Мы ВКонтакте

Про акредитацію органів з оцінки відповідності

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про акредитацію органів з оцінки відповідності

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 15 січня 2009 року N 882-VI,
 від 2 грудня 2010 року N 2735-VI,
 від 22 грудня 2011 року N 4224-VI

(У тексті Закону слова "національний орган з акредитації" та "центральний орган виконавчої влади з питань економіки" в усіх відмінках замінено відповідно словами "національний орган України з акредитації" та "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року N 4224-VI)

 

Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади акредитації органів з оцінки відповідності в Україні.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

акредитація органів з оцінки відповідності (далі - акредитація) - засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності;

взаємне оцінювання - процес оцінювання національного органу з акредитації національними органами з акредитації інших держав, що здійснюється відповідно до вимог, прийнятих міжнародними, європейськими та іншими регіональними організаціями з акредитації, членом яких є національний орган України з акредитації;

консультування - надання консультаційних послуг та іншої допомоги щодо розроблення і впровадження систем управління та процедур діяльності органів з оцінки відповідності, а також щодо додержання інших вимог, необхідних для їх акредитації;

національний знак акредитації - знак, який засвідчує, що організація, яка використовує цей знак, акредитована національним органом України з акредитації;

орган з інспектування - орган з оцінки відповідності, який здійснює процедуру оцінювання відповідності шляхом спостереження і висновків, які супроводжуються відповідними вимірюваннями, випробуваннями або калібруванням;

орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, які провадять діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

оцінка - процес оцінювання компетентності органу з оцінки відповідності у визначеній сфері акредитації, що здійснюється національним органом України з акредитації на основі визначених стандартів та/або інших нормативних документів;

оцінка відповідності - процес, який демонструє, що встановлені вимоги щодо продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу були виконані;

персонал з акредитації - аудитори з акредитації та експерти з акредитації, які залучаються національним органом України з акредитації для проведення робіт з акредитації.

(стаття 1 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.01.2009 р. N 882-VI,
 у редакції Закону України
 від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з акредитацією національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності, у тому числі іноземних органів з оцінки відповідності, та поширюється на органи виконавчої влади, національний орган України з акредитації та органи з оцінки відповідності незалежно від форми власності.

(стаття 2 у редакції Закону
 України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 3. Законодавство України у сфері акредитації

Законодавство України у сфері акредитації складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Стаття 4. Мета акредитації

Метою акредитації є:

забезпечення єдиної технічної політики у сфері оцінки відповідності;

забезпечення довіри споживачів до діяльності з оцінки відповідності;

створення умов для взаємного визнання результатів діяльності акредитованих органів на міжнародному рівні;

усунення технічних бар'єрів у торгівлі.

Стаття 5. Основні принципи діяльності з акредитації

Діяльність з акредитації базується на таких основних принципах:

забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх заінтересованих сторін;

загальнодоступності та неупередженості проведення робіт з акредитації;

прозорості діяльності з акредитації;

професійної компетентності виконавців робіт;

добровільності акредитації;

забезпечення участі органів виконавчої влади та громадських організацій на паритетній основі;

застосування гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитації;

дотримання суспільних інтересів;

конфіденційності інформації, отриманої в процесі акредитації.

Акредитація здійснюється відповідно до вимог, установлених законодавством у сфері акредитації, національними стандартами з питань акредитації, гармонізованими з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, а також іншими документами з питань акредитації, прийнятими національним органом України з акредитації, міжнародними та європейськими організаціями з акредитації. Перелік назв і позначень таких актів та документів, тексти нормативно-правових актів з питань акредитації, а також тексти інших документів з питань акредитації, прийнятих національним органом України з акредитації, оприлюднюються на веб-сайті національного органу України з акредитації в Інтернеті.

(статтю 5 доповнено частиною другою
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ З АКРЕДИТАЦІЇ

Стаття 6. Національний орган України з акредитації

Акредитація здійснюється національним органом України з акредитації.

Національний орган України з акредитації є державною організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та провадить некомерційну господарську діяльність.

(частина друга статті 6 у редакції
 Закону України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Положення про національний орган України з акредитації затверджується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики не має права втручатися в діяльність з акредитації національного органу України з акредитації.

Частину п'яту статті 6 виключено

(згідно із Законом України
 від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

До складу національного органу України з акредитації входять:

Рада з акредитації;

технічні комітети з акредитації;

комісія з апеляцій.

Основними функціями національного органу України з акредитації є:

акредитація органів з оцінки відповідності, в тому числі прийняття рішень про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування атестата про акредитацію;

проведення моніторингу за відповідністю акредитованих ним органів з оцінки відповідності вимогам акредитації (далі - моніторинг) шляхом здійснення нагляду, проведення повторних та позачергових оцінок;

затвердження:

порядку здійснення акредитації, програм робіт з акредитації;

порядку проведення моніторингу;

порядку розгляду скарг, пов'язаних з діяльністю акредитованих органів з оцінки відповідності;

кваліфікаційних вимог, порядку та правил атестації персоналу з акредитації;

складу атестаційної комісії персоналу з акредитації;

організація відбору, навчання, підготовки та атестації персоналу з акредитації, залучення його до проведення робіт з акредитації;

ведення реєстру акредитованих органів з оцінки відповідності та реєстру персоналу з акредитації;

участь у роботі з гармонізації нормативно-правових актів, національних стандартів та інших документів з питань акредитації з міжнародними та європейськими правилами і стандартами, які визначають вимоги до національного органу України з акредитації та акредитованих органів з оцінки відповідності;

організація науково-дослідних робіт у сфері акредитації;

організація інформаційного забезпечення з питань акредитації.

(частина сьома статті 6 у редакції
 Закону України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

У випадках, встановлених законодавством, національний орган України з акредитації виконує функції щодо акредитації інших осіб, ніж органи з оцінки відповідності, або засвідчення компетентності осіб щодо провадження діяльності, іншої ніж оцінка відповідності.

(статтю 6 доповнено частиною восьмою
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Національний орган України з акредитації оприлюднює на власному веб-сайті в Інтернеті інформацію про види діяльності з оцінки відповідності, щодо яких він здійснює акредитацію, та про будь-які пов'язані з цим зміни з посиланням на відповідні нормативно-правові акти та стандарти.

(статтю 6 доповнено частиною дев'ятою
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Національний орган України з акредитації надає центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики інформацію про провадження ним діяльності з акредитації в обсязі та порядку, визначених положенням про національний орган України з акредитації.

(статтю 6 доповнено частиною десятою
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 61. Вимоги до національного органу України з акредитації

Національний орган України з акредитації повинен бути незалежним від органів з оцінки відповідності, акредитацію яких він здійснює, і від будь-якого комерційного тиску та запобігати виникненню конфлікту інтересів з органами з оцінки відповідності.

Національний орган України з акредитації зобов'язаний:

забезпечувати об'єктивність і неупередженість своєї діяльності;

забезпечувати прийняття рішень щодо акредитації органів з оцінки відповідності іншими особами, ніж ті, що провели оцінку таких органів;

забезпечувати конфіденційність отриманої інформації;

визначати види діяльності з оцінки відповідності, щодо яких він здійснює акредитацію, з посиланням на відповідні нормативно-правові акти та стандарти;

проводити управління діяльністю з акредитації та внутрішній контроль відповідно до встановлених ним процедур;

мати достатню кількість персоналу, у тому числі персоналу з акредитації, для належного виконання завдань національного органу України з акредитації та визначати обов'язки і сфери відповідальності зазначеного персоналу;

проводити відповідно до встановленого ним порядку моніторинг рівня компетентності персоналу з акредитації та стану виконання ним своїх обов'язків;

перевіряти проведення оцінки відповідності акредитованими органами з метою недопущення надмірного навантаження на замовників робіт з оцінки відповідності та урахування кількості працівників замовників таких робіт, галузей, у яких вони провадять діяльність, їх структури, особливостей їх виробничих і технологічних процесів;

оприлюднювати річні фінансові звіти.

(Закон доповнено статтею 61 згідно із
 Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 62. Обмеження діяльності національного органу України з акредитації

Національному органу України з акредитації забороняється:

провадити або пропонувати діяльність (у тому числі послуги), яку провадять (надають) органи з оцінки відповідності;

здійснювати консультування;

бути акціонером або учасником (засновником) органів з оцінки відповідності чи в інший спосіб брати участь в їх управлінні або одержувати вигоди від їх діяльності.

(Закон доповнено статтею 62 згідно із
 Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 63. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника національного органу України з акредитації

Національний орган України з акредитації очолює керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики строком на п'ять років.

Керівником національного органу України з акредитації може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту, загальний стаж роботи на керівних посадах не менш як п'ять років, досвід роботи у сфері акредитації органів з оцінки відповідності чи проведення оцінки відповідності не менш як два роки.

Керівником національного органу України з акредитації не може бути особа, яка є керівником органу з оцінки відповідності або входить до складу вищого, виконавчого, контрольного органу чи наглядової ради органу з оцінки відповідності, або є прямим чи опосередкованим власником акцій (часток, паїв) органу з оцінки відповідності, або має судимість за вчинення злочину.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики враховує пропозиції Ради з акредитації щодо кандидатур на посаду керівника національного органу України з акредитації.

Керівник національного органу України з акредитації звільняється з посади у разі:

закінчення строку повноважень;

подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;

набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне проживання;

виявлення або виникнення обставин, що відповідно до частин другої та третьої цієї статті виключають можливість особи бути керівником національного органу України з акредитації;

одноразового грубого порушення законодавства у сфері акредитації;

невиконання посадових обов'язків, у тому числі за станом здоров'я, протягом більш як чотирьох місяців підряд;

набрання чинності рішенням суду про визнання особи недієздатною.

Повноваження керівника національного органу України з акредитації достроково припиняються також у разі його смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою.

(Закон доповнено статтею 63 згідно із
 Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 7. Рада з акредитації

Рада є дорадчо-наглядовим органом національного органу України з акредитації. Рада з акредитації формується на паритетних засадах з:

представників центральних органів виконавчої влади;

представників акредитованих органів з оцінки відповідності;

представників наукових установ, союзів (спілок, асоціацій) суб'єктів господарювання, громадських організацій.

(абзац четвертий частини першої статті 7 у редакції
 Закону України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Основними функціями Ради з акредитації є:

розроблення рекомендацій щодо формування політики в сфері акредитації та нагляд за її проведенням;

нагляд за здійсненням акредитації відповідно до принципів, норм та вимог, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами та іншими документами з питань акредитації;

(абзац третій частини другої статті 7 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

надання рекомендацій щодо порядку здійснення акредитації та проведення моніторингу, щодо розгляду апеляцій і визначення розмірів оплати робіт з акредитації та моніторингу;

(абзац четвертий частини другої статті 7 у редакції
 Закону України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

погодження кваліфікаційних вимог, порядку та правил атестації персоналу з акредитації, складу атестаційної комісії персоналу з акредитації;

(абзац п'ятий частини другої статті 7 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

затвердження та увільнення членів комісії з апеляцій;

погодження положення про комісію з апеляцій та змін до нього;

підготовка пропозицій стосовно нагляду за здійсненням акредитації та організаційно-фінансовою діяльністю національного органу України з акредитації;

(абзац восьмий частини другої статті 7 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

прийняття рекомендацій щодо укладення договорів про співробітництво та взаємне визнання акредитації органів з оцінки відповідності;

(абзац дев'ятий частини другої статті 7 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

розгляд щорічного звіту про діяльність національного органу України з акредитації та надання висновку щодо звіту.

(абзац десятий частини другої статті 7 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Положення про Раду з акредитації та її склад затверджує центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.

Стаття 8. Технічні комітети з акредитації

Технічні комітети з акредитації створюються національним органом України з акредитації.

Основними функціями технічних комітетів з акредитації є:

розроблення методичних рекомендацій з питань акредитації;

визначення додаткових вимог щодо акредитації у відповідних сферах, підготовка і подання пропозицій національному органу України з акредитації.

(абзац третій частини другої статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Положення про технічні комітети затверджує національний орган України з акредитації.

Стаття 9. Комісія з апеляцій

Орган з оцінки відповідності може оскаржити рішення, дії та бездіяльність національного органу України з акредитації, пов'язані з акредитацією відповідного органу з оцінки відповідності шляхом подання апеляції до комісії з апеляцій або в судовому порядку.

(частина перша статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Положення про комісію з апеляцій затверджує національний орган України з акредитації.

(частина друга статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 10. Особи, які можуть бути акредитовані чи компетентність яких може бути засвідчена національним органом України з акредитації

(назва статті 10 у редакції Закону
 України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Національний орган України з акредитації може акредитувати органи з оцінки відповідності, а саме:

(абзац перший статті 10 у редакції
 Закону України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

випробувальні та калібрувальні лабораторії;

органи із сертифікації продукції, процесів та послуг;

органи із сертифікації систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління;

(абзац четвертий статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.01.2009 р. N 882-VI)

органи із сертифікації персоналу;

органи з інспектування;

(абзац шостий статті 10 у редакції
 Закону України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

інші органи з оцінки відповідності.

(статтю 10 доповнено абзацом сьомим згідно із
 Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

У випадках, встановлених законодавством, національний орган України з акредитації може акредитувати інших осіб, ніж органи з оцінки відповідності, та засвідчувати компетентність осіб щодо провадження діяльності іншої, ніж оцінка відповідності.

(статтю 10 доповнено частиною другою
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Національний орган України з акредитації акредитує чи засвідчує компетентність осіб, визначених у частинах першій та другій цієї статті, незалежно від їх форми власності та з місцезнаходженням як на території України, так і за її межами.

(статтю 10 доповнено частиною третьою
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 11. Порядок проведення акредитації

Частину першу статті 11 виключено

(згідно із Законом України
 від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Основними етапами здійснення акредитації є:

(абзац перший частини другої статті 11 у редакції
 Закону України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

подання заявки органом з оцінки відповідності (заявником) на акредитацію чи розширення сфери його акредитації;

(абзац другий частини другої статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

надання заявником інформації та документації, необхідної для акредитації;

призначення групи аудиторів з акредитації;

складання програми робіт з акредитації та інформування про це заявника;

проведення аналізу наданої інформації та документації;

проведення оцінки заявника на місці;

(абзац сьомий частини другої статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

аналіз зібраних матеріалів і складання акта оцінки з рекомендаціями щодо акредитації заявника (розширення сфери його акредитації) або відмови в акредитації заявника (відмови в розширенні сфери його акредитації);

(абзац восьмий частини другої статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

прийняття рішення про акредитацію заявника (розширення сфери його акредитації) або про відмову в акредитації заявника (відмову в розширенні сфери його акредитації).

(частину другу статті 11 доповнено абзацом дев'ятим
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Національний орган України з акредитації на підставі заявки органу з оцінки відповідності оцінює компетентність цього органу для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності.

Якщо національний орган України з акредитації встановлює, що відповідний орган з оцінки відповідності є компетентним для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності, національний орган України з акредитації приймає рішення про його акредитацію чи розширення сфери його акредитації. У разі прийняття рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності йому видається атестат про акредитацію та надається право використовувати національний знак акредитації. Строк дії атестата про акредитацію становить п'ять років. Опис та правила застосування національного знака акредитації встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

У разі прийняття рішення про відмову в акредитації чи відмову в розширенні сфери акредитації заявникові видається (надсилається) письмове повідомлення про таку відмову, в якому зазначаються її підстави.

Національний орган України з акредитації проводить моніторинг шляхом періодичного здійснення нагляду та/або повторних оцінок акредитованих органів, а на підставі звернень, поданих у встановлених законодавством випадках, або скарг, пов'язаних з діяльністю акредитованих органів, - здійснення у разі необхідності їх позачергових оцінок.

Якщо національний орган України з акредитації встановлює, що акредитований орган з оцінки відповідності втратив компетентність для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності або вчинив грубе порушення своїх обов'язків, національний орган України з акредитації вживає всіх належних заходів до обмеження сфери акредитації, тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію.

Рішення про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування атестата про акредитацію приймає керівник національного органу України з акредитації, а у разі його відсутності - особа, яка його замінює.

Строки здійснення акредитації визначаються національним органом України з акредитації.

(частина четверта статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 02.12.2010 р. N 2735-VI,
частину третю - шосту статті 11 замінено сімома частинами
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 12. Обов'язки акредитованих органів з оцінки відповідності

Акредитовані органи з оцінки відповідності повинні:

дотримуватися вимог нормативно-правових актів та стандартів з питань акредитації, на відповідність яким вони акредитовані;

(абзац другий статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

посилатися на акредитацію тільки стосовно тих робіт, на здійснення яких їх було акредитовано;

оплачувати всі роботи, пов'язані з їх акредитацією та моніторингом;

(абзац четвертий статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

припинити посилання на акредитацію у своїй документації та рекламі у разі тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію.

(абзац п'ятий статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 13. Відповідальність за порушення законодавства України у сфері акредитації

Особи, винні у порушенні законодавства України у сфері акредитації, несуть відповідальність згідно з законами України.

Розділ III. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ АКРЕДИТАЦІЇ

Стаття 14. Джерела та напрями фінансування діяльності з акредитації

(назва статті 14 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Джерелами фінансування діяльності з акредитації є:

(абзац перший частини першої статті 14 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

кошти, отримані як оплата робіт з акредитації та моніторингу;

(абзац другий частини першої статті 14 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

кошти Державного бюджету України;

інші кошти, передбачені законом.

Виділені кошти Державного бюджету України у сфері акредитації можуть бути використані виключно за такими напрямами:

(абзац перший частини другої статті 14 у редакції
 Закону України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

науково-дослідні роботи;

розроблення проектів нормативно-правових актів, національних стандартів та інших документів з питань акредитації;

(абзац третій частини другої статті 14 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

участь у роботі міжнародних, європейських та інших регіональних організацій, у тому числі сплата членських внесків до цих організацій.

(абзац четвертий частини другої статті 14 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Фінансування напрямів, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися також за рахунок інших коштів, отриманих у результаті діяльності з акредитації.

(статтю 14 доповнено частиною третьою
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Чистий прибуток, отриманий за результатами фінансово-господарської діяльності, використовується національним органом України з акредитації для фінансування розвитку його діяльності з урахуванням вимог законодавства.

(статтю 14 доповнено частиною четвертою
 згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Стаття 15. Оплата робіт з акредитації та моніторингу

Розміри та порядок оплати робіт з акредитації та моніторингу встановлюються національним органом України з акредитації відповідно до методики визначення вартості таких робіт, яка затверджується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Національний орган України з акредитації доводить до загального відома інформацію про розміри оплати робіт з акредитації та моніторингу.

(стаття 15 у редакції Закону
 України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Розділ IV. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 16. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 17. Міжнародне співробітництво у сфері акредитації

З метою забезпечення міжнародного співробітництва у сфері акредитації національний орган України з акредитації:

представляє та бере участь від України у міжнародних, європейських та інших регіональних організаціях з акредитації;

укладає договори про співробітництво та взаємне визнання акредитації органів з оцінки відповідності;

може брати участь у взаємних оцінюваннях, які проводяться в межах міжнародних, європейських та інших регіональних організацій з акредитації, членом яких є національний орган України з акредитації;

співпрацює з національними органами з акредитації інших держав;

може звертатися під час здійснення акредитації до національних органів з акредитації інших держав із запитами щодо виконання ними окремих робіт з оцінки органів з оцінки відповідності, нагляду, повторної чи позачергової оцінки акредитованих органів. Національний орган України з акредитації приймає рішення за результатами таких робіт та видає атестат про акредитацію;

може виконувати за запитами національних органів з акредитації інших держав під час здійснення ними акредитації окремі роботи з оцінки органів з оцінки відповідності, нагляду, повторної чи позачергової оцінки акредитованих органів.

(Закон доповнено статтею 17 згідно із
 Законом України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та внести до Верховної Ради України законопроекти щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

прийняти нормативно-правові акти, що випливають з цього Закону;

забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону.

3. До створення національного органу України з акредитації його функції виконує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації.

4. Атестати акредитації органів з оцінки відповідності, видані у державній системі сертифікації продукції і послуг, чинні до закінчення строків їх дії. При цьому нагляд за діяльністю органів з оцінки відповідності здійснює національний орган України з акредитації.

 

Президент України

Л. КУЧМА

м. Київ
17 травня 2001 року
N 2407-III