1. Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму.

2. Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати:

1) заміни речі, якщо це можливо;

2) відповідного зменшення розміру плати за користування річчю;

3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення;

4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.

Коментар:

Стаття, що коментується, передбачає можливість сторін договору майнового найму покласти на наймодавця обов'язок гарантувати якість об'єкту найму. При цьому такі гарантії можуть бути надані як на весь строк найму, так і на певний його період.

Взяття на себе додаткового обов'язку гарантувати якість речі, що передається в найм, є правом наймодавця. Таке положення має обумовлюватися сторонами при укладенні договору найму та закріплюватися в самому договорі.

Надання наймодавцем гарантії зближає його статус із статусом продавця у договорі купівлі-продажу. Наявність гарантії наймодавця надає наймачеві додаткові можливості в разі виявлення протягом строку дії гарантії недоліків, що перешкоджають використанню речі відповідно до договору (мова тут йдеться про істотні недоліки, за наявності яких річ або взагалі не може бути використана за призначенням, або використання її за призначенням значно обмежено).

Відповідно наймач має право за своїм вибором вимагати:

1) заміни речі, якщо це можливо, тобто якщо у наймодавця є в наявності подібні речі, що можуть бути передані взамін несправної;

2) відповідного зменшення розміру плати за користування річчю. Така вимога, як правило, може пред'являтися наймачем, якщо річ взагалі може бути використана за призначенням, але якість її виявилася гіршою, ніж це обумовлено в договорі (наприклад, в орендованій квартирі виявлені приховані недоліки, які погіршують можливість орендаря її використовувати);

3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення. При цьому сторони можуть домовитися, що відшкодування витрат на усунення недоліків самим наймачем може бути проведене шляхом притримання частини орендної плати, але за умови обов'язкового попередження про це наймодавця;

4) розірвання до договору та відшкодування збитків, які були йому завдані. Тут можна говорити про збитки, завдані наймачеві достроковим припиненням відносин найму, пов'язані з пошуком іншої речі, неможливістю використовувати річ протягом певного часу тощо.

Вибір наймачем однієї із наданих йому можливостей здійснюється ним вільно та не залежить від згоди наймодавця. В кожному окремому випадку наймач приймає рішення про пред'явлення тієї вимоги, яка найкращим чином задовольнить його інтереси.