Мы ВКонтакте

З А К О Н  У К Р А Ї Н И

            Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві
            та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
 

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 46-47, ст.403 )

 { Із змінами, внесеними згідно із Законами
   N 2180-III (
2180- 14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.21 -
                                  набирає чинності з 01.01.2001
   N 2272-III (
2272- 14 ) від 22.02.2001, ВВР, 2001, N 17, ст.80
   N 2921-III (
2921- 14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
   N 2980-III (
2980-1 4 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.124
   N  660-IV  ( 
660-1 5 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.192 }

          { Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
                                    Конституційного Суду
            N 1-рп/2004 (
v001p7 10-04 ) від 27.01.2004 }

 { Із змінами, внесеними згідно із Законами
   N 2505-IV (
2505 -15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
                                                           ст.267
   N 2664-IV (
2664- 15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 31, ст.420
   N 3235-IV (
3235- 15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,
                                                           ст.96
   N 3421-IV (
3421- 15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199
   N 3456-IV (
3456- 15 ) від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234
   N  424-V  ( 
4 24-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N  9, ст.67
   N  435-V  ( 
435 -16 ) від 12.12.2006, ВВР, 2007, N  9, ст.71
   N  489-V  ( 
4 89-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
   N  717-V  ( 
71 7-16 ) від 23.02.2007, ВВР, 2007, N 22, ст.292
   N  996-V  ( 
996- 16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.439
   N 1000-V  (
100 0-16 ) від 03.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.441
   N 107-VI (
107 -17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78

                               - зміни діють по 31 грудня 2008 року }
 

          { Додатково див. Рішення Конституційного Суду
            N 10-рп/2008 (
v01 0p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
  N  309-VI ( 
309-1 7 ) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253
  N 1760-VI (
1760 -17 ) від 15.12.2009, ВВР, 2010, N  8, ст.62
  N 1877-VI (
18 77-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.140
  N 2289-VI (
2289 -17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471
  N 2388-VI (
2388 -17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.496
  N 2464-VI (
24 64-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2011, N 2-3, ст.11 }
 

    { Установити, що у 2006 році відповідно до цього Закону у разі  встановлення комісією з розслідування нещасного  випадку,   що

    ушкодження здоров'я настало не лише з причини, що залежить від  роботодавця,  а  і  внаслідок порушення потерпілим нормативних  актів  про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає  зменшенню,   але  не   більш   як на 50  відсотків, у порядку,  визначеному   Правлінням   Фонду,  згідно із Законом N 3235-IV  ( 3235- 15 ) від 20.12.2005 }
 

     Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96 -ВР ) та Основ   законодавства  України  про  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування  (  16/9 8-ВР  )  визначає  правову   основу, економічний      механізм      та      організаційну     структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування  громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або  загибелі  застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).
 

     Страхування від   нещасного   випадку   є  самостійним  видом загальнообов'язкового  державного  соціального   страхування,   за допомогою  якого здійснюється соціальний захист,  охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
 
 

 РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 

     Стаття 1. Завдання страхування від нещасного випадку
 

     Завданнями страхування від нещасного випадку є:
 

     проведення профілактичних  заходів,  спрямованих  на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів,  запобігання нещасним випадкам   на  виробництві,  професійним  захворюванням  та  іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;
 

     відновлення здоров'я   та   працездатності   потерпілих    на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
 

     відшкодування шкоди,  пов'язаної  з  втратою  застрахованими особами заробітної  плати  або  відповідної  її  частини  під  час виконання  трудових  обов'язків,  надання  їм  соціальних послуг у зв'язку  з  ушкодженням  здоров'я,  а  також  у  разі  їх   смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

{  Додатково  див.  Закони 

N  489-V  (  489- 16  ) від 19.12.2006,

N 3235-IV  ( 3235 -15 ) від 20.12.2005 }

 { Абзац четвертий статті 1 в редакції Закону 

N 717-V ( 717 -16 ) від 23.02.2007 }

     Стаття 2. Сфера дії Закону
 

     Дія цього Закону поширюється на осіб,  які працюють на умовах трудового  договору  (контракту)  на  підприємствах,  в установах, організаціях,  незалежно від їх форм власності  та  господарювання (далі - підприємства),  у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно,  та громадян - суб'єктів  підприємницької діяльності.
 

     Особи,  право  яких  на  отримання відшкодування шкоди раніше було  встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України  про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування   на   виробництві   або   професійного  захворювання, пов'язаних  з  виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення  по  страхуванню  від нещасного випадку відповідно до цього  Закону.  (  Статтю  2  доповнено  частиною другою згідно із Законом N 2272-III ( 227 2-14 ) від 22.02.2001 )
 

     Стаття 3. Гарантії забезпечення прав застрахованим у страхуванні від нещасного випадку
 

     Держава гарантує усім застрахованим  громадянам  забезпечення прав  у  страхуванні  від  нещасного  випадку  на  виробництві  та професійного захворювання.
 

     Стаття 4. Законодавство про страхування від нещасного випадку
 

     Законодавство про   страхування   від    нещасного    випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування,  цього Закону, Кодексу законів про працю України  (  322- 08  ),  Закону  України  "Про охорону праці" ( 2694-12  ) та інших нормативно-правових актів.
 

     Якщо міжнародним договором України,  згода на  обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  встановлено інші норми, ніж ті,  що передбачені законодавством про страхування  від  нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.
 

     Стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку
 

     Основними принципами страхування від нещасного випадку є:
 

     паритетність держави,  представників  застрахованих  осіб  та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;
 

     своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;
 

     обов'язковість страхування від нещасного  випадку  осіб,  які працюють   на  умовах  трудового  договору  (контракту)  та  інших підставах,  передбачених  законодавством  про   працю,   а   також добровільність такого страхування для осіб,  які забезпечують себе роботою  самостійно,  та  громадян  -  суб'єктів   підприємницької діяльності;
 

     надання державних    гарантій    реалізації    застрахованими громадянами своїх прав;


     обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;
 

     формування та  витрачання  страхових  коштів  на   солідарній основі;
 

     диференціювання страхового  тарифу з урахуванням умов і стану безпеки   праці,   виробничого    травматизму    та    професійної захворюваності на кожному підприємстві;
 

     економічна заінтересованість    суб'єктів    страхування    в поліпшенні умов і безпеки праці;
 

     цільове використання   коштів   страхування   від   нещасного випадку.
 

     Стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
 

     Суб'єктами страхування від нещасного випадку  є  застраховані громадяни,  а  в  окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.
 

     Застрахованою є фізична особа,  на користь якої  здійснюється страхування (далі - працівник).
 

     Страхувальниками є   роботодавці,  а  в  окремих  випадках  - застраховані особи.
 

     Страховик -  Фонд  соціального   страхування   від   нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
 

     Об'єктом страхування   від   нещасного   випадку   є    життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
 

     Стаття 7. Роботодавець
 

     Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається:
 

     власник підприємства  або  уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;
 

     власник розташованого  в  Україні  іноземного   підприємства, установи,  організації  (у  тому  числі  міжнародних),  філії  або представництва,  який використовує найману  працю,  якщо  інше  не передбачено  міжнародним договором,  згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 

     Стаття 8. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку
 

     Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
 

     1) особи,   які   працюють   на   умовах  трудового  договору (контракту)  або  на  інших підставах, передбачених законодавством про  працю;  {  Пункт  1  статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-VI ( 2464- 17 ) від 08.07.2010 }
 

     2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти,  докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять;  під час занять, коли вони набувають професійних навичок;  у  період  проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
 

     3) особи,  які утримуються у виправних,  лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
 

     Стаття 9. Страхування зародка та новонародженого
 

     Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання  жінки  під  час  її  вагітності,  у зв'язку  з  чим  дитина  народилася  інвалідом,  прирівнюється  до нещасного випадку,  який трапився із  застрахованим.  Така  дитина відповідно  до  медичного висновку вважається застрахованою, та до 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23  років  їй подається допомога Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

{  Стаття  9  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 1000-V ( 1000 -16 ) від 03.05.2007 }

     Стаття 10. Процедура страхування працівників

{  Назва  статті  10  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законами N  3456-IV  (  3456- 15 ) від 22.02.2006, N 2464-VI ( 246 4-17 ) від 08.07.2010 }

     Для страхування  від  нещасного  випадку  на  виробництві  не потрібно згоди або заяви працівника.  Страхування  здійснюється  в безособовій формі.  Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим  Законом незалежно   від   фактичного   виконання   страхувальниками  своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.
 

     Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування  від нещасних випадків.
 
     {  Частину  третю  статті  10  виключено  на  підставі Закону
N 2464-VI (
246 4-17 ) від 08.07.2010 }
 

     {  Частину  четверту  статті  10 виключено на підставі Закону
N 2464-VI (
2464 -17 ) від 08.07.2010 }
 

     {  Частину  п'яту  статті  10  виключено  на  підставі Закону
N 2464-VI (
2464- 17 ) від 08.07.2010 }
 

     {  Частину  шосту  статті  10  виключено  на  підставі Закону
N 2464-VI (
2464- 17 ) від 08.07.2010 }
 

     {  Частину  сьому  статті  10  виключено  на  підставі Закону
N 2464-VI (
246 4-17 ) від 08.07.2010 }
 

     Стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку
 

     Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися:
 

     1) особи,   які   забезпечують   себе  роботою  самостійно  - займаються   адвокатською,   нотаріальною,   творчою   та    іншою діяльністю,  пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності,   члени    фермерського    господарства,    особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;
 

     2) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності

{  Стаття  11  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом

N 717-V ( 717 -16 ) від 23.02.2007; в редакції Закону N 2464-VI ( 246 4-17 ) від 08.07.2010 }

     Стаття 12. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку
 

     Особам, які підлягають  страхуванню  від  нещасного  випадку, видається  свідоцтво  про  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування,  яке  є  єдиним  для  всіх  видів  страхування  та  є документом суворої звітності.
 

     Порядок видачі  та зразок свідоцтва про соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 

     Стаття 13. Страховий ризик і страховий випадок
 

     Страховий ризик -  обставини,  внаслідок  яких  може  статися страховий випадок.
 

     Страховим випадком  є  нещасний  випадок  на  виробництві або професійне захворювання,  що спричинили застрахованому  професійно зумовлену  фізичну  чи  психічну травму за обставин,  зазначених у статті  14  цього  Закону,  з   настанням   яких   виникає   право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або  соціальних послуг.

     Професійне захворювання є страховим  випадком  також  у  разі його  встановлення  чи  виявлення  в  період,  коли  потерпілий не перебував у трудових відносинах  з  підприємством,  на  якому  він захворів.
 

     Нещасний випадок  або  професійне  захворювання,  яке сталося внаслідок  порушення   нормативних   актів   про   охорону   праці застрахованим, також є страховим випадком.
 

     Порушення правил охорони праці застрахованим,  яке спричинило нещасний  випадок  або  професійне   захворювання,   не   звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.
 

     Факт нещасного   випадку   на  виробництві  або  професійного захворювання  розслідується  в  порядку,  затвердженому  Кабінетом Міністрів  України,  відповідно  до  Закону  України  "Про охорону праці".
 

     Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну  допомогу, проведення  медичної,  професійної  та соціальної реабілітації,  а також страхових виплат є акт розслідування нещасного  випадку  або акт   розслідування   професійного   захворювання   (отруєння)  за встановленими формами.
 

     Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання
 

     Нещасний випадок  -  це  обмежена  в  часі подія або раптовий вплив  на   працівника   небезпечного   виробничого   фактора   чи середовища,   що   сталися   у   процесі  виконання  ним  трудових обов'язків,  внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю  або  настала смерть.
 

     Перелік обставин,   за   яких   настає   страховий   випадок, визначається Кабінетом Міністрів України  за  поданням  спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.
 

     В окремих  випадках,  за наявності підстав,  Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим  нещасний випадок,   що  стався  за  обставин,  не  визначених  передбаченим частиною другою цієї статті переліком.
 

     До професійного  захворювання   належить   захворювання,   що виникло   внаслідок   професійної   діяльності  застрахованого  та зумовлюється виключно або переважно впливом  шкідливих  речовин  і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
 

     Перелік професійних   захворювань   за   поданням  спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.
 

     В окремих  випадках Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим випадком захворювання,  не внесене до переліку професійних захворювань, передбаченого частиною п'ятою цієї статті,  якщо на момент прийняття рішення медична  наука  має нові   відомості,  які  дають  підстави  вважати  це  захворювання професійним.
 
 

РОЗДІЛ II
УПРАВЛІННЯ СТРАХУВАННЯМ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ

 

     Стаття 15. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
 

     Страхування від  нещасного  випадку здійснює Фонд соціального страхування  від  нещасних  випадків  -  некомерційна   самоврядна організація,  що  діє на підставі статуту,  який затверджується її правлінням.
 

     Фонд соціального  страхування   від   нещасних   випадків   є юридичною  особою,  має  печатку  із  зображенням Державного Герба України   та   своїм   найменуванням,   а   також   емблему,   яка затверджується його правлінням.
 

     Фонд соціального  страхування  від  нещасних випадків набуває прав  юридичної  особи  з  дня  реєстрації  статуту  у  спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.
 

     Фонд соціального    страхування    від    нещасних   випадків знаходиться у місті Києві.
 

     Стаття 16. Управління Фондом соціального страхування від  нещасних випадків
 

     Управління Фондом   соціального   страхування   від  нещасних випадків   здійснюється    на    паритетній    основі    державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.
 

     Безпосереднє управління  Фондом  соціального  страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
 

     Стаття 17. Правління Фонду соціального страхування від  нещасних випадків
 

     До складу   правління   Фонду   соціального  страхування  від нещасних випадків включаються представники  трьох  представницьких сторін:
 

     держави;
     застрахованих осіб;
     роботодавців.
 

     Представники держави    призначаються   Кабінетом   Міністрів України,  а  представники  застрахованих   осіб   і   роботодавців обираються  (делегуються) об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус  всеукраїнських.  Порядок  виборів  (делегування) представників визначається кожним об'єднанням самостійно.
 

     Від кожної  із  трьох  представницьких  сторін,  зазначених у частині   першій   цієї   статті,   призначається   і   обирається (делегується) по 15 членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків з вирішальним голосом та по 5  їх  дублерів, які  за тимчасової відсутності членів правління за рішенням голови правління цього Фонду виконують їх обов'язки.
 

     Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків створюється на шестирічний строк.
 

     Строк повноважень    членів   правління   Фонду   соціального страхування від нещасних  випадків  закінчується  в  день  першого засідання новоствореного його правління.
 

     За невиконання   своїх   обов'язків   члени  правління  Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків  за  рекомендацією органів   державного   нагляду   можуть   бути   позбавлені  своїх повноважень органом, який їх делегував у склад правління Фонду.
 

     Правління Фонду   соціального   страхування   від    нещасних випадків:
 

     1) обирає   із  своїх  членів  строком  на  два  роки  голову правління Фонду та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове   представництво   на   цих   посадах  кожної  із  трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті;
 

     2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів;  щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність;
 

     3) створює  на  паритетних  засадах  для  вирішення  найбільш важливих  завдань  Фонду  постійні  та  тимчасові комісії з питань профілактики нещасних  випадків,  виконання  бюджету,  призначення пенсій тощо;
 

     4) щорічно  готує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо  галузевих  тарифів  внесків  на  соціальне  страхування  від нещасних випадків;
 

     5) визначає кадрову політику;
 

     6) призначає  директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та його заступників;
 

     7) затверджує:
 

     статут Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків, зміни до нього;
 

     регламент роботи  правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків;
 

     річні бюджети  Фонду  та  звіти  про  їх  виконання,  порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду;
 

     Положення про    виконавчу    дирекцію    Фонду   соціального страхування від нещасних випадків; ( Абзац п'ятий пункту 7 частини сьомої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV ( 2505 -15 ) від 25.03.2005 )
 

     структуру  органів  Фонду,  граничну чисельність працівників, схеми   їх   посадових   окладів,   видатки   на адміністративно-господарські  витрати  Фонду  (за  погодженням  із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері  фінансів,  праці  та  соціальної  політики); ( Абзац шостий пункту  7  частини  сьомої  статті  17 в редакції Закону N 2505-IV ( 250 5-15 ) від 25.03.2005 )
 

     річні програми робіт та звіти про їх виконання;
 

     Положення про  службу  страхових  експертів  з охорони праці, профілактики  нещасних  випадків  на  виробництві  і   професійних захворювань( v0024583-01 );
 

     Положення    про   порядок використання  коштів лікувально-профілактичними,  навчальними та іншими закладами,  які надають  Фонду  соціальні  послуги,  та  контроль  за  їх цільовим використанням;
 
 

     {  Абзац  десятий пункту 7 частини сьомої статті 17 виключено на  підставі  Закону  N  107-VI  ( 107 -17 ) від 28.12.2007 - зміну
 визнано  неконституційною  згідно  з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 (
v01 0p710-08 ) від 22.05.2008 }
 

     Положення   про  навчально-інформаційні  центри;  {  Пункт  7 частини  сьомої  статті  17  доповнено  абзацом  згідно із Законом N 717-V ( 71 7-16 ) від 23.02.2007 }
 

     Порядок  призначення,  перерахування  та проведення страхових виплат;  {  Пункт  7  частини  сьомої  статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом N 717-V ( 71 7-16 ) від 23.02.2007 }
 

     нормативні  документи,  що регламентують внутрішню діяльність Фонду;  {  Абзац  тринадцятий пункту 7 частини сьомої статті 17 із змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 2464-VI ( 2464-1 7 ) від 08.07.2010 }
 

     8) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду;
 

     9) створює резерв коштів для забезпечення  виконання  завдань страхування  від  нещасного випадку,  передбачених статтею 1 цього Закону;
 

     10) виконує  інші   функції,   передбачені   статутом   Фонду соціального страхування від нещасних випадків;
 

     11) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду.
 

     Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків проводить свої засідання відповідно до  затвердженого  ним  плану, але  не  рідше двох разів на рік.  Позапланові засідання правління Фонду  можуть  проводитися  за  ініціативою  його  голови  або  за пропозицією більшості членів однієї з трьох представницьких сторін правління чи на вимогу однієї третини членів правління Фонду.
 

     Члени правління Фонду соціального  страхування  від  нещасних випадків  та  їх  дублери  виконують  свої обов'язки,  передбачені статутом Фонду,  на громадських засадах,  крім випадків, коли вони беруть  участь  у  засіданнях  правління  Фонду або виконують інші завдання правління Фонду.  У цьому разі  членам  правління  та  їх дублерам Фонд відшкодовує витрати на проїзд і проживання,  а також фактично  втрачений  у  зв'язку  із  виконанням   цих   обов'язків заробіток  за  місцем  роботи  та  внески  з  нього  на  соціальне страхування.
 

     Засідання правління  Фонду  є  правомочним,  якщо  на   ньому присутні дві третини складу кожної представницької сторони.
 

     Рішення правління  Фонду вважається прийнятим,  якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління. У разі  рівного  розподілу  голосів  голос  голови правління Фонду є вирішальним.
 

     Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим    для    виконання    всіма    страхувальниками   та застрахованими.
 

     Рішення   правління   Фонду,   які  відповідно  до  закону  є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням  вимог  Закону  України  "Про  засади державної регуляторної  політики у сфері господарської діяльності" ( 1160- 15 ).

{  Статтю  17  доповнено  частиною  згідно  із  Законом  N 2388-VI ( 2388- 17 ) від 01.07.2010 }

     Рішення  правління  Фонду,  які  мають нормативний характер і стосуються  прав  та  обов'язків  страхувальників  і застрахованих осіб,  підлягають  обов'язковій  державній  реєстрації  в порядку, встановленому  для  реєстрації  нормативно-правових  актів органів виконавчої влади. { Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом N 717-V ( 7 17-16 ) від 23.02.2007 }
 

     Стаття 18. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків
 

     Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.
 

     Виконавча дирекція є підзвітною  правлінню  Фонду,  проводить свою  діяльність  від  імені  Фонду  у  межах  та  в  порядку,  що визначаються його статутом і  Положенням  про  виконавчу  дирекцію Фонду  соціального страхування від нещасних випадків,  організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.
 

     Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків   здійснює   матеріально-технічне   забезпечення   роботи наглядової ради та правління Фонду. { Статтю 18 доповнено частиною згідно із Законом N 717-V ( 717-1 6 ) від 23.02.2007 }
 

     Директор виконавчої дирекції  Фонду  соціального  страхування від  нещасних  випадків входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.
 

     Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення  в  районах  і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої  дирекції  Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси,  печатку  із  зображенням  Державного  Герба України та своїм  найменуванням.  { Частина п'ята статті 18 в редакції Закону N 717-V ( 71 7-16 ) від 23.02.2007 }
 

     Керівників управлінь    і    відділень    Фонду   соціального страхування від нещасних випадків  призначає  директор  виконавчої дирекції Фонду за погодженням з правлінням Фонду.
 

     Стаття 19. Матеріально-технічне забезпечення Фонду соціального страхування від нещасних випадків
 

     Матеріально-технічне забезпечення      Фонду      соціального страхування  від  нещасних  випадків,  включаючи  будівництво  або придбання лужбових  та  виробничих  приміщень,  здійснюється  за рахунок коштів, що надходять до Фонду.
 

     Стаття 20. Майно Фонду соціального страхування від нещасних випадків
 

     Джерелами формування майна,  яке перебуває у власності  Фонду соціального страхування від нещасних випадків,  є майно,  придбане ним за рахунок коштів, що надходять до цього Фонду, а також майно, передане йому у власність іншими власниками.
 

     Майно, що   передається  Фонду  соціального  страхування  від нещасних   випадків   для   провадження   страхової    діяльності, використовується   ним  у  порядку,  встановленому  законодавством України.
 
 

РОЗДІЛ III

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

{  Назва  розділу  III в редакції Закону N 2464-VI ( 2464 -17 ) від 08.07.2010 }

     Стаття 21. Соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків

{ Назва статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами

N 717-V ( 71 7-16 ) від 23.02.2007, N 2464-VI ( 2464- 17 ) від 08.07.2010 }

     У разі   настання   страхового   випадку   Фонд   соціального страхування  від  нещасних  випадків  зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:
 

     1) своєчасно  та  в  повному  обсязі  відшкодовувати   шкоду, заподіяну  працівникові  внаслідок  ушкодження його здоров'я або в разі його смерті,  виплачуючи йому або особам,  які перебували  на його утриманні:
 

     а) допомогу   у  зв'язку  з  тимчасовою  непрацездатністю  до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
 

     б) одноразову допомогу  в  разі  стійкої  втрати  професійної працездатності або смерті потерпілого;
 

     в) щомісяця  грошову  суму  в разі часткової чи повної втрати працездатності,  що  компенсує   відповідну   частину   втраченого заробітку потерпілого;
 

     г) пенсію  по  інвалідності  внаслідок  нещасного  випадку на виробництві або професійного захворювання;
 

     д) пенсію  у  зв'язку  з  втратою  годувальника,  який  помер внаслідок   нещасного  випадку  на  виробництві  або  професійного захворювання;
 
 

     { Підпункт "е" пункту 1 частини першої статті 21 виключено на підставі Закону N 717-V ( 717 -16 ) від 23.02.2007 }
 

     є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;
 

     2) організувати  поховання  померлого,  відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;
 

     3) сприяти   створенню   умов   для    своєчасного    надання кваліфікованої  першої  невідкладної  допомоги  потерпілому в разі настання нещасного випадку,  швидкої допомоги в разі потреби  його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
 

     4) організувати   цілеспрямоване   та   ефективне   лікування потерпілого у  власних  спеціалізованих  лікувально-профілактичних закладах      або     на     договірній     основі     в     інших лікувально-профілактичних   закладах   з    метою    якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;
 

     5) забезпечити  потерпілому  разом  із  відповідними службами охорони здоров'я за призначенням  лікарів  повний  обсяг  постійно доступної,   раціонально   організованої  медичної  допомоги,  яка повинна включати:
 

     а) обслуговування  вузькопрофільними  лікарями  та   лікарями загальної практики;
 

     б) догляд  медичних  сестер  удома,  в  лікарні  або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
 

     в) акушерський та інший догляд удома або в  лікарні  під  час вагітності та пологів;
 

     г) утримання в лікарні,  реабілітаційному закладі,  санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
 

     д) забезпечення необхідними лікарськими засобами,  протезами, ортопедичними,    коригуючими   виробами,   окулярами,   слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
 

     З метою найповнішого виконання функцій, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, Фонд соціального страхування від нещасних  випадків  створює  спеціалізовану  медичну та патронажну службу соціального страхування;
 

     6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання,  підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
 

     7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим,  допомогу  у  веденні  домашнього  господарства   (або компенсувати    йому    відповідні   витрати),   сприяти   наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
 

     8) відповідно до висновку  лікарсько-консультаційної  комісії (далі  -  ЛКК)  або  медико-соціальної  експертної комісії (далі - МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних  закладах  або  на  договірній  основі в інших закладах перенавчання інвалідів,  якщо внаслідок  ушкодження  здоров'я  або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;
 

     9) організовувати робочі місця для інвалідів  самостійно  або разом   з   органами   виконавчої   влади  та  органами  місцевого самоврядування   чи   з   іншими    заінтересованими    суб'єктами підприємницької   діяльності;   компенсувати   при  цьому  витрати виробництва,  які не покриваються  коштами  від  збуту  виробленої продукції, за рахунок Фонду;
 

     10) у  разі  невідкладної  потреби  подавати інвалідам разову грошову допомогу,  допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за  їх  рахунок  або  за  рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду;
 
 

     {  Пункт  11  частини  першої статті 21 виключено на підставі Закону N 2464-VI ( 2464- 17 ) від 08.07.2010 }
 

     12) організовувати    залучення   інвалідів   до   участі   у громадському житті.
 

     Усі види  соціальних  послуг  та  виплат,  передбачені   цією статтею,  надаються  застрахованому та особам,  які перебувають на його   утриманні,   незалежно   від   того,  перебуває  на  обліку підприємство,  на  якому  стався  страховий  випадок,  як  платник страхових внесків чи ні.

{ Частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами

N  3456-IV  (  3456 -15 ) від 22.02.2006, N 2464-VI ( 2464- 17 ) від 08.07.2010 }

     Стаття 22. Профілактика нещасних випадків
 

     Фонд соціального страхування від нещасних  випадків  здійснює заходи,  спрямовані  на  запобігання  нещасним випадкам,  усунення загрози здоров'ю працівників,  викликаної умовами  праці,  у  тому числі:
 

     1) надає  страхувальникам  необхідні  консультації,  сприяє у створенні  ними  та  реалізації  ефективної   системи   управління охороною праці;
 

     2) бере участь:
 

     у   розробленні   центральними   органами   виконавчої  влади державних  цільових та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов  праці  і  виробничого  середовища  та їх реалізації; { Абзац другий  пункту 2 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV ( 3 421-15 ) від 09.02.2006 }
 

     у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;
 

     в організації    розроблення    та    виробництва     засобів індивідуального захисту працівників;
 

     у здійсненні  наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;
 

     3)  перевіряє  стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах,  бере  участь  у розслідуванні нещасних випадків на виробництві,  а також професійних захворювань; { Пункт 3 статті 22 в редакції Закону N 717-V ( 717 -16 ) від 23.02.2007 }
 

     4) веде  пропаганду  безпечних  та  нешкідливих  умов  праці, організовує   створення   тематичних   кінофільмів,    радіо   і телепередач,  видає  та розповсюджує нормативні акти,  підручники, журнали,  іншу спеціальну літературу,  плакати,  пам'ятки  тощо  з питань  соціального  страхування  від нещасного випадку та охорони праці.  З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від  нещасних  випадків  створює  своє  видавництво  з відповідною поліграфічною базою;
 

     5) бере  участь   у   розробленні   законодавчих   та   інших нормативних актів про охорону праці;
 

     6) вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;
 
 

     {  Пункт  7  частини  першої  статті 22 виключено на підставі Закону  N  107-VI  (  107-1 7  )  від  28.12.2007  -  зміну визнано неконституційною    згідно   з   Рішенням   Конституційного   Суду N 10-рп/2008 ( v010p71 0-08 ) від 22.05.2008 }
 

     8) виконує інші профілактичні роботи.
 

     Стаття 23. Страхові експерти з охорони праці
 

     Виконання статутних  функцій  та обов'язків Фонду соціального страхування  від  нещасних  випадків  щодо  запобігання   нещасним
випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.
 

     Страховими експертами  з  охорони  праці  можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи  з  вищою  технічною  або  медичною освітою,  які мають стаж практичної  роботи  на  підприємстві  не  менше  трьох  років   та відповідне  посвідчення,  яке  видається  спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.
 

     Страхові експерти з охорони праці мають право:
 

     1) безперешкодно та в будь-який час відвідувати  підприємства для   перевірки   стану   умов   і  безпеки  праці  та  проведення профілактичної роботи з цих питань;
 

     2) у складі відповідних комісій брати участь у  розслідуванні нещасних  випадків  на  виробництві та професійних захворювань,  а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств;
 

     3) одержувати від роботодавців  пояснення  та  інформацію,  в тому  числі  у  письмовій  формі,  про  стан охорони праці та види здійснюваної  діяльності;  {  Пункт 3 частини третьої статті 23 із змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  717-V  ( 717- 16 ) від 23.02.2007 }
 

     4) брати  участь  у  роботі  комісій  з  питань охорони праці підприємств;
 

     5) вносити роботодавцям обов'язкові для виконання подання про порушення  законодавства  про  охорону праці, а органам виконавчої влади  з  нагляду  за  охороною  праці - подання щодо застосування адміністративних  стягнень  або  притягнення  до  відповідальності посадових  осіб,  які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої  експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких  загрожує  здоров'ю  або життю працівників; { Пункт 5 частини третьої  статті  23  в  редакції  Закону  N  717-V  ( 71 7-16 ) від 23.02.2007 }
 

     6) складати протоколи про  адміністративні  правопорушення  у випадках, передбачених законом;
 

     7) брати  участь  як  незалежні  експерти  в роботі комісій з випробувань  та  приймання  в  експлуатацію  виробничих  об'єктів, засобів  виробництва  та  індивідуального  захисту,  апаратури  та приладів контролю.
 

     Страхові експерти з охорони праці провадять  свою  діяльність відповідно  до  Положення про службу страхових експертів з охорони праці,  профілактики   нещасних   випадків   на   виробництві   та професійних захворювань.
 

     Стаття 24. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов'язані з координацією страхової діяльності
 

     Фонд соціального    страхування    від    нещасних   випадків зобов'язаний:
 
 

     {  Пункт  1  статті 24 виключено на підставі Закону N 2464-VI ( 2 464-17 ) від 08.07.2010 }
 

     2)  вести  облік показників для визначення класу професійного ризику  виробництва;  {  Пункт  2  статті  24  в  редакції  Закону N 2464-VI ( 2464 -17 ) від 08.07.2010 }
 

     3) укладати  угоди  з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;
 

     4) вивчати  та  використовувати  досвід  управління  охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах;
 

     5) співпрацювати   з   фондами   з  інших  видів  соціального страхування у  фінансуванні  заходів,  пов'язаних  з  матеріальним забезпеченням  та  наданням  соціальних  послуг  застрахованим,  у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення  щодо  того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
 

     Якщо після   призначення   застрахованій  особі  матеріальної допомоги чи  надання  соціальних  послуг  між  Фондом  соціального страхування  від  нещасних  випадків  і страховиками з інших видів соціального страхування виникають  спори  щодо  понесених  витрат, виплата    здійснюється    страховиком,    до    якого   звернувся застрахований.   При   цьому   страховик,   до   якого   звернувсязастра хований,  має  право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо  відшкодування  понесених ним витрат;
 

     6) виконувати інші роботи, пов'язані з координацією страхової діяльності.
 

     Стаття 24-1. Права Фонду соціального страхування від нещасних випадків
 

     Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право:
 

     1) користуватися   в   установленому   порядку    відомостями Державного  реєстру  загальнообов'язкового  державного соціального страхування,  необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;
 

     2) відносити  страхувальника  до  класу  професійного  ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;
 

     3) проводити перевірки дотримання підприємствами,  установами і  організаціями  незалежно від форми власності,  виду економічної діяльності  та  господарювання  порядку   використання   страхових коштів, перерахованих Фондом на фінансування заходів, передбачених статтею 25 цього Закону;
 

     4) проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств,  установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику  виробництва  з  урахуванням  виду  його економічної діяльності;
 

     5) отримувати  необхідні  пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;
 

     6) застосовувати    фінансові    санкції     та     накладати адміністративні штрафи відповідно до закону.

{  Закон  доповнено  статтею  24-1  згідно  із  Законом  N 2464-VI ( 2 464-17 ) від 08.07.2010 }

     Стаття 25. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
 

     Усі види  страхових  виплат і соціальних послуг застрахованим та особам,  які перебувають на їх  утриманні,  а  також  усі  види профілактичних  заходів,  передбачених  статтями  21  та  22 цього Закону,  провадяться Фондом соціального страхування  від  нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
 

     Фонд  соціального  страхування  від  нещасних  випадків  бере участь  у фінансуванні заходів, передбачених державними цільовими, галузевими,  регіональними  програмами  поліпшення  стану безпеки, умов  праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з  охорони,  безпеки  та  гігієни  праці,  навчання  і  підвищення кваліфікації  відповідних  спеціалістів  з  питань  охорони праці, організації  розроблення  і виробництва засобів індивідуального та колективного    захисту    працівників,    розроблення,   видання, розповсюдження    нормативних    актів,    журналів,   спеціальної літератури,  а  також  інших  профілактичних заходів відповідно до завдань  страхування від нещасних випадків. { Частина друга статті
25  із змінами, внесеними згідно із Законами N 3421-IV ( 3421-1 5 ) від 09.02.2006, N 717-V ( 71 7-16 ) від 23.02.2007 }
 
 

РОЗДІЛ IV

НАГЛЯД У СФЕРІ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ
 

     Стаття 26. Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків
 

     Нагляд за   діяльністю   Фонду  соціального  страхування  від нещасних випадків здійснює наглядова рада.
 

     Метою нагляду є  забезпечення  виконання  Фондом  соціального страхування   від  нещасних  випадків  його  статутних  завдань  і цільового використання коштів цього Фонду.
 

     Члени наглядової ради працюють на громадських  засадах  і  не можуть   бути   одночасно   членами  правління  Фонду  соціального страхування  від  нещасних  випадків  та  працівниками  виконавчої дирекції зазначеного Фонду або її робочих органів.
 

     До наглядової  ради,  яка  складається  з 15 осіб,  входять у рівній  кількості  представники  держави,  застрахованих  осіб   і роботодавців.
 

     Від держави  участь  у  наглядовій  раді  беруть представники відповідних   спеціально   уповноважених    центральних    органів виконавчої влади.
 

     Представники застрахованих    осіб    до    наглядової   ради делегуються об'єднаннями профспілок, а представники роботодавців - об'єднаннями   роботодавців.  Зазначені  об'єднання  повинні  мати статус всеукраїнських.
 

     Строк повноважень членів наглядової ради становить 6 років.
 

     Роботу наглядової ради очолює її голова,  який обирається  на один   рік   із   складу   членів   наглядової   ради.  При  цьому забезпечується почергове головування представника кожної  з  трьох представницьких   сторін,  зазначених  у  частині  четвертій  цієї статті.
 

     Головою наглядової   ради   та   головою   правління    Фонду соціального  страхування від нещасних випадків одночасно не можуть бути представники однієї й тієї ж представницької сторони.
 

     Наглядова рада:
 

     1) перевіряє діяльність  Фонду  соціального  страхування  від нещасних випадків;

 

   2) заслуховує  звіти  правління  та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків з  питань  виконання Фондом його статутних завдань і використання страхових коштів, дає відповідні рекомендації Фонду;
 

     3) у  разі  потреби,  крім  щорічних  аудиторських  перевірок використання  страхових  коштів,  призначає  позачергові перевірки фінансової діяльності Фонду соціального страхування  від  нещасних випадків  або  окремих  напрямів  його роботи,  діяльності робочих органів  виконавчої  дирекції  Фонду.  Перевірки  проводяться   за рахунок коштів Фонду;
 

     4) одержує  необхідну інформацію про роботу Фонду соціального страхування від нещасних випадків;
 

     5) узагальнює   практику   застосування   законодавства   про страхування   від   нещасного   випадку,  готує  пропозиції  Фонду соціального  страхування  від  нещасних   випадків   та   Кабінету Міністрів України про його вдосконалення;
 

     6) у  разі  наявності  порушень законодавства про страхування від нещасного випадку встановлює Фонду соціального страхування від нещасних випадків строк для їх усунення.  Якщо зазначені порушення не усунено,  порушує питання про відповідальність  посадових  осіб Фонду згідно із законодавством;
 

     7) у разі потреби вимагає скликання засідання правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків;
 

     8) сприяє  налагодженню  взаємовідносин  і  взаємодії   Фонду соціального страхування від нещасних випадків,  страхувальників та застрахованих  у  вирішенні  завдань  страхування  від   нещасного випадку, передбачених статтею 1 цього Закону.
 

     Засідання наглядової ради проводяться не рідше одного разу на півроку.   Позачергові   засідання   можуть   скликатися   головою наглядової ради або на вимогу однієї третини її членів, а також за рішенням правління  Фонду  соціального  страхування  від  нещасних випадків.
 

     Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше двох третин  складу  кожної  із  представницьких  сторін.  Рішення приймаються   більшістю  голосів  присутніх  на  засіданні  членів наглядової ради.  У разі рівного розподілу  голосів  голос  голови наглядової ради є вирішальним.
 

     У засіданні  наглядової ради з правом дорадчого голосу можуть брати участь голова  правління  та  директор  виконавчої  дирекції Фонду   соціального  страхування  від  нещасних  випадків  або  їх заступники.
 

     Члени наглядової  ради  можуть  брати  участь  у   засіданнях правління  Фонду  соціального  страхування від нещасних випадків з правом дорадчого голосу.
 

     Наглядова рада  провадить  свою   діяльність   на   принципах рівноправності  сторін  та  їх  відповідальності  за  прийняті нею рішення.
 

     Оформлення матеріалів засідання наглядової ради та ведення її документації  здійснюється  виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
 

     Положення про наглядову раду  Фонду  соціального  страхування від нещасних випадків затверджується Кабінетом Міністрів України.
 

     Стаття 27. Державний нагляд у сфері страхування від нещасного випадку
 

     Державний нагляд у сфері страхування  від  нещасного  випадку здійснюють  спеціально  уповноважені  центральні органи виконавчої влади.  Спрямовує і координує  роботу  зазначених  органів  з  цих питань Кабінет Міністрів України.
 

     Метою нагляду  є  контроль за додержанням страхувальниками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків законодавства про страхування від нещасного випадку.
 

     Якщо Фондом  соціального  страхування  від  нещасних випадків прийнято рішення з порушенням законодавства  про  страхування  від нещасного   випадку  або  страхувальник  не  виконує  вимог  цього законодавства,  органи державного  нагляду,  зазначені  у  частині першій цієї статті, вказують на допущені порушення та встановлюють строк  для  їх  усунення.  Якщо  у  строк,  установлений  органами державного  нагляду,  Фонд  соціального  страхування  від нещасних випадків або страхувальник не усуне порушення,  органи  державного нагляду  скасовують  незаконне  рішення з наступним відшкодуванням збитків за рахунок  Фонду  або  страхувальника.  Невиконання  цієї вимоги  тягне за собою встановлену законодавством відповідальність посадових осіб Фонду або  страхувальника  з  подальшим  виконанням вимог   органів  державного  нагляду.  У  двотижневий  строк  Фонд соціального страхування від нещасних  випадків  або  страхувальник може оскаржити рішення органів державного нагляду в суді.
 

     У разі потреби органи державного нагляду мають право вимагати скликання  позапланового  засідання  правління  Фонду  соціального страхування   від  нещасних  випадків.  Якщо  цю  вимогу  не  буде виконано,  органи державного нагляду мають право самі скликати  та провести засідання правління Фонду.
 

     Фонд соціального   страхування   від   нещасних  випадків  та страхувальники зобов'язані подавати органам державного нагляду або їх уповноваженим усі документи та довідки, необхідні для виконання ними функцій контролю у сфері страхування від нещасного випадку.
 
 

РОЗДІЛ V

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ЗАСТРАХОВАНОМУ  УШКОДЖЕННЯМ ЙОГО ЗДОРОВ'Я
 

     Стаття 28. Страхові виплати
 

     Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього  Закону  Фонд  соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам,  які мають на це право,  у разі настання страхового випадку.
 

     Зазначені грошові суми складаються із:
 

     1) страхової  виплати  втраченого  заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня  втрати  потерпілим  професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
 

     2) страхової  виплати  в  установлених  випадках  одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам,  які перебували на утриманні померлого);
 

     3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
 

     4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
 

     5) страхової   виплати   дитині,   яка  народилася  інвалідом наслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
 

     6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
 
 

     {  Частину  третю  статті  28  виключено  на  підставі Закону N 717-V ( 717-1 6 ) від 23.02.2007 }
 

     Стаття 29. Перерахування розміру страхових виплат
 

     Перерахування сум щомісячних страхових  виплат  і  витрат  на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі:
 

     1) зміни ступеня втрати професійної працездатності;
 

     2) зміни складу сім'ї померлого;
 

     3) підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному  законодавством.  (  Пункт  3  статті  29  із змінами, внесеними  згідно   із   Законом   N 2272-III   ( 2272- 14 )    від 22.02.2001 )
 

     ( Пункт 4 статті 29 виключено на підставі  Закону  N 2272-III ( 2272- 14 ) від 22.02.2001 )

     Перерахування  сум  щомісячних  страхових  виплат провадиться також  у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної  плати  у  галузях  національної  економіки  за  даними центрального  органу  виконавчої  влади  з питань статистики. Таке перерахування  провадиться  з 1 березня наступного року. При цьому визначена  раніше  сума  щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.  ( Статтю 29 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2272-III ( 2272 -14 ) від 22.02.2001 )
 

     Стаття 30. Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим
 

     Ступінь втрати  працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків  і визначається  у  відсотках  професійної  працездатності,  яку  мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого,  визначає професію,  з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку  з  ушкодженням здоров'я,  а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.
 

     Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта  про нещасний  випадок на виробництві,  акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами,  висновку  спеціалізованого медичного  закладу  (науково-дослідного інституту профпатології чи його   відділення)   про   професійний   характер    захворювання, направлення  лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства,  на якому  потерпілий  одержав травму чи професійне захворювання,  або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
 

     Позачергова експертиза    проводиться    МСЕК    за    заявою потерпілого, інших заінтересованих осіб, суду чи прокуратури.
 

     Стаття 31. Тимчасове переведення потерпілого на легшу роботу
 

     За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу,  зберігається  його  середньомісячний  заробіток на строк, визначений ЛКК,  або до встановлення  стійкої  втрати  професійної працездатності.
 

     Стійкою втратою    професійної    працездатності   вважається будь-яка втрата професійної працездатності, визначена МСЕК.
 

     Необхідність переведення  потерпілого  на  іншу  роботу,   її тривалість та характер установлюються ЛКК або МСЕК.
 

     За згодою  потерпілого  роботодавець зобов'язаний надати йому рекомендовану  ЛКК  або  МСЕК  роботу  за  наявності   відповідних вакансій.
 

     Якщо у  встановлений  ЛКК  або  МСЕК  строк  роботодавець  не забезпечує  потерпілого  відповідною  роботою,  Фонд   соціального страхування  від  нещасних  випадків  сплачує потерпілому страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.
 

     Середньомісячний  заробіток, передбачений частинами першою та п'ятою  цієї статті, обчислюється в порядку, передбаченому статтею 34  цього  Закону. ( Частина шоста статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2272-III ( 2272 -14 ) від 22.02.2001 )
 
 

     Стаття 32. Страхові виплати потерпілому під час його професійної реабілітації
 

     Потерпілому, який    проходить    професійне   навчання   або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо  з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року),  Фонд соціального страхування від нещасних випадків   провадить  щомісячні   страхові   виплати   у  розмірі середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації.
 

     Фонд соціального  страхування  від  нещасних випадків оплачує вартість придбаних  потерпілим  інструментів,  протезів  та  інших пристосувань,  відшкодовує  потерпілому  інші  необхідні  витрати, пов'язані з його професійною підготовкою.
 

     Середньомісячний заробіток, передбачений частиною першою цієї статті,  обчислюється  в  порядку,  передбаченому статтею 34 цього Закону.
 

     Стаття 33. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
 

     У разі  смерті  потерпілого  право  на  одержання  щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1  частини першої  статті  21  цього  Закону) мають непрацездатні особи,  які перебували на утриманні померлого або мали  на  день  його  смерті право на одержання від нього утримання,  а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного  строку  після його смерті.
 

     Такими непрацездатними особами є:
 

     1) діти,  які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють,  або старші за цей вік,  але через вади фізичного або розумового  розвитку  самі  не  спроможні заробляти;  діти,  які є учнями,  студентами  (курсантами,  слухачами,  стажистами)  денної форми  навчання  -  до  закінчення  навчання,  але  не більш як до досягнення ними 23 років;
 

     2) жінки,  які досягли 55 років,  і чоловіки,  які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
 

     3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
 

     4) неповнолітні  діти,  на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
 

     5) непрацездатні  особи,  які  не  перебували  на   утриманні померлого, але мають на це право.
 

     Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або  один  з  батьків  померлого  чи інший  член сім'ї,  якщо він не працює та доглядає дітей,  братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
 

     Пенсія у   разі   смерті   годувальника    призначається    і виплачується згідно із законодавством.
 

     Стаття 34. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди
 

     1. Сума   щомісячної   страхової    виплати    встановлюється відповідно   до   ступеня  втрати  професійної  працездатності  та середньомісячного  заробітку,  що  потерпілий  мав  до  ушкодження здоров'я.
 

     Сума щомісячної  страхової  виплати  не  повинна перевищувати середньомісячного  заробітку,  що  потерпілий  мав  до  ушкодження здоров'я.
 

     У  разі  коли  потерпілому  одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим   нещасним   випадком,   їх  сума  не  повинна  перевищувати середньомісячний  заробіток,  який  потерпілий  мав  до ушкодження здоров'я.  Визначені  раніше  сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

(  Частину  першу  статті 34 доповнено абзацом згідно  із  Законом N 2272-III ( 2272- 14 ) від 22.02.2001 )

     2.   У   разі   стійкої  втрати  професійної  працездатності, встановленої  МСЕК,  Фонд  соціального  страхування  від  нещасних випадків  проводить  одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої   визначається   із  розрахунку  середньомісячного  заробітку потерпілого  за  кожний  відсоток  втрати  потерпілим  професійної працездатності,  але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної  плати (доходу), з  якої  справляються внески до Фонду. (  Абзац  перший  частини  другої  статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2272-III ( 2272- 14 ) від 22.02.2001 )
 

     У разі  коли  при  подальших  обстеженнях  МСЕК   потерпілому встановлено   інший,  вищий  ступінь  втрати  стійкої  професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва,  пов'язаного  з  виконанням  трудових  обов'язків,  йому провадиться  одноразова  виплата,  сума   якої   визначається   із розрахунку   середньомісячного  заробітку  потерпілого  за  кожний відсоток  збільшення  ступеня  втрати  професійної  працездатності відносно  попереднього обстеження МСЕК, але не вище чотирикратного розміру   граничної   суми   заробітної  плати  (доходу),  з  якої
 справляються  внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  {  Абзац  другий  частини  другої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 717-V ( 717 -16 ) від 23.02.2007 }
 

     Якщо комісією  з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця,  а  й внаслідок  порушення  потерпілим  нормативних  актів  про  охорону праці,  розмір  одноразової  допомоги  зменшується   на   підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.
 
 

     {  Частину  третю  статті  34  виключено  на  підставі Закону N 717-V ( 717 -16 ) від 23.02.2007 }
 

     4. Фонд  соціального  страхування   від   нещасних   випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове  харчування,  придбання  ліків,  спеціальний   медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне  лікування,   придбання   спеціальних   засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
 

     Якщо внаслідок    нещасного    випадку    або    професійного захворювання потерпілий  тимчасово  втратив  працездатність,  Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування.
 

     Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в  розмірі  100  відсотків  середнього заробітку (оподатковуваного доходу).  При  цьому  перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються  власником  або  уповноваженим  ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

(  Частину  четверту  статті 34 доповнено абзацом третім згідно ізЗаконом N 2272-III ( 2272-1 4 ) від 22.02.2001 )

     Допомога  у  зв'язку  з тимчасовою непрацездатністю, страхова виплата  у  разі  переведення потерпілого на легшу нижчеоплачувану роботу, відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з   цим  ритуальних  послуг  надаються  в  порядку,  встановленому правлінням  Фонду  соціального  страхування від нещасних випадків.

{  Частину  четверту  статті  34 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 2464-VI ( 2464-1 7 ) від 08.07.2010 }
 

     Додаткове  харчування  призначається  на конкретно визначений строк  за раціоном, який складає дієтолог чи лікар, який лікує, та затверджує  МСЕК. Неможливість забезпечення потерпілого додатковим харчуванням   у  лікувально-профілактичному  або  реабілітаційному закладі  підтверджується  довідкою  за  підписом  головного лікаря (директора)  цього  закладу.  В  цьому  разі компенсація витрат на додаткове  харчування  здійснюється Фондом соціального страхування від  нещасних  випадків  на  підставі інформації органів державної статистики  про середні ціни на продукти харчування у торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали. ( Абзац частини четвертої статті  34  із  змінами,  внесеними згідно із  Законом  N 2272-III
( 2272 -14 ) від 22.02.2001 )
 

     Витрати на ліки,  лікування,  протезування (крім  протезів  з дорогоцінних   металів),  придбання  санаторно-курортних  путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на  підставі  виданих лікарями   рецептів,   санаторно-курортних   карток,  довідок  або рахунків про їх вартість.
 

     Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим  залежить  від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) від:
 

     1) розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);
 

     2) половини    розміру    мінімальної    заробітної    плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд;
 

     3) чверті розміру мінімальної заробітної плати,  встановленої на день виплати,  - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо).
 

     Витрати на  догляд  за  потерпілим   відшкодовуються   Фондом соціального  страхування від нещасних випадків незалежно від того, ким вони здійснюються.
 

     Інваліди I   групи   подають   висновок   МСЕК   тільки   для встановлення спеціального медичного догляду.
 

     Якщо встановлено,   що   потерпілий  потребує  кількох  видів допомоги, оплата провадиться за кожним її видом.
 

     5. Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним  висновком  надається  путівка  для  санаторно-курортного лікування;  у  разі  самостійного  придбання  путівки  її вартість компенсує Фонд соціального страхування  від  нещасних  випадків  у розмірі, встановленому правлінням Фонду.
 

     Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця  лікування  і  назад.  Особі,  яка  супроводжує потерпілого,  Фонд  соціального  страхування від нещасних випадків компенсує витрати на проїзд і житло згідно із  законодавством  про службові відрядження.
 

     Потерпілому, який   став   інвалідом  та  використав  щорічну відпустку  до  одержання  путівки  у  санаторно-курортний  заклад, роботодавець  надає  додаткову  відпустку для лікування (включаючи час  проїзду)  із  збереженням  на   цей   час   середньомісячного заробітку,  який він мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого).
 

     Щомісячні страхові виплати потерпілому  протягом  цього  часу провадяться на загальних підставах.
 

     6.  За наявності медичних показань для одержання автомобіля і наявності або відсутності  протипоказань  до  керування  ним  Фонд соціального   страхування   від   нещасних   випадків   забезпечує потерпілого  автомобілем  безоплатно  чи  на   пільгових   умовах, організовує  та  оплачує  навчання  водінню  автомобіля,  а  також виплачує  компенсацію  на  бензин  (пальне),  ремонт  і   технічне обслуговування  автомобілів  або  на  транспортне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
 

     Згідно з висновком  МСЕК  Фонд  соціального  страхування  від нещасних випадків може відшкодовувати також інші витрати.

{  Частина шоста статті 34 в редакції Закону N 1760-VI ( 1760 -17 ) від 15.12.2009 }

     7. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку  або професійного  захворювання  розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну  плату  потерпілого і,  крім  того,  не  меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу,  яка перебувала на його утриманні,  а також  на  його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
 

     8. У  разі  смерті  потерпілого  від  нещасного  випадку  або професійного  захворювання  витрати  на  його  поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно  з  порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
 

     9. У  разі  смерті  потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого  за вирахуванням частки,  яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.
 

     У разі смерті потерпілого,  який одержував страхові виплати і не працював,  розмір  відшкодування  шкоди  особам,  зазначеним  у статті  33 цього Закону,  визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії,  які одержував потерпілий на день  його смерті,  з  відповідним  коригуванням  щомісячних страхових виплат згідно із  статтею  29  цього  Закону.  Причинний  зв'язок  смерті потерпілого  з  одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
 

     Сума страхових виплат кожній особі,  яка  має  на  це  право, визначається  шляхом  ділення  частини  заробітку потерпілого,  що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.
 

     Сума страхових   виплат   непрацездатним   особам,   які   не перебували   на  утриманні  померлого,  але  мають  на  це  право, визначається в такому порядку:
 

     1) якщо кошти на  утримання  стягувалися  за  рішенням  суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;
 

     2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума   страхової   виплати   встановлюється   Фондом   соціального страхування від нещасних випадків.
 

     У разі   коли  право  на  страхові  виплати  мають  одночасно непрацездатні особи,  які перебували  на  утриманні  померлого,  і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам,  які не  перебували  на утриманні померлого.
 

     Установлена зазначеним    особам    сума   страхових   виплат виключається із заробітку годувальника,  а потім визначається сума страхових виплат особам,  які перебували на утриманні померлого, у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту.
 

     Страхові виплати   особам,   які    втратили    годувальника, провадяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.
 

     10.  Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат  потерпілому  у  зв'язку  із  втраченим ним заробітком (або відповідної   його   частини)   визначається   згідно  з  порядком (  12 66-2001-п  ) обчислення середньої заробітної плати для виплат за  загальнообов'язковим  державним  соціальним  страхуванням,  що затверджується  Кабінетом  Міністрів  України.  (  Частина  десята статті   34   в  редакції  Закону  N  2272-III  (  22 72-14  )  від 22.02.2001 )
 

     11.    Під   час   обчислення   середньомісячного   заробітку враховуються  всі  види  виплат,  на  які  нараховувалися страхові
внески.

{  Частина  одинадцята  статті  34  в  редакції  Закону N 2272-III (  2272 -14  )  від  22.02.2001;  із  змінами,  внесеними згідно із Законом  N  717-V  (  717-16   )  від 23.02.2007; в редакції Закону N 2464-VI ( 2464- 17 ) від 08.07.2010 }

     12. Середньомісячний   заробіток,   обчислений   у   порядку, передбаченому   частиною   десятою   цієї   статті,  береться  для визначення розміру одноразової  допомоги  потерпілому  або  членам його  сім'ї  та особам,  які перебували на його утриманні,  у разі смерті потерпілого.
 

     13. У разі повторного  ушкодження  здоров'я  середньомісячний заробіток,  за  бажанням  потерпілого,  обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Сума  страхової  виплати  в  цьому  разі  визначається  згідно  із ступенем  (у  відсотках)  втрати  професійної  працездатності,  що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров'я.
 

     Якщо повторне  ушкодження  здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця,  страхова  виплата  провадиться  на  загальних підставах.
 

     14. Якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров'я не  збереглися,  сума страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною ставкою  (окладом)  за  професією  (посадою)  на  підприємстві  (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної  заробітної  плати,  встановленого  на  день  виплати. Відсутність  документів  про  заробіток  підтверджується  довідкою роботодавця або відповідного архіву.
 

     15. У  разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання (практики)  сума  страхової  виплати  визначається  за  діючою  на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий,  але не  нижче  найменшого  розряду  тарифної сітки відповідної професії.
 

     Якщо у   період   навчання  (практики)  потерпілий  одержував заробіток, сума страхової виплати визначається, за його згодою, із середньомісячного заробітку за цей період. За бажанням потерпілого сума страхової виплати може бути  визначена  із  середньомісячного заробітку до початку виробничого навчання (практики).
 

     16. Виплата   пенсії   по  інвалідності  внаслідок  нещасного ипадку на виробництві або професійного  захворювання  провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків,  передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього
Закону.
 

     17. Неповнолітній  особі,  яка  відповідно  до статті 9 цього Закону народилася інвалідом внаслідок травмування  на  виробництві або  професійного  захворювання матері під час її вагітності,  або особам,  зазначеним у пункті 2 статті 8 цього  Закону,  які  стали інвалідами під час відповідних занять або робіт,  Фонд соціального страхування від нещасних  випадків  провадить  щомісячні  страхові виплати як інвалідам дитинства, а після досягнення ними 18 років - у  розмірі  середньомісячного  заробітку,  що склався на території області    (міста)    проживання    цих   осіб,   але   не   менше середньомісячного  заробітку  в  країні на день виплати. { Частина сімнадцята  статті  34  із  змінами, внесеними згідно  із  Законом N 1000-V ( 100 0-16 ) від 03.05.2007 }
 

     18. Індексація суми страхової виплати провадиться  відповідно до законодавства.
 

     19. Якщо  застрахований одночасно має право на безоплатне або пільгове отримання одних і тих же видів допомоги,  забезпечення чи догляду    згідно    з    цим    Законом   та   іншими   законами, нормативно-правовими   актами,   йому   надається   право   вибору відповідного  виду  допомоги,  забезпечення чи догляду за однією з підстав.
 
 

РОЗДІЛ VI

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО СТРАХОВІ ВИПЛАТИ

     Стаття 35. Документи для розгляду справ про страхові виплати
 

     Для розгляду  справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються:
 

     акт розслідування нещасного  випадку  або  акт  розслідування професійного   захворювання  за  встановленими  формами  та  (або) висновок  МСЕК  про  ступінь  втрати  професійної   працездатності застрахованого  чи копія свідоцтва про його смерть; { Абзац другий частини  першої  статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 717-V ( 71 7-16 ) від 23.02.2007 }
 

     документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
 

     Фонд соціального страхування від  нещасних  випадків  приймає рішення  про  виплати  у разі втрати годувальника за умови подання таких  документів,  які  видаються  відповідними  організаціями  в триденний строк з моменту звернення заявника:
 

     1) копії  свідоцтва  органу  реєстрації  актів громадянського стану про смерть потерпілого;
 

     2) довідки  житлово-експлуатаційної  організації,  а  за   її відсутності  - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого,  в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;
 

     3) довідки   житлово-експлуатаційної  організації,  а  за  її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого,  який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли 8-річного віку;
 

     4) довідки  навчального  закладу  про  те,  що   член   сім'ї потерпілого   віком  від  18  до  23  років,  який  має  право  на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;
 

     5) довідки навчального закладу інтернатного типу про  те,  що член  сім'ї  потерпілого,  який  має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.
 

     Факт перебування на утриманні потерпілого у разі  відсутності відповідних    документів    і    неможливості    їх   відновлення встановлюється в судовому порядку.
 

     Якщо застрахований або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з   інших   причин  не  спроможні  самі  одержати  зазначені  вище документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
 

     Стаття 36. Розгляд справ про страхові виплати
 

     Фонд соціального  страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати  на  підставі  заяви  потерпілого  або заінтересованої  особи  за  наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
 

     Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб,  які мають право на  страхові  виплати,  розміри  виплат  на кожного  члена  сім'ї  та  їх  строки  або обгрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
 

     Фонд соціального  страхування  від  нещасних  випадків   може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат,  якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
 

     Стаття 37. Відмова у страхових виплатах і наданні соціальних  послуг
 

     Фонд соціального  страхування  від  нещасних  випадків   може відмовити   у  страхових  виплатах  і  наданні  соціальних  послуг застрахованому, якщо мали місце:
 

     1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;
 

     2) подання  роботодавцем  або  потерпілим  Фонду  соціального страхування від нещасних випадків свідомо  неправдивих  відомостей про страховий випадок;
 

     3) вчинення  застрахованим  умисного  злочину,  що призвів до настання страхового випадку.
 

     Фонд соціального  страхування  від  нещасних  випадків   може відмовити  у  виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо  нещасний  випадок  згідно  із  законодавством  не   визнаний пов'язаним з виробництвом.
 

     Стаття 38. Припинення страхових виплат і надання соціальних  послуг
 

     Страхові виплати  і  надання  соціальних  послуг  може   бути припинено:
 

     1) на весь час проживання потерпілого за кордоном,  якщо інше не   передбачено   міжнародним   договором   України,   згода   на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
 

     2) на  весь  час,  протягом  якого  потерпілий  перебуває  на державному утриманні,  за умови,  що частка виплати, яка перевищує вартість  такого утримання,  надається особам,  які перебувають на утриманні потерпілого;
 

     3) якщо  з'ясувалося,  що  виплати  призначено  на   підставі документів,  які  містять  неправдиві  відомості.  Сума  витрат на страхові виплати,  отримані застрахованим,  стягується в  судовому порядку;

 

     4) якщо  страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
 

     5) якщо потерпілий ухиляється  від  медичної  чи  професійної реабілітації або не виконує правил,  пов'язаних з установленням чи переглядом  обставин  страхового  випадку,  або  порушує   правила поведінки   та   встановлений  для  нього  режим,  що  перешкоджає одужанню;
 

     6) в інших випадках, передбачених законодавством.
 

     Якщо на утриманні потерпілого перебувають  члени  сім'ї,  які проживають на території України,  виплати у випадках, передбачених пунктами 1 і 5 цієї статті, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат.
 

     Стаття 39. Оподаткування страхових виплат
 

     Оподаткування сум страхових виплат потерпілим та особам,  які мають на них право, здійснюється згідно із законодавством.
 
 

 РОЗДІЛ VII
ПОРЯДОК І СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ СТРАХОВИХ ВИПЛАТ

     Стаття 40. Строки проведення страхових виплат
 

     Страхові виплати  провадяться  щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від  нещасних  випадків  дні  на  підставі постанови цього Фонду або рішення суду:
 

     потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;
 

     особам, які мають  право  на  виплати  у  зв'язку  із  смертю годувальника,  -  з  дня  смерті  потерпілого,  але  не раніше дня виникнення права на виплати.
 

     Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі  смерті  потерпілого  -  у  місячний  строк  з  дня  смерті застрахованого особам, які мають на це право.
 

     Якщо справи  про  страхові  виплати  розглядаються  вперше по закінченні трьох років  з  дня  втрати  потерпілим  працездатності внаслідок   нещасного  випадку  або  з  дня  смерті  годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення.
 

     Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою,  яка  має  право на одержання виплат,  провадяться за весь минулий час,  але не більш як за три роки з дня  звернення  за  їх одержанням.
 

     Страхові виплати   провадяться   протягом   строку,  на  який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно із статтею 21 цього Закону - протягом строку, на який визначено потребу в них.
 

     Страхові виплати провадяться протягом  строку,  встановленого МСЕК  або  ЛКК.  Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу,  встановленого при наступному  огляді МСЕК  або  ЛКК,  незалежно  від  часу  звернення  потерпілого  або заінтересованих осіб до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.   При   цьому  сума  страхових  виплат  за  минулий  час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності  та причинного  зв'язку  між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
 

     Якщо потерпілому або особам, які мають  право на одержання страхової  виплати, з вини  Фонду  соціального страхування  від нещасних випадків своєчасно не визначено або не  виплачено  суми страхової  виплати, ця  сума  виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України"Про оплату праці"( 108/95 -ВР ).
 

     Страхові виплати  за  поточний  місяць  провадяться  протягом місяця з дня настання страхового випадку.  Доставка і переказ сум, що  виплачуються  потерпілим,   провадяться   за   рахунок   Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
 

     За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.
 

     Суми, одержані в  рахунок  страхових  виплат  потерпілим  або особою,  яка має право на ці виплати,  можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату  прийнято  на  підставі  підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості,  а також якщо допущено помилку,  яка впливає на суму страхових виплат.
 

     Належні суми  страхових  виплат,  що з вини Фонду соціального страхування від нещасних  випадків  не  були  своєчасно  виплачені особам,   які   мають  на  них  право,  у  разі  смерті  цих  осіб виплачуються  членам  їх  сімей,  а  в  разі  їх   відсутності   - включаються до складу спадщини.
 

     Стаття 41. Страхові виплати у разі перебування особи, яка їх одержує, в особливих умовах
 

     Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого  віку  та  інвалідів,  пансіонатах для ветеранів війни та праці,  щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених  установ з виплатою різниці між сумою страхової виплати та  вартістю  утримання  в  них,  але  не  менш  як  25  відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).
 

     Якщо на    утриманні    потерпілого,    який    проживає    у будинку-інтернаті  для  громадян  похилого  віку   та   інвалідів, пансіонаті  для  ветеранів  війни та праці,  є непрацездатні члени сім'ї,  сума страхової виплати сплачується в  такому  порядку:  на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні, - чверть, на двох - третина,  на трьох  і  більше  -  половина  суми  страхової виплати.  Частина  суми  страхової  виплати,  що залишається після
 відрахування вартості утримання в цих установах, але не менш як 25 відсотків, виплачується потерпілому.
 

     Суми страхових  виплат,  нараховані  особі,  яка їх одержує в період її перебування в  дитячому  будинку,  закладі  інтернатного типу,  перераховуються  на  спеціальний  рахунок і виплачуються їй після закінчення навчання у цьому закладі.
 

     У разі відбування потерпілим покарання у вигляді  позбавлення волі   належні  йому  суми  страхових  виплат  перераховуються  на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільнення  з  місця позбавлення   волі,   а   особи,   які  перебувають  на  утриманні потерпілого, одержують виплати в установленому порядку.
 

     У разі виїзду  потерпілого  або  осіб,  які  мають  право  на страхові  виплати,  на  постійне  місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються Фондом  соціального страхування   від  нещасних  випадків  на  їх  адресу  в  порядку, передбаченому міждержавними угодами.
 

     Стаття 42. Зберігання справ про страхові виплати
 

     Справи про  страхові  виплати  потерпілих  на  виробництві та заінтересованих осіб з усіма необхідними документами  зберігаються в   робочих   органах   виконавчої   дирекції   Фонду  соціального страхування від нещасних випадків протягом 75 років  після  зняття застрахованої  особи з обліку.  Після закінчення строку зберігання справи про страхові виплати підлягають  знищенню  в  установленому законодавством порядку. {  Стаття  42  в  редакції  Закону  N  1877-VI  (  187 7-17  )  від 11.02.2010 }
 

РОЗДІЛ VIII

 ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЗАСТРАХОВАНОГО ТА   РОБОТОДАВЦЯ ЯК СТРАХУВАЛЬНИКА
 

     Стаття 43. Права застрахованого
 

     Застрахований має право:
 

     1) брати участь на виборній основі в управлінні  страхуванням від нещасних випадків;
 

     2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих;
 

     3) брати  участь  у розслідуванні страхового випадку,  у тому числі  з  участю  представника  профспілкового  органу  або  своєї  довіреної особи;

 

     4) у  разі  настання  страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги, передбачені статтею 21 цього Закону;
 

     5) на послуги медичної реабілітації;
 

     6) на послуги професійної реабілітації,  включаючи збереженняробочого  місц я,  навчання  або  перекваліфікацію,  якщо  загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
 

     7) на   відшкодування   витрат  при  медичній  і  професійній реабілітації на проїзд до місця лікування  чи  навчання  і  назад, витрати на житло та харчування,  транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;
 

     8) на послуги соціальної  реабілітації,  включаючи  придбання автомобіля,  протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;
 

     9) отримувати безоплатно від  Фонду  соціального  страхування від нещасних випадків роз'яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку.
 

     У разі смерті потерпілого члени його  сім'ї  мають  право  на одержання  від Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхових  виплат  (одноразової  допомоги,  пенсії  у  зв'язку  із втратою   годувальника)   та   послуг,   пов'язаних  з  похованням померлого.
 

     Стаття 44. Обов'язки застрахованого
 

     Застрахований зобов'язаний:
 

     1) знати  та  виконувати   вимоги   законодавчих   та   інших нормативно-правових   актів   про  охорону  праці,  що  стосуються застрахованого,  а також додержуватися  зобов'язань  щодо  охорони праці,   передбачених   колективним  договором  (угодою,  трудовим договором,  контрактом)  та   правилами   внутрішнього   трудового розпорядку підприємства;
 

     2) у   разі   настання  нещасного  випадку  або  професійного захворювання:
 

     а) лікуватися  в  лікувально-профілактичних  закладах  або  у медичних  працівників,  з  якими  Фонд соціального страхування від нещасних випадків уклав угоди на медичне обслуговування;

 

     б) додержувати  правил   поведінки   та   режиму   лікування, визначених лікарями, які його лікують;
 

     в) не  ухилятися  від  професійної  реабілітації та виконання вказівок,  спрямованих на якнайшвидше повернення його до  трудової діяльності;
 

     г) своєчасно  повідомляти  робочий  орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення,  складу соціальних   послуг   та   порядку   їх   надання   (зміни   стану непрацездатності,    складу    сім'ї,    звільнення    з   роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).
 

     Стаття 45. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
 

     Роботодавець як страхувальник має право:
 

     1) брати участь на виборній основі в управлінні  страхуванням  від нещасних випадків;

 

     2) вимагати  від  Фонду  соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації  профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;
 

     3) оскаржувати   рішення   працівників   Фонду    соціального страхування  від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при  її  робочих органах;
 
 

     {  Пункт  4  частини  першої  статті 45 виключено на підставі Закону N 2464-VI ( 246 4-17 ) від 08.07.2010 }
 

     5) захищати свої права та законні інтереси,  а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.
 

     Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:
 
 

     {  Пункт  1  частини  другої  статті 45 виключено на підставі Закону N 3456-IV ( 34 56-15 ) від 22.02.2006 }
 

     {  Пункт  2  частини  другої  статті 45 виключено на підставі Закону N 2464-VI ( 2 464-17 ) від 08.07.2010 }
 

     3) інформувати  робочий  орган  виконавчої   дирекції   Фонду соціального страхування від нещасних випадків:
 

     а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;
 

     б)   про   зміну   технології   робіт   або  виду  діяльності підприємства   для   переведення   його   до   відповідного  класу професійного ризику; { Підпункт "б" пункту 3 частини другої статті 45 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456- 15 ) від 22.02.2006 }
 
 

     { Підпункт "в" пункту 3 частини другої статті 45 виключено на підставі Закону N 3456-IV ( 3456- 15 ) від 22.02.2006 }
 

     4)   подавати   робочому  органу  виконавчої  дирекції  Фонду соціального   страхування  від  нещасних  випадків  відомості  про річний  фактичний  обсяг  реалізованої  продукції (робіт, послуг), кількість   нещасних   випадків   і   професійних  захворювань  на підприємстві  за минулий календарний рік; { Пункт 4 частини другої статті  45  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законами  N 435-V ( 435- 16 ) від 12.12.2006, N 2464-VI ( 246 4-17 ) від 08.07.2010 }
 

     5) безоплатно  створювати  всі  необхідні умови для роботи на підприємстві  представників  Фонду  соціального  страхування   від нещасних випадків;
 

     6) повідомляти  працівникам  підприємства  адресу  та  номери телефонів робочого органу виконавчої  дирекції  Фонду  соціального страхування      від      нещасних   випадків,  а   також лікувально-профілактичних закладів та лікарів,  які за  угодами  з цим Фондом обслуговують підприємство;
 

     7)  подавати  звітність  робочому  органу виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування  від нещасних випадків у строки, в
 порядку  та  за формою, що встановлені цим Фондом. { Частину другу статті 45 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 435-V ( 435-1 6 ) від 12.12.2006 }
 

     Порядок і строки подання відомостей,  передбачених пунктами 3 і 4 частини другої цієї статті,  визначаються  Фондом  соціального страхування від нещасних випадків.

 

РОЗДІЛ IX

ФІНАНСУВАННЯ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ
 

     Стаття 46. Система фінансування та джерела коштів Фонду  соціального страхування від нещасних випадків
 

     Фонд соціального  страхування від нещасних випадків провадить акумулювання  страхових  внесків,  має  автономну,  незалежну  від будь-якої іншої, систему фінансування.

{  Частина перша статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-VI ( 2464-17  ) від 08.07.2010 }

     Фінансування Фонду   соціального   страхування  від  нещасних випадків здійснюється за рахунок:
 

     внесків роботодавців:  для підприємств  -  з  віднесенням  на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
 

     капіталізованих  платежів,  що надійшли у випадках ліквідації страхувальників   у   порядку,   визначеному  Кабінетом  Міністрів України;  {  Абзац  третій  частини  другої  статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 717-V ( 71 7-16 ) від 23.02.2007 }
 

     прибутку, одержаного  від  тимчасово  вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
 

     коштів,   що   надійшли  від  стягнення  штрафів  і  пені  із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону; { Абзац п'ятий  частини  другої  статті  46  в  редакції  Законів  N 717-V ( 717-1 6 ) від 23.02.2007, N 2464-VI ( 24 64-17 ) від 08.07.2010 }
 

     добровільних внесків та інших надходжень,  отримання яких  не суперечить законодавству.
 

     Працівники не   несуть   ніяких  витрат  на  страхування  від нещасного випадку.
 

     Кошти  на  здійснення  страхування  від  нещасного випадку не включаються    до    складу    Державного   бюджету   України   та використовуються  виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення   страхування   від  нещасного  випадку  застосовується казначейська  форма обслуговування  в  порядку, передбаченому для обслуговування  Державного  бюджету  України.  {  Частина четверта статті  46  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  424-V ( 424-1 6 ) від 01.12.2006 }
 

     Умови, порядок  обслуговування,  гарантії  збереження  коштів онду соціального страхування від нещасних  випадків  визначаються договором   між   банком,  виконавчою  дирекцією  цього  Фонду  та Кабінетом Міністрів України.
 

     Рішення  про  перерахування  тимчасово вільних коштів, у тому числі  резерву  коштів  Фонду,  на  депозитний   рахунок   приймає правління Фонду.

(   Статтю   46   доповнено  частиною  шостою  згідно  із  Законом N 2980-III ( 2980-1 4 ) від 17.01.2002 )

     Порядок розміщення  тимчасово  вільних  коштів,  у тому числі резерву  коштів  Фонду,  на   депозитному   рахунку   визначається Кабінетом  Міністрів України,  а умови,  порядок обслуговування та збереження  цих  коштів  визначаються  договором  між   банком   і виконавчою дирекцією Фонду за погодженням з правлінням Фонду.

(   Статтю   46   доповнено  частиною  сьомою  згідно  із  Законом N 2980-III ( 298 0-14 ) від 17.01.2002 )

     Прибуток, одержаний  від  тимчасово  вільних  коштів,  у тому числі   резерву   коштів   Фонду,    на    депозитному    рахунку, використовується в порядку, визначеному правлінням Фонду.

(   Статтю   46  доповнено  частиною  восьмою  згідно  із  Законом N 2980-III ( 2980 -14 ) від 17.01.2002 )

     Стаття 46-1. Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за  кошти соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
                   захворювання, які спричинили втрату  працездатності
 

     Закупівля товарів,  робіт  і  послуг  за  кошти   соціального страхування  від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності,  здійснюється відповідно  до  вимог та процедур, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель" ( 22 89-17 ).

{  Розділ  IX  доповнено  статтею 46-1 згідно із Законом

N 2664-IV (  2664 -15  )  від  16.06.2005;  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 2289-VI ( 2 289-17 ) від 01.06.2010 }

     Стаття 47. Порядок визначення класу професійного ризику
 

     Визначення класу  професійного  ризику  виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів  України.

 

     Розмір страхового  внеску  підприємства  залежить  від  класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності.  У разі якщо страхувальник провадить свою  діяльність  за  декількома  видами  економічної  діяльності, віднесення підприємства до класу професійного  ризику  виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.
 

     У разі  зміни  виду  економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних  випадків  відповідно  змінює належність   цього   підприємства  до  класу  професійного  ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на   рік   за   результатами   роботи  страхувальника  за  минулий календарний рік.  Новий клас професійного ризику встановлюється  з початку поточного року.
 

     У разі  систематичного  порушення нормативно-правових актів з охорони праці, внаслідок чого підвищується ризик настання нещасних випадків  і  професійних захворювань,  а також у разі непроведення атестації  робочих  місць   за   умовами   праці   відповідно   до законодавства   підприємство   у   будь-який   час   за   рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування  від  нещасних  випадків може бути віднесено на основі відповідного  подання  страхового  експерта,  який  обслуговує  це підприємство,   до   іншого,   вищого  класу  професійного  ризику
 виробництва.  Такий захід може  мати  і  зворотну  дію  з  початку фінансового   року,   зокрема,  у  разі  проведення  атестації  та затвердження заходів щодо покращення умов праці.

{  Стаття  47 із змінами, внесеними згідно із Законами

N 22 72-III ( 2272- 14  )  від  22.02.2001,  N 717-V ( 717-1 6 ) від 23.02.2007, N  309-VI  (  309- 17 ) від 03.06.2008; в редакції Закону N 2464-VI ( 2464 -17 ) від 08.07.2010 }

     Стаття 48. Бухгалтерський облік та звітність Фонду соціального страхування від нещасних випадків
 
 

     {  Частину  першу  статті  48  виключено  на  підставі Закону N 2464-VI ( 24 64-17 ) від 08.07.2010 }
 

     Фонд соціального  страхування   від   нещасних   випадків   у встановленому  порядку  складає звіт про свою страхову діяльність, стан охорони праці в  народному  господарстві,  соціальний  захист потерпілих на виробництві, використання страхових коштів і щорічно до  1  березня  подає  його  Кабінету  Міністрів  України, а також відповідним    спеціально    уповноваженим   центральним   органам виконавчої влади та публікує у пресі. { Частина друга статті 48 із змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  996-V  ( 99 6-16 ) від 27.04.2007 }
 

     Звіт про виконання бюджету Фонду соціального страхування  від нещасних  випадків  у  розрізі  статей витрат протягом двох тижнів після його затвердження  правлінням  Фонду  підлягає  обов'язковій публікації  в офіційних друкованих виданнях Верховної Ради України та  Кабінету  Міністрів  України.  Інформація  про  час  і   місце публічного  представлення звіту оприлюднюється разом із звітом про виконання  бюджету  Фонду  соціального  страхування  від  нещасних випадків. { Статтю 48 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 996-V ( 996-1 6 ) від 27.04.2007 }
 
 

     {   Статтю   49   виключено  на  підставі  Закону  N  2464-VI ( 2464-1 7 ) від 08.07.2010 }
 

РОЗДІЛ X

        ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД  НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, СТРАХУВАЛЬНИКІВ, ЗАСТРАХОВАНИХ, А
           ТАКОЖ ОСІБ, ЯКІ НАДАЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ, ЗА  НЕВИКОНАННЯ СВОЇХ ОБОВ'ЯЗКІВ. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

 

     Стаття 50. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків за невиконання або неналежне виконання умов страхування
 

     Фонд соціального   страхування  від  нещасних  випадків  несе відповідальність згідно  із  законодавством  за  шкоду,  заподіяну застрахованим  особам  внаслідок  невиконання,  несвоєчасного  або неналежного    виконання    умов     страхування,     встановлених законодавством.
 

     Працівники Фонду   соціального   страхування   від   нещасних випадків за порушення законодавчих або  інших  нормативно-правових актів    про    страхування    від    нещасного   випадку   несуть відповідальність згідно із законодавством України. 

 

     Стаття 51. Відповідальність осіб, які надають соціальні послуги
 

     Заклади охорони здоров'я, заклади професійної реабілітації та громадяни,  які надають соціальні  послуги  застрахованим  особам, несуть   цивільно-правову  відповідальність  за  шкоду,  заподіяну застрахованим  особам  або  Фонду  соціального   страхування   від нещасних  випадків  внаслідок  фальсифікації  даних  про обсяги та якість наданих послуг.
 

     Достовірність зазначених  у  документах  даних,  передбачених частиною  першою  цієї статті,  перевіряється виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
 

     Стаття 52. Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків
 

     Страхувальник несе   відповідальність   за  шкоду,  заподіяну застрахованому або  Фонду  соціального  страхування  від  нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону. { Частина перша статті 52 із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 435-V ( 435-16 ) від 12.12.2006 }
 
 

     {  Частину  другу  статті  52  виключено  на  підставі Закону N 2464-VI ( 2 464-17 ) від 08.07.2010 }
 

     За  порушення  порядку   використання   коштів загальнообов'язкового   державного   соціального  страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійних  захворювань,  які спричинили  втрату  працездатності,  несвоєчасне  або  неповне  їх повернення,  несвоєчасне  подання   або   неподання   встановленої звітності,  подання недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасне  інформування  Фонду   соціального   страхування   від нещасних   випадків   про   річний  фактичний  обсяг  реалізованої продукції (робіт,  послуг),  нещасні  випадки  на  виробництві  та
 професійні  захворювання,  що  сталися на підприємстві,  про зміни технології робіт або виду  діяльності  підприємства  страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом.

{  Частина  третя  статті 52 в редакції Законів N 435-V ( 435- 16 ) від 12.12.2006, N 2464-VI ( 2464- 17 ) від 08.07.2010 }

     Страхувальнику забороняється вчиняти будь-які дії,  що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може завдати шкоди цій особі.
 

     Стаття 53. Відповідальність застрахованої особи за невиконання умов страхування
 

     Застрахована особа несе відповідальність за невиконання своїх обов'язків  щодо  страхування  від  нещасного  випадку  згідно  із законодавством.
 

     Стаття 54. Інформація про страхування від нещасного випадку
 

     Збирання, зберігання,  використання та поширення інформації у сфері страхування від нещасного випадку здійснюється з додержанням вимог, передбачених законодавством про інформацію.
 

     Перелік відомостей   про   застрахованих  і  страхувальників, необхідних  для  здійснення  страхування  від  нещасних  випадків, визначається правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
 

     Фонд соціального   страхування    від    нещасних    випадків зобов'язаний   роз'яснювати   населенню   через   засоби   масової інформації права та обов'язки суб'єктів страхування від  нещасного випадку, передбачені законодавством.
 

     Фонд соціального  страхування  від  нещасних  випадків  надає страхувальникам і застрахованим консультації з питань  страхування
від нещасного випадку на безоплатній основі.
 

     Стаття 55. Вирішення спорів
 

     Спори  щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів  та  з  інших  питань  вирішуються  в судовому порядку. За бажанням  заінтересована  особа може звернутися з питань вирішення спору   до  спеціальної  комісії  при  виконавчій  дирекції  Фонду соціального  страхування  від  нещасних  випадків.  До складу цієї комісії  на  громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників.

{  Частина перша статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-VI ( 2464-1 7 ) від 08.07.2010 }

     Такі ж комісії на тих  же  засадах  створюються  при  робочих органах  виконавчої  дирекції  Фонду  соціального  страхування від нещасних випадків із  залученням  представників  місцевих  органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників.
 

     Положення про  діяльність  і  персональний  склад цих комісій затверджується  правлінням  Фонду  соціального   страхування   від нещасних випадків.
 

     Рішення комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків може бути  оскаржено до  комісії,  створеної  при  виконавчій  дирекції цього Фонду,  а рішення останньої - до його правління.
 
 

РОЗДІЛ XI

 ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 

     1. Цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2001 року, підпункти "а"  -  "в"  пункту  5  та  пункт 7 статті 21 набирають чинності з 1  січня  2003  року.  (  Пункт 1 розділу XI із змінами, внесеними згідно із Законами N 2180-III ( 218 0-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 01.01.2001; N 2272-III ( 227 2-14 ) від 22.02.2001 )
 

     2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
 

     3. Установити, що:
 

     відшкодування шкоди,   медична,   професійна   та   соціальна реабілітація  провадяться  Фондом  соціального   страхування   від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на  зазначені страхові виплати і соціальні послуги;
 

     уся  заборгованість  потерпілим  на  виробництві та членам їх сімей,   яким  до  набрання  чинності  цим  Законом  підприємства, установи   та  організації  не  відшкодували  матеріальної  шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами   і   організаціями,   а   в  разі  їх  ліквідації  без правонаступника  -  Фондом  соціального  страхування  від нещасних  випадків;  (  Абзац  третій  пункту 3 розділу XI в редакції Закону N  2272-III  (  2272- 14  )  від  22.02.2001; із змінами, внесеними згідно  із  Законом  N  107-VI  (  1 07-17 ) від 28.12.2007 - зміну
 визнано  неконституційною  згідно  з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p 710-08 ) від 22.05.2008 }
 

     відшкодування  Фондом  соціального  страхування  від нещасних випадків  моральної  (немайнової)  шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку  припиняється з 1 січня 2008 року; ( Пункт 3 розділу XI доповнено абзацом згідно із  Законом  N  107-VI  (  107- 17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною    згідно   з   Рішенням   Конституційного   Суду N 10-рп/2008 ( v010 p710-08 ) від 22.05.2008 }
 
 

     (  Абзац  пункту  3  розділу  XI виключено на підставі Закону N 2272-III ( 2272 -14 ) від 22.02.2001 )
 

     {  Абзац  пункту  3  розділу  XI виключено на підставі Закону N 3456-IV ( 3456-1 5 ) від 22.02.2006 }
 

     передача документів,  що підтверджують  право  працівника  на страхову  виплату,  інші  соціальні  послуги  внаслідок  нещасного випадку на виробництві  або  професійного  захворювання,  а  також розміри  цієї  виплати та послуг здійснюється підприємствами Фонду соціального страхування від нещасних випадків по акту. Форма акта, перелік документів, а також строк передачі встановлюються Фондом;

 

     Фонд соціального   страхування   від   нещасних   випадків  є правонаступником  державного,  галузевих  та  регіональних  фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці" ( 26 94-12 ), які ліквідуються.
 

     4. Кабінету Міністрів України:
 

     здійснити організаційно-фінансові  заходи,  які   забезпечать функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків згідно з цим Законом;
 

     передбачити в  Державному  бюджеті  України   на   2000   рік фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків у розмірі 15,3 млн.  гривень на організаційні заходи щодо  створення системи соціального страхування від нещасних випадків;
 

     забезпечити Фонд   соціального   страхування   від   нещасних випадків   необхідними   службовими   приміщеннями,   оргтехнікою, телефонним  зв'язком,  автотранспортом,  а  також  передачу йому в установленому порядку мережі навчальних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних закладів;
 

     підготувати та подати до 1 серпня 2000 року до Верховної Ради України проект Закону України про страхові тарифи;
 

     разом з Комітетом Верховної Ради України з питань  соціальної політики  та праці підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України  пропозиції   щодо   приведення   законодавчих  актів  у відповідність із цим Законом;
 

     привести свої рішення у відповідність із цим Законом;
 

     розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
 

     забезпечити перегляд   і  скасування  міністерствами,  іншими центральними органами  виконавчої  влади  України  їх  нормативних  актів, що суперечать цьому Закону.
 
 

     {  Абзац  пункту  4  розділу  XI виключено на підставі Закону N 2464-VI ( 24 64-17 ) від 08.07.2010 }
 

 Президент України                                               Л.КУЧМА
 

 м. Київ, 23 вересня 1999 року
          N 1105-XIV