1. Наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому.

2. Особи, які вселилися у житло відповідно до частини першої цієї статті, набувають рівних з іншими особами прав користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх вселенні.

Коментар:

Цілком можливою є ситуація, коли протягом строку дії договору найму житла у наймача виникне необхідність вселити в приміщення інших осіб для постійного проживання в ньому. Коментована стаття надає наймачеві відповідне право, але реалізувати його наймач може тільки, якщо особи, які проживають разом з ним, та наймодавець надали на це згоду. Згода цих осіб може бути виражена в будь-якій формі (усно, шляхом не заперечення, письмово), але для наймача та осіб, яких він вселяє, бажаним є наявність певних доказів надання згоди, отже краще отримувати письмову згоду зазначених осіб.

Нові особи, які вселилися в житло, набувають всіх прав та обов'язків осіб, що проживають разом з наймачем (ст. 816 ЦК). Однак, дане правило не є імперативним, отже при вселенні таких осіб можуть бути передбачені певні обмеження у користуванні житлом для цих осіб (наприклад, заборона відвідання певної кімнати тощо).