1. Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

3. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Коментар:

Коментована стаття встановлює право наймача передавати об'єкт найму в користування інший особі (піднайм або суборенда). Така передача здійснюється на підставі договору піднайму (суборенди), за яким наймач набуває прав та обов'язків наймодавця, а піднаймач (суборендар) стає наймачем речі.

Об'єктом договору піднайму може бути як все, так і частина найнятого майна. Разом з тим в коментованій статті йдеться мова про речі, отже ЦК не передбачає можливості передавати в піднайм майнові права.

Укладення наймачем договору піднайму можливе лише за згоди наймодавця. Дозвіл наймодавця на передачу речі в піднайм може бути зафіксований в самому договорі найму шляхом, наприклад, визначення відповідного права наймача, в додатковій угоді до нього або наданий пізніше в формі одностороннього волевиявлення наймодавця (наприклад, письмового дозволу).

Договором найму або законом може бути передбачена заборона передавати річ у користування третім особам. Так відповідно до ч. 1 ст. 791 ЦК України наймач у договорі прокату не має права на укладення договору піднайм. Ст. 51 Водного кодексу України встановлює, що передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється. Законом України "Про оренду державного та комунального майна" не допускається передача в суборенду цілісних майнових комплексів підприємств тощо.

Договір піднайму є похідним від договору найму, отже його строк не може перевищувати строку договору найму. У зв'язку з цим в разі дострокового припинення (розірвання на вимогу однієї сторони) договору найму договір піднайму також автоматично припиняється (див. також Постанову Верховного Суду України від 10 жовтня 2003 року).

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Це означає, що наймач отримує відносно піднаймача всі права та обов'язки наймодавця. В свою чергу піднаймач має права та обов'язки наймача. При цьому піднаймач не вступає в якісь відносини із наймодавцем. Перед останнім відповідальним за стан речі та внесення плати за користування залишається наймач. Він повинен виконувати свої обов'язки незалежно від того, яким чином виконує свої обов'язки піднаймач. Тобто якщо, наприклад, піднаймач несвоєчасно здійснює платежі за користування річчю, це не звільняє наймача від здійснення платежів на користь наймодавця.

Разом з тим положення частини 3 коментованої статті не позбавляє можливості наймодавця пред'явити свої вимоги безпосередньо до піднаймача в разі пошкодження або погіршення ним піднайнятого майна. Такий позов буде розглядатися на підставі ст. 1166 та інших норм, що регулюють зобов'язання із завдання шкоди, а не правил, що регулюють договірні відносини.

В договорі найму сторони можуть передбачити обов'язкові умови договору піднайму, наприклад цільове використання майна, обов'язкові дії піднаймача тощо. В такому випадку наймач буде зобов'язаний внести такі умови до договору піднайму.

Від договору піднайму слід відрізняти договір перенайму (переоренди) майна, відповідно до якого наймач передає свої права та обов'язки за договором найму третій особі, а сам вибуває із договору. До договору перенайму застосовуються загальні положення про заміну сторони в зобов'язанні (ст. ст. 512 - 522 ЦК України).