1. Страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором;

2) при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику;

3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.

Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним;

4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника.

Коментар:

Коментована стаття встановлює загальний перелік обов'язків страхувальника за договором страхування. Подібні положення містяться у ст. 21 Закону "Про страхування".

Одним із основних обов'язків страхувальника є обов'язок своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії), встановлені договором страхування. Розмір страхових платежів визначається в договорі страхування на підставі положень цивільного законодавства, а також актуарних розрахунків, які здійснюються страховиком. Розмір страхових платежів може бути обмежений законодавством. Так, наприклад, постановою КМУ від 17.09.96 р. N 1122 затверджені Граничні розміри страхових тарифів з добровільного страхування майна громадян.

Страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі обставини, які мають істотне значення для оцінки страхового ризику. Це можуть бути відомості про стан об'єкта страхування, наявність пожежної та/або охоронної сигналізації, якщо це об'єкт нерухомості, хобі страхувальника, яке збільшує ризик травматизму, якщо мова йдеться про страхування життя або здоров'я особи тощо. На страхувальника також покладається обов'язок інформувати страховика про будь-які зміни страхового ризику протягом дії договору страхування. Форма інформування узгоджується сторонами в договорі страхування, а в разі неузгодження обирається страхувальником.

Страхувальник вправі укладати декілька договорів страхування одного об'єкта з різними страховиками. В разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об'єкта від тих саме ризиків, страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов'язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування (ч. 2 ст. 215 ЦК).

Страхувальник зобов'язаний вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення. Такий обов'язок страхувальник має виконувати з врахуванням принципу розумності. Тобто вжиті заходи мають бути розумними, тобто звичайними в тій чи іншій ситуації та такими, що не вимагають від страхувальника непомірних витрат (наприклад, виклик пожежної служби для тушіння пожежі, рятування цінного майна власними силами тощо).

В разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика. Строки для здійснення повідомлення узгоджуються сторонами в договорі страхування. В разі неузгодження таких строків повідомлення має бути здійснене страхувальником в розумні строки. Обов'язок повідомлення про настання страхового випадку може бути покладений і на вигодонабувача. Він має зробити такого роду повідомлення, якщо має намір скористатися своїм правом на страхову виплату.

Перелік обов'язків страхувальника, передбачений коментованою статтею, не є вичерпним. Договором страхування сторони можуть покласти на страхувальника додаткові обов'язки.