Мы ВКонтакте

ДБН 79-92 - Житлові будинки для індивідуальних забудовників України

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ У СПРАВАХ МІСТОБУДУВАННЯ І АРХІТЕКТУРИ

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Держбуду України
від 24 березня 1992 р. N 37 

 

 

 

ПОГОДЖЕНО
Міністерством охорони здоров'я України, Держжитлокомунгоспом України, Управлінням пожежної охорони МВС України, Секцією архітектури та інженерно-технічних рішень житлових та громадських будівель для масового міського і сільського будівництва НТР Держбуду України 

 

 

 

 

 

 

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Житлові будинки для індивідуальних забудовників України
ДБН 79-92

(Витяг)

Дата введення 01.04.92 р.

 ДБН 79-92 "Житлові будинки для індивідуальних забудовників України" втратили чинність з 1 січня 2006 року
(згідно з наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури
 від 28 вересня 2005 року N 175)

З введенням в дію ДБН 79-92 "Житлові будинки для індивідуальних забудовників України" з 1 квітня 1992 р. втрачають чинність РСН 79-86 "Жилые дома для индивидуальных застройщиков Украинской ССР".

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Нижченаведені норми поширюються на планування присадибних ділянок, проектування одноквартирних, двоквартирних і блокованих житлових будинків висотою до трьох поверхів (у подальшому - житлових будинків), господарських та побутових будівель та споруд (у подальшому - господарських будівель), що споруджуються на території України за рахунок коштів індивідуальних забудовників, житлово-будівельних кооперативів, підприємств та установ, для подальшого продажу (передачі) своїм робітникам, а також за рахунок інших джерел фінансування, що не залучають централізовані капітальні вкладення.

Примітка.При проектуванні житла для сімей з інвалідами слід керуватись відповідними нормами та нормалями.

1.2. Нижченаведені норми поширюються на нове будівництво, реконструкцію існуючих житлових будинків (добудову, перепланування, надбудову), в тому числі у випадках виділення частки в загальній власності, а також на реконструкцію сільських житлових будинків, придбаних громадянами, які постійно мешкають в містах, для тимчасового проживання та інші випадки, коли необхідно визначити відповідність житла діючим нормам.

1.3. Будівництво житлових будинків та господарських будівель здійснюється за типовими зональними або індивідуальними проектами, що розробляються у відповідності з діючими законодавчими та нормативними документами й погоджуються головним архітектором міста (району).

1.4. Типові проекти розробляються у складі зональних серій для п'яти укрупнених регіонів згідно з затвердженою схемою архітектурно-будівельного районування України:

- західного, у складі Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської областей;

- північного, у складі Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської областей;

- центрального, у складі Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської областей;

- південного, у складі Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Одеської областей та Республіки Крим;

- східного, у складі Сумської, Харківської, Луганської, Донецької областей.

Зазначені регіони виділені на території України відповідно до місцевих умов та народних архітектурних традицій.

1.5. Типові та зональні проекти розробляються та затверджуються згідно з установленим порядком.

Індивідуальні проекти житлових будинків, а також їхнє повторне використання погоджуються головним архітектором міста (району).

1.6. При прив'язці типових і зональних проектів, при повторному використанні індивідуальних проектів допускається вносити часткові зміни до об'ємно-просторового рішення житлового будинку чи господарських будівель, влаштовувати в житловому будинку цокольний або підвальний поверх, прибудови з розміщенням у них господарських приміщень або приміщень для індивідуальної трудової діяльності, додержуючись відповідних нормативних вимог.

Усі зміни мають бути погоджені у встановленому порядку з наглядовими органами та головним архітектором міста (району).

• 1.7. Всі зміни у проектах забудови та реконструкції будівель, що можуть негативно вплинути на санітарно-гігієнічні умови життя людей, мають бути погоджені з місцевими установами санепідемслужби.

• 1.8. Забудову присадибних та приквартирних (в подальшому - присадибних) земельних ділянок слід здійснювати згідно з проектами, узгодженими місцевими архітектурними та іншими зацікавленим установами.

____________
• Тут і надалі пункти, позначені крапкою, стосуються санітарно-гігієнічних вимог.

1.9. Будівлі, що споруджені без проекту та з непогодженими відхиленнями від проекту, вважаються об'єктами самовільної забудови.

За самовільне будівництво винні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством України.

1.10. Положення, що необумовлені цими нормами, приймаються згідно з діючими на території України будівельними, архітектурно-планувальними, санітарними, протипожежними нормами та правилами, вимогами по радіаційній безпеці, охороні навколишнього середовища та іншими нормативними документами.

2. ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ДУАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА

2.1. Відведення території індивідуального житлового будівництва здійснюється згідно з генеральним планом населеного пункту.

2.2. Забудова території індивідуального житлового будівництва здійснюється згідно з розробленим на основі генерального плану проектом детального планування або проектом забудови.

2.3. Житлові будинки, що зводяться за рахунок коштів населення, можуть бути як садибного, так і безсадибного типів. Кількість поверхів і протяжність будинків визначаються згідно з проектом забудови. При визначенні кількості поверхів та протяжності у сейсмічних районах слід дотримуватись вимог СНиП 02.07.2001-89 та СН 429-71.

2.4. Розміри земельних ділянок, що надаються громадянам для індивідуального житлового будівництва, визначаються згідно з Земельним кодексом України:

- у містах - до 0,10 га,

- у селищах міського типу - до 0,15 га;

- у сільських населених пунктах - до 0,25 га.

Фермерські господарства розміщуються, як правило, на відокремлених територіях з дотриманням необхідних нормативів.

Примітки:

1. В окремих випадках в умовах дефіциту території для заселення частина земельної ділянки (до встановленої згідно з діючим законознавством норми) може бути відведена за межами території для заселення.

2. До площі присадибної ділянки включаються площі забудови житлових будинків та господарських будівель.

3. В умовах сформованої забудови присадибна ділянка навколо будинку може бути збережена в існуючих розмірах, якщо вона не перевищує норм, встановлених законодавством, й не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.

2.5. Території індивідуальної забудови повинні бути забезпечені протипожежним водопостачанням від зовнішніх водопровідних мереж. При відсутності зовнішніх водопровідних мереж в населених пунктах із кількістю жителів до 5 тис. чоловік для протипожежного водопостачання використовуються природні водні джерела або влаштовуються протипожежні водойми.

Водойми приймаються за розрахунком, але не менше за дві ємкості 50 м3 кожна, із радіусом використання їх для пожежогасіння від 100 до 200 м (залежно від наявності мотопомп або автонасосів).

Примітки:

1. Пожежні водойми слід влаштовувати для групи будинків.

2. Для населених пунктів з кількістю жителів до 50 чоловік при висоті будинків до двох поверхів пожежні водойми допускається не влаштовувати.

2.6. Розміри житлових будинків, господарських, будівель (площа забудови, кількість поверхів, висота) та їх розміщення на ділянці визначаються згідно з проектом забудови території індивідуального будівництва, виходячи з умов дотримання необхідних протипожежних, санітарно-гігієнічних та містобудівельних вимог.

У випадках розбіжності вимог архітектурно-містобудівельних, протипожежних та санітарно-захисних розривів приймаються найбільші з них.

2.7. Житлові будинки мають бути розміщені з відступом від червоної лінії магістральних шляхів та селищних вулиць - не менше 6 м, житлових вулиць - не менше 3 м.

Примітка.При реконструкції населених пунктів допускається зменшувати відступ або зводити житлові будинки на червоній лінії, зважаючи на сформовану містобудівну ситуацію.

• 2.8. Розміщення господарських будівель в містах та селищах по лінії забудови не допускається (виключаючи гаражі), їх слід розміщувати на господарському майданчику в глибині ділянки.

Гаражі для власних автомобілів дозволяється розміщувати в селищах та сільських населених пунктах - по межі ділянки, в містах - по лінії забудови. При цьому відчинені двері гаражів не повинні заважати вільному руху пішоходів та транспорту.

Відстань від входів та інших отворів гаражів до вікон сусідніх житлових будинків, шкіл та дошкільних закладів має бути не менше 10 м, до лікарняно-профілактичних закладів із стаціонарами - 25 м.

У сільських населених пунктах допускається розміщувати господарські будівлі (за винятком приміщень для утримання худоби та птахів) по лінії забудови, якщо це викликано сталими національно-побутовими традиціями.

• 2.9. Відстань від стін будинків з вікнами, що виходять із житлових кімнат, кухонь, веранд та головних входів у будинок (квартиру) до інших житлових будинків та господарських будівель (без утримання худоби та птахів) має бути не менше 7 м за містобудівельними вимогами.

2.10. Протипожежні відстані між житловими, громадськими та допоміжними будівлями промислових підприємств різних ступенів вогнетривкості (додаток 1) слід приймати за табл. 1.

Таблиця 1

Ступінь вогнетривкості будинків 

Відстань (м) при ступені вогнетривкості будинків 

I, II 

III 

IIIа, IIIб, IV, IVа, V 

I, II 

10 

III 

10 

IIIа, IIIб, IV, IVа, V 

10 

10 

15 

 

 

Примітки:

1. Відстанню між будинками та спорудами вважається відстань між зовнішніми стінами та іншими конструкціями. За наявності виступаючих більш як на 1 м конструкцій будівель або споруд, що зроблені з горючих матеріалів, приймається відстань між цими конструкціями.

2. Відстань між стінами будинків без вікон допускається зменшувати на 20 відсотків, за винятком будинків IIIа, IIIб, IV, IVа, та V ступенів вогнетривкості.

3. Відстань між будинками I та II ступенів вогнетривкості допускається передбачати менше 6 м за умов, якщо стіна вищого будинку, розміщена навпроти іншого будинку, є протипожежною.

4. Для двоповерхових будинків каркасної та щитової конструкції V ступеня вогнетривкості, а також будинків з покрівлями з горючих матеріалів, протипожежні відстані необхідно збільшувати на 20 відсотків.

5. При будівництві одно- та двоповерхових житлових будинків протипожежні відстані між житловими будинками та їх господарськими будівлями в межах пари будинків* не нормуються.

____________
*Пара будівель встановлюється місцевими архітектурними органами.

Відстань між парами будинків (господарських будівель) слід приймати за табл. 1.

6. У виняткових випадках за погодженням з місцевими виконавчими органами допускається відстань між житловими будинками та господарськими будівлями не нормувати, якщо загальна площа забудови, враховуючи незабудовану площу між ними, дорівнює найбільшій допустимій площі забудови одного будинку того ж ступеня вогнетривкості без протипожежних стін за табл. 2.

Таблиця 2

Ступінь вогнетривкості 

Кількість поверхів 

Найбільша допустима площа забудови,
м2

з протипожежними стінами 

без протипожежних стін та між ними 

I, II 

До 3 поверхів включно 

Не обмежується 

2200** 

III 

Те ж 

Те ж 

1800 

IV, IIIб 

2800 

1400 

IV, IIIб 

2000 

1000 

V, IIIа, IVа 

2000 

1000 

1600 

800 

 

 

____________
** Для будинків з горищем; в будинках без горищ протипожежні стіни не передбачаються.

Примітка. В жилих будинках III та IVа ступенів вогнетривкості несучі елементи сталевого каркасу та його вузли з боку опалюваних приміщень мають бути вкриті вогнезахисними сполуками або закриті негорючими будівельними матеріалами завтовшки не менше 4 мм.

2.11. Площа забудови багатоквартирного будинку блокованого типу між протилежними стінами I типу в залежності від ступеню вогнетривкості та кількості поверхів будинку не повинна перевищувати показників, наведених у табл. 2.

2.12. Мінімальну відстань від житлових будинків I та II ступенів вогнетривкості до виробничих сільськогосподарських будівель та гаражів I та II ступенів вогнетривкості слід приймати не менше 9 м, а до виробничих будівель, що мають покриття з застосуванням утеплювачів з полімерних матеріалів або з матеріалів, що можуть згоряти, не менше 15 м.

• 2.13. Санітарно-захисні розриви (м) між житловими будинками, поодинокими або груповими сараями для худоби, кролів, нутрій та інших тварин, а також іншими господарсько-побутовим й будівлями та спорудами слід приймати згідно з табл. 3.

• 2.14. Розміри санітарно-захисних розривів для об'єктів тваринництва з кількістю голів, що наведена у табл. 4, та більше, приймаються за Нормами розміщення, устрою та експлуатації малих ферм для утримання худоби.

2.15. Господарські та побутові будівлі та споруди для мешканців багатоквартирних секційних будинків в сільських населених пунктах слід розміщувати на спеціально виділених ділянках.

2.16. Протипожежні розриви між групами господарських будівель слід приймати згідно з табл. 1 та 2.

• 2.17. Місце для влаштування колодязів та каптажів слід обирати на незабрудненій, підвищеній ділянці на відстані не менше 50 м від убиралень, вигрібних ям, каналізацій, старих покинутих колодязів, тваринницьких майданчиків, сховищ для добрива та ядохімікатів. Колодязі не повинні влаштовуватись на ділянках, що затоплюються паводковими водами, у затоплених та понижених місцях, де бувають повінь, оповзні та інші види деформацій.

Таблиця 3

Споруди 

Господарські будівлі для утримання худоби та птахів (м2) гноєсховища, вигул 

Компост, убиральня, сміттєзбірник 

Фільтруючий колодязь, продуктивністю до 1 м3 на добу 

Септик 

до 50 

51 - 100 

101 - 300 

Житлові будинки та літня кухня 

12* 

25 

50 

20 

Питний колодязь 

50 

50 

50 

50 

 

 

____________
* Для гноєсховищ та вигулів – 15 м.

Примітки:

1. Господарські приміщення для утримання худоби та птахів площею до 50 м2 допускається прибудовувати тільки до одно- та двоквартирних житлових будинків (крім будинків, що знаходяться в IV кліматичному районі) за умов ізоляції їх від житлових кімнат та кухонь не менше, ніж трьома підсобними приміщеннями.

2. Розміщення на одній ділянці питного колодязя та місцевих каналізаційних систем з фільтруючими колодязями не допускається.

3. Гноєсховище, майданчик для вигулу, компостна яма, надвірна убиральня та сміттєзбірник мають знаходитись біля господарських будівель для утримання худоби з обов'язковим розміщенням нижче за рельєфом по відношенню до питного колодязя.

4. Відстань до інших джерел шкідливостей встановлюється відповідними нормативними документами по кожному конкретному фактору (шум, вібрація, електромагнітні коливання, радіація, джерела забруднення повітря та ін.).

Таблиця 4

Напрям господарювання 

Поголів'я,
шт. 

Свиноферма 

15 

Ферма ВРХ 

20 

Птахоферма 

100 

Вівцеферма 

50 

Кролеферма 

150 

 

 

Примітка.При змішаному утриманні тварин розмір поголів'я визначається відсотковим співвідношенням.

2.18. Відстань від будинків та споруд до дерев та кущів слід приймати згідно з табл. 5.

• 2.19. Розміщення та орієнтація житлових будинків на ділянках має забезпечувати інсоляцію житлових кімнат та території не менше наведеної у додатку 2. Необхідною інсоляцією мають бути забезпечені не менше, ніж одна кімната в 1 - 2-кімнатних квартирах та не менше двох кімнат в квартирах більших за складом.

2.20. Відстань від межі суміжної ділянки до стін житлового будинку або господарської споруди слід приймати не менше 1 м. Конструкції будинків та споруд, що виступають, не повинні перетинати межі сусідніх ділянок.

2.21. Ділянки житлових будинків (квартир) можуть бути огороджені з боку вулиць та сусідніх ділянок огорожами, зовнішній вигляд та висоту яких слід приймати у відповідності з Вказівками на проектування огорож, майданчиків та ділянок підприємств, будинків та споруд. Вигляд огорож з боку вулиць має бути погоджені з головним архітектором міста (району).

Таблиця 5

Перелік об'єктів 

Відстань до осі,
м 

стовбура дерева 

куща 

Від зовнішніх стін будівель та споруд 

1,5 

Від межі сусідньої ділянки 

Від краю тротуарів та садових доріг 

0,7 

0,5 

Від мачт та опор освітлювальної мережі 

Від підошви або внутрішньої грані підпорних стінок 

Від підземних мереж: 

  

  

газопроводів, каналізації 

1,5 

теплопроводів (від стінок каналів (та трубопроводів при безканальній прокладці 

водопроводів, дренажів 

силових кабелів та кабелів зв'язку 

0,7 

 

 

Примітки:

1. Наведені нормативи стосуються дерев з діаметром крон до 5 м та мають бути відповідно збільшені для дерев з кроною більшого діаметру. Гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок.

2. Відстань від повітряних електромереж до дерев слід приймати згідно з правилами влаштування електроустроїв.

3. Вздовж будинків висотою три поверхи на відстані 5 - 8 м від стін необхідно передбачати проїзд завширшки 3,5 м, що забезпечує доступ пожежних автодрабин або автопідйомників у будь-яку квартиру. В цій зоні не допускається розмішувати огорожі, повітряні електромережі та рядову посадку дерев.

Вздовж фасадів будинків, що не мають входів, допускається передбачати смуги завширшки 6 м, що придатні для проїзду пожежних машин з урахуванням допустимого навантаження на покриття або ґрунт.

3. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

3.1. Номенклатури типових проектів житлових будинків (квартир) Індивідуальних забудовників повинна передбачати розселення всіх типів сімей у відповідності до демографічної структури населенні України.

<…>

• 3.4. Розміри площі житлових будинків і господарських будівель, що зводиться у сільських населених пунктах України за рахунок коштів населення, не регламентуються.

В містах та селищах міського типу до перегляду діючого законодавства житлова площа квартир в будинках, що споруджуються за рахунок коштів населення, не повинна перевищувати 80 м2.

<…>

• 3.30. При проектуванні приміщень для утримання худоби та птахів слід додержуватись вимог СНиП 2.10.2003-84 та СанПиН 5.02-12/Н від 01.10.89.

<…>

Додаток 1
Довідковий 

 

 

 

СТУПЕНІ ВОГНЕТРИВКОСТІ БУДИНКІВ

Ступінь вогнетривкості 

Конструктивні характеристики 

Будинки з несучими та огороджуючими конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону з використанням листових та плитних неспалимих матеріалів. 

II 

Те ж саме. В покриттях будинків допускається використовувати незахищені сталеві конструкції. 

III 

Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону. Для перекриттів допускається використовувати дерев'яні конструкції, захищені штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитними матеріалами. До елементів покриттів не ставляться граничні вимоги вогнетривкості та поширення вогню, при цьому елементи горищного перекриття з дерева піддаються вогнезахисній обробці. 

IIIа 

Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу - з сталевих незахищених конструкцій. Огороджуючі конструкції - з сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем. 

IIIб 

Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу - з цільної або клеєної деревини, підданої вогнезахисній обробці, що забезпечує граничні вимоги поширення вогню. Огороджуючі конструкції - з панелей або збірних елементів, виконані із застосуванням деревини або матеріалів на її основі. Деревина та інші горючі матеріали огороджуючих конструкцій повинні піддаватися вогнезахисній обробці або бути захищеними від дії вогню та високих температур таким чином, щоб забезпечити граничні вимоги поширення вогню. 

IV 

Будинки з несучими та огороджуючими конструкціями з цільної та клеєної деревини та інших горючих або важкогорючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою чи іншими листовими або плитними матеріалами. До елементів покриття не ставляться граничні вимоги вогнетривкості та поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини підлягають вогнезахисній обробці. 

IVа 

Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу - з сталевих незахищених конструкцій. Огороджуючі конструкції - з сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем. 

Будинки, до несучих та огороджуючих конструкцій яких на ставляться граничні вимоги вогнетривкості та поширення вогню. 

 

____________