Мы ВКонтакте

Проект

вноситься народними депутатами України: Грицаком В. М. (N 098), Коновалюком В. І. (N 083) 

 

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про поліцію

Цей Закон визначає правову основу та принципи діяльності поліції, її організаційну структуру, права та обов'язки співробітників поліції, порядок проходження служби в поліції, гарантії правового і соціального забезпечення співробітників поліції, а також порядок фінансування, матеріально-технічного забезпечення поліції.

Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поліція та її суспільне призначення

1. Поліція є системою озброєних правоохоронних органів держави, призначених для забезпечення в межах компетенції, визначеної Конституцією та законами України, охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та територіальних громад від протиправних посягань, боротьби зі злочинністю, а також охорони громадського порядку, власності та забезпечення громадської безпеки.

Стаття 2. Завдання поліції

1. Завданням поліції є реалізація державної політики в сфері захисту та охорони прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та територіальних громад від протиправних посягань, охорони громадського порядку, власності та забезпечення громадської безпеки.

2. У порядку та на підставах, визначених законами України, співробітники поліції можуть залучатися для участі у міжнародних миротворчих операціях в складі миротворчого персоналу.

Стаття 3. Правова основа діяльності поліції

1. Правову основу діяльності поліції становлять Конституція України, цей Закон, інші закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, а також міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 4. Залучення до виконання завдань поліції військовослужбовців державної служби правопорядку

1. До виконання завдань поліції по охороні громадського порядку, власності та забезпеченню громадської безпеки і боротьбі із злочинністю у випадках, встановлених законом, можуть залучатись військовослужбовці державної служби правопорядку.

2. Під час виконання особами, зазначеними в частині першій цієї статті, завдань поліції на них поширюються права, обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність співробітників поліції.

Розділ 2
ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦІЇ

Стаття 5. Дотримання прав та свобод людини і громадянина

1. При виконанні своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини і громадянина, встановлених Конституцією та законами України.

2. Обмеження прав та свобод фізичних осіб допускається виключно на підставах та у порядку, передбаченому законом, за умови, що без цього в кожному конкретному випадку не можуть бути виконані покладені на поліцію обов'язки.

3. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи фізичних осіб, негайно припиняється, якщо досягнута мета їх застосування або відпала подальша потреба в їх здійсненні.

4. У діяльності поліції категорично забороняється застосування тортур, катувань, жорсткого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження.

5. У своїй діяльності поліція не допускає будь-яких привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 6. Законність

1. Поліція діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Співробітники поліції при виконанні покладених на них завдань не мають права порушувати Конституцію та закони України із посиланням на службову, політичну, економічну доцільність, накази (доручення, розпорядження, вказівки тощо) вищестоящих органів, окремих начальників, посадових та службових осіб.

Стаття 7. Безперервність

1. Поліція забезпечує безперервне цілодобове виконання покладених на неї обов'язків, в тому числі у вихідні, святкові чи неробочі дні.

2. Кожна особа має право в будь-який час доби звернутися за допомогою до поліції.

3. Забороняється відмова в розгляді або відкладення розгляду звернення особи, яка звернулася до поліції за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів або прав, свобод та законних інтересів інших громадян, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та територіальних громад від протиправних посягань, з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.

Стаття 8. Відкритість та прозорість

1. Поліція забезпечує прозорість та відкритість для суспільства своєї діяльності в межах, визначених законом.

2. Поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськість про захист прав і свобод людини і громадянина, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, захист економіки та власності, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань, безпеки дорожнього руху.

3. Поліція забезпечує доступ до публічної інформації, володільцем якої вона є, шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, в інших засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; наданням інформації за запитами на інформацію, а також іншими способами поширення інформації.

4. Інформація з обмеженим доступом може бути оприлюднена (поширена) поліцією лише у випадках та у порядку, визначеному законами.

5. Доступ до приміщень, де знаходиться поліція, здійснюється в порядку, що визначається начальниками відповідних органів та підрозділів поліції.

6. З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності органи поліції можуть здійснювати їх акредитацію відповідно до законодавства. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводяться поліцією.

7. Органи поліції сприяють акредитованим журналістам, працівникам засобів масової інформації, здійсненню ними професійної діяльності; завчасно сповіщають їх про місце і час проведення публічних заходів; надають їм інформацію, призначену для засобів масової інформації, а також сприяють створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв'ю, отримання коментарів посадових і службових осіб.

Стаття 9. Єдиноначальність

1. Організація діяльності поліції будується на принципі єдиноначальності.

2. Кожен орган або підрозділ поліції очолює начальник, який призначається на посаду в порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства.

3. Кожен начальник самостійно приймає рішення з питань, віднесених до його компетенції, і несе персональну відповідальність за належну організацію роботи очолюваного ним органу або підрозділу поліції.

4. Начальники, яким співробітники поліції підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими.

5. Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником.

6. Кожен співробітник поліції підпорядкований по службі лише безпосередньому начальнику та вищестоящим прямим начальникам.

7. У кожного співробітника поліції може бути лише один безпосередній начальник.

Стаття 10. Відповідальність

1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, співробітниками поліції при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою на підставах та в порядку, встановленому Цивільним кодексом та законами України.

Розділ 3
ПОВНОВАЖЕННЯ ПОЛІЦІЇ

Стаття 11. Обов'язки поліції

1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань зобов'язана:

1) захищати, в тому числі із застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї, життя, здоров'я, власність, інші права, свободи та законні інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, інтереси держави та територіальних громад від злочинних та інших протиправних посягань;

2) вживати всіх можливих заходів з надання невідкладної, зокрема медичної, допомоги особам, які постраждали від кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їх життя та здоров'я;

3) забезпечувати в порядку, встановленому законодавством, безпеку осіб, взятих під захист, у разі надходження від них заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про загрозу їх життю, здоров'ю або майну;

4) вживати заходів для встановлення осіб, які не здатні через стан здоров'я, вік або інші обставини повідомити відомості про себе; встановлювати особу за невпізнаним трупом;

5) приймати від фізичних та юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та реєструвати (в тому числі в електронній формі) заяви, повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення, що вчинені або готуються, а також про інші події;

за зверненням осіб, які заявили або повідомили про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, а також в усіх випадках подачі заяви або повідомлення цими особами безпосередньо в органі поліції відповідні службові особи цього органу зобов'язані негайно видати таким особам письмовий документ про прийняття та реєстрацію їх заяви або повідомлення із зазначенням дати та часу їх отримання та номеру реєстрації;

здійснювати своєчасну перевірку заяв та повідомлень про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, та приймати за результатами перевірки рішення відповідно до закону;

письмово інформувати фізичних та юридичних осіб, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які подали заяву або повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події в письмовій формі або безпосередньо в органі поліції, про прийняті рішення за результатами їх перевірки та розгляду протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення, якщо інший строк не встановлений законом;

6) вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень;

7) у випадку отримання будь-якої інформації про вчинення кримінального, адміністративного правопорушення забезпечити негайне прибуття на місце їх вчинення з метою їх припинення;

8) припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

вживати заходів щодо усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб та громадській безпеці, що виникли внаслідок вчинення кримінального, адміністративного правопорушення;

документувати обставини вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або події;

забезпечувати охорону слідів кримінального, адміністративного правопорушення або події;

9) брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством;

10) розшукувати осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, передбачених законом;

11) забезпечувати в передбачених законом випадках виконання постанов слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

12) у випадках, передбачених законом, здійснювати провадження в справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на поліцію, приймати рішення про накладення адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання;

13) проводити криміналістичні дослідження в позасудовому провадженні за матеріалами оперативно-розшукової діяльності та у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

14) виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних, адміністративних правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;

15) проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення кримінальних, адміністративних правопорушень;

16) здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

17) в межах своєї компетенції, визначеної законом:

здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

вживати заходів щодо запобігання та припинення насильства в сім'ї, запобігання дитячій бездоглядності, правопорушенням серед дітей, а також соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі;

18) надавати допомогу органам державної влади та органам місцевого самоврядування, об'єднанням громадянам у проведенні профілактичних заходів, брати участь у правовому вихованні населення;

19) вживати заходів із забезпечення громадського порядку та безпеки на вулицях, площах, парках, скверах, стадіонах, вокзалах, аеропортах, морських та річкових портах, інших громадських місцях;

20) забезпечувати в порядку, встановленому законом, припинення проявів неповаги до суду, підтримання порядку в суді, а також охорону приміщень суду, виконання функції щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу;

21) здійснювати відповідно до законів державний контроль за додержанням фізичними та юридичними особами встановлених законодавством вимог у сфері безпеки дорожнього руху, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;

22) регулювати дорожній рух, здійснювати супроводження транспортних засобів у випадках, передбачених законодавством;

23) видавати відповідно до закону дозволи на рух окремих категорій транспортних засобів; у випадках, передбачених законом, видавати та погоджувати дозвільні документи в сфері безпеки дорожнього руху;

24) приймати іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії і видавати за наявності підстав, передбачених законодавством, посвідчення водія транспортного засобу; забезпечувати організацію та контроль за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, обліком суб'єктів підприємницької діяльності, що проводять зазначену діяльність;

25) здійснювати в установленому законодавством порядку, реєстрацію та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів; видавати відповідні реєстраційні документи;

26) вживати передбачені законом заходи до порушників правил дорожнього руху;

27) контролювати додержання законодавства у сфері міграції (імміграції та еміграції), в тому числі протидії нелегальній міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законом категорій мігрантів;

28) видавати відповідно до законодавства у тридцятиденний строк дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об'єктів, де вони зберігаються чи використовуються, стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазинів, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування; повідомляти у тридцятиденний строк про відмову у видачі зазначених дозволів; контролювати додержання правил, порядку та функціонування об'єктів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ;

29) здійснювати у встановленому законодавством порядку приймання, зберігання, та знищення вилученої, добровільно зданої або знайденої вогнепальної, газової, холодної та іншої зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин та пристроїв, наркотичних засобів або психотропних речовин;

30) надавати відповідно до закону практичну допомогу органам ветеринарної медицини в організації та здійсненні контролю і нагляду за виконанням вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин;

31) здійснювати охорону об'єктів права державної власності у випадках та порядку, встановлених законодавством, а також брати участь у взаємодії з Управлінням державної охорони України у здійсненні державної охорони;

32) здійснювати на договірних засадах охорону об'єктів недержавної форми власності, фізичних осіб, а також охорону громадського порядку під час проведення масових заходів комерційного характеру за кошти осіб, які їх проводять;

33) забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих і заарештованих осіб і зданих органам поліції документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів до повернення їх законним власникам.

34) здійснювати контроль у межах своєї компетенції, визначеної законом, за дотриманням вимог режиму радіаційної безпеки в спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення;

35) повідомляти відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування та об'єднанням громадян про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події, вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, врятування людей і подання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду;

36) брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;

37) сприяти забезпеченню відповідно до закону режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості;

38) доставляти у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;

39) виконувати в межах компетенції запити правоохоронних органів інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до закону та міжнародних договорів України.

2. Інші обов'язки можуть бути покладені на поліцію виключно законами.

Стаття 12. Права поліції

1. Поліція з метою виконання покладених на неї завдань і обов'язків має право:

1) вимагати від громадян, службових і посадових осіб припинення протиправних дій, а також дій, що перешкоджають здійсненню повноважень поліції, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб;

2) перевіряти у фізичних осіб документи, що підтверджують особу, в разі:

наявності підстав обгрунтовано підозрювати особу у вчиненні кримінального або іншого правопорушення;

наявності підстав обгрунтовано припускати, що особа перебуває в розшуку;

наявності підстав для затримання особи відповідно до цього Закону та інших законів.

У кожному випадку перевірки документів, що посвідчують особу, співробітник поліції зобов'язаний пояснити особі причину такої перевірки.

3) викликати фізичних осіб у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні;

4) в межах кримінального провадження та справ про адміністративні правопорушення, що перебувають в провадженні поліції, а також у зв'язку із перевіркою зареєстрованих в установленому порядку заяв та повідомлень про кримінальні, адміністративні правопорушення та події, розгляд яких віднесено до компетенції поліції, одержувати згідно з законом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, об'єднань громадян будь-які необхідні відомості, документи (їх копії), а також інші матеріали;

5) затримувати та тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях фізичних осіб на підставах та у порядку, визначеними цим Законом та іншими законами;

6) проводити огляд затриманих осіб, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, виявлені у таких осіб на підставах та в порядку, визначеними законом;

7) проводити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що перебувають в провадженні поліції;

8) за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора проводити або брати участь у проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні та виконувати ухвали слідчого судді, суду про привід учасників кримінального провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

9) застосовувати до особи електронні засоби контролю у випадках і порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

10) здійснювати оперативно-розшукові заходи на підставах та в порядку, визначеними законом;

11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, взяті під варту, підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, а також осіб, підданих адміністративному арешту;

12) проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попередження, виявлення, фіксування та розкриття правопорушень, розшуку осіб, які ухиляються від органів досудового слідства, суду, відбуття покарання, безвісно зниклих осіб та фіксування дій працівників поліції при виконанні ними службових обов'язків;

13) проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту в порядку, встановленому законом;

14) безперешкодно входити (проникати) у будь-який час доби в порядку, встановленому законом, в приміщення, в тому числі житлові, що належать фізичним або юридичним особам та оглядати їх з метою припинення кримінальних правопорушень, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

15) перебувати на земельних ділянках, в жилих будинках та житлових приміщеннях фізичних осіб за їхньою згодою, а також на земельних ділянках і в приміщеннях юридичних осіб з повідомленням про це їх адміністрації (керівництву) з метою забезпечення безпеки фізичних осіб, громадської безпеки, запобігання вчиненню кримінального правопорушення, виявлення і затримання осіб, які його вчинили або намагалися вчинити;

16) повідомляти з метою профілактичного впливу органам державної влади, об'єднанням громадян і громадськості за місцем проживання особи про факти вчинення нею адміністративних правопорушень;

17) вносити у передбачених законом випадках відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим та службовим особам, іншим юридичним особам обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

18) тимчасово обмежувати або забороняти у передбачених законом випадках доступ фізичних осіб на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей, затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, документування факту вчиненого правопорушення, а також в інших випадках, передбачених законом;

19) обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг для затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей; при проведенні публічних і масових заходів для забезпечення безпеки руху транспортних засобів і пішоходів, а також в інших випадках, передбачених законом.

20) вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху в разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів та вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод;

21) зупиняти та оглядати транспортні засоби, перевіряти у водіїв документи, які вони зобов'язані мати під час керування ними, в разі порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, для виконання покладених на поліцію завдань з боротьби зі злочинністю та в інших випадках, передбачених законом;

22) вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень правил утримання та експлуатації автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, у встановленому порядку видавати приписи на усунення виявлених порушень, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних робіт та здійснення інших заходів на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, якщо при цьому не додержуються вимоги щодо забезпечення громадської безпеки і безпеки дорожнього руху та його учасників;

23) вести оперативно-пошукові та криміналістичні обліки, оперативно-довідковий облік, облік адміністративних правопорушень та профілактичний облік правопорушників, документів, інші передбачені законодавством обліки, а також здійснювати обробку персональних даних в обсязі, структурі та порядку, що випливають із завдань та функцій, покладених на поліцію цим та іншими законами;

у межах компетенції складати статистичну інформацію, забезпечувати режим доступу до інформації відповідно до закону, надавати інформаційні послуги;

24) анулювати виданий юридичній особі або фізичній особі - підприємцю дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, у разі невиконання встановлених правил, порядку користування і поводження з ними або у разі недоцільності їх подальшого зберігання; вилучати при необхідності зазначені предмети, матеріали і речовини або опечатувати і закривати об'єкти, де вони зберігаються чи використовуються, стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазини, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування, до усунення порушень відповідних правил та порядку; анулювати дозволи на відкриття та функціонування об'єктів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ;

анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, видані громадянам, якщо вони порушують установлені правила, порядок їх зберігання чи використання, зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, страждають на психічні розлади, та в інших передбачених законодавством випадках;

оглядати за участю адміністрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців чи їх представників приміщення, де знаходяться зброя, спеціальні засоби індивідуального захисту та активної оборони, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також наркотичні, психотропні речовини, прекурсори, сильно діючі, отруйні лікарські засоби та сильнодіючі хімічні, отруйні та радіоактивні речовини і матеріали з метою перевірки додержання правил поводження з ними та їх використання;

оглядати зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та активної оборони, боєприпаси, що знаходяться у громадян, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання та використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також місця їх зберігання;

25) вилучати предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у порядку встановленому законодавством;

26) здійснювати сертифікацію зброї, боєприпасів, вибухових речовин, піротехнічних засобів, визначати відповідність технічного стану переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху;

27) розробляти, впроваджувати, застосовувати, обслуговувати комплексні системи технічного захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах поліції, виявляти та блокувати витік мовної та видової інформації з інформаційно-телекомунікаційних систем поліції;

28) проводити відповідно до цього та інших законів України перевірки дотримання законодавства юридичними та фізичними особами, контроль за дотриманням якого покладено на поліцію;

29) користуватися безоплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. Співробітники підрозділів поліції на транспорті у межах обслуговуваних дільниць, крім цього, мають право на безоплатний проїзд у поїздах, на річкових і морських суднах. Під час службових відряджень співробітники поліції мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту і розміщення в готелях при пред'явленні службового посвідчення і посвідчення про відрядження. У разі невідкладних службових поїздок вони забезпечуються квитками на проїзд незалежно від наявності місць;

30) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать фізичним та юридичним особам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування осіб, які вчинили кримінальне правопорушення або підозрюються в його вчиненні та їх доставлення в поліцію.

Відшкодування витрат за використання транспорту фізичних та юридичних осіб (крім транспортних засобів органів державної влади та органів місцевого самоврядування) здійснюється відповідно до закону. Витрати органів державної влади та органів місцевого самоврядування, пов'язані із наданням поліції транспортних засобів, відшкодуванню не підлягають.

31) користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безоплатно засобами зв'язку, що належать фізичним та юридичним особам;

32) користуватися безоплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб, які пропали безвісти, та з іншою метою, що пов'язана з необхідністю надання допомоги фізичним та юридичним особам у зв'язку з виконанням поліцією покладених на неї обов'язків;

33) матеріально і морально заохочувати громадян, які надають допомогу в охороні правопорядку та боротьбі із кримінальними правопорушеннями;

34) зберігати, носити і застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброю відповідно до закону;

35) видавати відповідно до закону особам, взятим під захист, у разі наявності загрози їх життю і здоров'ю зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та активної оборони та сповіщення про небезпеку;

36) звертатися у межах своєї компетенції із запитами до правоохоронних органів інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до законодавства, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних організацій поліції, членом яких є Україна.

37) надавати адміністративні та інші послуги відповідно до законодавства.

2. Особи, які без поважних причин відмовились надати допомогу працівникові поліції при здійсненні ним своїх повноважень, передбачених цим Законом, несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Стаття 13. Затримання поліцією фізичних осіб

1. Поліція затримує з подальшим утриманням в спеціально відведених для цього приміщеннях:

1) осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом;

2) осіб, які ухиляються від виконання адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, - до передачі в місце відбування адміністративного арешту, але не більш як на 24 години;

3) осіб, які вчинили втечу з-під варти, місць обмеження волі, де вони перебували на підставі рішень уповноважених органів та посадових осіб; психіатричних закладів та спеціалізованих лікувальних закладів, де вони трималися на підставі судових рішень, - до передачі їх представникам місць обмеження волі або відповідних лікувальних закладів;

4) осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складення протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин;

5) неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування в установленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на вісім годин;

6) осіб, які перебували у громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких - до їх витвереження;

7) військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;

8) осіб, які намагалися скоїти самогубство або мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;

9) іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - в порядку та на строки, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України;

10) осіб, які ухиляються від примусових заходів медичного характеру або примусового лікування, застосованих судом, - на строк, визначений законом;

11) осіб, які незаконно проникли або намагалися проникнути на охоронювані об'єкти, до встановлення особи але не більше ніж на 3 години.

2. У кожному випадку затримання особи співробітники поліції зобов'язані скласти протокол затримання, в якому зазначаються підстави, мотиви, дата, час, місце затримання, пояснення затриманої особи, час складання протоколу, посади та прізвища, ім'я та по-батькові співробітників поліції, які здійснювали затримання.

Бланк протоколу затримання повинен обов'язково містити перелік прав, які надаються затриманим особам Конституцією та законами.

Протокол підписується особою, яка його склала і затриманою особою. У випадку відмови затриманої особи підписати протокол про це робиться відповідний запис в протоколі, який посвідчується підписом особи, яка склала протокол.

Протокол затримання складається в двох примірниках, один з яких видається затриманій особі під підпис.

Форма бланку протоколу затримання затверджується Міністерством внутрішніх справ України.

3. При затриманні співробітники поліції зобов'язані повідомити затриманим особам підстави та мотиви такого затримання, роз'яснити права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, оскаржувати їх затримання в суді, відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника, а також інші права, встановлені статтями 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та законами України;

Про ознайомлення затриманих з їх правами та роз'яснення їм їх прав співробітниками поліції затримана особа зобов'язана розписатися в протоколі затримання.

4. Затримана особа має право здійснити один телефонний дзвінок з метою повідомлення своїх близьких родичів або близьких осіб про своє затримання та місце знаходження.

Співробітники поліції зобов'язані надати можливість затриманій особі здійснити телефонний дзвінок негайно але не пізніше, ніж протягом однієї години з моменту затримання.

Співробітники поліції надають можливість затриманій особі здійснити телефонний дзвінок з наявного у неї засобу зв'язку. У разі відсутності в затриманої особи засобу зв'язку співробітники поліції зобов'язані надати можливість здійснити телефонний дзвінок зі службового засобу зв'язку, що належить поліції, абоненту, який знаходиться на території України.

Про здійснення права на телефонний дзвінок затримана особа та співробітник поліції роблять власноручні записи в протоколі затримання, які скріплюють своїми підписами, із зазначенням номеру засобу зв'язку, з якого було здійснено телефонний дзвінок, та номеру засобу зв'язку, на який було здійснено телефонний дзвінок, а також прізвища, ім'я та батькові абонента, якому було здійснено телефонний дзвінок затриманою особою.

У разі відмови затриманої особи скористатися своїм правом на здійснення телефонного дзвінка співробітники поліції зобов'язані негайно, але не пізніш як через дві години після затримання повідомити про її місцеперебування родичам або близьким особам та в разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання. Про затримання іноземного громадянина органи поліції інформують посольство (консульство) іноземної держави, громадянином якої є затримана особа.

Право на телефонний дзвінок не надається і повідомлення про затримання не здійснюється у випадках, коли затриманими є особи, зазначені в пункті 4 частини першої цієї статті.

5. Органи поліції зобов'язані забезпечити затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію в межах своєї компетенції інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб.

У разі заявлення затриманими або заарештованими (взятими під варту) особами усної або письмової вимоги про залучення захисника співробітники поліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.

Про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт (взяття під варту) робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої (взятої під варту) особи.

6. Затримані особи перед поміщенням в спеціальні місця для затримання підлягають обов'язковому огляду, результати якого зазначаються в протоколі затримання. Співробітники поліції в разі необхідності вживають заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам.

7. Затримані особи тримаються в спеціально обладнаних для цього приміщеннях під цілодобовою охороною в умовах, що забезпечують безпеку їх життю та здоров'ю.

8. Поліція забезпечує харчування затриманих осіб три рази на добу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14. Проведення поліцією перевірок суб'єктів господарювання

1. Поліція має право проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції поліції.

2. Органи поліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарювання за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України.

3. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу поліції, мета, вид, підстави, посилання на нормативно-правові акти, перевірка додержання яких буде здійснена, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу поліції, які проводитимуть перевірку.

4. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності власноручного підпису керівника підрозділу поліції, скріпленого гербовою печаткою органу поліції та за наявності всіх реквізитів, зазначених в частині третій цієї статті.

5. Направлення на перевірку повинно бути вручено суб'єкту господарювання не пізніше ніж за десять днів до початку перевірки, а у випадках, передбачених законом, - безпосередньо перед її початком.

6. У випадку, коли направлення на перевірку не відповідає вимогам встановленим у частині третій цієї статті, або вручено з порушенням строків, встановлених у частині п'ятій цієї статті, суб'єкт господарювання має право не допустити органи поліції до проведення перевірки.

7. На підставі рішення суду в присутності понятих та керівників суб'єктів господарювання, щодо яких проводиться перевірка, поліція має право витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення суду - в присутності понятих та керівників суб'єктів господарювання щодо яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу поліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на строк не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.

У випадку перевищення вказаного строку опечатування, відповідні печатки (пломби, тощо) можуть бути порушені суб'єктом господарювання, якому належить опечатане майно, без притягнення до відповідальності.

8. За результатами проведеної перевірки працівники поліції, які здійснювали перевірку, зобов'язані скласти акт, один примірник якого обов'язково залишається суб'єкту господарювання, стосовно якого проводилася перевірка.

Стаття 15. Загальні умови застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї

1. Поліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.

2. Застосуванню фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян, в тому числі співробітників поліції.

3. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю громадян, в тому числі співробітників поліції, або збройного нападу чи збройного опору.

4. У разі неможливості уникнути застосування фізичної сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на поліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших осіб. При завданні шкоди поліція забезпечує надання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.

5. Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування співробітником поліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, співробітник поліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.

6. Перевищення повноважень по застосуванню фізичної сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність в порядку встановлену законом.

Стаття 16. Застосування заходів фізичного впливу

1. Співробітники поліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам поліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо співробітників поліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на поліцію обов'язків.

2. Поліція може направляти спеціальні підрозділи поліції для забезпечення проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів господарської діяльності лише за рішенням судді або суду.

3. Дозвіл на направлення спеціального підрозділу поліції надається лише у випадках, коли перевірка проводиться в рамках розслідування кримінальних справ.

4. Органам поліції забороняється використовувати фізичний та психологічний вплив для забезпечення проведення контролюючими органами планових та позапланових перевірок суб'єктів господарської діяльності, у тому числі шляхом демонстрації зброї, спеціальних засобів, погроз їх застосування.

5. Органам поліції забороняється направлення спеціальних підрозділів поліції для забезпечення проведення слідчих дій, використання при їх проведенні спеціальних засобів, що приховують зовнішність (масок для обличчя, шоломів тощо), а також демонстрація зброї чи спеціальних засобів, крім виняткових випадків під час проведення слідчої дії у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину та наявності достатніх підстав вважати, що проведенню слідчої дії буде чинитися фізичний опір чи іншим чином унеможливлено досягнення її мети. Дії, передбачені цією частиною статті, можуть бути здійснені лише з дозволу прокурора, крім невідкладних випадків, коли затримка в проведенні слідчої дії може призвести до неможливості досягнення її мети (у такому разі прокурор невідкладно повідомляється про здійснення відповідних дій).

Стаття 17. Застосування спеціальних засобів

1. Співробітники поліції мають право застосовувати спеціальні засоби індивідуального захисту, активної оборони та забезпечення спеціальних операцій.

2. Спеціальні засоби активної оборони та забезпечення спеціальних операцій (наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби тощо) можуть бути застосовані в таких випадках:

1) для захисту фізичних осіб і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

2) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди та транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;

4) для затримання і доставки в поліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені особи чинять опір співробітникам поліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;

5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;

6) для припинення опору співробітникові поліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;

7) для звільнення заручників.

2. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

3. Спеціальні засоби, які дозволяється використовувати поліції, а також правила їх застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 18. Застосування вогнепальної зброї

1. Співробітники поліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

1) для захисту фізичних осіб від нападу, що загрожує їх життю та здоров'ю, а також звільнення заручників;

2) для відбиття нападу на співробітника поліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, жилі приміщення фізичних осіб, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від форми власності, а також звільнення їх у разі захоплення;

4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;

5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю та здоров'ю співробітника поліції чи інших осіб;

6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю фізичних осіб, в тому числі співробітника поліції;

7) для усунення перешкод при проникненні до приміщень, на об'єкти та території, якщо використання інших засобів на даний момент неможливе або їх застосування не призвело до очікуваного результату, і є при цьому є реальна загроза настання тяжких наслідків в разі негайного не проникнення до вказаних місць.

2. Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

3. Співробітники поліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю фізичних осіб, в тому числі співробітника поліції.

Стаття 19. Гарантії особистої безпеки озброєного співробітника поліції

1. Співробітник поліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинців чи інших правопорушників або осіб, яких співробітник поліції запідозрив у вчиненні кримінальних чи адміністративних правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб, співробітник поліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

2. Спроба особи, яку затримує співробітник поліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дають співробітникові поліції право застосувати вогнепальну зброю.

Розділ 4
СТРУКТУРА ТА УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЄЮ

Стаття 20. Загальна структура поліції

1. Поліція входить до системи Міністерства внутрішніх справ України.

2. Для організації централізованого управління з виконання покладених на поліцію завдань в складі апарату Міністерства внутрішніх справ України створюється Департамент поліції.

3. До загальної структури поліції також входять Головні управління та Управління поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті; міські, районні, районні в містах, міжрайонні управління (відділи), лінійні управління, відділи, відділення, пункти поліції.

4. Головні управління, управління, відділи, відділення та пункти поліції, зазначені в частині третій цієї статті є відповідно територіальними та на транспорті органами Міністерства внутрішніх справ України (далі - органи поліції).

5. До загальної структури поліції входять навчальні заклади, науково-дослідні установи та установи забезпечення діяльності поліції.

6. Загальна чисельність поліції визначається Верховною Радою України.

7. Загальна чисельність Департаменту поліції визначається в установленому законодавством порядку.

8. Органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності поліції і коштів, передбачених на утримання поліції, ліквідуються, реорганізовуються за поданням Міністра внутрішніх справ України рішенням Кабінету Міністрів України.

9. Міністр внутрішніх справ України має право за погодженням із Кабінетом Міністрів України утворювати, ліквідовувати, реорганізовувати структурні підрозділи Департаменту поліції, що не мають статусу юридичної особи.

10. Навчальні заклади (крім вищих навчальних закладів) та установи поліції створюються, ліквідуються та реорганізовуються наказами Міністра внутрішніх справ України.

11. Вищі навчальні заклади поліції створюються, ліквідуються та реорганізовуються відповідно до законодавства про вищу освіту.

Стаття 21. Організаційна структура поліції

1. До складу поліції входять служби кримінальної поліції, поліції громадської безпеки, транспортної поліції, досудового слідства, державної охорони, внутрішньої безпеки, служби забезпечення та експертно-криміналістична служба, а також Українське бюро Інтерполу в Україні.

2. Структура органів поліції, навчальних закладів та науково-дослідних установ поліції затверджується Міністром внутрішніх справ України за поданням начальника Департаменту поліції.

4. Положення про Департамент поліції, Головні управління та Управління поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті затверджується Міністром внутрішніх справ України.

5. Положення про міські районні, районні в містах, міжрайонні управління (відділи), лінійні управління, відділи, відділення, пункти поліції затверджуються уповноваженими посадовими особами, визначеними Міністром внутрішніх справ України.

6. Положення (статути) навчальних закладів та науково-дослідних установ поліції затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до чинного законодавства.

Стаття 22. Управління поліцією

1. Загальне керівництво поліцією в межах повноважень, визначених законами України, здійснює Міністр внутрішніх справ України.

2. Міністр внутрішніх справ України:

1) забезпечує формування державної політики у сфері охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та територіальних громад, від протиправних посягань, боротьби зі злочинністю, а також охорони громадського порядку, власності та забезпечення громадської безпеки, контролює її реалізацію поліцією;

2) визначає пріоритети роботи поліції та шляхи виконання покладених на поліцію завдань;

3) в межах компетенції організовує та контролює виконання поліцією Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

4) представляє та захищає інтереси поліції у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

5) забезпечує розробку та видання Міністерством внутрішніх справ України нормативно-правових та розпорядчих актів з питань діяльності поліції, врегулювання яких віднесено до компетенції Міністерства;

6) забезпечує виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України, в частині, що стосуються питань діяльності поліції;

7) затверджує положення про Департамент поліції, призначає на посаду та звільняє з посади начальника Департаменту поліції та його заступників;

8) вносить Кабінету Міністрів України подання про утворення в межах граничної чисельності співробітників поліції і коштів, передбачених на утримання поліції, ліквідацію, реорганізацію територіальних органів поліції як юридичних осіб публічного права, затверджує положення про них; за погодженням із Кабінетом Міністрів України утворює, ліквідовує, реорганізовує структурні підрозділи Департаменту поліції, що не мають статусу юридичної особи;

9) утворює, ліквідовує, реорганізовує заклади та установи поліції, крім випадків, передбачених законом, затверджує їх положення (статути), здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, закріпленими за органами, закладами та установами поліції;

10) за поданням начальника Департаменту поліції затверджує структуру органів, закладів та установ поліції;

11) за поданням начальника Департаменту поліції призначає на посади і звільняє з посад керівників та заступників керівників Головних управлінь та Управлінь поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті, науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів поліції;

12) забезпечує належний обмін інформацією між поліцією та іншими правоохоронними органами, а також іншими державними органами та органами місцевого самоврядування;

13) приймає рішення щодо проведення перевірок діяльності Департаменту поліції, а також органів, закладів та установ поліції;

14) скасовує повністю чи в окремій частині акти начальника Департаменту поліції та органів поліції, крім випадків, передбачених законом;

15) призначає службові розслідування стосовно начальника Департаменту поліції та його заступників, інших співробітників поліції у випадку порушення ними службової дисципліни;

16) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Департаменту поліції та його заступників;

17) вносить подання щодо представлення в установленому порядку співробітників поліції до відзначення державними нагородами України;

18) присвоює в установленому порядку спеціальні звання старшого начальницького складу поліції начальнику Департаменту поліції та порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння співробітникам поліції спеціальних звань вищого начальницького складу поліції;

19) залучає співробітників апарату та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, а за згодою керівників - державних службовців та працівників інших міністерств, центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до розгляду питань, що стосуються діяльності поліції;

20) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство внутрішніх справ України, на утримання та забезпечення діяльності поліції;

21) дає обов'язкові для виконання начальником Департаменту поліції доручення;

22) здійснює інші повноваження відповідно до Конституції України, цього та інших законів, а також актів Президента України та Кабінету Міністрів України.

2. Перший заступник Міністра внутрішніх справу України, заступник Міністра внутрішніх справ України (в разі введення такої посади) та заступник Міністра внутрішніх справ України - керівник апарату виконують завдання з керівництва поліцією в межах своїх повноважень, визначених законами України, та обов'язків, визначених Міністром внутрішніх справ України відповідно до закону.

3. Безпосереднє керівництво поліцією здійснює начальник Департаменту поліції Міністерства внутрішніх справ України, який несе персональну відповідальність перед Міністром внутрішніх справ за виконання завдань, покладених на поліцію. Начальником Департаменту поліції може бути призначена особа, яка має вищу юридичну освіту, прослужила в поліції (правоохоронних органах) не менше десяти років, з них не менше п'яти років на керівних посадах, та має спеціальне звання не нижче майора поліції.

4. Начальник Департаменту поліції є прямим начальником для всіх співробітників поліції незалежно від їх посад та спеціальних звань поліції.

5. Начальник Департаменту поліції у своїй діяльності безпосередньо підпорядкований Міністру внутрішніх справ України, який є для нього безпосереднім начальником.

6. Заступники начальника Департаменту поліції здійснюють повноваження відповідно до затвердженого начальником Департаменту поліції розподілу обов'язків, якщо інше не передбачено законом.

У разі тимчасової відсутності начальника Департаменту поліції чи неможливості здійснювати ним своїх повноважень з інших причин його обов'язки виконує один із заступників відповідно до встановленого начальником Департаменту розподілу обов'язків.

7. Керівництво діяльністю Головних управлінь та Управлінь поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті; міських, районних, районних в містах, міжрайонних управлінь (відділів), лінійних управлінь, відділів, відділень, пунктів поліції, а також закладами та установами поліції здійснюється керівниками цих органів, закладів та установ.

Розділ 5
ПРАВОВИЙ СТАТУС СПІВРОБІТНИКІВ ПОЛІЦІЇ

Стаття 23. Співробітник поліції

1. Співробітником поліції є громадянин України, який склав Присягу співробітника поліції, проходить службу на відповідних посадах в органах поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

2. Співробітнику поліції видаються службове посвідчення та спеціальний жетон, зразки та порядок видачі яких затверджуються Міністром внутрішніх справ України.

Стаття 24. Формений одяг співробітників поліції

1. Співробітники поліції мають єдину форму одягу, що їм видається безкоштовно в органах, закладах та установах поліції, де вони проходять службу.

2. Зразки предметів форменого обмундирування співробітників поліції затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. На форменому обмундируванні співробітника поліції повинні бути номер службового жетону, а також інші знаки розрізнення, які дозволять ідентифікувати співробітника поліції.

4. Правила носіння та норми належності форменого обмундирування співробітників поліції затверджуються Міністром внутрішніх справ України.

5. Використання спеціальних звань, відзнак, форменого одягу і службового посвідчення співробітника поліції особою, яка не є співробітником поліції, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до закону.

Стаття 25. Основні обов'язки співробітника поліції

1. Співробітник поліції зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції України;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, наказів своїх начальників, своїх посадових (функціональних) обов'язків;

3) поважати і дотримувати прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та свобод юридичних осіб;

4) надавати невідкладну, зокрема медичну, допомогу особам, які постраждали від злочинів та інших правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їх життя та здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього начальника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

2. Співробітник поліції на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий орган поліції.

3. При зверненні до фізичної особи співробітник поліції зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення.

Стаття 26. Основні права співробітника поліції

1. Співробітник поліції має право:

1) забезпечуватися належними умовами для виконання покладених на нього службових обов'язків;

2) отримувати в органах поліції в установленому порядку інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, та матеріали, необхідні для належного виконання покладених на нього обов'язків;

3) користуватися правами представника влади, які передбачені цим Законом; в разі виявлення правопорушення або події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, співробітник поліції на території України може користуватися правами, передбаченими пунктами 1, 2, 6, 17, 24 (за винятком права знищувати предмети, речі та документи), 26 (в частині безплатного користування всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом), 27, 28, 31 частини першої статті 12 цього Закону незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу.

4) своєчасно і повно отримувати грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства та умов контракту;

5) в повному обсязі користуватися гарантіями соціального та правового захисту, які передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

6) захищати свої права, свободи та законні інтереси всіма способами, які передбачені законом.

Стаття 27. Обмеження, пов'язані зі службою в поліції

1. На співробітників поліції поширюються обмеження, встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", цим та іншими Законами.

2. Не може бути співробітником поліції:

1) особа визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою на підставі рішення суду, що набрало законної сили;

2) особа, що була засуджена за вчинення кримінального правопорушення на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили;

3) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав;

4) особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних корупційних правопорушень;

5) особа, що відмовляється від процедури спеціальної перевірки при прийнятті на службу в поліцію або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо виконання службових обов'язків цієї особи потребує наявності такого допуску;

6) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

7) особа, яка втратила громадянство України, має громадянство (підданство) іноземної держави або особа без громадянства;

8) особа, яка надала завідомо неправдиві відомості при прийнятті на службу до поліції.

3. Співробітникам поліції забороняється бути членом будь-яких політичних партій, а також інших громадських організацій, що мають політичну мету.

4. Співробітникам поліції забороняється організовувати страйки та брати в них участь.

5. За співробітниками поліції зберігаються всі права, передбачені для громадян України Конституцією та законами України за винятком обмежень, передбачених законом.

6. Додаткові обов'язки на співробітників поліції, пов'язані із проходженням ними служби в поліції, можуть бути покладені виключно законом.

Стаття 28. Гарантії професійної діяльності співробітника поліції

1. Співробітник поліції при виконанні покладених на поліцію обов'язків та реалізуючи надані поліції права є представником влади.

2. Законні вимоги співробітника поліції є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

3. Співробітник поліції при виконанні покладених на нього обов'язків зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4. Співробітник поліції при виконанні покладених на нього обов'язків підпорядковується тільки своїм безпосередньому та прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у випадках передбачених законом, не вправі втручатися в законну діяльність співробітника поліції.

5. Співробітник поліції не зобов'язаний давати будь-які пояснення з приводу справ та матеріалів, які перебувають у нього в провадженні, а також надавати їх для ознайомлення, крім випадків і в порядку, передбаченому законом.

6. Ніхто не має права покласти на співробітника поліції виконання обов'язків, не передбачених законом.

7. Втручання в діяльність співробітника поліції, перешкоджання виконанню співробітником поліції його службових обов'язків, невиконання законних вимог співробітника поліції, будь-які інші протиправні дії відносно співробітника поліції тягнуть за собою відповідальність відповідно до закону.

8. Правопорушення щодо особи, звільненої зі служби в поліції, членів його сім'ї, вчинені у зв'язку з його попередньою службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність відповідно до закону.

9. У разі затримання співробітника поліції за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його тримають у призначених для цього установах окремо від інших категорій осіб.

Стаття 29. Відповідальність співробітників поліції

1. У разі вчинення протиправних діянь співробітники поліції несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

2. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, співробітниками поліції при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується відповідно до закону.

Розділ 6
СПЕЦІАЛЬНІ ЗВАННЯ СПІВРОБІТНИКІВ ПОЛІЦІЇ

Стаття 30. Види спеціальних звань співробітників поліції

1. Встановлюються такі спеціальні звання співробітників поліції:

1) спеціальні звання рядового складу:

рядовий поліції;

2) спеціальні звання молодшого начальницького складу:

молодший сержант поліції;

сержант поліції;

старший сержант поліції;

3) спеціальні звання середнього начальницького складу;

молодший лейтенант поліції;

лейтенант поліції;

старший лейтенант поліції;

капітан поліції;

4) спеціальні звання старшого начальницького складу:

майор поліції;

підполковник поліції;

полковник поліції;

5) спеціальні звання вищого начальницького складу поліції:

генерал-майор поліції;

генерал-лейтенант поліції;

генерал-полковник поліції.

2. Граничні спеціальні звання рядового, молодшого, середнього, старшого начальницького складу за штатними посадами встановлюються Міністром внутрішніх справ.

3. Граничні спеціальні звання поліції вищого начальницького складу за штатними посадами встановлюються Президентом України.

4. Граничне спеціальне звання генерал-полковник поліції встановлюється виключно за посадою начальника Департаменту поліції Міністерства внутрішніх справ України.

Стаття 31. Присвоєння первинних спеціальних звань поліції

1. Первинні звання рядового та молодшого начальницького складу поліції присвоюються начальниками органів поліції, керівниками навчальних закладів та науково-дослідних установ поліції, які приймають рішення про прийняття на службу до поліції одночасно з рішенням про прийняття на службу та призначення на посаду.

2. Первинні спеціальні звання середнього та старшого начальницького складу поліції присвоюються начальником Департаменту поліції в порядку визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

3. Первинні спеціальні звання вищого начальницького складу поліції присвоюються Президентом України.

4. Громадянам вперше прийнятим на службу до поліції присвоюється звання рядового поліції, якщо відсутні передбачені цим Законом підстави для присвоєння іншого спеціального звання.

5. Громадянам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, після прийняття на службу в поліції та призначення на посади, що заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу поліції, присвоюється первинне спеціальне звання молодшого лейтенанта поліції.

6. Громадянам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста, магістра, після прийняття на службу в поліції та призначення на посади, які заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу поліції, присвоюється первинне спеціальне звання лейтенанта поліції.

7. Військовослужбовцям та громадянам, які мають військові або спеціальні звання, класні чини, при прийнятті на службу до поліції присвоюються первинні спеціальні звання поліції відповідні наявним в них військовим або спеціальним званням, класним чинам.

8. Громадянам, які були звільнені зі служби в поліції, при повторному прийнятті на службу присвоюється спеціальне звання поліції, яке вони мали на момент звільнення.

Стаття 32. Присвоєння чергових спеціальних звань поліції

1. Чергові спеціальні звання співробітникам поліції присвоюються після закінчення строку вислуги в попередньому званні, якщо інше не передбачено цим Законом, за умови відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому займаною штатною посадою, відсутності не знятих дисциплінарних стягнень та позитивній характеристиці безпосереднього начальника.

2. Чергове спеціальне звання молодшого лейтенанта поліції присвоюється:

1) співробітникам поліції з числа осіб рядового і молодшого начальницького складу, які без відриву від служби здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр та призначені на посади, що заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу поліції;

2) співробітникам поліції з числа осіб рядового і молодшого начальницького складу, які заочно навчаються на останньому курсі вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра та вище, і призначені на посади, які заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу поліції.

3. Чергове спеціальне звання лейтенанта поліції присвоюється:

1) молодшим лейтенантам поліції, в яких закінчився строк вислуги у цьому званні відповідно до частини першої цієї статті;

2) молодшим лейтенантам поліції, які після закінчення вищого навчального закладу набули кваліфікацію бакалавра, магістра;

3) курсантам і слухачам - випускникам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, які набули кваліфікацію бакалавра;

4) співробітникам поліції з числа осіб рядового і молодшого начальницького складу поліції, які без відриву від служби закінчили вищі навчальні заклади та набули кваліфікацію не нижче бакалавра та призначені на посади, що заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу поліції.

4. Курсантам - випускникам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, які набули кваліфікацію спеціаліста або магістра і отримали диплом з відзнакою, начальник Департаменту поліції має право присвоїти чергове спеціальне звання старшого лейтенанта поліції.

5. Чергові спеціальні звання поліції мають право присвоювати:

1) начальники головних управлінь та управлінь поліції в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, областях, місті Севастополі та на транспорті, науково-дослідних установ, ректори вищих навчальних закладів поліції та прирівняні до них начальники - спеціальні звання поліції молодшого, середнього, старшого начальницького складу поліції до підполковника поліції включно співробітникам, щодо яких вони є безпосередніми або прямими начальниками;

2) начальник Департаменту поліції - спеціальні звання поліції молодшого, середнього, старшого начальницького складу поліції до полковника поліції включно;

3) Міністр внутрішніх справ України - спеціальні звання поліції старшого начальницького складу поліції до полковника поліції включно начальнику Департаменту поліції;

4) Президент України - спеціальні звання поліції вищого начальницького складу поліції.

Стаття 33. Строки вислуги в спеціальних званнях поліції

1. Встановлюються такі строки вислуги в спеціальних званнях поліції:

молодший сержант поліції

1 рік

сержант поліції

5 років

молодший лейтенант поліції

1 рік

лейтенант поліції

5 років

старший лейтенант поліції

5 років

капітан поліції

5 років

майор поліції

5 років

підполковник поліції

7 років

2. Строки вислуги в званнях рядового поліції, старшого сержанта поліції та полковника поліції не встановлюються.

3. Строк вислуги в спеціальному званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння звання.

4. Співробітникам поліції, пониженим в спеціальному званні на один ступінь, строк вислуги для присвоєння чергового спеціального звання починає обраховуватися з дня видання наказу по особовому складу про пониження в попередньому спеціальному званні на один ступінь.

5. Співробітникам поліції, які були повторно прийняті на службу до поліції, до вислуги років в спеціальному званні зараховується строк вислуги в званні до звільнення зі служби.

6. Співробітникам поліції, поновленим в спеціальному званні у зв'язку із скасуванням як незаконного наказу про присвоєння спеціального звання, до вислуги років для отримання чергового спеціального звання зараховується строк вислуги в спеціальному званні, що було їм присвоєно внаслідок видання незаконного наказу, а також строк вислуги в наявному спеціальному званні до видання незаконного наказу.

7. Чергові спеціальні звання начальницького складу поліції до полковника поліції включно слухачам (в тому числі, аспірантам (ад'юнктам) і докторантам) вищих навчальних закладів поліції присвоюються під час навчання після закінчення встановленого строку вислуги у спеціальному званні в разі відповідності чергового спеціального звання званню, передбаченому останньою штатною посадою, яку вони займали перед вступом до навчального закладу, аспірантури (ад'юнктури) чи докторантури без урахування наступних змін (підвищення чи пониження), внесених до штату за цією посадою.

8. Присвоєння чергових спеціальних звань співробітникам поліції, прикомандированим або відрядженим із залишенням в кадрах Міністерства внутрішніх справ до інших органів державної влади (установ, організацій), органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, здійснюється за поданням керівників зазначених органів (установ, організацій) з додержанням вимог, передбачених цим Законом, за умови відповідності чергового спеціального звання спеціальному званню, передбаченого останньою займаною штатною посадою, яку співробітник займав до відрядження.

Стаття 34. Присвоєння спеціальних звань достроково та присвоєння спеціального звання, на один ступінь вище від звання, передбаченого займаною штатною посадою

1. Достроково спеціальні звання можуть присвоюватися в порядку заохочення після закінчення не менш половини встановленого строку вислуги у спеціальному званні (в разі дострокового присвоєння спеціального звання посмертно - незалежно від строку вислуги в попередньому спеціальному званні та займаній штатній посаді) та в разі відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому займаною штатною посадою.

2. Чергові спеціальні звання поліції на один ступінь вище від спеціального звання, передбаченого займаною штатною посадою, можуть присвоюватися в порядку заохочення після закінчення не менш ніж півтора строку вислуги за попереднім спеціальним званням.

Зазначене в цій частині положення не поширюється на випадки, коли спеціальним званням, передбаченим штатною посадою, є спеціальне звання старшого сержанта поліції.

3. Підстави та порядок застосування заохочення у вигляді дострокового присвоєння спеціального звання та присвоєння спеціального звання, на один ступінь вище від звання, передбаченого займаною штатною посадою, визначаються Дисциплінарним статутом поліції.

4. Співробітникам поліції, які звільняються зі служби за віком або за станом здоров'я, мають вислугу 25 років і більше в календарному обчисленні, після закінчення встановленого строку вислуги в наявному спеціальному званні за поданням прямих начальників може бути присвоєно чергове спеціальне звання поліції на один ступінь вище від спеціального звання, передбаченого займаною посадою, до підполковника поліції включно.

Стаття 35. Пониження та позбавлення спеціальних звань поліції

1. Співробітник поліції може бути понижений в спеціальному званні на один ступінь внаслідок застосування відповідного дисциплінарного стягнення на підставах і в порядку, встановленими Дисциплінарним статутом поліції.

2. Співробітникам поліції, пониженим в спеціальному званні на один ступінь, чергові спеціальні звання присвоюються в порядку, передбаченому цим Законом.

3. Співробітники поліції можуть бути позбавлені спеціального звання за вчинення кримінального правопорушення на підставі вироку суду, що набрав законної сили.

4. Наказ про присвоєння спеціального звання поліції, виданий з порушенням вимог, передбачених цим Законом, підлягає скасуванню незалежно віл часу, що пройшов з моменту його видання, наказом начальника органу поліції, який видав такий наказ (його наступника), наказом вищестоящого начальника або на підставі рішення суду.

5. Указ Президента України про присвоєння спеціального звання поліції, виданий з порушенням вимог, передбачених цим Законом, підлягає скасуванню незалежно від часу, що пройшов з моменту його видання, Указом Президента України або на підставі рішення суду.

6. Співробітник поліції, якому було присвоєно спеціальне звання внаслідок видання незаконного наказу, підлягає поновленню спеціальному званні, яке він мав до видання наказу, незалежно від його вини у виданні незаконного наказу та подальшого присвоєння спеціальних звань.

7. У разі якщо на момент видання наказу про скасування наказу про присвоєння спеціального звання, співробітник поліції має повну вислугу років для присвоєння чергового спеціального звання, йому має бути присвоєно чергове спеціальне звання за умови дотримання вимог, передбачених цим Законом.

Розділ 7
ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ПОЛІЦІЇ

Стаття 36. Служба в поліції та її види

1. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності співробітників поліції з виконання покладених на поліцію завдань.

2. Час проходження служби в поліції зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

3. Співробітники поліції проходять службу в поліції виключно на контрактній основі.

4. Встановлюються наступні види служби в поліції:

1) служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів поліції;

2) служба за контрактом рядового і молодшого начальницького складу поліції;

3) служба за контрактом середнього, старшого і вищого начальницького складу поліції.

5. Встановлення, зміна або припинення правових відносин співробітників поліції, які проходять службу (зокрема, присвоєння та позбавлення спеціального звання, пониження та поновлення у спеціальному званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення зі служби, залишення на службі понад граничний вік перебування на службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку), оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

6. Право видавати накази по особовому складу надається керівникам органів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законодавством та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

7. Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження служби в поліції встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 37. Правове регулювання служби в поліції

1. Відносини з проходження служби в поліції регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання проходження служби в поліції.

2. Дія трудового законодавства України поширюється на відносини з проходження служби поліції, що не врегульовані цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання проходження служби в поліції.

Стаття 38. Прийняття на службу до поліції

1. На службу до поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 35 років незалежно від статі, раси, національності, походження, майнового стану, релігійних переконань, які володіють державною мовою, мають освіту не нижче повної середньої і здатні за своїми особистими та діловими якостями, фізичною підготовкою та станом здоров'я виконувати обов'язки поліції.

2. До вищих навчальних закладів поліції можуть бути прийняті громадяни України, яким станом на 31 грудня року вступу до навчального закладу виповниться 17 років та які мають повну середню освіту.

3. Вимоги щодо рівня фізичної підготовки для співробітників поліції та громадян України, які поступають на службу до поліції, затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.

4. На службу до поліції незалежно від наявних особистих та ділових якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я не можуть бути прийняті особи у випадках, передбачених частиною другою статті 27 цього Закону, а також:

1) особи, до яких застосовувалося адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту;

2) особи, які протягом останніх дванадцяти місяців, що передують прийняттю на службу до поліції, двічі і більше притягалися до адміністративної відповідальності;

3) особи, відносно яких здійснюється досудове розслідування, а також особи які є підозрюваними, обвинуваченими (підсудними);

4) особи, які відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень, виконувати обов'язки встановлені для співробітників поліції цим та іншими законами;

5) особи, які відмовляються укладати контракт в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 39. Перевірка кандидата на службу в поліції

1. Громадяни України, які виявили бажання поступити на службу в поліцію, з метою визначення стану їх здоров'я зобов'язані пройти медичні обстеження військово-лікарськими комісіями Міністерства внутрішніх справ, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне дослідження, дослідження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

2. Стосовно осіб, які претендують на прийняття на службу в поліції проводиться спеціальна перевірка, порядок проведення якої визначається законодавством.

3. Рішення про можливість прийняття особи на службу в поліції приймає керівник органу, закладу, установи поліції на підставі аналізу висновків військово-лікарської комісії, результатів перевірки рівня фізичної підготовки, результатів психофізіологічного дослідження, досліджень на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності, результатів спеціальної перевірки, інших даних отриманих під час вивчення та спеціальної перевірки кандидата на службу в поліції.

Стаття 40. Первинна підготовка співробітників поліції

1. Громадяни, які вперше прийняті на службу до поліції, в обов'язковому порядку підлягають направленню до навчальних закладах поліції первинну підготовку до служби в поліції з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання обов'язків поліції (користування зброєю, спеціальними засобами, вивчення прийомів рукопашного бою, тактики дій в особливих ситуаціях тощо).

Положення цієї статті не поширюються на курсантів вищих навчальних закладів поліції.

2. Порядок і умови проходження первинної підготовки визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

3. Співробітники поліції після закінчення курсу первинної підготовки складають іспити за відповідними навчальними програмами, що затверджуються Міністерством внутрішніх справ України, та повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони були направлені для проходження первинної підготовки.

4. Співробітники поліції, які відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну підготовку, до закінчення навчання, повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони прибули на навчання, для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції.

Рішення про відрахування співробітників поліції з навчальних закладів, де вони проходили первинну підготовку приймається керівниками цих навчальних закладів.

5. Співробітники поліції, які після закінчення курсу первинної підготовки склали іспити і отримали незадовільні оцінки, підлягають звільненню зі служби в поліції на підставі пункту "е" частини другої статті 48 цього Закону.

Співробітники поліції, які достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну підготовку, за станом здоров'я або через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання підлягають звільненню зі служби в поліції на підставі пунктів "е" або "з" частини другої статті 48 цього Закону.

Працівникам поліції, які через хворобу достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну підготовку, надається можливість повторного зарахування на курси після одужання.

6. Забороняється залучати співробітників поліції, які не пройшли первинну підготовку для служби в поліції (в тому числі співробітників поліції, зазначених в частині п'ятій цієї статті) до виконання обов'язків поліції, пов'язаних з охороною громадського порядку або боротьбою зі злочинністю, допускати до роботи з інформацією з обмеженим доступом або до будь-якої діяльності, пов'язаною з використанням зброї та спеціальних засобів (крім навчальних та тренувальних занять під час проходження первинної підготовки).

Стаття 41. Особові справи співробітників поліції

1. Проходження служби співробітником поліції відображається в його особовій справі.

2. До особової справи вносяться автобіографічні відомості співробітника поліції та членів його сім'ї, відомості про проходження служби, трудову діяльність та інша інформація, що характеризує професійні, освітні, моральні та ділові якості співробітника поліції, місце його проживання, а також за його згодою інші необхідні відомості.

3. Порядок формування та ведення особових справ співробітників поліції визначається Міністром внутрішніх справ України.

Стаття 42. Граничний вік перебування на службі

1. Особи, які мають спеціальні звання рядового і молодшого начальницького складу поліції, перебувають на службі до досягнення ними 45-річного віку.

2. Особи, які мають спеціальні звання середнього, старшого і вищого начальницького складу поліції, залежно від присвоєних їм спеціальних звань, перебувають на службі до досягнення ними такого віку:

- до підполковників поліції включно - 50 років;

- полковники поліції - 55 років;

- генерал-майори поліції, генерал-лейтенанти поліції, генерал-полковники поліції - 60 років.

3. Співробітники поліції, які досягли граничного віку перебування на службі підлягають звільненню зі служби.

4. У разі необхідності співробітники поліції, які мають високу професійну підготовку і досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані придатними за станом здоров'я для проходження служби, можуть бути залишені на їх прохання на службі понад граничний вік перебування на службі начальниками, яким надано право призначати їх на посаду, але не більш як до п'яти років.

5. У виняткових випадках Міністром внутрішніх справ строк служби може бути продовжено таким особам повторно до 5 років, а співробітникам поліції, які мають наукову ступінь або вчене звання, - до 10 років.

6. Співробітники поліції, які залишені на службі понад граничний вік перебування на службі, за їх бажанням або за ініціативою керівництва можуть бути звільнені зі служби до закінчення строку, на який їм продовжено службу, на підставах, передбачених цим Законом.

Стаття 43. Контракт про проходження служби в поліції

1. Контракт про проходження служби в поліції - це письмова угода, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає Міністерство внутрішніх справ для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження служби в поліції.

2. Право на укладення від імені Міністерства внутрішніх справ контракту про проходження служби в поліції надається:

1) Міністру внутрішніх справ України - з особами, які згідно з законодавством призначаються на посади наказами Міністра внутрішніх справ;

2) посадовій особі, до повноважень якої належить призначення на відповідні посади, - з особами, що призначаються на ці посади;

3) керівнику вищого навчального закладу поліції - з курсантами та слухачами вищих навчальних закладів поліції про навчання та про проходження служби в поліції на посадах після закінчення вищого навчального закладу поліції;

4) посадовій особі, якій надано право звільняти зі служби в поліції, - з особами, яким продовжено службу в поліції понад граничний вік перебування на службі.

3. Право на укладення нового контракту про проходження служби в поліції надається посадовим особам, зазначеним в частині другій цієї статті.

4. Контракт укладається у двох примірниках, підписується сторонами контракту. Підпис посадової особи скріплюється відповідною гербовою печаткою.

Один примірник контракту зберігається в особовій справі співробітника поліції, другий - у співробітника поліції.

5. Контракт є підставою для видання наказу про прийняття особи на службу до поліції та призначення її на посаду.

6. Співробітники поліції укладають новий контракт про проходження служби в поліції в разі:

1) закінчення строку дії попереднього контракту про проходження служби;

2) продовження служби в поліції після досягнення граничного віку перебування на службі.

7. У випадках, передбачених в частині шостій цієї статті, новий контракт про проходження служби в поліції укладається не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії чинного контракту.

8. Новий контракт про проходження служби співробітниками поліції, які досягли граничного віку перебування на службі, укладається після прийняття рішення про залишення їх на службі понад граничний вік перебування на службі посадовими особами, яким надано таке право.

9. Контракт про навчання укладається з громадянами, які зараховані до вищого навчального закладу поліції, при досягненні ними 18-річного віку.

Контракт про навчання з громадянами, які зараховані до вищого навчального закладу поліції, віком від 16 до 18 років укладається за письмовою згодою батьків (усиновителів) або піклувальників та органу опіки і піклування.

10. Контракт про проходження служби в поліції укладається на загальних підставах із дотриманням вимог цього Закону:

1) з співробітниками поліції, які прикомандировані або відряджені відповідно до цього Закону із залишенням в кадрах Міністерства внутрішніх справ України;

2) з особами, які переведені до органів поліції з інших військових формувань або правоохоронних органів;

3) з співробітниками поліції, які були прикомандированими відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування на час виконання відповідних повноважень на постійній основі та прибули в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України для подальшого проходження служби в поліції, в яких закінчився строк чинного контракту.

Стаття 44. Присяга працівника поліції

1. Особа, яка вступає на службу до поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту:

Я (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу до поліції України, складаю Присягу і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю.

Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету поліції.

Клянуся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всією суворістю Закону.

2. Порядок складання Присяги встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 45. Строки, на які укладаються контракти

1. Контракт про проходження служби укладається:

з співробітниками поліції, прийнятими на посади рядового складу, - строком на 3 роки;

з співробітниками поліції, прийнятими на посади молодшого начальницького складу, - строком на 5 років;

з курсантами вищих навчальних закладів поліції після закінчення цих навчальних закладів про проходження служби на посадах середнього, старшого начальницького складу - строком на 5 років;

з особами середнього, старшого, вищого начальницького складу - строком на 5 років.

2. Контракт про навчання укладається з курсантами вищих навчальних закладів поліції на час їх навчання у цих навчальних закладах.

3. Новий контракт про проходження служби в поліції укладається з співробітниками поліції, які проходять службу на посадах рядового складу, - строком на 3 роки, з співробітниками поліції, які проходять службу на посадах начальницького складу, - строком на 5 років, про що уповноваженими посадовими особами, зазначеними в статті 43 цього Закону, видається наказ.

4. Строк останнього контракту про проходження служби в поліції визначається часом, який залишився до досягнення співробітником поліції граничного віку перебування на службі, або строком, на який його залишено на службі понад граничний вік.

Стаття 46. Обчислення строку проходження служби за контрактом та набрання контрактом чинності

1. Строк проходження служби за контрактом обчислюється повними роками, крім випадку, коли контракт укладається з співробітником поліції строком до досягнення ним граничного віку перебування на службі.

2. Строк контракту про проходження служби обчислюється з дня набрання ним чинності.

3. Контракт про проходження служби набирає чинності:

із громадянами, вперше прийнятими на службу до поліції, - з дня підписання контракту і видання наказу про прийняття на службу;

з курсантами, які закінчили вищі навчальні заклади поліції, - з дня присвоєння спеціального звання середнього начальницького складу поліції.

3. Контракт про навчання набирає чинності з дня його укладення.

4. Новий контракт з співробітником поліції про проходження служби набирає чинності з дня, наступного за днем закінчення строку дії попереднього контракту.

5. Про дату набрання чинності контрактом у першому та другому його примірниках робиться відповідний запис, який засвідчується підписом керівника органу поліції (закладу, установи) та скріплюється відповідною гербовою печаткою органу (закладу, установи).

Стаття 47. Продовження строку дії контракту

1. З співробітниками поліції, які обрані народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим або депутатами місцевої ради, сільським, селищним, міським головою та прикомандировані відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування на час виконання відповідних повноважень на постійній основі із залишенням їх на службі в поліції, строк контракту про проходження служби продовжується за їх згодою на період виконання ними відповідних повноважень.

2. Співробітникам поліції жіночої статі, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, а також співробітникам поліції, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці по догляду за хворою дитиною не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (далі - шестирічного віку за медичними показниками), строк контракту продовжується в односторонньому порядку за відсутності їх клопотань про звільнення зі служби в поліції у зв'язку із закінченням строку контракту до закінчення зазначених відпусток, а також на строк, необхідний для визначення придатності до проходження служби в поліції за станом здоров'я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту, про що видається наказ по особовому складу та робиться відповідний запис в обох примірниках контракту про проходження служби в поліції.

3. Співробітникам поліції, які перебували в умовах, що з об'єктивних причин унеможливлювали укладення нового контракту про проходження служби в поліції, строк попереднього контракту продовжується до прийняття судом рішення про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими або до закінчення перебування у зазначених умовах і повернення до органу проходження служби, а також на строк, необхідний для визначення придатності до проходження служби за станом здоров'я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту.

4. Після закінчення строку контракту про проходження служби в поліції служба співробітників поліції, прикомандированих або відряджених відповідно до цього Закону, може бути продовжена за новим контрактом, який укладається в порядку визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 48. Припинення (розірвання) контракту

1. Контракт припиняється (розривається):

у день закінчення строку контракту;

у день, зазначений у наказі керівника органу (закладу, установи) поліції або видання наказу про звільнення співробітника поліції зі служби в поліції (в разі дострокового розірвання контракту, звільнення зі служби або направлення для проходження служби до іншого правоохоронного органу або військового формування);

у день, зазначений у наказі в разі вступу співробітника поліції до вищого навчального закладу поліції на денну форму навчання;

у день, що настає після дня смерті (загибелі) співробітника поліції або дня набрання законної сили рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

2. Контракт припиняється (розривається), а співробітників поліції звільняється зі служби в поліції:

а) у зв'язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до служби в поліції;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі в поліції;

г) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

е) через службову невідповідність;

є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили;

ж) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту начальником органу (установи, закладу) поліції;

з) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту або реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту поліції України;

и) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

3. Контракт про навчання припиняється (розривається) достроково через недисциплінованість курсанта (слухача, ад'юнкта, докторанта), невиконання навчального плану, небажання продовжувати навчання, а також у разі відмови курсанта, слухача, з яким укладено контракт про навчання, від проходження служби в поліції на посадах середнього, старшого начальницького складу поліції після закінчення вищого навчального закладу з підстав, передбачених пунктами "е" і "з" частини другої цієї статті.

4. Днем звільнення вважається день припинення (розірвання) контракту, що визначається відповідно до абзаців другого, третього, п'ятого частини першої цієї статті.

День звільнення вважається останнім днем служби.

5. У разі припинення (розірвання) контракту в примірнику, що зберігається в особовій справі, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення контракту, який завіряється підписом керівника органу (закладу, установи) поліції та скріплюється відповідною гербовою печаткою.

6. Співробітник поліції має право вимагати в органі поліції, в якому він проходив службу перед звільненням, зробити у другому примірнику контракту відповідний запис із зазначенням підстав припинення контракту та дати звільнення співробітника поліції зі служби. У разі неподання співробітником поліції примірника контракту в першому примірнику робиться відповідний запис.

7. У разі переміщення по службі співробітника поліції з одного органу поліції (закладу, установи) до іншого для подальшого проходження служби дія контракту про проходження служби в поліції не припиняється. Окремі умови контракту за новим місцем служби можуть бути переглянуті та засвідчені підписами сторін контракту.

Стаття 49. Призначення на посади

1. Призначення на посади співробітників поліції здійснюється посадовими особами органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад для призначення співробітників поліції (далі - номенклатура посад), яка затверджується Міністерством внутрішніх справ України відповідно до положень цього Закону та інших актів законодавства.

2. Призначення на посади начальника Департаменту поліції, перших заступників, заступників начальника Департаменту поліції здійснюється Міністром внутрішніх справ України.

3. Призначення на посади курсантів (слухачів, ад'юнктів, докторантів) вищих навчальних закладів поліції здійснюється керівниками цих закладів.

Стаття 50. Вимоги при призначенні на посади в органах, закладах та установах поліції

1. Призначення співробітників поліції на посади здійснюється:

1) на вищі посади - у порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади:

у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

у разі необхідності проведення кадрової заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком служби);

для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи, виходячи з інтересів служби;

за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

на особисте прохання співробітника поліції;

з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації;

3) на нижчі посади:

у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей;

на особисте прохання;

у порядку реалізації накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади - відповідно до Дисциплінарного статуту поліції України;

4) у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу поліції на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

2. Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатним розписом передбачений більший посадовий оклад, ніж за займаною посадою, а за умови рівних посадових окладів - вище спеціальне звання поліції. У разі коли штатним розписом передбачено два спеціальних звання поліції або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище спеціальне звання або більший посадовий оклад.

3. Співробітники поліції призначаються на посади і просуваються по службі за основною або спорідненою спеціальністю та набутим досвідом служби. У разі коли є потреба призначення співробітника поліції на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка) з отриманням передбаченого законодавством документа про набуту спеціальність.

4. Випускники вищих навчальних закладів поліції призначаються на відповідні вакантні посади безпосередньо після закінчення навчання у цих навчальних закладах.

5. Просування по службі співробітників поліції здійснюється на альтернативній основі за умови перебування співробітників поліції у резерві кадрів для призначення на вищі посади.

Порядок формування та використання резерву кадрів для призначення співробітників поліції на вищі посади визначається Міністерством внутрішніх справ України.

6. Необхідність і терміновість звільнення співробітників поліції, які не досягли граничного віку перебування на службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров'я обмежено придатними до служби в поліції, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов'язки служби з урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби, визначаються керівниками, які мають право призначати співробітників поліції на відповідні посади з урахуванням рекомендацій військово-лікарської комісії.

Співробітники поліції, які не досягли граничного віку перебування на службі в поліції та визнані за станом здоров'я непридатними до служби в поліції, звільняються в установленому порядку зі служби в поліції.

7. Співробітники поліції, переміщені з вищих посад на нижчі, у подальшому просуваються по службі з дотриманням вимог, передбачених частинами третьою та шостою цієї статті, а звільнені з посади в дисциплінарному порядку - після зняття дисциплінарного стягнення.

8. Не допускається переміщення на нижчі посади співробітників поліції жіночої статі з мотивів, пов'язаних із вагітністю, наявністю у них дітей віком до трьох років (до шести років - за медичними показниками), або у зв'язку з тим, що вони є одинокими матерями та мають дітей віком до чотирнадцяти років чи дітей-інвалідів, без їх згоди.

Вагітних жінок, які є співробітниками поліції, відповідно до медичного висновку (за їх клопотанням) дозволяється призначати на посади з меншим обсягом роботи. Умови їх грошового забезпечення визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

9. У разі якщо згідно з законодавством призначенню співробітника поліції на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження.

10. Якщо законом встановлено додаткові вимоги до кандидатів на призначення на окремі посади в органах (закладах, установах) поліції, призначення на ці посади здійснюється за умови відповідності співробітника, що призначається на таку посаду, таким вимогам.

Стаття 51. Службове сумісництво співробітників поліції

1. Призначення співробітників поліції на посади в порядку службового сумісництва, крім посад, пов'язаних із науково-педагогічною або науковою діяльністю, забороняється.

2. Призначення на посади в порядку службового сумісництва у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється наказом посадової особи, до номенклатури призначення якої належить така посада, після одержання дозволу начальника органу (закладу, установи) поліції, в якому проходить службу співробітник поліції.

3. Співробітники поліції, які мають наукові ступені, вчені звання або високий рівень підготовки та відповідний досвід роботи за фахом, можуть залучатися до проведення навчальних занять із курсантами (слухачами) вищих навчальних закладів на умовах погодинної оплати праці з дозволу прямого начальника до номенклатури призначення якої належить посада, яку обіймає такий співробітник.

Стаття 52. Порядок призначення на посади співробітників поліції

1. Призначення та звільнення з посад співробітників поліції здійснюється виключно наказами посадових осіб, до номенклатури призначення яких належить відповідна посада.

2. Призначення співробітників поліції на посади, за якими штатним розписом передбачено подвійне найменування, здійснюється наказами посадової особи, до номенклатури призначення якої належить вища посада.

3. Зарахування на навчання до вищих навчальних закладів поліції курсантів, слухачів (в тому числі ад'юнктів, докторантів) здійснюється наказами начальників цих навчальних закладів.

4. Накази про зарахування співробітників поліції курсантами, слухачами (в тому числі ад'юнктами, докторантами) за денною формою навчання до вищих навчальних закладів поліції є підставою для звільнення їх зі штатних посад, які вони займають.

5. Випускники вищих навчальних закладів поліції призначаються після закінчення навчання на посади наказами посадових осіб відповідних органів (закладів, установ) поліції, до номенклатури призначення яких належить посада.

6. Співробітник поліції, якому відмовлено (якого позбавлено) у відповідній формі допуску до відомостей, що становлять державну таємницю, призначається на посаду, якою передбачено форму допуску, яку він має, або яка не передбачає допуску до відомостей, що становлять державну таємницю. У разі неможливості призначення на таку посаду співробітник поліції підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

7. Вибуття до нового місця служби співробітника поліції здійснюється після надходження витягу з наказу про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення співробітника поліції зі списків особового складу органу (закладу, установи) поліції має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання органом (закладом, установою) зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі в поліції співробітника.

До зазначеного строку не включається час перебування співробітника поліції у відпустці, відрядженні, на лікуванні або під вартою.

Стаття 53. Переміщення співробітників поліції

1. Переміщення співробітників поліції здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.

2. Переміщення співробітників поліції може здійснюватися за ініціативою співробітника поліції, його прямих начальників, начальників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення співробітників до цих органів (закладів, установ).

3. Переміщення здійснюється на підставі наказу про звільнення з займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу поліції посадової особи органу поліції, в якому проходить службу співробітників поліції, до номенклатури призначення якої належить відповідна посада, та наказу про призначення на посаду посадової особи органу поліції, до якого переміщується співробітник поліції, до номенклатури призначення якої належить відповідна посада.

4. Переміщення для проходження служби до іншої місцевості здійснюється без згоди співробітника поліції, крім таких випадків:

неможливість проходження співробітником поліції служби у місцевості, до якої його переміщують, за станом здоров'я відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

неможливість проживання членів сім'ї співробітника поліції за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують та рапорту співробітника поліції;

потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком), дітьми або іншими особами, які перебувають на його утриманні відповідно до документів, які підтверджують ці обставини, та рапорту співробітника поліції.

5. Переміщення співробітника поліції за станом здоров'я або за станом здоров'я членів його сім'ї здійснюється за рапортом співробітника та за наявності відповідного медичного висновку.

6. Для переміщення в іншу місцевість співробітник поліції до рапорту додає відповідні документи, які підтверджують необхідність зміни місця проживання:

дружини (чоловіка);

його (її) неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей - учнів (студентів) навчальних закладів за денною формою навчання, які перебувають на утриманні співробітника поліції, та дітей-інвалідів I або II групи;

непрацездатних батьків співробітника поліції та його (її) дружини (чоловіка);

братів, сестер співробітника поліції та його (її) дружини (чоловіка), які перебувають на його (її) утриманні.

7. Переміщення на нове місце служби співробітника поліції, викликане потребою догляду за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) чи особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї співробітника поліції, здійснюється на підставі рапорту співробітника поліції та відповідних документів, які підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді (допомозі, нагляді) за ними.

8. У разі коли переміщення співробітника поліції на нове місце служби передбачає зміну місця проживання його сім'ї, а дружина (чоловік) співробітника поліції також проходить службу в поліції, одночасно з прийняттям рішення про переміщення співробітника поліції на нове місце служби, крім випадків переміщення на підставі висновку атестації або у порядку реалізації накладеного дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту поліції України, вирішується (за їх згодою) питання щодо переміщення у цю ж місцевість його (її) дружини (чоловіка).

9. Переміщення на нове місце служби не здійснюється також, якщо співробітники поліції, які перебувають у шлюбі, не можуть бути одночасно призначені на посади в межах одного населеного пункту та в разі відмови одного з них від звільнення зі служби в поліції.

Стаття 54. Перебування співробітників поліції у розпорядженні

1. Зарахування співробітників поліції наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції, для вирішення питання щодо подальшого їх службового використання посадовими особами, які мають право призначення на посади, допускається в разі:

1) звільнення співробітників поліції з посади у зв'язку з прийняттям рішення про призначення на рівнозначну або нижчу посаду з підстав, передбачених частиною першою статті 50 Закону, якщо неможливо відразу призначити їх на рівнозначну або нижчу посаду;

2) звільнення співробітника поліції з посади у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, якщо до кінця встановленого строку реалізації дисциплінарного стягнення не вирішено питання щодо подальшого службового використання такого співробітника;

3) повернення сільських, селищних, міських голів, депутатів, які є співробітниками поліції, після закінчення строку (припинення) їх повноважень;

4) повернення співробітників поліції, відряджених до державних органів, установ і організацій;

5) якщо до співробітника поліції застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

6) якщо співробітник поліції відсутній у місці проходження служби та за місцем проживання і близьким родичам невідомо де він, більше десяти днів, - до повернення співробітника поліції (у разі неприйняття іншого рішення про подальше проходження ним служби в поліції) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутніми чи оголошення померлими;

7) реорганізації або ліквідації органу (закладу, установи) поліції або скорочення штатних посад, які займають співробітники поліції - жінки, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), за відсутності можливості перемістити таких жінок на вакантні посади, - до закінчення відпустки по догляду за дитиною.

2. Співробітники поліції звільняються з посад та зараховуються в розпорядження наказами начальників, які мають право призначення на ці посади.

3. Співробітники поліції, які зараховані в розпорядження відповідно до пунктів 1 - 4 частини першої цієї статі, продовжують проходити службу відповідно до законодавства, виконуючи обов'язки служби в межах, визначених начальником органу (закладу, установи), в розпорядженні якого вони перебувають.

4. Час перебування співробітників поліції на лікуванні, в основній або додатковій відпустці строком до 120 календарних днів виключається із загального періоду перебування у розпорядженні.

5. Співробітник поліції, якого звільнено з посади і зараховано у розпорядження, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного органу (установи, закладу), з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов'язків за новою посадою, на яку його призначено або до дня зарахування у розпорядження іншого органу (закладу, установи) поліції для подальшого проходження там служби.

6. Матеріальне та грошове забезпечення співробітників, зарахованих у розпорядження, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7. Призначення на посади співробітників поліції, які перебувають у розпорядженні, проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, за винятком випадків, передбачених пунктами 5 - 7 частини першої цієї статті.

Стаття 55. Порядок призначення співробітників поліції на посади при проведенні організаційно-штатних заходів

1. Під час проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад співробітників поліції, начальники органів (закладів, установ) поліції, які наділені правом звільнення з посад таких співробітників, зобов'язані своєчасно вирішувати питання щодо їх подальшого проходження служби.

2. У разі неможливості призначення співробітників поліції, які вивільняються, на рівнозначні посади вони призначаються на нижчі посади або зараховуються у розпорядження відповідного органу згідно з положеннями цього Закону.

3. Під час проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад співробітників поліції, на вакантні посади в першу чергу призначаються співробітники поліції, які згідно із законодавством належать до категорій громадян, що користуються переважним правом залишення на службі чи першочерговим правом призначення на вакантні посади. Призначення інших співробітників поліції здійснюється після вирішення питання щодо подальшого службового використання вивільнених співробітників поліції.

4. Під час проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад співробітників поліції, орган (заклад, установа) поліції, в якому здійснюються такі заходи, зобов'язані під підпис поінформувати співробітників поліції, посади яких скорочуються, та в установленому законодавством порядку відповідний орган служби зайнятості про можливе звільнення через скорочення штатів не пізніше, ніж за два місяці до звільнення.

Стаття 56. Порядок тимчасового виконання обов'язків співробітником поліції

1. У зв'язку зі службовою необхідністю на співробітника поліції, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою, а саме:

1) вакантною - за його згодою;

2) не вакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади співробітника, який її займає, незалежно від його згоди крім випадків, зазначених в частині третій цієї статті.

2. Безперервний строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою не повинен перевищувати шести місяців, а за не вакантною - чотирьох місяців.

3. На співробітника поліції, який займає штатну посаду, за його згодою може бути покладено виконання обов'язків за не вакантною посадою на час перебування співробітника, який її займає, у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками).

4. На співробітників поліції, які перебувають у розпорядженні, тимчасове виконання обов'язків за вакантною посадою може бути покладено на строк не більше двох місяців.

5. Тимчасове виконання обов'язків покладається на співробітників поліції наказом начальника органу (закладу, установи) поліції.

Начальники органів (закладів, установ) поліції можуть надавати право начальникам структурних підрозділів цих органів (закладів, установ) самостійно приймати рішення про тимчасове покладення на підлеглого співробітника обов'язків за іншою не вакантною посадою цього ж підрозділу крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

6. Для тимчасового заміщення посад, укомплектованих співробітниками поліції - жінками, на період відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами, а також посад, укомплектованих співробітниками поліції на період відпусток по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), начальники органів можуть тимчасово приймати на роботу цивільних осіб, у тому числі державних службовців, які мають споріднені спеціальності, з укладенням з ними на цей період трудового договору відповідно до вимог законодавства.

Стаття 57. Відсторонення співробітника поліції від виконання службових обов'язків (посади)

1. Співробітник поліції, щодо якого проводиться службове розслідування може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом поліції України, наказом особи прямого начальника, який має право призначати та звільняти даного співробітника з посади або наділений правом накладати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

2. Співробітник поліції, щодо якого здійснюється кримінальне провадження може бути відсторонений від посади наказом прямого начальника, який має право призначати та звільняти даного співробітника з посади або наділений правом накладати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, на підставі рішення слідчого судді чи суду в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

3. Відсторонення співробітника поліції від виконання службових обов'язків полягає у тимчасовому недопущенні працівника до виконання відповідних обов'язків за займаною посадою.

4. За особою, відстороненою від виконання службових обов'язків, зберігаються усі види грошового забезпечення, які були їй встановлені до відсторонення за винятком премії.

5. Співробітник поліції вважається відстороненим від виконання службових обов'язків з моменту видання відповідного наказу та до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою.

У разі якщо співробітника поліції, який був відсторонений від виконання службових обов'язків, був призначений на іншу посаду або звільнений зі служби в поліції до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою, він вважається таким, що був відсторонений від виконання службових обов'язків за посадою до дня призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції.

6. Якщо співробітника поліції було відсторонено від виконання службових обов'язків на підставі рішення слідчого судді чи суду, вказаний співробітник може бути допущений до виконання службових обов'язків за займаною посадою або призначений на аналогічну рівнозначну, нижчу або вищу посаду лише після скасування рішення слідчого судді чи суду про відсторонення від посади.

Стаття 58. Особливості проходження служби співробітниками поліції під час перебування на виборних посадах

1. Співробітники поліції, які обрані народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, сільським, селищним, міським головою прикомандировуються відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування на час виконання відповідних повноважень на постійній основі.

2. Прикомандирування співробітника поліції, якого обрано на посаду, зазначену в частині першій цієї статті, оформлюється наказами Міністра внутрішніх справ України.

3. Після закінчення строку або дострокового припинення депутатських повноважень депутат, сільський, селищний, міський голова, який є співробітником поліції, направляється у місячний строк у розпорядження Міністерства внутрішніх справ України для подальшого проходження служби в поліції.

До зазначеного строку направлення у розпорядження Міністерства внутрішніх справ України не включається час перебування співробітника поліції у відпустці, відрядженні, на лікуванні або під вартою.

4. Після повернення в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України співробітники поліції призначаються на попередню посаду або іншу рівнозначну посаду з урахуванням рівня їх освіти, фізичної підготовки та стану здоров'я, але не нижчу за ту, яку вони займали на день видання наказу про їх прикомандирування до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

5. За прикомандированими до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування співробітниками поліції та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом для даної категорії осіб. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення прикомандированим співробітникам поліції здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 59. Відрядження співробітників поліції до державних органів, установ і організацій із залишенням на службі в поліції

1. В інтересах забезпечення державної безпеки співробітники поліції за їх згодою можуть бути відряджені до державних органів, установ і організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені співробітниками поліції в державних органах, установах і організаціях, що затверджується Президентом України.

2. У разі потреби в співробітниках поліції для заміщення вакантних посад в державних органах, установах і організаціях керівники цих державних органів, установ і організацій надсилають до Міністерства внутрішніх справ України письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати співробітники поліції для зайняття таких посад.

3. На підставі письмового запиту Міністерством внутрішніх справ України здійснюється добір співробітників поліції для відрядження на посади в державних органах, установах і організаціях.

4. Рішення про відрядження співробітників поліції приймається Міністром внутрішніх справ України на підставі подання начальника Департаменту поліції.

5. Відрядження оформлюється на підставі запиту керівника державного органу, установи, організації, рапорту співробітника поліції та відповідного подання:

1) наказами Міністра внутрішніх справ - відносно співробітників поліції, які займають посади, призначення на які та звільнення з яких відноситься до компетенції Міністра внутрішніх справ України;

2) наказами заступника Міністра внутрішніх справ України - керівника апарату - відносно всіх співробітників поліції за винятком категорій співробітників, зазначених в пункті першому частини п'ятої цієї статті.

6. Про призначення відряджених співробітників поліції на посади керівники відповідних державних органів, установ і організацій письмово повідомляють Міністерство внутрішніх справ України.

7. Звільнення з посад відряджених співробітників поліції здійснюється за рішенням керівника державного органу, установи, організації з подальшим направленням їх у розпорядження Міністерства внутрішніх справ України.

8. За службової потреби Міністр внутрішніх справ має право в будь-який час відкликати з державного органу, установи чи організації відряджених співробітників поліції, повідомивши за місяць про таке відкликання керівника державного органу, установи чи організації з наданням відповідної заміни.

9. Звільнені з посади відряджені співробітники поліції направляються в місячний строк у розпорядження Міністерства внутрішніх справ України з приписом, службовою характеристикою та наказом про звільнення з посади.

До зазначеного строку не включається час перебування співробітників поліції у відпустці, відрядженні, на лікуванні або під вартою.

10. Після повернення в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України співробітники поліції призначаються на попередню посаду або іншу рівнозначну посаду з урахуванням рівня їх освіти, фізичної підготовки та стану здоров'я, але не нижчу за ту, з якої вони відряджалися.

11. За відрядженими до державних органів, установ і організацій співробітниками поліції та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом для даної категорії осіб. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим співробітникам поліції здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

12. Нагородження співробітників поліції, відряджених до державних органів, установ і організацій, державними нагородами та відзнаками Міністерства внутрішніх справ здійснюється на загальних підставах за поданням керівника державного органу, установи, організації, до яких вони відряджені, а за потреби - за спільним поданням керівника державного органу, установи, організацій та Міністра внутрішніх справ.

Стаття 60. Особливості проходження служби співробітниками поліції під час навчання у вищих навчальних закладах поліції

1. Порядок добору та направлення на навчання до вищих навчальних закладів поліції встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

2. Прийом на навчання до вищих навчальних закладів поліції здійснюється в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України відповідно до вимог чинного законодавства та умов прийому до вищих навчальних закладів України, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

3. Особи, які вступили до вищих навчальних закладів поліції за державним замовленням та одночасно прийняті на службу до поліції, під час навчання на першому курсі у вищих навчальних закладах поліції проходять первинну підготовку до служби в поліції.

4. Курсанти (слухачі, ад'юнкти, докторанти денної форми навчання) під час навчання у вищих навчальних закладах поліції можуть призначатися до складу добового наряду для підтримання внутрішнього порядку, своєчасного вжиття заходів щодо запобігання правопорушенням та надзвичайним ситуаціям.

До складу добових нарядів з охорони озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, здійснення пропускного режиму на території навчальних закладів забороняється залучати курсантів перших та других курсів.

5. За рішенням керівництва вищих навчальних закладів поліції курсанти (слухачі, ад'юнкти, докторанти денної форми навчання) першого і другого курсів розміщуються в гуртожитках (спальних приміщеннях), розташованих на території цих закладів.

Курсанти третього і наступних курсів мають право проживати в гуртожитках вищих навчальних закладів, де вони проходять навчання.

Курсанти (слухачі, ад'юнкти, докторанти) жіночої статі незалежно від курсу навчання забезпечуються окремими кімнатами (спальними приміщеннями) для проживання.

Порядок проживання курсантів (слухачів, ад'юнктів, докторантів) у гуртожитках (спальних приміщеннях), а також соціально-побутові умови під час навчання визначаються вищими навчальними закладами поліції з урахуванням вимог чинного законодавства.

6. Під час навчання курсанти (слухачі, ад'юнкти, докторанти денної форми навчання) вищих навчальних закладах поліції зобов'язані дотримуватися розпорядку дня, що встановлюється вищим навчальним закладом поліції.

7. Курсантам (слухачам) після закінчення навчання у вищих навчальних закладах поліції присвоюється кваліфікація фахівця з вищою освітою, видається диплом державного зразка та нагрудний знак.

8. Відрахування з вищого навчального закладу поліції, поновлення на навчанні курсантів чи переведення їх з одного вищого навчального закладу поліції до іншого проводиться в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України та центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки відповідно до вимог чинного законодавства.

9. Співробітники поліції, які закінчили навчання у вищих навчальних закладах поліції або відраховані з таких закладів повертаються до органів поліції, якими вони були направлені на навчання для вирішення питання щодо подальшого проходження служби в поліції.

Стаття 61. Підвищення кваліфікації співробітників поліції

1. Співробітники поліції з метою підтримання та вдосконалення свого професійного рівня зобов'язані не рідше одного разу на п'ять років проходити підвищення кваліфікації за відповідною спеціалізацією.

2. Підвищення кваліфікації співробітників поліції здійснюється у вищих навчальних закладах поліції за відповідними програмами, затвердженими Міністерством внутрішніх справ України.

3. Порядок організації підвищення кваліфікації співробітників поліції визначається Міністерством внутрішніх справ України.

4. Співробітники поліції, які не пройшли у встановлений строк підвищення кваліфікації або після закінчення підвищення кваліфікації склали іспити і отримали незадовільні оцінки, не можуть бути призначені на вищі посади.

Стаття 62. Атестація співробітників поліції

1. З метою забезпечення правильного добору, розстановки, виховання і вдосконалення підготовки кадрів поліції шляхом об'єктивного оцінювання професійного рівня, ділових та моральних якостей кожного співробітника поліції, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі проводиться атестація співробітників поліції.

2. Атестація співробітників поліції проводиться раз в п'ять років, а також при призначенні на вищу або нижчу посаду, звільненні зі служби в поліції на підставах, визначених підпунктами "г", "е" частини другої статті 48 цього Закону.

Атестація при призначенні на вищу або нижчу посаду, звільненні зі служби в поліції може не проводитися, якщо з дня останньої атестації минуло менше одного календарного року.

3. Міністр внутрішніх справ України має право призначити позачергове проведення атестації начальника Департаменту поліції або співробітників Департаменту поліції Міністерства внутрішніх справ України.

Начальник Департаменту поліції має право призначити позачергове проведення атестації будь-якого підрозділу будь-якого органу поліції.

3. Атестації підлягають усі співробітники поліції, за винятком співробітників поліції прикомандированих відповідно до цього Закону до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради та відряджених до державних органів, установ і організацій, а також працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками).

4. Порядок проведення атестації співробітників поліції, а також формування атестаційних комісій визначається Міністерством внутрішніх справ України.

Розділ 8
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ СПІВРОБІТНИКІВ ПОЛІЦІЇ

Стаття 63. Службовий час і час відпочинку співробітників поліції

1. Загальна тривалість службового часу співробітників поліції на тиждень становить сорок годин.

2. Розподіл службового часу співробітників поліції протягом доби і протягом тижня в органах поліції здійснюється таким чином, щоб забезпечити цілодобове виконання покладених на поліцію завдань.

3. Розподіл службового часу співробітників поліції визначається розпорядком дня, який затверджує начальник відповідного органу (закладу, установи) поліції з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу.

4. Для співробітників поліції встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів поліції - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

5. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх співробітників поліції, крім співробітників поліції, залучених до виконання службових обов'язків.

6. Співробітникам поліції, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів поліції, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні відповідний час для відпочинку надається начальником відповідного органу (закладу, установи) поліції протягом двох наступних місяців.

7. Курсантам (слухачам, ад'юнктам, докторантам) вищих навчальних закладів поліції, які виконували службові обов'язки у зазначені дні, час відпочинку встановлюється начальником вищого навчального закладу поліції.

Стаття 64. Відпустки співробітника поліції

1. Співробітнику поліції надається щорічна основна відпустка із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

2. Тривалість щорічної основної відпустки для співробітника поліції, який має вислугу років служби в поліції в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів.

3. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічної основної відпустки не враховуються.

4. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року.

Щорічна основна відпустка за минулий рік, якщо раніше її не було надано з будь-яких причин, а також невикористана частина відпустки за минулий рік, а можуть бути надані лише протягом наступного року.

5. Тривалість щорічної основної відпустки співробітникам поліції в році початку служби в поліції обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до частини другої цієї статті, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.

Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів за бажанням співробітника поліції може бути надана йому одночасно із щорічною основною відпусткою в наступному році. У такому самому порядку надається щорічна основна відпустка співробітникам поліції, які перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

6. За бажанням співробітників поліції, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів поліції, щорічна основна відпустка може надаватися їм частинами, не більше двох, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 21 календарного дня.

7. Співробітникам поліції, які проходять службу в підрозділах кримінальної поліції та поліції громадської безпеки і виконання обов'язків служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, тривалість щорічної основної відпустки збільшується на 5 днів.

Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік посад підрозділів кримінальної поліції та поліції громадської безпеки, виконання обов'язків служби на яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, визначається Міністерством внутрішніх справ України.

8. Курсантам (слухачам) вищих навчальних закладів поліції щороку надаються канікулярні відпустки: зимова - тривалістю до 14 календарних днів та літня - до 30 календарних днів. Тривалість таких відпусток не залежить від вислуги років.

У разі наявності у курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів поліції навчальної заборгованості канікулярна відпустка надається їм після ліквідації заборгованості в межах строків, установлених графіком навчального процесу. При цьому тривалість літньої відпустки не може бути меншою ніж 15 календарних днів.

Курсантам (слухачам) вищих навчальних закладів поліції крім канікулярних відпусток, зазначених в абзаці першому цієї частини, можуть надаватися додаткові відпустки в порядку, передбаченому цим та іншими законами.

9. Співробітникам поліції, які перебувають у довготривалому відрядженні за межами України дозволяється за їх бажанням об'єднувати щорічну основну відпустку за два роки. У цьому випадку загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

10. Додаткова відпустка в зв'язку з навчанням, творча відпустка та соціальна відпустка надаються співробітникам поліції відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами.

У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки співробітникам поліції надаються без збереження грошового забезпечення.

11. Начальник відповідного органу поліції може надати співробітнику поліції короткострокову відпустку в зв'язку з поважними причинами (укладення шлюбу, тяжкий стан здоров'я або смерть рідних по крові або по шлюбу осіб тощо) із збереження грошового забезпечення тривалістю до 10 календарних днів.

12. Співробітникам поліції, які звільняються зі служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до частини другої цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення.

Співробітникам поліції, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка та додаткова відпустка в рік звільнення надаються на строки, установлені частиною другою цієї статті.

У рік звільнення співробітників поліції зі служби в разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за весь час служби в поліції.

У разі звільнення співробітника поліції до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну відпустку, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я або у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу начальника відповідного органу (закладу, установи) поліції провадиться відрахування із грошового забезпечення або нарахованих виплат при звільненні за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення співробітника поліції.

У разі смерті співробітника поліції відрахування з його грошового забезпечення за використані дні відпустки не провадяться.

13. У разі звільнення співробітника поліції зі служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з позбавленням спеціального звання в дисциплінарному порядку, а також у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту співробітником поліції) та невикористання ними щорічної основної відпустки за їх бажанням надається невикористана відпустка з наступним звільненням їх зі служби. Датою звільнення співробітника зі служби в такому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення співробітника поліції зі служби в зв'язку із закінченням строку контракту невикористана ним щорічна основна відпустка за його бажанням може надаватися у випадку, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У цьому випадку дія такого контракту продовжується до закінчення відпустки.

14. Відкликання співробітника поліції із щорічної основної відпустки дозволяється лише в разі крайньої потреби виконання співробітником його службових обов'язків.

Відкликання співробітника поліції із щорічної основної відпустки здійснюється за наказом начальника відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Про факт видання наказу про відкликання з відпустки працівник поліції інформується безпосереднім або прямим начальником.

У разі відкликання співробітника поліції із щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому відповідно до положень частини п'ятої цієї статті.

Стаття 65. Грошове забезпечення співробітників поліції

1. Співробітники поліції отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

2. До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за спеціальним званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

3. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні, гідні матеріальні умови для комплектування поліції кваліфікованими співробітниками, враховувати характер, умови служби в поліції, стимулювати досягнення співробітниками поліції високих результатів у службовій діяльності.

Розмір грошового забезпечення співробітників поліції, які мають спеціальні звання рядового і молодшого начальницького складу поліції, не може бути меншим розміру п'ятикратного розміру мінімальної місячної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому співробітнику поліції нараховується та виплачується грошове забезпечення.

Розмір грошового забезпечення співробітників поліції, які мають спеціальні звання середнього, старшого і вищого начальницького складу поліції, не може бути меншим розміру семикратного розміру мінімальної місячної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому співробітнику поліції нараховується та виплачується грошове забезпечення.

4. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністерством внутрішніх справ України.

5. За співробітниками поліції, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

6. Співробітники поліції, відряджені до інших державних органів, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону отримують грошове забезпечення, виходячи з посадового окладу за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інших видів грошового забезпечення передбачених цим законом.

7. Грошове забезпечення співробітників поліції підлягає індексації відповідно до закону.

Стаття 66. Медичне забезпечення співробітників поліції

1. Співробітникам поліції гарантується безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ.

2. У разі відсутності за місцем проходження служби, місцем проживання або тимчасового перебування співробітника поліції закладу охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, необхідного для надання медичної допомоги, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я.

3. У разі відсутності спеціального медичного обладнання, медичних фахівців або спеціалізованих відділень в закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ, а також інших державних та комунальних закладах охорони здоров'я, за наявності медичних показань, визначених закладом охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України, бюджетних асигнувань співробітник поліції може бути направлений за висновком відповідного закладу охорони здоров'я на обстеження або лікування до приватного закладу охорони здоров'я або іноземного медичного закладу за рахунок коштів Міністерства внутрішніх справ України.

Направлення співробітників поліції на лікування за межі України здійснюється на загальних підставах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Співробітники поліції зобов'язані щорічно проходити комплексний медичний огляд (диспансеризацію), а при необхідності - цільові медичні огляди, психофізіологічні обстеження і тестування в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

5. Члени сімей співробітників поліції (дружина (чоловік), діти до 18 років, а у разі їх навчання в вищих учбових закладах - до 23 років), а також члени сімей співробітників поліції, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження служби в поліції (в тому числі під час участі в міжнародних миротворчих операціях), мають право на безоплатне медичне обслуговування у закладах Міністерства внутрішніх справ України.

6. Співробітники поліції та члени їх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а у разі їх навчання в вищих учбових закладах - до 23 років), мають право на пільгове реабілітаційне, санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок у медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Міністерства у порядку, що встановлюється Міністерством внутрішніх справ.

Співробітники поліції сплачують 25 відсотків, а члени їх сімей - 50 відсотків собівартості путівки у таких закладах, та інших відповідних закладах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Члени сімей співробітників поліції, які загинули (померли) під час проходження служби в поліції, мають право на безкоштовне санаторно-курортне лікування та оздоровлення один раз на два роки. До таких членів сімей належать: дружина (чоловік), якщо вона (він) не одружилися вдруге, діти до 18 років, а у разі їх навчання в вищих учбових закладах - до 23 років, а також діти - інваліди з дитинства (незалежно від їх віку).

7. Громадяни України з числа колишніх співробітників поліції, які були звільнені зі служби з підстав, передбачених пунктами "б", "в", "г" частини другої статті 48 цього Закону та члени їх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а у разі їх навчання в вищих учбових закладах - до 23 років) мають право на медичне забезпечення в закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ відповідно до умов, передбачених цією статтею.

8. Зміна підпорядкування, перепрофілювання медичних закладів охорони здоров'я, санаторно-курортних та оздоровчих закладів Міністерства внутрішніх справ та відчуження нерухомого майна цих закладів забороняються.

Стаття 67. Житлове забезпечення співробітників поліції

1. Співробітники поліції забезпечуються житлом на підставах і в порядку, визначених житловим законодавством.

2. Співробітникам поліції, які згідно з законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, житлова площа надається в першочерговому порядку.

Особам, звільненим зі служби в поліції і визнаним інвалідами першої групи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків під час служби в поліції, або захворювання, одержаного під час проходження служби в поліції, і які згідно з законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються позачергово.

Членам сім'ї (дружині (чоловіку), дітям) співробітника поліції, який загинув при виконанні службових обов'язків, і які згідно з законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов та на момент загибелі співробітника поліції перебували на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов у відповідному населеному пункті, жиле приміщення надається в позачерговому порядку.

3. Співробітникам поліції та членам їх сімей можуть надаватися жилі приміщення в гуртожитках та службові жилі приміщення в порядку і на умовах, визначених житловим законодавством.

4. Співробітникам поліції, а також звільненим зі служби в поліції особам, які стали інвалідами під час проходження служби в поліції, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності.

5. Співробітники поліції, та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з частковим погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на зазначені цілі. Зазначений кредит надається співробітнику поліції тільки один раз протягом усього часу проходження ним служби в поліції.

Порядок та умови надання співробітникам поліції кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) визначаються Кабінетом Міністрів України.

6. Співробітники поліції, які мають календарну вислугу на службі в поліції 20 років і більше, у разі звільнення зі служби в поліції на підставі пунктів "б", "в", "г" частини другої статті 48 цього Закону, а також звільнені зі служби в поліції особи, які стали інвалідами І чи II групи внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого при виконанні ним службових обов'язків, або захворювання, пов'язаного з виконанням ним службових обов'язків, або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним службових обов'язків під час попередньої служби в поліції, чи яким встановлено інвалідність I та II груп після звільнення зі служби в поліції унаслідок причин, зазначених в цій частині, члени сімей співробітників поліції, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження служби в поліції, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду, крім приміщень, які не підлягають приватизації згідно з законом.

7. Співробітник поліції, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні зі служби в поліції на підставі пунктів "б", "в", "г" частини другої статті 48 цього Закону, залишаються на цьому обліку до одержання житла з державного житлового фонду до настання передбачених законом підстав для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

8. Співробітники поліції та особи, звільнені зі служби в поліції, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов мають право брати участь у фінансово-кредитних механізмах з будівництва житла, замовником якого виступає Міністерство внутрішніх справ України та його територіальні органи, з розрахунку фінансування 50 відсотків вартості об'єкту будівництва за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на зазначені цілі, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

9. У разі загибелі (смерті) співробітника поліції у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків члени його сім'ї, у разі потреби поліпшення житлових умов, забезпечуються житлом у позачерговому порядку за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Стаття 68. Право співробітників поліції на отримання вищої освіти

1. Співробітники поліції мають право на отримання вищої освіти (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у вищих навчальних закладах поліції, а також інших вищих навчальних закладах відповідно до законодавства про освіту.

2. Співробітникам поліції, які здобули базову або повну вищу освіту за державним замовленням за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти. Іншим співробітникам поліції дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби в порядку, визначеному законодавством про освіту.

Стаття 69. Пенсійне забезпечення співробітників поліції

1. Пенсійне забезпечення співробітників поліції та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Стаття 70. Одноразова грошова допомога у разі заподіяння шкоди здоров'ю співробітника поліції

1. Одноразова грошова допомога у випадку заподіяння шкоди здоров'ю співробітника поліції, призначається і виплачується в разі:

1) встановлення співробітнику поліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого при виконанні ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, або захворювання, пов'язаного з виконанням ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, чи встановлення йому інвалідності після звільнення зі служби в поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

2) встановлення співробітнику поліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого при виконанні ним службових обов'язків, або захворювання, пов'язаного з виконанням ним службових обов'язків, або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним службових обов'язків під час попередньої військової служби, служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, державній пожежній охороні, податковій міліції, Державній спеціальній службі транспорту, Державній пенітенціарній службі, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, чи встановлення йому інвалідності після звільнення його зі служби в поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

3) встановлення співробітнику поліції інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним попередньої військової служби, служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, державній пожежній охороні, податковій міліції, Державній спеціальній службі транспорту, Державній пенітенціарній службі, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, або встановлення йому інвалідності після звільнення його зі служби в поліції унаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) отримання співробітником поліції поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, наслідком якого є часткова втрата працездатності без встановлення йому інвалідності;

5) отримання співробітником поліції поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні ним службових обов'язків, наслідком якого є часткова втрата працездатності без встановлення йому інвалідності.

2. Порядок визначення причинного зв'язку поранень (контузій, травм або каліцтв), отриманих співробітниками поліції під час проходження ними служби в поліції, а також під час їх попередньої військової служби, служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, державній пожежній охороні, податковій міліції, Державній спеціальній службі транспорту, Державній пенітенціарній службі, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Розміри одноразової грошової допомоги співробітникам поліції у разі заподіяння шкоди їх здоров'ю, визначаються виходячи з їх посадових окладів, окладів за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, за останньою посадою, встановлених законодавством на день встановлення співробітнику поліції інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а для особи, звільненої зі служби в поліції - на день її звільнення.

Для обчислення розміру одноразової грошової допомоги співробітникам поліції, які були відряджені до державних органів, установ, організацій або вищих навчальних закладів, які виконують роботи в інтересах держави та її безпеки, із залишенням їх на службі в поліції, враховуються посадові оклади, встановлені законодавством за останньою посадою, яку вони обіймали до відрядження, а також оклади за спеціальним званням та надбавка за вислугу років - на день встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а для осіб, звільнених зі служби в поліції, - на день їхнього звільнення.

4. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується в таких розмірах:

1) у разі встановлення співробітнику поліції інвалідності внаслідок причин, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті:

а) I групи - 60 окладів;

б) II групи - 54 оклади;

в) III групи - 48 окладів;

2) у разі встановлення співробітнику поліції інвалідності внаслідок причин, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті:

а) I групи - 48 окладів;

б) II групи - 36 окладів;

в) III групи - 24 оклади;

3) у разі встановлення співробітнику поліції інвалідності внаслідок причин, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті:

а) I групи - 24 оклади;

б) II групи - 18 окладів;

в) III групи - 12 окладів;

4) у разі отримання співробітником поліції поранення (контузії, травми або каліцтва) внаслідок причин, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 24 окладів;

5) у разі отримання співробітником поліції поранення (контузії, травми або каліцтва) внаслідок причин, зазначених у пункті 5 частини першої цієї статті - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 18 окладів.

5. Якщо протягом двох років співробітнику поліції після первинного встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності буде встановлено більший відсоток втрати працездатності або вищу групу інвалідності, що дає йому право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, чи змінено причинний зв'язок його захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

6. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності співробітника поліції є наслідком:

вчинення діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який встановлений судом);

подання особою свідомо неправдивих відомостей про призначення і виплату грошової компенсації.

7. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 71. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) працівника поліції

1. Одноразова грошова допомога у випадку загибелі (смерті) співробітника поліції призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) співробітника поліції, що настала при виконанні ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, або її смерті унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, або захворювання, пов'язаного з виконанням ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, чи унаслідок причин, зазначених у цьому пункті, після звільнення його зі служби в поліції;

2) загибелі (смерті) співробітника поліції, що настала при виконанні ним службових обов'язків, або його смерті унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним при виконанні службових обов'язків, або захворювання, пов'язаного з виконанням ним службових обов'язків, чи унаслідок причин, зазначених у цьому пункті, після звільнення його зі служби в поліції;

3) смерті співробітника поліції, що настала унаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, або унаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним попередньої військової служби, служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, державній пожежній охороні, податковій міліції, Державній спеціальній службі транспорту, Державній пенітенціарній службі, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, або після звільнення його зі служби в поліції унаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

2. Порядок визначення причинного зв'язку загибелі (смерті), поранень (контузій, травм або каліцтв), отриманих особами співробітниками поліції під час проходження ними служби в поліції, а також під час їхньої попередньої військової служби, служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, державній пожежній охороні, податковій міліції, Державній спеціальній службі транспорту, Державній пенітенціарній службі, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. У разі наявності у загиблого (померлого) співробітника поліції сім'ї, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають такі особи:

дружина (чоловік), яка (який) на день загибелі (смерті) перебувала (перебував) із загиблим (померлим) в зареєстрованому шлюбі;

діти загиблого (померлого), які не досягли 18 років, або діти, старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, у тому числі діти - інваліди з дитинства (незалежно від їх віку), а також діти, які навчаються в освітніх закладах незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, до закінчення навчання або до досягнення ними 23 років.

4. У разі відсутності у загиблого (померлого) співробітника поліції сім'ї, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають:

батьки (усиновителі);

дід, баба чи опікун (піклувальник), за відсутності батьків (усиновителів), якщо вони утримували загиблого (померлого) до досягнення повноліття, але не менше трьох років;

вітчим (мачуха), якщо він (вона) проживав (проживала) разом із загиблим (померлим) та утримував (утримувала) його до досягнення повноліття, але не менше п'яти років;

брати, сестри, онуки, пасинки, падчерки, якщо вони мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

5. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у частинах третій та четвертій цієї статті, від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

6. Розміри одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) співробітників поліції визначаються виходячи з їх посадових окладів, окладів за спеціальним званням та надбавки за вислугу років (далі - окладів), за останньою посадою, встановлених законодавством на день на день загибелі (смерті) співробітника поліції, а для особи, звільненої зі служби в поліції, - на день її звільнення.

Для обчислення розміру грошової допомоги в разі загибелі (смерті) співробітників поліції, які були відряджені до державних органів, установ, організацій або вищих навчальних закладів, які виконували роботи в інтересах держави та її безпеки, із залишенням їх на службі в поліції, враховуються посадові оклади, встановлені законодавством за останньою посадою, яку вони обіймали до відрядження, а також оклади за спеціальним званням та надбавка за вислугу років - на день загибелі (смерті), а для осіб, звільнених зі служби в поліції, - на день їхнього звільнення.

7. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у таких розмірах:

1) у разі загибелі (смерті) співробітника поліції з причин, зазначених в пункті 1 частини першої цієї статті - 120 окладів;

2) загибелі (смерті) співробітника поліції з причин, зазначених в пункті 2 частини першої цієї статті - 80 окладів;

3) смерті співробітника поліції з причин, зазначених в пункті 3 частини першої цієї статті - 70 окладів;

У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) співробітника поліції, що призначається на підставі цього Закону, не може бути меншим 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день загибелі (смерті) співробітника поліції.

8. У разі встановлення, що смерть співробітника поліції, а також особи, звільненої зі служби в поліції, пов'язана з обставинами, зазначеними в частині першій статті цього Закону, і отримання при цьому раніше померлим грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплата одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання відповідно до цього Закону, здійснюється з урахуванням суми допомоги, отриманої померлим.

9. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) співробітника поліції є наслідком:

вчинення діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

подання особою свідомо неправдивих відомостей про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

10. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 72. Соціальні гарантії прав членів сімей співробітників поліції

1. Членам сімей співробітників поліції надаються соціальні гарантії, встановлені цим та іншими законами.

2. Діти загиблих під час виконання службових обов'язків співробітників поліції мають право на вступ до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ поза конкурсом.

3. Батькам та членам сімей співробітників поліції, які загинули (померли) під час проходження служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.

4. Дружині (чоловіку) співробітника поліції щорічна основна відпустка за її (його) бажанням надається у зручний для неї (нього) час одночасно із щорічною основною відпусткою співробітника поліції.

5. Місцевими державними адміністраціями, підприємствами, установами, організаціями можуть встановлюватися й інші пільги та гарантії соціального захисту співробітників поліції та членів їх сімей.

Розділ 9
ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦІЇ

Стаття 73. Фінансове забезпечення діяльності поліції

1. Фінансування видатків на забезпечення діяльності поліції здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.

2. Органи державної влади України та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України мають право здійснювати видатки на забезпечення діяльності поліції.

3. Кошти, які одержані поліцією за надання послуг охорони на підставі договорів про охорону фізичних осіб та майна фізичних і юридичних осіб, платних послуг, благодійні внески, гранти та дарунки, а також коштів, що надійшли як інші джерела власних надходжень, є доходами Державного бюджету України.

4. Кошти, які одержані поліцією за надання послуг охорони на підставі договорів про охорону фізичних осіб та майна фізичних і юридичних осіб можуть спрямовуватися на здійснення заходів, пов'язаних із наданням таких послуг, матеріально-технічне забезпечення сучасними технічними засобами відповідних підрозділів і служб поліції.

5. Вартість послуг охорони фізичних осіб та майна фізичних і юридичних осіб визначається в порядку, встановленому законодавством.

6. Розмір плати за надання адміністративних послуг та інших послуг, що надаються органами, закладами та установами поліції, визначається відповідно до законодавства.

Стаття 74. Матеріально-технічне забезпечення діяльності поліції

1. Матеріально-технічне забезпечення діяльності поліції здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань Державного бюджету України на відповідний рік, а також у визначеному законодавством порядку за рахунок місцевих бюджетів та коштів, що надійшли як інші джерела власних надходжень.

2. Матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюється Міністерством внутрішніх справ України.

3. Забезпечення поліції зброєю, боєприпасами, спеціальними засобами, засобами зв'язку, транспортними засобами, форменим обмундируванням та іншими видами матеріально-технічного забезпечення здійснюється за нормами, які встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

4. Майно поліції є державною власністю і належить органам поліції на праві оперативного управління. Органи поліції здійснюють володіння, користування та розпорядження майном в порядку визначеному законодавством.

5. Правовий режим земельних ділянок, на яких розміщуються органи (заклади, установи) поліції визначається законодавством.

6. Поліція має право на платній та безоплатній основі користуватися майном, наданим в тимчасове користування фізичними або юридичними особами на підставі договорів.

7. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад надають безоплатно органам і підрозділам поліції службові приміщення, а дільничним інспекторам поліції - приміщення для роботи, обладнані меблями і засобами зв'язку.

8. Підрозділам поліції на залізничному, водному та повітряному транспорті відповідні транспортні відомства та організації безоплатно надають устаткування, службові й підсобні приміщення, обладнані меблями, засобами зв'язку і несуть витрати по їх експлуатації.

9. У порядку, встановленому чинним законодавством, поліції можуть передаватися вилучені або конфісковані на підставі судових рішень транспортні засоби, комп'ютерна, звуко-, фото- та відеотехніка, а також інше майно.

Розділ 10
КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПОЛІЦІЇ ТА НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОННОСТІ В ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 75. Контроль за діяльністю поліції та нагляд за додержанням законності в її діяльності

1. Контроль за діяльністю поліції та нагляд за додержанням законності в її діяльності здійснюється відповідно до Конституції та законів України.

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня введення в дію Кримінального процесуального кодексу України.

2. Визнати таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20).

3. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом з метою створення належних умов для його реалізації:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Установити, що до набрання чинності цим Законом, особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ (працівники міліції) підлягають звільненню зі служби в органах внутрішніх справ в порядку встановленому законодавством.

5. Особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ (працівники міліції), які виявили бажання бути прийнятими на службу до поліції, підлягають позачерговій атестації в порядку та строки визначені Міністерством внутрішніх справ України.

6. Особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ (працівники міліції), які виявили бажання бути прийнятими на службу до поліції, пройшли атестацію і отримали висновок про можливість прийняття на службу до поліції, приймаються на службу до поліції, за умови дотримання вимог, передбачених статтею 38 цього Закону, з присвоєнням спеціального звання працівника поліції, що відповідає спеціальному званню особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, яке вони мали на момент звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (особам начальницького складу органів внутрішніх справ, які мали спеціальні звання старшини міліції, прапорщика міліції та старшого прапорщика міліції, в разі призначення на посади, що заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу поліції присвоюється спеціальне звання молодшого лейтенанта поліції, в інших випадках - спеціальне звання старшого сержанта поліції).

Таким особам може бути запропонована посада рівнозначна, вищестояща або нижчестояща по відношенню до посад, які вони займали на момент звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.

Працівникам поліції, прийнятим на службу в поліцію в порядку, визначеному цим пунктом, до вислуги строку служби для отримання чергового спеціального звання поліції зараховується строк вислуги у відповідному спеціальному званні рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, який вони мали на момент звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.

7. До набрання чинності Дисциплінарним статутом поліції на працівників поліції поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

 

Голова Верховної Ради України 

В. ЛИТВИН