числі шляхом проведення перевірок, за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснення державної реєстрації та обліку транспортних засобів, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами і видача відповідних документів; { Абзац третій частини першої статті 52-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI (3565-17 ) від 05.07.2011 }
 

     організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення;
 

     погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;
 

     ведення автоматизованого обліку, накопичення, оброблення та використання відомостей про об'єкти дорожнього сервісу;
 

     погодження проектів конструкцій транспортних засобів у частині дотримання вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
 

     погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, розміщення у смугах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг рекламоносіїв та інших споруд, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядок проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху;
 

     видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на рух транспортних засобів з надгабаритними, великоваговими вантажами, параметри яких установлені законодавством;
 

     контроль за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, у тому числі за забезпеченням організації підготовки водіїв транспортних засобів, прийманням іспитів з перевірки знань правил перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом та видачею відповідних свідоцтв установленого зразка, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів;
 

     ведення автоматизованого обліку, накопичення, оброблення та використання відомостей про транспортні засоби, що підлягають державній та відомчій реєстрації, та про їх власників; { Абзац одинадцятий частини першої статті 52-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012 }
 

     здійснення у випадках, передбачених законом, контролю за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів;
 

     ведення обліку торговельних організацій, підприємств-виробників та суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що реалізують транспортні засоби або номерні складові частини до них, видача їм у встановленому порядку бланків довідок-рахунків, актів приймання-передавання транспортних засобів, а також номерних знаків для разових поїздок;
 

     ведення реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю та здійснення державного контролю за додержанням ними вимог законодавства в цій сфері; { Абзац чотирнадцятий частини першої статті 52-1 в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
 

     формування в порядку ( 512-2012-п ), що визначає Кабінет Міністрів України, загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів на підставі інформації про результати перевірки технічного стану транспортного засобу, яка надається суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю, та інформації про укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, яка надається страховиками; { Частину першу статті 52-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
 

     забезпечення організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, обліком суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що проводять зазначену діяльність.
 

     Міністерство внутрішніх справ України також здійснює контроль за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, виконанням установлених Кабінетом Міністрів України правил паркування транспортних засобів ( 1342-2009-п ), а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово затримує і доставляє транспортний засіб, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів (коли розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), на спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового зберігання, відповідно до закону тимчасово вилучає посвідчення водія, а також ліцензійну картку на транспортний засіб.

{ Частина друга статті 52-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 } { Закон доповнено статтею 52-1 згідно із Законом N 586-VI (586-17 ) від 24.09.2008 }
 

Розділ XI
 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДОРОЖНІЙ РУХ
 

Стаття 53. Відповідальність за порушення законодавства про дорожній рух
 

     Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

 

Розділ XII
 

МІЖНАРОДНІ УГОДИ
 

     Стаття 54. Міжнародні угоди
 

     Якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про дорожній рух, то застосовуються правила міжнародної угоди.

 

 Президент України                                       Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 30 червня 1993 року
      N 3353-XII