З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про  адвокатуру   

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 9, ст.62 )

  { Вводиться в дію Постановою ВР     N 2888-XII ( 2888- 12 ) від 19.12.92, ВВР, 1993, N 9, ст.63 }

  { Із змінами, внесеними згідно із Законами     N 2921-III ( 292 1-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114

    N 3047-III ( 30 4 7-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.194

    N 1130-IV  ( 11 30-1 5 ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.66

    N 3108-IV  ( 31 08- 15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18

    N  355-V   (  355-16 ) від 16.11.2006, ВВР, 2007, N 2, ст.12

    N  614-VI  (  614 -17 ) від 01.10.2008, ВВР, 2009, N 13, ст.161 }   

     Стаття 1. Адвокатура України та її завдання 

     Адвокатура   України   є добровільним професійним громадським об'єднанням,    покликаним    згідно    з   Конституцією   України (  254к/96-В Р  )  сприяти  захисту  прав,  свобод  та представляти законні  інтереси  громадян  України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. 

     Стаття 2. Адвокат 

     Адвокатом  може  бути  особа,  яка  має вищу юридичну освіту, підтверджену  дипломом  України  або  відповідно  до   міжнародних договорів  України  дипломом  іншої  країни,  стаж роботи у галузі права  не  менше  двох  років,  володіє  державною  мовою,  склала кваліфікаційні  іспити,  одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською  діяльністю  та  прийняла  Присягу  адвоката України.  {  Частина  перша  статті  2  в  редакції Закону N 355-V ( 355 -16 ) від 16.11.2006 }

     Адвокат  не  може  працювати  в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах  внутрішніх  справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом  не  може бути особа, яка має судимість. { Частина друга статті  2  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  614-VI ( 61 4-17 ) від 01.10.2008 } 

     Стаття 3. Правове регулювання діяльності адвокатури 

     Діяльність  адвокатури  регулюється Конституцією України, цим Законом,   іншими   законодавчими   актами   України  і  статутами адвокатських об'єднань. 

     Стаття 4. Принципи та організаційні форми діяльності  адвокатури 

     Адвокатура України  здійснює  свою  діяльність  на  принципах верховенства   закону,  незалежності,  демократизму,  гуманізму  і конфіденційності.

     Адвокат   має   право   займатись   адвокатською   діяльністю індивідуально,  відкрити  своє  адвокатське  бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми,  контори  та  інші адвокатські  об'єднання,  які  діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

    Адвокатські  об'єднання  діють  на  засадах   добровільності, самоврядування,    колегіальності    та    гласності.   Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції  України в  порядку,  визначеному  Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві  органи  влади  про  свою реєстрацію,   а  адвокати  -  про  одержання  свідоцтва про  право займатися адвокатською діяльністю.

     Порядок утворення, діяльності,  реорганізації  та  ліквідації адвокатських   об'єднань,   структура,   штати,  функції,  порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

     Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання   є   юридичними   особами.   Адвокати  та  адвокатські об'єднання  відкривають  поточні  та вкладні (депозитні) рахунки в банках   на   території   України,   а   у   встановленому  чинним законодавством  порядку  -  і  в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням. ( Частина п'ята статті 4 із змінами, внесеними   згідно   із   Законом  N  2921-III  (  2921- 14  )  від 10.01.2002 )   

     Стаття 5. Види адвокатської діяльності 

     Адвокати   дають  консультації  та  роз'яснення  з  юридичних питань, усні і  письмові  довідки  щодо  законодавства;  складають заяви,  скарги  та інші документи правового характеру; посвідчують копії  документів  у  справах,   які   вони   ведуть;   здійснюють представництво в  суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; подають  юридичну  допомогу  підприємствам, установам,    організаціям;    здійснюють   правове   забезпечення підприємницької  та  зовнішньоекономічної  діяльності  громадян  і юридичних   осіб,   виконують   свої   обов'язки   відповідно   до кримінально-процесуального законодавства  у  процесі  дізнання  та попереднього слідства.

     Адвокат  може  здійснювати  й  інші  види юридичної допомоги, передбачені законодавством. 

     Стаття 6. Професійні права адвоката 

     При здійсненні  професійної  діяльності  адвокат  має право:

     представляти  і  захищати  права  та  інтереси   громадян   і юридичних  осіб  за  їх  дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції  яких  входить  вирішення відповідних питань;

     збирати  відомості  про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і  справах про адміністративні правопорушення, зокрема:

     запитувати   і   отримувати   документи   або  їх  копії  від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян -  за їх згодою;

     ознайомлюватися  на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами  і  матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

     отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних  знань, опитувати громадян; ( Абзац шостий статті 6 із змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 1130-IV ( 1130 -15 ) від 11.07.2003 )

     застосовувати  науково-технічні  засоби відповідно до чинного законодавства;

     доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно  до  закону  одержувати  від  них  письмові  мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

     бути  присутнім  при  розгляді  своїх  клопотань  і  скарг на засіданнях  колегіальних  органів  і  давати  пояснення  щодо суті клопотань і скарг;

     виконувати інші дії, передбачені законодавством. 

     Стаття 7. Обов'язки адвоката 

     При   здійсненні   своїх   професійних   обов'язків   адвокат зобов'язаний неухильно додержувати  вимог  чинного  законодавства, використовувати  всі  передбачені  законом  засоби  захисту прав і законних інтересів громадян та  юридичних  осіб  і  не  має  права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв  доручення,  та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

     Адвокат   не   має   права  прийняти  доручення  про  подання юридичної допомоги у випадках,  коли він у даній справі подає  або раніше подавав юридичну допомогу особам,  інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий,  особа,  що провадила дізнання,  прокурор, суддя,   секретар   судового   засідання,   експерт,   спеціаліст, представник потерпілого,  цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, у випадках, коли він є родичем особи, яка провадить дізнання,  слідчого,  прокурора, будь-кого із складу суду,  потерпілого, цивільного позивача, а також в інших випадках, передбачених   статтею   61   Кримінально-процесуального   кодексу України  (  10 01-05  ). ( Частина друга статті 7 в редакції Закону N 1130-IV ( 1130- 15 ) від 11.07.2003 ) 

     Стаття 8. Помічник адвоката 

     Адвокат може мати помічника або кількох помічників  із  числа осіб,  які  мають  вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням)  і  помічником адвоката з додержанням законодавства про працю.

     Помічник  адвоката  може  виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні  адвоката,  крім  тих,  що  належать  до процесуальних повноважень останнього.

     Не  можуть бути помічниками адвоката особи, вказані в частині другій статті 2 цього Закону. 

     Стаття 9. Адвокатська таємниця 

     Адвокат   зобов'язаний   зберігати   адвокатську    таємницю. Предметом  адвокатської  таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть  консультацій,  порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків.

     Дані  попереднього  слідства,  які  стали  відомі  адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу  слідчого  або  прокурора.  Адвокати, винні  у  розголошенні  відомостей  попереднього  слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

     Адвокату, помічнику адвоката, посадовим  особам  адвокатських об'єднань  забороняється  розголошувати  відомості,  що становлять предмет  адвокатської  таємниці,  і  використовувати  їх  у  своїх інтересах або в інтересах третіх осіб. 

     Стаття 10. Гарантії адвокатської діяльності 

     Професійні  права,  честь  і  гідність  адвоката охороняються законом.   Забороняється   будь-яке   втручання   в    адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і  технічних  працівників  адвокатських  об'єднань  відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть  бути допитані як свідки.

     Документи,  пов'язані  з  виконанням  адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи  вилученню  без  його  згоди. Забороняється   прослуховування   телефонних  розмов  адвокатів  у зв'язку   з   оперативно-розшуковою   діяльністю    без    санкції Генерального   прокурора  України,  його  заступників,  прокурорів Республіки Крим, області, міста Києва.

     Не може  бути  внесено  подання  органом  дізнання,  слідчим, прокурором,  а  також  винесено  окрему  ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі.

     Адвокату  гарантується  рівність  прав  з  іншими  учасниками процесу.

     Кримінальна  справа  проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором  України,  його  заступниками,  прокурорами Республіки   Крим,   області,   міста  Києва.  Адвоката  не  можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку  з  поданням  юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом. 

     Стаття 11. Соціальні права адвоката та його помічника 

     Адвокат та його помічник користуються правом на відпустку, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 

     Страхові внески  на  загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування сплачуються адвокатом та його помічником відповідно до закону. 

     Адвокат та його помічник мають право на надання їм усіх видів матеріального  забезпечення та соціальних    послуг    за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням  відповідно до закону.

(  Стаття  11  в  редакції  Закону  N  3108-IV  (  3108-1 5  )  від 17.11.2005 )

     Стаття 12. Оплата праці адвоката та його помічника 

     Оплата праці адвоката  здійснюється  на  підставі  угоди  між громадянином  чи  юридичною  особою  і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

     У разі участі адвоката у кримінальній справі за  призначенням та  при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість  оплата  праці  адвоката  здійснюється  за рахунок  держави  в  порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів України.  Порядок  призначення  адвоката  для  подання   юридичної допомоги    громадянам    визначається   кримінально-процесуальним законодавством.

     Якщо договір розривається достроково, оплата  праці  адвоката провадиться  за  фактично  виконану  роботу.  У  разі  неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об'єднанням,  внесена плата  повертається  їм  повністю  або  частково, а при виникненні спору - за рішенням суду.

     Порядок оплати праці помічника адвоката  визначається  угодою між  ним та адвокатом чи адвокатським об'єднанням. Заробітна плата помічника адвоката не може бути нижчою від встановленого  державою мінімального розміру заробітної плати. 

     Стаття 13. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії   адвокатури  та їх повноваження 

     Для  визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися   адвокатською   діяльністю,   вирішення   питань    про дисциплінарну   відповідальність   адвокатів  у  Республіці  Крим, областях, містах Києві та Севастополі  утворюються  строком  на  3 роки  кваліфікаційно-дисциплінарні  комісії адвокатури. Ці комісії утворюються у складі двох палат - атестаційної та дисциплінарної.

     Формування кваліфікаційно-дисциплінарних  комісій  адвокатури та  організаційне  забезпечення їх діяльності покладається на Раду Міністрів Республіки Крим, обласні та Київську  і  Севастопольську міські Ради народних депутатів.

     Атестаційна палата  утворюється у складі 11  членів,  до  неї входять  4  адвокати,  4  судді та по одному представнику від Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і  Севастопольської міських  Рад народних депутатів, управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської  і  Севастопольської  міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України.

     Рішення   про   видачу   свідоцтва  про  право  на  заняття адвокатською  діяльністю  або  про  відмову  у  видачі   свідоцтва приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості  членів  палати.  Особа,  яка  не  склала кваліфікаційні іспити, має  право складати їх повторно через рік.

     Дисциплінарна палата утворюється у складі 9  членів,  до  неї входять   5   адвокатів,  2  судді,  по  одному  представнику  від управління юстиції   Ради  Міністрів  Республіки  Крим,  обласної, Київської  і  Севастопольської  міської  державної  адміністрації, відділення  Спілки  адвокатів  України.  Рішення  про  притягнення адвоката  до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням  двома  третинами  голосів  від  загальної  кількості членів палати.

     У   роботі  кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії  з  правом дорадчого голосу  можуть  брати  участь  вчені-юристи  та  народні депутати.

     Рішення  про  відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською   діяльністю   або   на   притягнення   адвоката   до дисциплінарної  відповідальності  можуть  бути  оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

     Порядок  організації  і  діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії визначається Положенням про неї, яке затверджується Президентом України. 

     Стаття 14. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури 

     Вища кваліфікаційна комісія адвокатури  розглядає  скарги  на рішення  кваліфікаційно-дисциплінарних  комісій.  Вона  має  право скасовувати або  змінювати  рішення  кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.

     Вища   кваліфікаційна   комісія  адвокатури  утворюється  при Кабінеті  Міністрів  України.  До  складу  Вищої   кваліфікаційної комісії  адвокатури  входять  по  одному  представнику  від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного  Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.

     Порядок  діяльності  Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури регулюється Положенням  про  неї,  яке затверджується  Президентом України. 

     Стаття 15. Присяга адвоката України 

     При  видачі кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа, якій вручено це свідоцтво,  приймає  Присягу  адвоката  України  такого змісту: 

                           П Р И С Я Г А    адвоката України 

     Я,   ___________________________________________,  беручи  на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь:

     у    своїй    професійній   діяльності   суворо   додержувати законодавства України,  міжнародних  актів  про  права  і  свободи людини,   правил   адвокатської  етики,  з  високою  громадянською відповідальністю виконувати  покладені  на  мене  обов'язки,  бути завжди  справедливим  і  принциповим,  чесним  і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську  таємницю,  всюди  і  завжди  берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.

     Адвокат 

     ___________________________ (прізвище та ініціали) 

     "_"____________ 19__ року   

     Стаття 16. Дисциплінарна відповідальність адвоката 

     За  порушення  вимог  цього Закону, інших актів законодавства України, що  регулюють  діяльність  адвокатури,  Присяги  адвоката України           рішенням  дисциплінарної   палати кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії  до  адвоката  можуть  бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

     попередження;

     зупинення  дії  свідоцтва  про  право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

     анулювання  свідоцтва  про  право  на  заняття   адвокатською діяльністю.

     Рішення  про  накладення  дисциплінарного стягнення може бути оскаржено  до  Вищої  кваліфікаційної  комісії  адвокатури  або  в судовому порядку.

     Питання  про  дисциплінарну відповідальність адвоката - члена адвокатського об'єднання регулюється також  статутом  відповідного об'єднання. 

     Стаття 17. Припинення адвокатської діяльності 

     Адвокатська   діяльність   може   бути   припинена   рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної   комісії   адвокатури,   а   видане свідоцтво анульоване у випадках:

     засудження  адвоката  за  вчинення  злочину  - після набрання вироком законної сили;

     обмеження   судом   дієздатності   або   визнання    адвоката недієздатним;   

     {  Абзац  четвертий  статті  17  виключено на підставі Закону N 355-V ( 355 -16 ) від 16.11.2006 }  

     грубого   порушення   вимог   цього  Закону  та  інших  актів законодавства  України,  які  регулюють   діяльність   адвокатури, Присяги адвоката України. 

     Стаття 18. Відносини адвокатури з Міністерством юстиції  України, місцевими органами державного управління 

     Міністерство юстиції України:

     забезпечує  необхідне  фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката у  кримінальній  справі  за призначенням  та  при  звільненні  громадян  від  оплати юридичної допомоги;

     узагальнює адміністративні дані про адвокатську діяльність; (  Абзац  третій  частини  першої  статті  18  в  редакції  Закону N 3047-III ( 3047- 14 ) від 07.02.2002 )

     сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного  рівня адвокатів.

     Місцеві   органи   державного   управління   у   межах  своєї компетенції  сприяють  адвокатам  та  адвокатським  об'єднанням  у вирішенні  соціальних  питань,  надають  їм  в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють  пільги  щодо  орендної  плати  за використання приміщень тощо. 

     Стаття 19. Спілки та асоціації адвокатів 

     Адвокати   та   адвокатські   об'єднання   можуть  створювати регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації.

     Спілки  та   асоціації   адвокатів   представляють   інтереси адвокатів  у  державних  органах і об'єднаннях громадян, захищають соціальні  та  професійні  права адвокатів, здійснюють методичну і видавничу   роботу,   сприяють   підвищенню   професійного   рівня адвокатів,  можуть  створювати спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів.   

 Президент України                                                               Л.КРАВЧУК 

 м. Київ, 19 грудня 1992 року       N 2887-XII