ЗАКОН УКРАЇНИ
Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування
Закон введено в дію з дня опублікування - 15 листопада 1994 року
(згідно з Постановою Верховної Ради України
від 10 листопада 1994 року N 239/94-ВР)
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 17 грудня 1996 року N 607/96-ВР,
від 17 червня 1997 року N 350/97-ВР,
від 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР,
від 30 червня 1999 року N 783-XIV,
від 21 вересня 2000 року N 1988-III,
від 15 травня 2003 року N 762-IV,
від 19 січня 2006 року N 3370-IV,
від 16 травня 2007 року N 1026-V,
від 16 вересня 2008 року N 509-VI,
від 5 листопада 2009 року N 1704-VI
Положення статті 2 цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 3 лютого 2009 року N 4-рп/2009)
Цей Закон встановлює відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.
(преамбула у редакції Закону
України від 21.09.2000 р. N 1988-III)
Стаття 1. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудування
Підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт;
передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвердженому проекту, - у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;
(абзац третій частини першої статті 1 у редакції
Закону України від 21.09.2000 р. N 1988-III,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.11.2009 р. N 1704-VI)
виробництво, реалізація або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції;
(абзац четвертий частини першої статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 05.11.2009 р. N 1704-VI)
виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;
(абзац п'ятий частини першої статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 05.11.2009 р. N 1704-VI)
прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень, - у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів;
здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без отримання у встановленому порядку ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві;
(абзац сьомий частини першої статті 1 у редакції
Закону України від 21.09.2000 р. N 1988-III)
ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
(абзац восьмий частини першої статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 17.12.96 р. N 607/96-ВР,
в редакції Закону України від 21.09.2000 р. N 1988-III)
передачу проектною організацією замовнику робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта зазначеного об'єкта, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої робочої документації;
(частину першу статті 1 доповнено абзацом дев'ятим
згідно із Законом України від 21.09.2000 р. N 1988-III)
експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;
(частину першу статті 1 доповнено абзацом десятим
згідно із Законом України від 21.09.2000 р. N 1988-III)
затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації;
(частину першу статті 1 доповнено абзацом одинадцятим
згідно із Законом України від 21.09.2000 р. N 1988-III,
абзац одинадцятий частини першої статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 05.11.2009 р. N 1704-VI)
недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, - у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
(частину першу статті 1 доповнено абзацом дванадцятим
згідно із Законом України від 21.09.2000 р. N 1988-III)
проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт, або без відповідної затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(частину першу статті 1 доповнено абзацом
згідно із Законом України від 16.09.2008 р. N 509-VI)
Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених цим Законом.
Стаття 2. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудування
Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
(частина перша статті 2 у редакції Законів
України від 21.09.2000 р. N 1988-III,
від 16.05.2007 р. N 1026-V)
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
(частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.11.2009 р. N 1704-VI)
Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право:
безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;
давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або затверджених проектних рішень;
(абзац третій частини третьої статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 05.11.2009 р. N 1704-VI)
одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконання покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію;
зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробництво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням будівельних норм, державних стандартів;
(абзац п'ятий частини третьої статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 05.11.2009 р. N 1704-VI)
вносити подання відповідним органам про анулювання ліцензій на право провадження окремих видів господарської діяльності у будівництві підприємств, які допускають порушення ліцензійних умов, а також на інших підставах відповідно до закону.
(абзац шостий частини третьої статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.09.2000 р. N 1988-III,
у редакції Закону України від 19.01.2006 р. N 3370-IV)
Накладати штраф від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
(частина четверта статті 2 у редакції
Закону України від 16.05.2007 р. N 1026-V)
Розгляд справ про правопорушення при наданні фізичним особам послуг з будівництва, реконструкції, капітального ремонту та придбанні будівельної продукції, а також застосування штрафів у цих випадках здійснюються іншими державними органами у порядку, передбаченому чинним законодавством.
(положення статті 2, згідно з якими справи про правопорушення, передбачені зазначеним законом, уповноважені розглядати Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи, а право накладати штрафи надано також заступникам начальників інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03.02.2009 р. N 4-рп/2009)
|
Стаття 3. Порядок накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері містобудування
Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень.
У п'ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Форми протоколу, припису та постанови затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
Штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку.
(стаття 3 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 18.11.97 р. N 642/97-ВР,
від 30.06.99 р. N 783-XIV,
у редакції Закону України від 21.09.2000 р. N 1988-III)
Стаття 4. Оскарження рішень у справах про правопорушення у сфері містобудування
Рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали господарським судом.
(стаття 4 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)
Стаття 5. Захист і пільги посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю
Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час виконання своїх службових обов'язків перебувають під захистом закону.
Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю і членів її сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.
Посадові особи інспекцій архітектурно-будівельного контролю підлягають обов'язковому державному страхуванню. Порядок та умови страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частину четверту статті 5 виключено
(згідно із Законом України
від 17.06.97 р. N 350/97-ВР)
|
|
Президент України
|
Л. КУЧМА
|
м. Київ
14 жовтня 1994 року
N 208/94-ВР
|
|
|