Мы ВКонтакте

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності   

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є

     I. Внести до законодавчих актів такі зміни: 

     1. У  Кримінально-процесуальному  кодексі  України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ): 

     1) частину першу статті 27 викласти в такій редакції: 

     "Справи про злочини,  передбачені  статтею  125,  частиною  1 статті 126, а також справи про злочини, передбачені статтею 203-1, частиною 1 статті  206,  статтями  219,  229,  231  -  232-2,  356 Кримінального   кодексу  України  (  2341-14  )  щодо  дій,  якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян,  порушуються не  інакше  як  за скаргою потерпілого,  якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення. Зазначені справи підлягають закриттю,  якщо потерпілий примириться з обвинуваченим, підсудним. Примирення може статися лише до видалення суду в  нарадчу  кімнату для  постановлення  вироку.  У  справах  про злочини,  передбачені статтею  125,  частиною  1  статті  126,  а  також   статтею   356 Кримінального   кодексу  України  (  2341-14  )  щодо  дій,  якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян,  дізнання  і досудове слідство не провадяться"; 

     2) текст статті 27-2 викласти в такій редакції: 

     "Якщо діянням,   передбаченим   статтею   203-1,  частиною  1 статті 206,  статтями 219, 229, 231 - 232-2, 356, 364-1, 365-1 або 365-2  Кримінального  кодексу  України ( 2341-14 ),  завдано шкоди виключно інтересам юридичної особи приватного права незалежно  від організаційно-правової   форми,   порушення   кримінальної  справи здійснюється за  заявою  власника  (співвласника)  цієї  юридичної особи   чи  за  його  згодою.  В  інших  випадках  притягнення  до кримінальної  відповідальності  винної   особи   здійснюється   на загальних підставах"; 

     3) статтю  106  після частини другої доповнити новою частиною такого змісту: 

     "Орган дізнання  вправі  затримати   особу,   підозрювану   у вчиненні  злочину,  за  який  передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі  понад  три  тисячі  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язків,  пов'язаних  із  застосуванням  до  нього  запобіжного заходу, у тому числі обов'язків,  передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, або  не  виконав  у  встановленому  порядку  вимог   щодо внесення   коштів   як   застави   та  надання  документа,  що  це підтверджує". 

     У зв'язку з цим частини третю-одинадцяту  вважати  відповідно частинами четвертою-дванадцятою; 

     4) у  частині  першій  статті 111 слова "зазначені у частині" замінити словами "зазначені в останньому реченні частини"; 

     5) у статті 112: 

     у частинах першій і другій цифри "234, 235" виключити; 

     у частині другій: 

     слова та цифри "частиною  2  статті  203,  статтями",  "207", "214,  215,  217",  "220,  221",  "223",  "частиною  2 статті 225, частиною 2 статті 226, статтями", "228" виключити; 

     слово та цифри "статтею 204" замінити цифрами "204"; 

     у частині четвертій цифри "207,  208",  "218",  "203",  "215, 220, 221" виключити; 

     у частині п'ятій слова та цифри "статтями 191,  202" замінити словом та цифрами "статтею 191"; 

     6) доповнити статтею 149-1 такого змісту: 

     "Стаття 149-1. Обов'язки, що можуть бути покладені на особу  при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою 

     При обранні запобіжного заходу,  не пов'язаного  з  триманням під вартою,  орган дізнання,  слідчий,  прокурор,  суддя,  суд має право  покласти  на  підозрюваного,  обвинуваченого,   підсудного, засудженого один або декілька таких обов'язків: 

     1) з'являтися   на  виклик  до  органу  дізнання,  досудового слідства,  прокурора або суду,  а в  разі  неможливості  з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; 

     2) не  відлучатися  із  населеного  пункту,   в   якому   він зареєстрований,  проживає  чи перебуває,  без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа; 

     3) повідомляти службову особу або орган,  у провадженні якого знаходиться  кримінальна справа,  про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 

     4) утримуватися від  спілкування  із  визначеною  особою  або спілкуватися з нею з дотриманням визначених умов; 

     5) не відвідувати визначені місця; 

     6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,  інші документи,  що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, які повертаються негайно  після  скасування  відповідного  запобіжного  заходу  або покладеного обов'язку. 

     Обов'язки визначаються  з  урахуванням  віку особи,  стану її здоров'я,  сімейного і матеріального стану, виду діяльності, місця проживання та інших обставин, що її характеризують"; 

     7) статті 154-1 та 165 викласти в такій редакції: 

     "Стаття 154-1. Застава 

     Застава полягає  у  внесенні  коштів  у національній грошовій одиниці   на   спеціальний   рахунок,   визначений   у    порядку, затвердженому  Кабінетом  Міністрів України,  з метою забезпечення належної поведінки особи,  щодо якої застосовано запобіжний захід, її  явки за викликом до органу дізнання,  слідчого,  прокурора або суду,  а також  виконання  інших  покладених  на  неї  обов'язків, передбачених статтею  149-1  цього  Кодексу,  з  умовою  звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. 

     Застава може   бути   внесена    як    самим    підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, так і іншою фізичною чи юридичною особою (за винятком юридичних осіб державної  або  комунальної  власності або тих,  що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим,  або  у  статутному  капіталі  яких  є частка   державної,   комунальної   власності   або  яка  належить державному, комунальному суб'єкту господарювання). 

     Розмір застави  визначається  суддею,  судом  з   урахуванням обставин справи, майнового стану та інших даних про підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. 

     Розмір застави визначається у таких межах: 

     1) щодо  особи,  підозрюваної  чи  обвинуваченої  у  вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 

     2) щодо  особи,  підозрюваної  чи  обвинуваченої  у  вчиненні тяжкого   злочину,   -  від  тисячі  до  чотирьох  тисяч  п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 

     3) щодо  особи,  підозрюваної  чи  обвинуваченої  у  вчиненні особливо  тяжкого  злочину,  -  від  чотирьох  тисяч  п'ятисот  до сімнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     У виключних випадках,  якщо суддя, суд установить, що застава у  визначених  у  пункті  3 частини четвертої цієї статті межах не забезпечить виконання  зобов'язань  особою,  яка  підозрюється  чи обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину,  застава може бути  застосована  у  розмірі,  який  перевищує  сімнадцять  тисяч неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян.  У  всіх випадках розмір застави не може бути меншим від розміру цивільного  позову, розміру майнової шкоди,  завданої злочином, або розміру отриманого внаслідок  вчинення  злочину  доходу,   обґрунтованих   достатніми доказами.  Суддя,  суд,  установивши,  що  особа  підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину у співучасті і її роль  у  його вчиненні  є  незначною,  може  визначити  щодо  неї розмір застави згідно вимог частини четвертої цієї статті без врахування  розміру цивільного позову,  розміру майнової шкоди, завданої злочином, або розміру отриманого внаслідок вчинення злочину доходу. 

     Не пізніше  п'яти  днів  з   дня   обрання   стосовно   особи запобіжного  заходу  у вигляді застави вона зобов'язана внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою коштів  на відповідний   рахунок  та  надати  документ,  що  це  підтверджує, посадовій  особі  або  органу,  в  провадженні  яких   знаходиться кримінальна справа. Невчинення зазначених дій у встановлений строк є підставою для розгляду питання про обрання  у  відношенні  особи іншого запобіжного заходу в порядку, встановленому цим Кодексом. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до    фактичного   внесення   коштів   на   відповідний   рахунок, підозрюваний,  обвинувачений,  підсудний  зобов'язаний  виконувати покладені  на  нього  обов'язки,  невиконання  яких тягне за собою наслідки,  передбачені  в   разі   невиконання   ним   обов'язків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. 

     При внесенні     застави    підозрюваному,    обвинуваченому, підсудному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а   заставодавцю  -  у  вчиненні  якого  злочину  підозрюється  чи обвинувачується особа,  щодо якої застосовується запобіжний захід, і що в разі невиконання нею своїх обов'язків застава буде звернена в доход держави. 

     Заставодавець може відмовитися від узятих на себе зобов'язань до  виникнення  підстав  для звернення застави в доход держави.  У цьому випадку він забезпечує явку  підозрюваного,  обвинуваченого, підсудного до органу дізнання,  досудового слідства, прокурора або суду  для  заміни  йому  запобіжного  заходу  на  інший.   Застава повертається лише після обрання нового запобіжного заходу. 

     Якщо підозрюваний,  обвинувачений, підсудний, будучи належним чином повідомлений,  не з'явився за викликом до  органу  дізнання, досудового  слідства  чи суду без поважних причин або не повідомив про причини своєї неявки,  або порушив  інші  покладені  на  нього обов'язки, передбачені   статтею 149-1  цього  Кодексу,  застава звертається в доход держави. 

     Питання про звернення застави в доход держави вирішується під час  дізнання,  досудового слідства в судовому засіданні суддею за клопотанням  органу   дізнання   або   слідчого,   погодженим   із прокурором,  або  прокурора,  а після надходження справи до суду - судом у судовому  засіданні  при  розгляді  справи  або  в  іншому судовому  засіданні  за  клопотанням  прокурора або за ініціативою судді,  суду.  В судове засідання викликається  заставодавець  для дачі  пояснень.  Неявка  без поважних причин заставодавця в судове засідання не перешкоджає розгляду питання про звернення застави  в доход  держави.  За  результатами  розгляду  питання про звернення застави в доход держави суддя виносить постанову,  а суд - ухвалу. На постанову судді до апеляційного суду прокурором,  підозрюваним, обвинуваченим,  заставодавцем  протягом  трьох  діб  із   дня   її винесення може бути подано апеляцію. 

     У випадку   звернення   застави   в  доход  держави  під  час досудового слідства орган дізнання,  слідчий у  встановленому  цим Кодексом  порядку вирішує питання про застосування або ініціювання застосування стосовно  підозрюваного,  обвинуваченого  запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.  У випадку звернення  застави  в  доход  держави  під  час судового  провадження  суд  обирає  підсудному  запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід. 

     Питання про повернення застави заставодавцю  вирішується  під час  дізнання,  досудового слідства в судовому засіданні суддею за клопотанням заставодавця,  а після надходження справи  до  суду  - судом  у  судовому  засіданні  при  розгляді  справи  або в іншому судовому засіданні.  Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним,  може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень"; 

     "Стаття 165. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу 

     Запобіжні заходи   у   вигляді   застави,  взяття  під  варту застосовуються лише за вмотивованою постановою  судді  чи  ухвалою суду.  Інші  запобіжні  заходи застосовуються за постановою органу дізнання,  слідчого,  прокурора,  судді  або  за   ухвалою   суду. Обов'язки, передбачені статтею 149-1 цього Кодексу та покладені на особу  суддею,  судом,  можуть  бути  змінені  чи  скасовані  лише постановою судді або ухвалою суду. 

     Заміна одного  запобіжного  заходу іншим або його скасування, зміна або скасування обов'язків,  передбачених статтею 149-1 цього Кодексу  та  покладених  на особу,  здійснюється органом дізнання, слідчим,  прокурором,  суддею  чи  судом  з   додержанням   вимог, передбачених частиною першою цієї статті. 

     У разі   закриття  справи,  закінчення  строку  тримання  під вартою,  якщо цей строк  не  продовжено  в  установленому  законом порядку,  та  в  інших  випадках  звільнення  особи з-під варти на стадії досудового  слідства  здійснюється  на  підставі  постанови органу  дізнання  чи  слідчого,  які проводять досудове слідство у справі,  або прокурора, про що вони негайно повідомляють суд, який обрав цей запобіжний захід.  Звільнення з-під варти у кримінальних справах,  що знаходяться в судовому провадженні, здійснюється лише за рішенням судді або суду. 

     Обов'язки, передбачені   статтею   149-1   цього  Кодексу  та покладені  на   особу   при   застосуванні   запобіжного   заходу, скасовуються  або змінюються,  коли в них відпаде необхідність або коли  виникне  необхідність   в   їх   зміні.   Запобіжний   захід скасовується   або   змінюється,   коли   відпаде  необхідність  у запобіжному заході або в раніше застосованому запобіжному заході. 

     Запобіжний захід,  крім застави або взяття особи  під  варту, обраний  прокурором,  може  бути скасовано або змінено слідчим або органом дізнання лише за згодою прокурора. 

     У справах про злочини, за які передбачено основне покарання у виді  штрафу  понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  до підозрюваного,  обвинуваченого, підсудного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або взяття під варту у випадках та в порядку, передбачених цією главою"; 

     8) у статті 155: 

     частину першу викласти в такій редакції: 

     "Взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано: 

     1) у справах про злочини,  за які законом передбачено основне покарання   у   виді   штрафу   в   розмірі   понад   три   тисячі неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян,  -   виключно   у випадках,  якщо підозрюваний,  обвинувачений, підсудний не виконав обов'язків,  пов'язаних із раніше застосованим до нього запобіжним заходом, у тому числі обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу,  або  не  виконав  у  встановленому  порядку  вимог  щодо внесення   коштів   як   застави   та  надання  документа,  що  це підтверджує; 

     2) у  справах  про  злочини,  за  які   законом   передбачено покарання у   виді   позбавлення   волі   на   строк   не   більше трьох років,   -   виключно   у   випадках,   коли   підозрюваний, обвинувачений,  підсудний,  перебуваючи на волі, переховувався від органів  дізнання,  досудового  слідства  чи   суду,   перешкоджав установленню істини у справі, продовжив злочинну діяльність або не виконав обов'язків,  пов'язаних із раніше  застосованим  до  нього запобіжним заходом,   у   тому   числі   обов'язків,  передбачених статтею 149-1 цього Кодексу; 

     3) у  справах  про  злочини,  за  які   законом   передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки"; 

     після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: 

     "Запобіжний захід  у  вигляді  взяття  під варту не може бути застосовано до  раніше  не  судимої  особи,  яка  підозрюється  чи обвинувачується у вчиненні злочину,  за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на  строк  до  п'яти  років,  за  винятком випадків,  коли ця особа,  перебуваючи на волі, переховувалася від органів  дізнання,  досудового  слідства  чи  суду,   перешкоджала встановленню істини у справі або продовжила злочинну діяльність". 

     У зв'язку   з  цим  частини  другу-сьому  вважати  відповідно частинами третьою-восьмою; 

     9) частину  другу  статті  165-1  доповнити  реченням  такого змісту:   "У  разі  покладення  на  особу,  скасування  або  зміни обов'язків,  передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, у постанові (ухвалі)  про  застосування  або  зміну  запобіжного  заходу також зазначаються відповідні обов'язки"; 

     10) у статті 165-2: 

     частини першу і другу викласти в такій редакції: 

     "На стадії досудового слідства запобіжний захід,  за винятком запобіжних заходів у вигляді застави або взяття під варту,  обирає орган дізнання, слідчий, прокурор. 

     Якщо орган  дізнання,  слідчий  вважає,  що  є  підстави  для обрання запобіжного заходу у вигляді застави або взяття під варту, він вносить за згодою прокурора подання до суду.  Таке  ж  подання вправі  внести  прокурор.  При  вирішенні  цього  питання прокурор зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами,  що дають  підстави для  обрання  запобіжного  заходу у вигляді застави або взяття під варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення"; 

     пункт 2 частини п'ятої викласти в такій редакції: 

     "2) про  обрання  підозрюваному,  обвинуваченому  запобіжного заходу"; 

     доповнити частиною десятою такого змісту: 

     "При обранні запобіжного заходу,  не пов'язаного з  триманням під  вартою,  службова  особа  або  орган,  що  приймає відповідне рішення,  визначає необхідність покладення  на  особу  обов'язків, передбачених  статтею 149-1 цього Кодексу,  та в разі встановлення такої необхідності визначає конкретні обов'язки,  що  покладаються на особу"; 

     11) пункт  7-1  частини  першої  статті  227 викласти в такій редакції: 

     "7-1) дає  згоду  або  подає  до  суду  подання  про  обрання запобіжного заходу у вигляді застави або взяття під варту, а також про  продовження   строку   тримання   під   вартою   в   порядку, встановленому цим Кодексом"; 

     12) у  частині  другій статті 229 слова "у вигляді взяття під варту" замінити словами "у вигляді застави або взяття під варту"; 

     13) частину  другу  статті  274  після  слів   "При   обранні запобіжного заходу у вигляді" доповнити словами "застави або"; 

     14) у статті 409: 

     частини першу і третю викласти в такій редакції: 

     "Питання про всякого роду сумніви і протиріччя,  що виникають при виконанні вироку,  включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок"; 

     "Питання приведення у відповідність із  новим  законом,  який звільняє від покарання або пом'якшує покарання,  вироку щодо осіб, які відбувають  покарання,  вирішується  ухвалою  суду  за  місцем відбування покарання"; 

     частину другу виключити; 

     15) статтю 410 викласти в такій редакції: 

     "Стаття 410. Порядок заміни штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі, виправних робіт штрафом,                  обмеження волі чи позбавлення волі службовим  обмеженням, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні 

     Питання про  заміну  покарання  у  виді  штрафу  громадськими роботами,  виправними роботами або позбавленням волі відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) вирішуються суддею суду, який постановив вирок. 

     Питання про заміну покарання у виді виправних  робіт  штрафом відповідно  до  частини  третьої  статті  57 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ),  обмеження волі чи позбавлення волі службовим обмеженням  для  військовослужбовців  відповідно до частини першої статті 58 Кримінального кодексу України ( 2341-14  ),  позбавлення волі  триманням у дисциплінарному батальйоні відповідно до частини першої  статті  62  Кримінального  кодексу  України  (  2341-14  ) вирішуються  суддею  районного (міського) суду за місцем виконання вироку за поданням органу,  що відає відбуванням покарання, або за клопотанням колективу. 

     Усі питання,   передбачені  цією  статтею,  розглядаються  за участю  прокурора,  представника  органу,  що   відає   виконанням покарання, і, як правило, засудженого. 

     Якщо справа  розглядається  судом  за  поданням адміністрації установи виконання покарань,  погодженим із спостережною  комісією або  службою  у  справах неповнолітніх,  суд повідомляє відповідну комісію про час і місце розгляду подання. 

     Після доповіді в справі суд заслуховує  пояснення  викликаних осіб  і  висновок  прокурора,  потім  у  нарадчій кімнаті виносить постанову. 

     На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи  діб  з дня її оголошення прокурор,  засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду"; 

     16) частину першу статті 414 викласти у такій редакції: 

     "Клопотання осіб,  які   відбули   покарання,   і   колективу підприємства,   установи  чи  організації  про  дострокове  зняття судимості відповідно до статті 91  Кримінального  кодексу  України ( 2341-14 ) розглядаються суддею суду, який постановив вирок"; 

     17) у  статті  425  слова  та  цифри  "частиною 1 статті 202, частиною 1 статті 203" та  "частиною  1  статті  225,  частиною  1 статті 226" виключити. 

     2. У  Кодексі України  про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122): 

     1) доповнити статтями 135-1,  162-1,  162-2,  162-3,  164-15, 164-16, 166-14 - 166-18, 171-2 та 189-3 такого змісту: 

     "Стаття 135-1. Підроблення проїзних квитків і знаків поштової  оплати 

     Виготовлення з  метою  збуту,  збут або використання завідомо підроблених  квитків  залізничного,   водного,   повітряного   або автомобільного   транспорту   та   інших   проїзних  документів  і документів на перевезення вантажу, а також знаків поштової оплати, маркованої   продукції,   міжнародних   купонів   для   відповіді, посвідчень особи для міжнародного поштового  обміну  та  відбитків маркувальних машин - тягне за  собою  накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або які завдали шкоди у великих розмірах, -  тягнуть за  собою  накладення  штрафу  від  ста  до   двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Під великим розміром слід розуміти дії, які завдали шкоди  у  розмірі,  що   перевищує   п'ятдесят   неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "Стаття 162-1. Ухилення від повернення виручки  в іноземній валюті 

     Умисне ухилення  службових  осіб  підприємств,   установ   та організацій незалежно від форми власності або громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від повернення в Україну у  передбачені законом  строки  виручки  в  іноземній  валюті  від  реалізації на експорт товарів (робіт,  послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки,  а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей - тягне за   собою   накладення   штрафу   від   шестисот    до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення,  або умисне ухилення від повернення виручки в іноземній  валюті,  товарів  або  інших  матеріальних   цінностей, отриманих  від  цієї  виручки,  або  умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах -  тягнуть за  собою  накладення  штрафу  від  однієї  тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах,-  тягнуть за   собою  накладення  штрафу  від  трьох  тисяч  до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. 1.  Ухилення від  повернення  виручки  в  іноземній валюті,  товарів  або інших матеріальних цінностей,  отриманих від цієї виручки,  чи приховування будь-яким способом  такої  виручки, товарів  або  інших  матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі,  якщо ця виручка,  товари або  інші  матеріальні цінності  в  тисячу  і  більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів  громадян  (у  перерахунку  у  валюту  України  за офіційним  курсом  національної  валюти,  визначеним  Національним банком   України   на   останній   день   строку,    передбаченого законодавством  для  перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону). 

     2. Ухилення  від  повернення  виручки  в  іноземній   валюті, товарів  або  інших  матеріальних  цінностей,  отриманих  від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або  інших  матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі,  якщо ця виручка,  товари або  інші  матеріальні цінності у три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів  громадян  (у  перерахунку  у  валюту  України  за офіційним  курсом  національної  валюти,  визначеним  Національним банком   України   на   останній   день   строку,    передбаченого законодавством  для  перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону). 

     Стаття 162-2. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків 

     Незаконне відкриття   або   використання  за  межами  України валютних рахунків фізичних  осіб,  вчинене  громадянином  України, який  постійно  проживає  на  її  території,  а  так само валютних рахунків юридичних осіб,  що діють на території  України,  вчинене службовою  особою підприємства,  установи чи організації або за її дорученням  іншою  особою,  а  також   вчинення   зазначених   дій громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності -  тягне за  собою  накладення   штрафу   від   п'ятисот   до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення,- тягнуть за собою  накладення  штрафу  від  однієї  тисячі  до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Стаття 162-3. Порушення правил здачі дорогоцінних металів  і дорогоцінного каміння 

     Ухилення від  передбачених  законом  обов'язкової  здачі   на афінаж  або обов'язкового продажу видобутих із надр,  отриманих із вторинної сировини,  піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння,  якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а  також  ухилення  від  обов'язкової  здачі  на  афінаж  або  для обов'язкового     продажу    скуплених    дорогоцінних    металів, дорогоцінного каміння,  ювелірних чи побутових виробів з  них  або лому таких виробів -  тягне за   собою  накладення  штрафу   від   п'ятисот   до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Порушення  правил  здачі  дорогоцінних  металів   і дорогоцінного  каміння  визнається  здійсненим у великому розмірі, якщо вартість зазначених у  цій  статті  предметів,  незданих  або непроданих,  перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "Стаття 164-15. Приховування стійкої фінансової  неспроможності 

     Умисне приховування  громадянином  -  засновником (учасником) або  службовою  особою  суб'єкта  господарської  діяльності  своєї стійкої  фінансової  неспроможності  шляхом  подання недостовірних відомостей,   якщо   це   завдало   великої   матеріальної   шкоди кредиторові, - 

     тягне за  собою  накладення   штрафу   від  двох  тисяч  до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Велика матеріальна шкода має місце,  коли її розмір у  п'ятсот  і  більше  разів  перевищує  неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 

     Стаття 164-16. Зайняття забороненими видами господарської  діяльності 

     Зайняття видами   господарської   діяльності,   щодо  яких  є спеціальна заборона,  встановлена законом,  за  відсутності  ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України ( 2341-14 ), -   тягне за  собою  накладення  штрафу  від  ста  до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті,  якщо вони були пов'язані  з  отриманням  доходу  у  великих  розмірах або вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, -  тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його  сума  у  тисячу  і  більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян"; 

     "Стаття 166-14. Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання 

     Подання неправдивих  відомостей  у декларації щодо походження коштів,  за які  приватизується  державне,  комунальне  майно  або підприємство, та інших документах, необхідних для їх приватизації, недотримання вимог щодо  подальшого  використання  приватизованого об'єкта та інших обов'язкових умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами,-  тягне за  собою  накладення  штрафу  від  ста  до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Стаття 166-15. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів 

     Продаж або  інша  незаконна  передача приватизаційних паперів особою,  яка  не  є  власником  цих  документів,  їх  купівля  або розміщення  та  інші  операції  з приватизаційними документами без належного дозволу -  тягне за  собою  накладення  штрафу  від  ста  до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме   правопорушення,  або  вчинені  з  використанням  службового становища,-  тягнуть за собою  накладення  штрафу  від  однієї  тисячі  до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Стаття 166-16. Незаконні дії у разі банкрутства 

     Умисне приховування  майна,  відомостей  про майно,  передача майна в інше володіння або його відчуження чи  знищення,  а  також фальсифікація,   приховування   або   знищення   документів,   які відображають господарську чи фінансову  діяльність,  якщо  ці  дії вчинені  громадянином  -  засновником  (учасником)  або  службовою особою суб'єкта господарської діяльності в  період  провадження  у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди,-  тягне за    собою   накладення   штрафу   від   п'ятисот   до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Матеріальна шкода вважається великою,  якщо вона  у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 

     Стаття 166-17. Фіктивне банкрутство 

     Завідомо неправдива офіційна заява громадянина  -  засновника (учасника)  або службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб'єкта підприємницької  діяльності  про фінансову  неспроможність  виконання  вимог  з  боку  кредиторів і зобов'язань  перед  бюджетом,  якщо  такі  дії   завдали   великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, - тягнуть за  собою накладення штрафу від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Матеріальна шкода вважається великою,  якщо вона  у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 

     Стаття 166-18. Примушування до антиконкурентних  узгоджених дій 

     Примушування до  антиконкурентних  узгоджених  дій,  які заборонені законом про захист економічної конкуренції, -  тягне за  собою  накладення   штрафу  від  п'ятисот   до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, -  тягнуть за  собою  накладення  штрафу  від  однієї  тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "Стаття 171-2. Фальсифікація засобів вимірювання 

     Виготовлення або перероблення з метою використання чи  збуту, а   також   збут   фальсифікованих   вимірювальних   приладів   чи інструментів - 

     тягне за  собою  накладення  штрафу  від  двадцяти   до   ста неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких вимірювальних приладів чи інструментів. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, -  тягнуть за   собою   накладення  штрафу  від  ста  до двохсот неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян   з конфіскацією таких вимірювальних приладів чи інструментів"; 

     "Стаття 189-3. Незаконне виготовлення, збут або використання  державного пробірного клейма 

     Незаконне виготовлення,  збут  або  використання  державного пробірного клейма -  тягне за  собою накладення  штрафу від  ста  до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, -   тягнуть за   собою   накладення   штрафу   від   трьохсот  до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     2) статті 160-2 і 168 виключити; 

     3) статті 155-2, 164, 166-8 і 167 викласти в такій редакції: 

     "Стаття 155-2. Обман покупця чи замовника 

     Обмірювання, обважування,     обраховування,      перевищення встановлених  цін  і  тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі,  громадського харчування і сфери послуг  та громадянами   -  суб'єктами  підприємницької  діяльності  під  час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг -  тягне за   собою  накладення штрафу    від    двох    до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або вчинені у великих розмірах, -  тягнуть за   собою   накладення   штрафу   від   двадцяти  до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Обманом покупців чи замовників у  великих  розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду у сумі,  що  перевищує  три   неоподатковуваних   мінімуми   доходів громадян"; 

     "Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності 

     Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як   суб'єкта   господарювання   або  без  одержання  ліцензії  на провадження певного виду  господарської  діяльності,  що  підлягає ліцензуванню  відповідно  до  закону,  чи  здійснення  таких видів господарської діяльності з порушенням  умов  ліцензування,  а  так само   без   одержання   дозволу,   іншого  документа  дозвільного характеру,  якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - 

     тягне за   собою   накладення  штрафу  від  двадцяти  до  ста неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян   з   конфіскацією виготовленої  продукції,  знарядь виробництва,  сировини і грошей, одержаних    внаслідок    вчинення     цього     адміністративного правопорушення, чи без такої. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме  правопорушення,  або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, - 

     тягнуть за   собою   накладення    штрафу    від    ста    до п'ятисот неоподатковуваних    мінімумів    доходів    громадян   з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і  грошей,  одержаних  внаслідок  вчинення цього адміністративного правопорушення. 

     Надання суб'єктом  господарювання  дозвільному   органу   або адміністратору   недостовірної   інформації   щодо   відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства -  тягне за   собою   накладення   штрафу    від    сорока    до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу  і  більше  разів  перевищує  неоподатковуваний мінімум доходів громадян"; 

     "Стаття 166-8. Порушення порядку зайняття діяльністю  з надання фінансових послуг 

     Здійснення банківської діяльності,  банківських операцій  або іншої  діяльності  з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи чи без спеціального дозволу  (ліцензії),  якщо законом   передбачено   набуття  статусу  фінансової  установи  чи одержання   спеціального   дозволу   (ліцензії)   для   здійснення зазначених видів діяльності, або з порушенням умов ліцензування - 

     тягне за    собою    накладення    штрафу    від    ста    до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частиною першою  цієї  статті,  пов'язані  з отриманням доходу у великих розмірах, - 

     тягнуть за   собою   накладення  штрафу  від  двох  тисяч  до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його  сума  у  тисячу  і  більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян"; 

     "Стаття 167. Введення в обіг або реалізація продукції,  яка не відповідає вимогам стандартів 

     Введення в  обіг  (випуск  на  ринок України,  в тому числі з ремонту) або  реалізація  продукції,  яка  не  відповідає  вимогам стандартів,  сертифікатів  відповідності,  норм,  правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), -  тягне за   собою   накладення   штрафу   на   посадових  осіб підприємств,  установ,  організацій незалежно від форми власності, громадян  -  власників  підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     4) статтю 163 доповнити частиною другою та  приміткою  такого змісту: 

     "Розміщення цінних  паперів у значних розмірах без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку,  вчинене уповноваженою особою,- 

     тягне за   собою  накладення  штрафу  від  однієї  тисячі  до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Розміщення  цінних  паперів  вважається  у  значних розмірах, якщо  номінальна вартість таких цінних паперів у п'ятсот і  більше  разів  перевищує  неоподатковуваний   мінімум   доходів громадян"; 

     5) у статті 163-7: 

     абзац перший   частини   першої   доповнити  словами  "або  з порушенням умов ліцензування"; 

     доповнити частиною другою та приміткою такого змісту: 

     "Дії, передбачені частиною першою цієї  статті,  пов'язані  з отриманням доходу у великих розмірах, - 

     тягнуть за  собою  накладення  штрафу  від  однієї  тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його  сума  у  тисячу  і  більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян"; 

     6) у статті 221: 

     слово та цифри  "статтею  139"  замінити  словом  та  цифрами "статтями 135-1, 139"; 

     цифри "160-2" виключити; 

     цифри "162" замінити цифрами "162 - 162-3"; 

     після цифр  "163-1  -  163-4"  доповнити  словами  та цифрами "частиною другою статті 163-7, статтями"; 

     цифри "164-5 - 164-14" замінити цифрами "164-5 - 164-16"; 

     після цифр "166-7  -  166-12"  доповнити  цифрами  "166-14  - 166-18, 171-2"; 

     цифри "190" замінити цифрами "189-3, 190"; 

     7) у  частині першій статті 244-4 слово та цифри "статті 168, 168-1" замінити словом та цифрами "стаття 168-1"; 

     8) у частині першій статті  244-17  цифри  "163-5  -  163-11" замінити цифрами   та   словами   "163-5,   163-6,  частина  перша статті 163-7, статті 163-8 - 163-11"; 

     9) у частині першій статті 255: 

     а) у пункті 1: 

     в абзаці другому цифри "160-2" виключити; 

     після цифр "133" доповнити словом та цифрами "стаття 135-1"; 

     цифри "162" замінити цифрами "162 - 162-3"; 

     після цифр "164 - 164-11" доповнити цифрами "164-15, 164-16", а після цифр "165-2" - цифрами "166-14 - 166-18"; 

     в абзаці "органів охорони  здоров'я  (статті  45,  46,  46-2, статті  167-170  (про  правопорушення,  пов'язані  з недодержанням вимог стандартів,  норм,  правил і технічних умов щодо  лікарських засобів),  стаття 183 - щодо завідомо неправдивого виклику швидкої медичної  допомоги)"  слова  та   цифри   "статті   167-170   (про правопорушення,  пов'язані з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов щодо лікарських засобів)" виключити; 

     абзац "органів  державної  податкової  служби  (статті  51-2, 155-1,  163-1 - 163-4,  163-12, 164, 164-5, 172-2 - 172-9, 177-2)" викласти в такій редакції: 

     "органів державної податкової  служби  (статті  51-2,  155-1, 162-1,  162-2,  163-1 - 163-4, 163-12, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 172-2 - 172-9, 177-2)"; 

     абзац "Національного  банку  України (статті 163-12,  164-11, 166-7 - 166-8)" викласти в такій редакції: 

     "Національного банку України (статті 163-12,  164-11,  166-7, стаття  166-8  (у  частині,  що  стосується правопорушень у галузі банківської діяльності та банківських операцій)"; 

     в абзаці "Національної комісії з цінних паперів та  фондового ринку  (стаття  163-12)" слово та цифри "(стаття 163-12)" замінити словом та цифрами "(статті 163-7, 163-12)"; 

     доповнити абзацами такого змісту: 

     "національної комісії,  що здійснює  державне  регулювання  у сфері  ринків  фінансових  послуг  (стаття  166-8  (у частині,  що стосується правопорушень у галузі діяльності з надання  фінансових послуг, ліцензії (дозволи) на проведення якої видає цей орган); 

     органів виконавчої  влади у сфері стандартизації,  метрології та сертифікації (стаття 171-2)"; 

     б) у пункті 2 цифри "160-2" виключити; 

     10) у частині першій  статті  265  слова  "у  місцях,  що  їх визначають  органи  (посадові особи),  яким надано право провадити вилучення  речей  і  документів"  замінити  словами  "у   порядку, встановленому   Кабінетом  Міністрів  України  за  погодженням  із Державною судовою адміністрацією України"; 

     11) у частині другій статті 268 цифри "160-2" виключити; 

     12) частину першу статті 273 викласти в такій редакції: 

     "Експерт призначається   органом   (посадовою   особою),    у провадженні    якого    перебуває   справа   про   адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у  тому  числі  для визначення розміру майнової шкоди,  заподіяної адміністративним правопорушенням,  а також суми грошей,  одержаних внаслідок    вчинення    адміністративного   правопорушення,   які підлягатимуть конфіскації"; 

     13) у частині другій статті 277 цифри "160-2" виключити. 

     3. У Кримінальному кодексі України  (  2341-14  )  (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131): 

     1) статті 202,  203,  207, 208, 214, 215, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 228, 234 і 235 виключити; 

     2) статті 12, 53 та 201 викласти в такій редакції: 

     "Стаття 12. Класифікація злочинів 

     1. Залежно  від  ступеня  тяжкості  злочини  поділяються   на злочини невеликої тяжкості,  середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. 

     2. Злочином невеликої тяжкості є злочин,  за який передбачене покарання  у  виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше,  більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     3. Злочином середньої тяжкості є злочин,  за який передбачене основне  покарання  у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення  волі на строк не більше п'яти років. 

     4. Тяжким  злочином  є  злочин,  за  який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти  п'яти  тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. 

     5. Особливо тяжким злочином є  злочин,  за  який  передбачене основне  покарання  у  виді  штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян,  позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. 

     6. Ступінь  тяжкості  злочину,  за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді  штрафу  та  позбавлення  волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин"; 

     "Стаття 53. Штраф

     1. Штраф - це грошове  стягнення,  що  накладається  судом  у випадках   і  розмірі,  встановлених  в  Особливій  частині  цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. 

     2. Розмір штрафу  визначається  судом  залежно  від  тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від  тридцяти  до  п'ятдесяти  тисяч  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.  За вчинення злочину,  за  який передбачене  основне  покарання  у  виді  штрафу  понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  розмір  штрафу,  що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої  злочином,  або  отриманого  внаслідок  вчинення  злочину доходу,  незалежно  від  граничного розміру штрафу,  передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини  цього Кодексу.  Суд, встановивши, що такий злочин вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця),  підбурювача або пособника у  його вчиненні  є  незначною,  може  призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі,  передбаченому  санкцією  статті  (санкцією частини  статті)  Особливої частини цього Кодексу,  без урахування розміру  майнової  шкоди,  завданої   злочином,   або   отриманого внаслідок вчинення злочину доходу. 

     3. Штраф  як  додаткове  покарання може бути призначений лише тоді,  коли його спеціально передбачено в санкції статті  (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. 

     4. З  урахуванням  майнового  стану особи суд може призначити штраф із  розстрочкою  виплати  певними   частинами   строком   до одного року. 

     5. У  разі  несплати  штрафу  в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян   та   відсутності підстав  для  розстрочки  його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді  громадських  робіт  із  розрахунку  одна година  громадських  робіт  за  один  установлений  законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян,  але на строк не більше двох років. 

     У разі   несплати   штрафу   в   розмірі   понад  три  тисячі неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян,  призначеного  як основне  покарання,  та  відсутності  підстав  для розстрочки його виплати суд замінює  несплачену  суму  штрафу  покаранням  у  виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах: 

     1) від одного до п'яти років позбавлення  волі  -  у  випадку призначення штрафу за вчинення злочину середньої тяжкості; 

     2) від  п'яти  до  десяти  років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину; 

     3) від десяти  до  дванадцяти  років  позбавлення  волі  -  у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину. 

     Якщо під  час  розрахунку  строку  позбавлення волі цей строк становить  більше  встановлених  цією  частиною  статті  меж,  суд замінює покарання у виді штрафу покаранням у виді позбавлення волі на  максимальний  строк,  передбачений  для  злочину   відповідної тяжкості цією частиною статті"; 

     "Стаття 201. Контрабанда 

     1. Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з  приховуванням  від  митного  контролю культурних цінностей,  отруйних,  сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних   матеріалів,    зброї    та    боєприпасів    (крім гладкоствольної  мисливської зброї та бойових припасів до неї),  а також   спеціальних   технічних   засобів   негласного   отримання інформації, - 

     карається позбавленням  волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди. 

     2. Та сама дія, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою,  раніше судимою за злочин,  передбачений цією статтею, або службовою особою з використанням службового становища, - 

     карається позбавленням   волі   на   строк   від   п'яти   до дванадцяти років   з   конфіскацією  предметів  контрабанди  та  з конфіскацією майна"; 

     3) пункт 1 частини  першої  статті  65  доповнити словами і цифрами "за  винятком випадків, передбачених  частиною  другою статті 53 цього Кодексу"; 

     4) у статті 69: 

     частину першу доповнити реченням такого змісту:  "За вчинення злочину,  за  який  передбачене  основне покарання у виді штрафу в розмірі  понад  три  тисячі  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян,   суд   з  підстав,  передбачених  цією  частиною,  може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж  на  чверть нижчий від найнижчої межі,  встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу"; 

     частину другу викласти в такій редакції: 

     "2. На підставах,  передбачених у частині першій цієї статті, суд  може  не  призначати додаткового покарання,  що передбачене в санкції статті (санкції частини статті)  Особливої  частини  цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину,  за який передбачене основне покарання у виді штрафу  в  розмірі  понад  три  тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     5) у частині третій  статті  88  слово  "звільнені"  замінити словами "із звільненням"; 

     6) у статті 89: 

     у пункті  5  слова "до штрафу" замінити словами "до основного покарання  у  виді  штрафу  в  розмірі  не  більше   трьох   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     пункти 7,  8  та  9  після  слів "позбавлення волі" доповнити словами "або основного покарання у виді штрафу"; 

     7) абзац другий частини першої та абзац другий частини другої статті 200 викласти в такій редакції: 

     "карається штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "караються штрафом    від    п'яти    до     десяти     тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     8) абзац другий частини першої та абзац другий частини другої статті 203-1 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   п'яти   тисяч неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян із конфіскацією та знищенням  дисків  для  лазерних   систем   зчитування,   матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва"; 

     "караються штрафом   від   п'яти   тисяч   до   десяти  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян  з  конфіскацією  та знищенням   дисків   для   лазерних  систем  зчитування,  матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва"; 

     9) абзац другий частини першої та абзац другий частини другої статті 203-2 викласти в такій редакції: 

     "карається штрафом   від   десяти   тисяч   до  сорока  тисяч неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян   з   конфіскацією грального обладнання"; 

     "караються штрафом  від  сорока  тисяч  до  п'ятдесяти  тисяч неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян   з   конфіскацією грального обладнання"; 

     10) абзац    другий    частини   першої   та   абзац   другий частини другої статті 204 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом  від   однієї   тисячі   до   двох   тисяч неоподатковуваних   мінімумів   доходів  громадян  з  конфіскацією незаконно   виготовленої   продукції   та   обладнання   для    її виготовлення"; 

     "карається штрафом   від   трьох   тисяч   до   десяти  тисяч неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян   з   конфіскацією незаконно    виготовленої   продукції   та   обладнання   для   її виготовлення"; 

     11) абзац другий  частини  першої  та  абзац  другий  частини другої статті 205 викласти в такій редакції: 

     "карається штрафом  від  п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   п'яти   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     12) абзац другий частини першої,  абзац другий частини другої та  абзац  другий  частини  третьої  статті  206  викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом  від  однієї   тисячі   до   трьох   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   десяти  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років"; 

     "караються штрафом  від  десяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років"; 

     13) у пункті 1 примітки до статті 209: 

     слова "покарання  у  виді  позбавлення волі" замінити словами "основне покарання  у  виді  позбавлення  волі  або  штрафу  понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     цифри "207" виключити; 

     14) абзац    другий    частини   першої   та   абзац   другий частини другої статті 209-1 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом   від   однієї   тисячі   до   двох  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     "карається штрафом   від   трьох   тисяч   до   п'яти   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     15) абзац другий частини першої,  абзац другий частини другої та  абзац  другий  частини  третьої  статті  212  викласти в такій редакції: 

     "карається штрафом  від   однієї   тисячі   до   двох   тисяч неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  або  позбавленням права обіймати певні посади  чи  займатися  певною  діяльністю  на строк до трьох років"; 

     "караються штрафом    від   двох   тисяч   до   трьох   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     "караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч  до  двадцяти  п'яти тисяч  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади  чи  займатися  певною  діяльністю  на строк до трьох років з конфіскацією майна"; 

     16) абзац другий частини першої,  абзац другий частини другої та абзац другий частини третьої  статті  212-1  викласти  в  такій редакції: 

     "карається штрафом    від   п'ятисот   до   тисячі   п'ятисот неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  або  позбавленням права  обіймати  певні  посади  чи  займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     "караються штрафом  від  тисячі  п'ятисот  до   трьох   тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох років"; 

     "караються штрафом  від  десяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна"; 

     17) абзац другий  частини  першої  та  абзац  другий  частини другої статті 213 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом    від   п'ятисот   до   тисячі   п'ятисот неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  або  громадськими роботами від ста до двохсот годин"; 

     "караються штрафом   від   тисячі   п'ятисот  до  двох  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     18) абзац   другий   частини   першої   та    абзац    другий частини другої статті 216 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом  від  п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   п'яти   тисяч неоподатковуваних   мінімумів   доходів  громадян  з  конфіскацією товарів,  промаркованих  підробленими  марками  чи  голографічними захисними елементами"; 

     19) у статті 219: 

     абзац другий частини першої викласти в такій редакції: 

     "карається штрафом    від   двох   тисяч   до   трьох   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     доповнити приміткою такого змісту: 

     "Примітка. У статтях 219, 222 цього Кодексу матеріальна шкода вважається  великою,  якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян"; 

     20) абзац   другий   частини   першої   та    абзац    другий частини другої статті 222 викласти в такій редакції: 

     "карається штрафом   від   однієї   тисячі   до  трьох  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     "караються штрафом  від   трьох   тисяч   до   десяти   тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк  до трьох років"; 

     21) абзац    другий    частини   першої   та   абзац   другий частини другої статті 222-1 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   п'яти   тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох років"; 

     "караються штрафом   від   п'яти   тисяч   до   десяти  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     22) абзац другий частини першої статті 223-1 викласти в такій редакції: 

     "карається штрафом   від   однієї   тисячі   до   двох  тисяч неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  або  позбавленням права  обіймати  певні  посади  чи  займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     23) абзац другий частини першої статті 223-2 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   п'яти   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     24) абзац другий частини першої,  абзац другий частини другої та  абзац  другий  частини  третьої  статті  224  викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом  від   однієї   тисячі   до   двох   тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох років"; 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   десяти  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     "караються штрафом від  десяти  тисяч  до  п'ятнадцяти  тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох років"; 

     25) абзац  другий  частини першої статті 227 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом від п'ятисот до  тисячі  неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян  з  позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     26) абзац другий частини першої,  абзац другий частини другої та  абзац  другий  частини  третьої  статті  229  викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом  від   однієї   тисячі   до   двох   тисяч неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  з  конфіскацією і знищенням відповідної  продукції  та  знарядь  і  матеріалів,  які спеціально використовувалися для її виготовлення"; 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   десяти  тисяч неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян  з  конфіскацією  і знищенням  відповідної  продукції  та  знарядь  і матеріалів,  які спеціально використовувалися для її виготовлення"; 

     "караються штрафом від  десяти  тисяч  до  п'ятнадцяти  тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох   років  або  без  такого  та  з  конфіскацією  і  знищенням відповідної продукції та  знарядь  і  матеріалів,  які  спеціально використовувалися для її виготовлення"; 

     27) абзац  другий  частини першої статті 231 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом  від   трьох   тисяч   до   восьми   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     28) абзац  другий  частини першої статті 232 викласти в такій редакції: 

     "карається штрафом  від  однієї   тисячі   до   трьох   тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох років"; 

     29) у статті 232-1: 

     в абзаці другому частини першої слова "або обмеженням волі на строк до трьох років" виключити; 

     абзац другий частини другої,  абзац другий частини третьої та абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   п'яти   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого"; 

     "карається штрафом  від   п'яти   тисяч   до   восьми   тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк  до трьох років або без такого"; 

     "караються штрафом   від   восьми   тисяч   до  десяти  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     30) абзац   другий   частини   першої   та    абзац    другий частини другої статті 232-2 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом   від   однієї   тисячі   до   двох  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого"; 

     "караються штрафом   від   двох   тисяч   до   трьох    тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк  до трьох років"; 

     31) абзац    другий    частини   першої   та   абзац   другий частини другої статті 233 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом  від   п'яти   тисяч   до   десяти   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "карається штрафом від двадцяти п'яти тисяч до тридцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з  конфіскацією майна або без такої"; 

     32) абзац    другий    частини   першої   та   абзац   другий частини другої статті 364-1 викласти в такій редакції: 

     "карається штрафом    від    п'ятисот    до    двох     тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до двох років"; 

     "карається штрафом   від   десяти  тисяч  до  двадцяти  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     33) абзац   другий   частини   першої   та    абзац    другий частини другої статті 365-1 викласти в такій редакції: 

     "карається штрафом   від   трьох   тисяч   до   п'яти   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     "карається штрафом  від  десяти  тисяч  до   двадцяти   тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох років"; 

     34) абзац другий частини першої,  абзац другий частини другої та абзац другий частини третьої  статті  365-2  викласти  в  такій редакції: 

     "карається штрафом   від   однієї   тисячі   до  трьох  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років"; 

     "карається штрафом  від   трьох   тисяч   до   десяти   тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох років"; 

     "караються штрафом   від   десяти  тисяч  до  двадцяти  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна або без такої"; 

     35) абзац другий частини першої, абзац другий частини другої, абзац  другий  частини  третьої  та абзац другий частини четвертої статті 368-3 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом від п'ятисот  неоподатковуваних  мінімумів доходів  громадян  до  однієї  тисячі  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   п'яти   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "карається штрафом   від   п'яти   тисяч   до   восьми  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років"; 

     "карається штрафом від  десяти  тисяч  до  п'ятнадцяти  тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох років та з конфіскацією майна"; 

     36) абзац другий частини першої, абзац другий частини другої, абзац другий частини третьої та  абзац  другий  частини  четвертої статті 368-4 викласти в такій редакції: 

     "караються штрафом  від  п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  до  однієї  тисячі  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян"; 

     "караються штрафом   від   трьох   тисяч   до   п'яти   тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     "карається штрафом  від   п'яти   тисяч   до   десяти   тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох років"; 

     "карається штрафом від дванадцяти тисяч до вісімнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням  права обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна"; 

     37) у статті 99: 

     частину другу викласти в такій редакції: 

     "2. Розмір штрафу,  в тому числі за вчинення злочину, за який передбачено  основне покарання лише у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлюється судом залежно  від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану   неповнолітнього   в   межах   до   п'ятисот   встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

     доповнити частиною третьою такого змісту: 

     "3. До   неповнолітнього,  що  не  має  самостійного  доходу, власних коштів або майна,  на яке може  бути  звернене  стягнення, засудженого  за  вчинення  злочину,  за  який  передбачено основне покарання лише у виді штрафу понад  три  тисячі  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано покарання у виді громадських робіт  або  виправних  робіт  згідно   з   положеннями статей 100, 103 цього Кодексу". 

     4. У  Митному  кодексі України ( 92-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 38-39, ст. 288): 

     1) статті 351 і 352 викласти в такій редакції: 

     "Стаття 351. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем 

     Переміщення або  дії,  спрямовані  на  переміщення   товарів, транспортних  засобів  через  митний  кордон  України  поза митним контролем,  тобто поза місцем розташування митного органу або поза часом   здійснення   митного   оформлення,   або  з  використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок  зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу, - 

     тягнуть за  собою  накладення  штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів або транспортних засобів та їх конфіскацію, а також  конфіскацію транспортних засобів,  що використовувалися для переміщення товарів -  безпосередніх  предметів  порушення  митних правил через митний кордон України. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року  притягалася  до  відповідальності  за  вчинення правопорушення,  передбаченого  цією статтею або статтею 352 цього Кодексу, - 

     тягнуть за собою накладення штрафу в  розмірі  200  відсотків вартості цих товарів або транспортних засобів та їх конфіскацію, а також конфіскацію транспортних засобів,  що використовувалися  для переміщення  товарів  -  безпосередніх  предметів порушення митних правил переміщення товарів через митний кордон України. 

     Стаття 352. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення  товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю 

     Переміщення або дії,  спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю,  тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів,  що утруднюють виявлення таких товарів,  або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу  як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів,  одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані, - 

     тягнуть за  собою  накладення  штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих  товарів  та  їх  конфіскацію,  а  також  конфіскацію товарів  із  спеціально  виготовленими  сховищами  (тайниками)  та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року  притягалася  до  відповідальності  за  вчинення правопорушення,  передбаченого  цією статтею або статтею 351 цього Кодексу, - 

     тягнуть за собою накладення штрафу в  розмірі  200  відсотків вартості  цих  товарів  та  їх  конфіскацію,  а  також конфіскацію товарів  із  спеціально  виготовленими  сховищами  (тайниками)  та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України"; 

     2) абзац другий частини першої статті 353  викласти  в  такій редакції: 

     "тягнуть за  собою  накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів або їх конфіскацію". 

     5. У Кримінально-виконавчому  кодексі  України  (  1129-15  ) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 3-4, ст. 21): 

     1) у статті 26: 

     у частині  третій  слова  "громадських  або  виправних робіт" замінити словами "громадських,  виправних  робіт  або  позбавлення волі"; 

     у частині  четвертій  слова "громадських або виправних робіт" замінити словами "громадських,  виправних  робіт  або  позбавлення волі"; 

     2) статтю 28 виключити. 

     6. У  пункті  7  частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,  1991 р., N 4, ст.   20)   слово   "складати"   замінити   словами  "у  випадках, передбачених законом, складати". 

     7. Пункт 2  частини  першої  статті  1  Закону  України  "Про запобігання   та   протидію   легалізації   (відмиванню)  доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" ( 249-15 ) (Відомості  Верховної  Ради  України,  2010  р.,  N 29,  ст.  392) викласти в такій редакції: 

     "2) суспільно  небезпечне  діяння,  що  передує   легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, - діяння, за яке Кримінальним кодексом України  (  2341-14  )  передбачено  основне покарання  у  виді  позбавлення  волі  або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за  винятком  діянь, передбачених статтями  212  і 212-1 Кримінального кодексу України) ( 2341-14 ),  або діяння,  вчинене за межами  України,  якщо  воно визнається   суспільно   небезпечним   протиправним   діянням,  що передувало  легалізації  (відмиванню)  доходів,  за   кримінальним законом   держави,   де   воно  було  вчинене,  і  є  злочином  за Кримінальним кодексом України  (  2341-14  ),  внаслідок  вчинення якого незаконно одержані доходи". 

     II. Прикінцеві та перехідні положення 

     1. Цей  Закон  набирає  чинності через один місяць з дня його опублікування. 

     2. Особам,  що відбувають покарання  у  виді  громадських  чи виправних робіт, арешту, обмеження чи позбавлення волі за вчинення злочинів, за які цим Законом передбачається встановлення основного покарання   лише   у  виді  штрафу,  невідбута  частина  покарання знижується до відповідного розміру штрафу.  Розмір штрафу  особам, що  відбувають  покарання  у  виді позбавлення волі,  визначається виходячи із строку невідбутого покарання шляхом  його  перерахунку за    правилами,   встановленими   частиною   п'ятою   статті   53 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ).  Розмір штрафу  особам, що  відбувають  покарання  у  виді громадських чи виправних робіт, арешту  або  обмеження  волі,  визначається  виходячи  із   строку невідбутого  покарання шляхом його перерахунку на покарання у виді позбавлення  волі  за  правилами,  встановленими  частиною  першою статті 72 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), та наступного перерахунку за правилами,  встановленими частиною п'ятою статті 53 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ). 

     3. Особам,  що відбувають покарання  у  виді  громадських  чи виправних робіт, арешту, обмеження чи позбавлення волі, призначене за сукупністю злочинів,  один або  кілька  з  яких  згідно  з  цим Законом   карається   основним  покаранням  лише  у  виді  штрафу, невідбута частина покарання  знижується  до  відповідного  розміру штрафу  тільки  у  випадку,  якщо  за такий злочин було призначене більш суворе покарання з числа  покарань  за  злочини  сукупності. Таке  ж правило застосовується при вирішенні питання щодо зниження покарання до відповідного розміру штрафу  особам,  які  відбувають покарання, призначене за сукупністю вироків. 

     У випадку,  якщо  покарання  у виді громадських або виправних робіт,  арешту або обмеження волі було знижене судом до  штрафу  в розмірі  понад  три  тисячі  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян,  воно не може бути в наступному замінено на покарання  у виді  позбавлення волі згідно з правилами,  встановленими частиною п'ятою статті 53 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ). 

     4. Особи,  які відповідно до  статей  75,  104  Кримінального кодексу  України  (  2341-14  ) були звільнені з випробуванням від відбування  покарання  у  виді  виправних  робіт,   обмеження   чи позбавлення волі, призначеного їм за вчинення злочинів, за які цим Законом передбачається встановлення  основного  покарання  лише  у виді   штрафу,  продовжують  виконувати  покладені  на  них  судом обов'язки.  У випадках,  передбачених частиною  другою  статті  78 Кримінального  кодексу України ( 2341-14 ),  та встановлення судом підстав для направлення засудженого  для  відбування  призначеного покарання,  суд  знижує  таким особам покарання до штрафу згідно з правилами Перехідних та прикінцевих положень. 

     У випадку,  якщо  покарання  у  виді  виправних   робіт   або обмеження  волі  було  знижене судом до штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  воно не може бути  в  наступному  замінено на покарання у виді позбавлення волі згідно  з  правилами,  встановленими  частиною  п'ятою  статті  53 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ). 

     При вирішенні  питання  щодо  заміни згідно з частиною другою статті 78 Кримінального кодексу України  (  2341-14  )  покарання, призначеного за сукупністю злочинів, один або кілька з яких згідно з цим Законом карається основним покаранням лише  у  виді  штрафу, особам,  які  відповідно  до статей 75,  104 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) були звільнені з випробуванням від  відбування цього  покарання,  суд  знижує покарання до штрафу лише у випадку, якщо за такий злочин було  призначене  більш  суворе  покарання  з числа покарань за злочини сукупності. 

     5. Запобіжні  заходи  у  вигляді тримання під вартою,  обрані стосовно осіб,  що  підозрюються  чи  обвинувачуються  у  вчиненні злочинів, за які цим Законом передбачається встановлення основного покарання лише у виді штрафу,  підлягають  перегляду  відповідними судами за клопотаннями підозрюваного,  обвинуваченого,  підсудного або прокурора з  урахуванням  положень  Кримінально-процесуального кодексу  України ( 1001-05,  1002-05,  1003-05 ).  У випадку зміни судом запобіжного заходу стосовно таких осіб з тримання під вартою на заставу вони звільняються з-під варти після фактичного внесення коштів як застави в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ). 

     6. Кабінету  Міністрів  України   протягом   місяця   з   дня опублікування цього Закону: 

     1) розробити та затвердити порядок внесення коштів як застави на спеціальний рахунок; 

     2) затвердити за погодженням з Державною судовою адміністрацією України порядок зберігання вилучених при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення  речей  і документів; 

     3) привести  свої  нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; 

     4) забезпечити  приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.   

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 м. Київ, 15 листопада 2011 року           N 4025-VI