Мы ВКонтакте

ДБН В.2.2-3-97 - Будинки та споруди навчальних закладів

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ У СПРАВАХ МІСТОБУДУВАННЯ І АРХІТЕКТУРИ

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Держкоммістобудування України
від 27 червня 1996 р. N 117

Введено в дію з 1 січня 1998 р.
наказом від 6 серпня 1997 р. N 136

 

 

 

 

 

Будинки та споруди навчальних закладів
ДБН В.2.2-3-97

(Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 жовтня 2004 року N 195 затверджено зміну N 1 до цього наказу)

(Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 18 березня 2008 року N 129 затверджено зміну N 2 до цього наказу)

 

Додатково див. рішення
 Науково-технічної ради
 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
 від 29 лютого 2008 року N 17

З введенням в дію ДБН В.2.2-3-97 втрачають силу на території України положення вимог до навчальних будинків СНіП 2.08.02-89 "Общественные здания и сооружения" і ДБН 365-92 "Загальноосвітні школи для сільської місцевості України".

Державні будівельні норми "Будинки та споруди навчальних закладів" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків навчально-виховного призначення:

загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв та інших середніх навчальних закладів (в подальшому - школи);

професійних навчально-виховних закладів (в подальшому - профтехучилища), навчальних закладів професійного навчання та перепідготовки робітників та спеціалістів на виробництві (в подальшому - навчальні комбінати);

вищих навчальних закладів;

навчальних закладів післядипломної освіти (в подальшому - інститути підвищення кваліфікації);

навчальних комплексів (центрів), що включають декілька навчальних закладів одного або різних рівнів освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів.

Ці норми обов'язкові для організацій та підприємств, які здійснюють проектну, будівельну та інвестиційну діяльність на території України, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.

При проектуванні будинків навчальних закладів поряд з положеннями цих норм слід також керуватися вимогами інших діючих нормативно-інструктивних документів. Список основних нормативних документів, на які є відповідні посилання в цих нормах, наведений у додатку 8.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 При проектуванні спеціальних навчальних закладів для дітей, які мають дефекти у фізичному та розумовому розвитку, будинків навчальних і виховально-трудових центрів, а також при розробці проектної документації на спеціальне обладнання та пристрої для обслуговування дітей-інвалідів в навчальних закладах загального типу окрім цих норм належить враховувати вимоги відповідних нормативних документів (додаток 8, поз. 3). Структура спеціальних навчальних закладів, види обладнання та пристроїв для обслуговування учнів-інвалідів встановлюються завданням на проектування.

1.2 Загальна кількість учнів навчальних закладів, чисельність окремих підрозділів, наповнюваність навчальних груп (класів) визначаються завданням на проектування.

1.3 Розрахункова одночасна місткість будинків навчальних закладів визначається:

а) загальноосвітніх шкіл - за загальною кількістю класних груп та учнів;

б) профтехучилищ - за кількістю учнів денного відділення, а при суміщенні в одному будинку денного, вечірнього (змінного), заочного та інших відділень (курсів) - за найбільшою кількістю учнів, що навчаються одночасно;

в) міжшкільних навчально-виробничих комбінатів та навчальних комбінатів - за кількістю учнів, що навчаються одночасно в максимальну зміну;

г) вищих навчальних закладів - за кількістю студентів денної форми навчання і 10 % кількості студентів заочної форми навчання. Кількість учнів підготовчих відділень встановлюється завданням на проектування з розрахунку охоплення не більше 20 % з тих, хто приймається на перший курс денної форми навчання;

д) інститутів підвищення кваліфікації - визначається як така, що дорівнює 20 % річного випуску слухачів, що навчаються з відривом від виробництва, а також 4 % річного випуску слухачів, що навчаються без відриву від виробництва.

1.4 Навчальні заклади доцільно об'єднувати за відповідних умов у навчальні комплекси одного або різних рівнів освіти шляхом блокування або кооперування окремих функціональних зон або будинків. У сільській місцевості навчальні заклади можуть бути розміщені у складі багатофункціональних будинків культурно-побутового обслуговування. Початкові школи допускається кооперувати з дитячими дошкільними закладами.

Структура та загальна місткість навчальних комплексів встановлюється завданням на проектування.

1.5 Рекомендована місткість навчальних закладів для нового будівництва наведена в додатку 1.

2 ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ДІЛЯНОК

Загальні вимоги

2.1 Розміщення та розміри земельних ділянок навчальних закладів належить приймати відповідно до містобудівних норм (додаток 8, п. 1).

2.2 Будинки загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче 25 м від червоної лінії.

При розташуванні будинків шкіл у громадському центрі села цю відстань допускається зменшувати до 10 м за умови забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних вимог.

2.3 Відстань від межі ділянок навчальних закладів до стін житлових будинків із входами та вікнами приймається не менше 10 м, від будинків навчальних закладів до житлових та громадських будинків та споруд - згідно з нормами інсоляції, природного освітлення та шумозахисту.

2.4 Для професійно-технічних та вищих навчальних закладів необхідно передбачати відстань від проїзної частини швидкісних доріг та магістралей неперервного руху до будинку, як правило, не менше 50 м від проїзної частини вулиць і доріг місцевого значення - не менше 25 м.

В умовах реконструкції допускається зменшення відстані від проїзної частини вулиць при використанні шумозахисних заходів.

2.5 По периметру земельної ділянки навчального закладу слід передбачати захисну зелену смугу (дерева, кущі, газон) завширшки не менше 1,5 м, а з боку вулиць - не менше 3 м.

2.6 Земельні ділянки загальноосвітніх шкіл повинні мати огорожу заввишки не менше 1,2 м. При розміщенні шкіл всередині житлових кварталів допускається застосування живої огорожі з чагарників заввишки не менше 1,0 м.

Тип огорожі ділянок профтехучилищ та вищих навчальних закладів визначається завданням на проектування.

2.7 На земельних ділянках необхідно передбачати під'їзди для пожежних машин до будинків, можливість об'їзду навколо будинку, а також відкриті ділянки для стоянки автомобілів та іншого транспорту, враховуючи стоянки спеціалізованого транспорту для учнів-інвалідів згідно з діючими нормами (додаток 8, п. 1).

Під'їзди до будинків повинні мати тверде покриття. Слід розділяти пішохідні потоки та автотранспортні шляхи.

2.8 У випадку розміщення вищих навчальних закладів у приміській зоні або за містом за відсутності в радіусі 3 км пожежного депо на їх території слід передбачати пожежне депо згідно з вимогами додатка 8, п. 1.

Вимоги до функціональних зон

2.9 На ділянках навчального закладу слід передбачати такі функціональні зони: навчальну, навчально-виробничу, навчально-дослідну, фізкультурно-спортивну, відпочинку, господарську, житлову (при наявності гуртожитків).

Розміри зон ділянок навчальних закладів визначаються завданням на проектування. Орієнтовний склад та площі основних функціональних зон шкільних ділянок наведені в рекомендованому додатку 2.

2.10 При суміжному розміщенні декількох навчальних закладів доцільно кооперувати окремі функціональні зони, а також інженерні комунікації та споруди при них. При цьому допускається скорочення сумарного розміру земельної ділянки, але не більше ніж на 20 %.

2.11 Навчальна зона включає навчальні корпуси та територію, що прилягає до них.

Навчально-виробнича зона охоплює будинки з навчально-виробничими майстернями і лабораторіями, навчальні полігони, дослідні ділянки і т. ін. Виробничі та інші будинки обслуговуючого призначення належить розміщувати з врахуванням вимог нормативних документів для відповідних типів будинків.

Навчальні полігони та дослідні господарства допускається розмішувати поза територією навчального закладу, кооперуючи їх, по можливості, з відповідними виробництвами.

Площа навчальних полігонів та інших спеціалізованих підрозділів визначається завданням на проектування у відповідності з навчальними та технологічними вимогами.

В навчальних закладах, які використовують мобільні засоби навчання, належить передбачати додатково в навчально-виробничій або господарській зонах резервні площі з розрахунку 30 м2 на один мобільний засіб.

2.12 При розміщенні на ділянках вищого навчального закладу науково-дослідних підрозділів площа додаткової території визначається завданням на проектування.

2.13 Фізкультурно-спортивна зона включає криті та відкриті спортивні споруди та майданчики.

Типи та кількість спортивних споруд визначаються завданням на проектування у відповідності з нормативними вимогами до спортивних споруд.

2.14 Фізкультурно-спортивну зону належить розмішувати суміжно з навчальною зоною, але не з боку вікон приміщені, початкових класів будинків шкіл. Допускається розміщувати відкриті спортивні майданчики та споруди з боку інших навчальних та навчально-допоміжних приміщень шкіл за наявності захисних заходів, що забезпечують зниження рівня шуму. Майданчики для ігор з м'ячем та метання спортивних снарядів належить розмішувати на відстані не менше 25 м від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень будинків (при наявності огорожі заввишки 3 м і завдовжки не менше 15 м), а майданчики для інших видів фізкультурно-спортивних занять - на відстані не менше 10 м.

При розміщенні спортивних споруд та майданчиків з боку вікон навчальних і бібліотечних приміщень профтехучилищ і вищих навчальних закладів необхідно вживати заходів щодо захисту від шуму за рахунок озеленення, використання рельєфу місцевості та ін.

2.15 На ділянці зі складним рельєфом та складними гірничо-геологічними умовами допускається розміщення фізкультурно-спортивної зони на відокремленій ділянці у відриві від основної території навчального закладу на відстані, що не перевищує 500 м.

2.16 При розміщенні фізкультурно-спортивної зони належить враховувати можливість використання споруд і майданчиків іншими навчальними закладами та населенням суміжної житлової забудови.

2.17 За умовами інсоляції повинно бути забезпечене сонячне опромінення фізкультурно-спортивної зони в період з березня по вересень протягом не менше 3-х годин на день.

2.18 Зона відпочинку містить майданчики активного та тихого відпочинку. Майданчики активного відпочинку можуть прилягати до фізкультурно-спортивної зони, розмішуватись біля входів та виходів з ділянки на вулицю. Майданчики для тихого відпочинку доцільно розміщувати у комплексі з озелененням.

2.19 Площа озеленення земельних ділянок повинна складати 45 - 50 % загальної площі ділянки (включаючи озеленені місця відпочинку, ділянки для вирощування овочевих та ягідних культур, захисні смуги та посадки з чагарників по периметру ділянки).

При приляганні земельної ділянки безпосередньо до зелених масивів (парків, садів, скверів), а також при розміщенні навчальних закладів у сільській місцевості або за умов реконструкції площу зелених насаджень допускається скорочувати, але не більше ніж до 30 %.

Високорослі дерева належить висаджувати на відстані не меншій 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, а чагарники - не менше 5 м.

2.20 В господарській зоні необхідно розміщувати ремонтні майстерні, склади, гаражі, підсобно-виробничі приміщення, інженерні споруди, навіси, які слід об'єднувати в єдиний блок, а також сміттєзбірники (із підведенням водопроводу та влаштуванням каналізації) або заасфальтовані (бетонні) майданчики для збирання сміття в контейнери на відстані від будинків навчальних закладів не менше ніж 25 м.

В господарській зоні загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ допускається розмішувати овочесховище, площа якого встановлюється завданням на проектування.

Господарська зона повинна мати окремий в'їзд і розташовуватись поблизу навчально-виробничої зони, виробничих та складських приміщень їдальні.

2.21 Житлова зона з розташованими на ній будинками гуртожитків для учнів, студентів, аспірантів, слухачів проектується за нормативними вимогами до житлових будинків (додаток 8, пп. 1, 2).

2.22 Житлова зона повинна мати окремий вхід з боку вулиць та проїздів, ізолюватись від господарської зони. Допускається розмішувати гуртожитки на окремих ділянках за умови транспортно-пішохідної доступності не більше 40 хвилин (крім спальних корпусів шкіл і шкіл-інтернатів).

У житловій зоні допускається розміщення житлових будинків для викладачів та обслуговуючого персоналу (на період роботи у навчальному закладі), готелів для короткочасного перебування фахівців у навчальному закладі з влаштуванням окремих під'їздів до житлових будинків з боку вулиць та магістралей, ізольованих від під'їздів до гуртожитків.

2.23 Ділянку навчального закладу не допускається перетинати міськими вулицями та дорогами.

...

 

Додаток 2
(рекомендований) 

 

 

 

Склад та площі зон земельних ділянок загальноосвітніх шкіл

Зони ділянок 

Площа ділянки при кількості паралелей і класів, м2

Початкові школи 

Основні школи  

Середні школи 

4 кл. 

12 кл. 

16 кл. 

9 кл. 

18 кл. 

27 кл. 

11 кл. 

22 кл. 

33 кл. 

1. Фізкультурно-спортивна, в тому числі шкільний стадіон з круговою біговою доріжкою 250 м 

850 

1210 

1210 

5450 

6140 

7600 

5610 

6140 

7760 

4200 

4200 

5260 

4200 

4200 

5260 

2. Навчально-дослідна, в тому числі теплиця, зоокуточок 

180 

500 

630 

1990 

960 

1080 

3290 

3290*/960 

4420*/1220 

170 

280 

280 

170 

170*/280 

170*/280 

3. Відпочинку, в тому числі ділянки для рухливих ігор 1-х класів (з тіньовими навісами) 

420 

1320 

1760 

670 

1380 

1995 

670 

1410 

2115 

120 

420 

560 

140 

280 

420 

140 

280 

420 

4. Господарська 

100 

500 

600 

500 

600 

700 

600 

625 

750 

 

Примітка 1.За місцевими умовами допускається перерозподіл площ елементів зон земельної ділянки, крім фізкультурно-спортивної зони та зони відпочинку.

Примітка 2.Для шкіл, кооперованих з іншими закладами, склад та площі елементів зон ділянки визначається завданням на проектування.

____________
* Площа навчально-дослідної зони наведена над рискою - для шкіл в сільській місцевості, під рискою - для шкіл в міських поселеннях.

____________