Мы ВКонтакте

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 17 січня 1997 року N 8/97-ВР,
від 24 березня 1998 року N 201/98-ВР,
 від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
 діють по 31 грудня 2008 року)

Положення статті 7 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в частині щодо повернення заощаджень громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, відновлених та проіндексованих згідно з цим Законом в установах Ощадного банку України, залежно "від віку вкладника" та "інших обставин", а положення статті 8 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним)  

(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 10 жовтня 2001 року N 13-рп/2001)

 

Стаття 1. На підставі цього Закону встановлюються зобов'язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.

(частина перша статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Компенсації підлягають також грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років і які знаходились на рахунках цих установ не менше одного повного календарного року в період 1992 - 1995 років.

(частина друга статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Чинність цього Закону поширюється на іноземних громадян та осіб без громадянства, які за станом на 2 січня 1992 року мали заощадження в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України.

Частину четверту статті 1 виключено

(згідно із Законом
 України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Частину п'яту статті 1 виключено

(згідно із Законом
 України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Частину шосту статті 1 виключено

(згідно із Законом
 України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Стаття 2. Держава зобов'язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку.

Стаття 3. Встановити, що заощадження громадян, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону, відновлюються у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні за станом на 1 жовтня 1996 року.

Частину другу статті 3 виключено

(згідно із Законом України
 від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Стаття 4. Компенсація зазначених у частині першій статті 1 цього Закону заощаджень громадян проводиться в порядку, встановленому статтями 6 і 7 цього Закону, та гарантується державою в сумі, яка на 1 жовтня 1996 року становить 131,96 млрд. гривень, в тому числі:

     грошові заощадження                         -  121,90;

     страхові внески                             -    7,77;

     облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року  -    0,61;

     облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року  -    1,05;

     державні казначейські зобов'язання СРСР     -    0,21;

     сертифікати Ощадного банку СРСР                    -    0,42.

(стаття 4 в редакції
Закону України від 17.01.97 р. N 8/97-ВР)

Стаття 5. Установи Ощадного банку України на підставі цього Закону протягом грудня 1996 року - березня 1997 року проводять одноразову індексацію вкладів громадян. На проіндексовані суми, що знаходяться на позабалансовому рахунку Ощадного банку України, вкладнику видається ощадна книжка.

Стаття 6. Компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України починаючи з 1997 року та інших формах відповідно до діючого законодавства.

(частина перша статті 6 у редакції
 Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та у державні цінні папери:

облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, проводиться їх власникам в готівковій чи безготівковій формі після внесення в інформаційно-аналітичну систему "Реєстр вкладників заощаджень громадян" даних про них, необхідних для ідентифікації вкладника при відкритті рахунку. Обслуговування громадян, пов'язане з внесенням відповідних відомостей, здійснюється безоплатно.

(статтю 6 доповнено новою частиною другою
 згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

У межах одного бюджетного року проводиться виплата компенсації громадянину лише за одним рахунком.

(статтю 6 доповнено новою частиною третьою
 згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
 у зв'язку з цим частини другу - п'яту вважати
 відповідно частинами четвертою - сьомою)

Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею.

Порядок проведення компенсаційних виплат, в тому числі перерахування коштів з Державного бюджету України установам Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху визначається Кабінетом Міністрів України.

(частина п'ята статті 6 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Кабінет Міністрів України може залучати для проведення компенсаційних виплат позабюджетні кошти, в тому числі кошти, залучені до Державного бюджету України через спеціальні податки, встановлені законами України, а також від здійснення операцій з державними цінними паперами та залучення коштів з Офіційного валютного резерву Національного банку України.

Погашення відновлених заощаджень громадян, поміщених у цінні папери, здійснюється на загальних підставах відповідно до сум, визначених у Державному бюджеті України.

(стаття 6 в редакції
Закону України від 17.01.97 р. N 8/97-ВР)

Стаття 7. Заощадження повертаються поетапно, залежно від віку вкладника, суми вкладу, інших обставин, у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік.

Компенсаційні виплати в межах одного бюджетного року проводяться громадянам рівновеликими сумами у межах залишку проіндексованого вкладу за одним рахунком власника, за винятком випадку, передбаченого статтею 8 цього Закону.

(статтю 7 доповнено новою частиною другою
 згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
у зв'язку з цим частину другу
 вважати відповідно частиною третьою)

Перелік груп вкладників і черговість виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат згідно із статтею 8 цього Закону у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

(частина третя статті 7 в редакції
Закону України від 24.03.98 р. N 201/98-ВР)

(положення статті 7 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в частині щодо повернення заощаджень громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, відновлених та проіндексованих згідно з цим Законом в установах Ощадного банку України, залежно "від віку вкладника" та "інших обставин" згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10.10.2001 р. N 13-рп/2001)

 

 

 

 

 

 

Стаття 8. У разі смерті вкладника спадкоємці або інші особи, представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або громадських організацій, які взяли на себе організацію похорону, можуть у разі пред'явлення ощадної книжки вкладника або страхового свідоцтва та свідоцтва про смерть одержати в установах Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху за місцезнаходженням вкладу або страхового внеску частину проіндексованого вкладу чи страхового внеску для організації похорону та проведення необхідних відповідно до національних традицій поминально-ритуальних заходів, сума якої визначається Кабінетом Міністрів України.

(положення статті 8 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним),  згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10.10.2001 р. N 13-рп/2001)

 

 

 

(стаття 8 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 24.03.98 р. N 201/98-ВР,
 у редакції Закону України
 від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Стаття 81. Установити, що у 2008 році компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та у придбані на території України державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, проводиться їх власникам станом на 1 січня 2008 року в готівковій чи безготівковій формі в національній або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України у межах залишків на рахунках, але не більше 1000 гривень на вкладника в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими заощадженнями громадян понад розмір, встановлений в абзаці першому цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України в рахунок часткової сплати за купівлю товарів довготривалого використання, в тому числі житла, за встановленим Кабінетом Міністрів України переліком груп товарів.

(Закон доповнено статтею 81 згідно із
 Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Стаття 9. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.

 

 

Президент України

Л. КУЧМА

м. Київ
21 листопада 1996 року
N 537/96-ВР